Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №644/10391/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/10391/26

Провадження № 2-о/644/243/26

05.10.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі головуючої судді – Маркосян М.В., за участю секретаря судового засідання – Григоряна Р.О.

Представника заінтересованої особи Крупської К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Офіс Генерального прокурора про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту, а саме, просить встановити факт, який має юридичне значення, а саме факт участі в бойових діях під час проведення антитерористичної операції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення з 15 квітня 2014 по 11 грудня 2014 в Донецькій, Луганській та Харківській областях.

Зазначає, що встановлення цього факту необхідне заявнику для подальшого звернення до Міністерства у справах ветеранів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 в зв`язку із відсутністю в органах прокуратури комісії, відповідальної за надання підтверджуючих документів.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 17.08.2026 було відкрито провадження у справі в окремому провадженні.

Від заінтересованої особи у справу надійшли письмові пояснення, в яких Офіс Генерального прокурора заперечив проти задоволення заяви, зазначили про те, що для підтвердження заявленого факту мають значення не лише документи, які засвідчують перебування ОСОБА_1 у населених пунктах, віднесених до районів проведення АТО, та виконання ним слідчих дій, а й документи, які підтверджують його безпосереднє залучення до виконання завдань АТО, зокрема відповідні накази, розпорядження або інші офіційні документи уповноважених органів. Зазначають, що матеріали заяви не містять документів уповноважених органів, з яких убачалося б залучення ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції, визначення йому завдань у межах АТО, підпорядкування відповідному керівництву або виконання ним інших завдань, безпосередньо пов`язаних із проведенням АТО. Також такі документи відсутні і в Офісі Генерального прокурора. У 2014 році ОСОБА_1 не проходив військову службу як військовослужбовець військової прокуратури. У зв`язку з цим Положення про Комісію Офісу Генерального прокурора з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затверджене наказом Генерального прокурора від 09.06.2020 № 269, яким було врегульовано питання надання статусу учасника бойових дій саме військовослужбовцям військових прокуратур, не визначало процедуру встановлення такого статусу щодо працівників, які не обіймали посади військовослужбовців військових прокуратур.

У зв`язку з припиненням виконання військовими прокуратурами своїх повноважень згідно із Законом України від 19.09.2019 № 113-ІХ наказом Генерального прокурора від 08.02.2023 № 34 накази від 09.06.2020 № 269 та від 29.09.2020 № 468 визнано такими, що втратили чинність.

У судове засідання заявник не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

У судовому засідання представник Офісу Генерального прокурора надала усні пояснення, зазначила про те, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 .

Суд провів судовий розгляд справи 01.10.2026, перевірив надані сторонами докази, провів судові дебати та перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши його ухвалення та проголошення до 05 жовтня 2026 року о 10:00 год.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно ч.2 ст. 315 ЦПК України, У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Наказу Офісу Генерального прокурора від 09.06.2020 №269 було затвердженняо Положення про комісію Офісу Генерального прокурора з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та Інструкції про порядок видачі, вилучення або визнання недійсними Офісом Генерального прокурора посвідчень учасника бойових дій і відповідних нагрудних знаків.

Згідно з наказом Офісу Генерального прокурора від 08.02.2023 № 34 визнано такими, що втратили чинність, накази Генерального прокурора від 09.06.2020 № 269 та від 29.09.2020 № 468, відповідно до яких функціонували комісії Офісу Генерального прокурора з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та Інструкції про порядок видачі, вилучення або визнання недійсними Офісом Генерального прокурора посвідчень учасника бойових дій і відповідних нагрудних знаків.

Отже, наразі, заявник позбавлений права в іншому, ніж судовий, порядку встановлення обставин участі у бойових діях та визнання учасником бойових дій, при направленні у службові відрядження в зону проведення АТО.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу прокурора Харківської області від 9 жовтня 2013 року № 2100-к ОСОБА_1 був призначений на посаду старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області.

З 20 червня 2014 року згідно з Наказом №1037к, ОСОБА_1 був переведений на посаду слідчого в особливо-важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області.

Як вбачається з наданих у справу доказів, ОСОБА_1 , будучи працівником органу прокуратури України, виконуючи свої посадові обов`язки, діючи за відрядженням, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки, оборони, відсічі і стримуванні цієї збройної агресії, перебував безпосередньо у районах її проведення, а саме м. Слов`янськ Донецької області, м. Кремінна Луганської області та м. Ізюм Харківської області у період з 15 квітня 2014 по 11 грудня 2014 року.

Будучи слідчим в особливо-важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області, куди на той час входила також і зона проведення антитерористичної операції, а саме м. Ізюм Харківської області та його околиці, ОСОБА_1 був відряджений до м. Слов`янська Донецької області для проведення слідчих дій, в тому числі і у кримінальному провадженні №22014050000000030 від 14.04.2014 (об`єднане з кримінальним провадженням №42014220000000351) відносно ОСОБА_2 , яка підозрювалася у скоєнні кримінальних правопорушень — злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 3 ст. 110 та ч. 1 ст. 258-3 КК України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, створення терористичної групи чи терористичної організації). Крім того, заявник здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженню № 42014130000000314 від 17.06.2014 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за підозрою у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України (замах на терористичний акт) із місцем вчинення м. Кремінна Луганської області, а також і в інших кримінальних провадженнях.

