Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №645/6988/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/6988/26

Провадження № 1-кп/645/492/26

В И Р О К

Іменем України

05 жовтня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4

потерпілої – ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026221190000537 від 04.05.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уроженця сел.Дворічна Куп`янського району Харківської області, не одруженого, з середньою освітою, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

03.05.2026 в період часу з 03:00 по 05:00 год. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився в квартирі знайомого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та малознайомої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_3 , діючи в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні з 05:30 24.02.2022, строк якого неодноразово продовжено, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою збагачення за рахунок інших осіб, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_6 шляхом вільного доступу взяв зі столу в кімнаті мобільний телефон марки TM «Apple» модель «iPhone 17 Pro Max 256 GB Deep Blue (MFYP4)», вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-26/13552-ТВ від 19.05.2026 становить 60876 гривні 00 копійок, який перебував у захисному чохлі для мобільного телефону TM «Apple» модель «iPhone 17 Pro Max 256 GB Deep Blue» «MAKE» «Silicone Solo», вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-26/13552-ТВ від 19.05.2026 становить 782 гривні 10 копійок, після чого, ОСОБА_6 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тим самим, ОСОБА_6 діючи умисно, в умовах воєнного стану, таємно викрав майно ОСОБА_5 , р.н., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 61658 гривень 10 копійок.

ІІ. Позиція обвинуваченого щодо пред`явленого обвинувачення та висновки суду

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, розкаявся у скоєному, пояснив суду про обставини викладені вище, зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи, події вчинення ним кримінального правопорушення вірно відображені.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений пояснив, на початку травня 2026 року прийшов додому до знайомого ОСОБА_7 , де залишився на ніч. У квартирі в цей час також перебувала мати ОСОБА_7 - ОСОБА_5 . Прокинувшись раніше всіх він вирішив забрати мобільний телефон TM «Apple» модель «iPhone 17 Pro Max», який йому не належав та близько 05 години покинув квартиру. Зазначив, що в послідуючому мобільний телефон він продав, оскільки йому були потрібні кошти.

Обвинувачений наголосив, що вину визнає повністю, у вчиненому щиро розкаюється, нових злочинів обіцяє не вчиняти. Просив його суворо не карати. Визнав цивільний позов потерпілої у повному обсязі.

Показання обвинуваченого ОСОБА_6 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні вказала, що 02.05.2026 року їй подзвонив син - ОСОБА_7 та повідомив, що прийде разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 , та попросив дозвіл залишитися знайомому на ночівлю. Прокинувшись близько 05 години потерпіла побачила, що двері квартири були відчинені, а мобільний телефон TM «Apple» модель «iPhone 17 Pro Max 256 GB Deep Blue», разом з чохлом та коробкою від нього, зникли. Після цього потерпіла викликала співробітників поліції. Зазначила, що вищевказаний мобільний телефон був придбаний нею у кредит та мав для неї велику цінність, оскільки в ньому зберігалися, зокрема, фотографії бітька її дитини, який загинув захищаючи державу. Вказала, що вважає за можливе не призначати обвинуваченому покарання у вигляді реального позбавлення волі, якщо він відшкодує шкоду та зробить для себе висновки на майбутнє. У судових дебатах просила задовольнити заявлений нею цивільний позов у повному обсязі.

Враховуючи той факт, що обвинувачений визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як воно встановлено в обвинувальному акті, вислухавши думку прокурора, потерпілої та обвинуваченого, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілої, дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо процесуальних витрат та речових доказів, а також матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

Судовий розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

ІІІ. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, яке згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

ІV. Мотиви суду при призначенні покарання

Згідно ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 суд вважає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до частини 1 статті 67 КК України - стороною обвинувачення в обвинувальному акті не зазначено, а згідно вимог ст. 337 КПК України, суд не може виходити за межі обвинувачення та погіршувати становище обвинуваченого.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він має середню освіту, раніше не судимий, на обліку в КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, має постійне місце проживання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд зазначає, що відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення.

Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Європейський суд у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, умисну форму вини, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, відношення обвинуваченого до вчиненого і його позицію щодо визнання вини.

На переконання суду, для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання, йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції, передбаченої ч.4 ст.185 КК України, та саме таке покарання, на переконання суду буде достатнім для досягнення мети покарання, визначеної статтею 50 КК України, й відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сприятиме виправленню винної та попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

При цьому суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому на теперішній час можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому його можливо звільнити від відбування цього покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Потерпілою ОСОБА_5 до початку судового розгляду заявлено цивільний позов, в якому просить стягнути з ОСОБА_6 завдану матеріальну шкоду у розмірі 86797 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000 грн. Обґрунтовуючи заявлену суму матеріальної шкоди вказує, що згідно фіскального чеку від 22.02.2026 № 4041001-0029, нею було придбано смартфон Apple iPhone 17 Pro Max 256 GB Deep Blue за 69 999,00 грн.; послуга «Підписка на гаджет 24 міс» за 14 000,00 грн.; захисне скло для смартфону ІLera Sapphire Ultra Glass 2.0 за 1799,00 грн.; чохол для смартфону MAKE Silicone Solo for Apple iPhone 17 Pro за 999,00 грн., що загалом складає 86797 грн. Розмір спричиненої кримінальним правопорушенням моральної шкоду оцінює у 20000 грн.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить із такого.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства ( ч. 5 ст. 128 КПК України).

У відповідності до ст.ст. 22, 23, 1166, 167 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичній болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 визнав позовні вимоги про стягнення з нього на користь потерпілої ОСОБА_5 матеріальної шкоди у розмірі 86797 грн. та моральної шкоди у розмірі 20000 грн., суд вважає, що цивільний позов в слід задовольнити в повному обсязі, на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України, ч. 1 ст. 82 ЦПК України, оскільки цивільний позов в цій частині не підлягає доказуванню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

У відповідності з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.

Таким чином, з обвинуваченого підлягає стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведену у кримінальному провадженні судово-товарознавчу експертизу №СЕ-19/121-26/13552-ТВ від 19.05.2026 в сумі 2888 грн. 16 коп.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов`язання, з покладанням наступних обов`язків: 1) прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, який застосований ухвалою слідчого судді Немишлянського районного суду м.Харкова від 03.06.2026 року по справі №645/4890/26 (провадження № 1-кс/645/766/26) та в послідуючому продовжений ухвалами суду від 23.07.2026 року та 17.09.2026 року, до набрання вироком законної сили суд вважає необхідним скасувати, оскільки подальше його застосування є недоцільним.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили скасувати дію запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з покладанням на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачений ст. 194 КПК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 компенсацію моральної шкоди у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. та матеріальної шкоди в сумі 86797 (вісімдесят шість тисяч сімсот дев`яності сім) грн. 00 коп., що загалом складає 106797 (сто шість тисяч сімсот дев`яності сім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід Держави судові витрати за проведену у кримінальному провадженні судово-товарознавчу експертизу №СЕ-19/121-26/13552-ТВ від 19.05.2026 в сумі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 16 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- 2 ВЛС зі слідами пальців рук запаковані до сейф пакету NPU 5020933, який передано до камери зберігання речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, після набрання вироком законної сили - знищити;

- сумка чорного кольору зі зв`язкою ключів запакована до сейф пакету NPU 5020932, після набрання вироком законної сили - повернути власнику ОСОБА_6 ;

- електронний носій TEAMGROUP Team DASH CART 32 GB micro sd he, на якому мається відеозапис, що надав ОСОБА_8 - директор служби безпеки ТЦ «Французький Бульвар» за адресою: м. Харків, Академіка Павлова, 44Б - залишити на зберіганні в матеріалах провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий суддя