Згідно розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, в перелік яких також входило м. Слов`янськ Донецької області, м. Кремінна Луганської області та м. Ізюм Харківської області, на території яких я перебував у зв`язку з розслідуванням зазначених вище кримінальних проваджень.

Факт перебування у відрядженнях в районах проведення антитерористичної операції підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 , з якої вбачається прийняття на роботу в органах прокуратури на певній посаді, розпорядженням прокурора Харківської області від 13 серпня 2014 № 111, відповідно до якого заявник був відряджений до м. Слов`янська Донецької області для проведення слідчих дій з 18 по 30 серпня 2014 року. Також цей факт підтверджується копіями матеріалів кримінальних проваджень стосовно злочинів проти основ національної безпеки України в районах проведення антитерористичної операції. Підтверджується також факт участі в бойових діях, перебування в зоні антитерористичної операції протягом 15 квітня 2014 по 11 грудня 2014 року свідченнями учасників бойових дій ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які завірені нотаріусом, а копії долучені до справи.

Отже, факт участі перебування заявника в зоні проведення антитерористичної операції за для виконання службових обов`язків у період з 15 квітня 2014 по 11 грудня 2014 року в Донецькій, Луганській та Харківській областях знайшов своє підтвердження.

Офіс Генерального прокурора заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_1 на тій підставі, що учасником бойових дій, відповідно до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, можуть бути визнані виключно прокурори відповідних військових прокуратур.

Суд, розглянувши вказані заперечення зазначає, що у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, яка діяла у період, за який заявник просить встановити юридичний факт, а саме в редакції від 19.07.2014, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 6 цього ж закону, учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством. Порядок надання статусу учасника бойових дій особам ( 413-2014-п ), зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (у редакції на час виконання заявником вищезазначених службових обов`язків), статус учасника бойових дій надається працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, з урахуванням подання заяви, до якої додається відповідний перелік (довідка про безпосередню участь у зоні АТО/ООС, витяги з наказів про прибуття/відбуття, витяг з бойових донесень, журналів бойових дій, оперативних зведень тощо), який надати не представляється можливим у зв`язку із знищенням документів.

Отже, порівняно з більш пізніми редакціями як Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», так і відповідного Порядку надання статусу учасника бойових дій, редакції, що діяли по 11 грудня 2014 року включно, передбачали більш розширене тлумачення статусу учасника бойових дій та факту участі в проведенні антитерористичної операції та передбачали можливість надання відповідного статусу особам - працівникам підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством, зокрема у забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції.

На підставі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яку ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положення про Комісію Офісу Генерального прокурора з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, було затверджене наказом Генерального прокурора від 09.06.2020 № 269, яким було врегульовано питання надання статусу учасника бойових дій саме військовослужбовцям військових прокуратур, не визначало процедуру встановлення такого статусу щодо працівників, які не обіймали посади військовослужбовців військових прокуратур.

У зв`язку з припиненням виконання військовими прокуратурами своїх повноважень згідно із Законом України від 19.09.2019 № 113-ІХ наказом Генерального прокурора від 08.02.2023 № 34 накази від 09.06.2020 № 269 та від 29.09.2020 № 468 визнано такими, що втратили чинність.

Таким чином, враховуючи припинення діяльності Комісією Офісу Генерального прокурора з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, заявник фактично є позбавленим правової можливості звернутися в установленому порядку до компетентного органу для вирішення питання про надання йому статусу учасника бойових дій під час антитерористичної операції.

Іншого позасудового порядку отримання особою статусу учасника бойових дій в антитерористичній операції, окрім як встановленого Порядком надання статусу учасника бойових дій, що передбачає направлення до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідки про безпосередню участь особи в АТО разом з пакетом підтверджуючих документів, законодавством не передбачено.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно частини 2ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, а також листі Верховного суду України «Судова практика про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року роз`яснено, що справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови, якщо заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення і чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Зважаючи на вище вказані обставини, суд приходить до висновку, що в даному випадку Заявник позбавлений правової можливості в позасудовому порядку одержати документ, який посвідчує факт безпосередньої участі його в антитерористичній операції (довідку про безпосередню участь в АТО) та звернутися до компетентного органу для надання йому статусу учасника бойових дій як учаснику антитерористичної операції, а тому згідно положень ст.124 Конституції України та ч. 2 ст. 256 ЦПК України розгляд даної справи відноситься до юрисдикції суду.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту в бойових діях під час проведення антитерористичної є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, ст. ст.2,4,12,13,76-78,206,258-268, 273, 293, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Офіс Генерального прокурора, про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт, який має юридичне значення, а саме факт участі в бойових діях під час проведення антитерористичної операції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення з 15 квітня 2014 по 11 грудня 2014 в Донецькій, Луганській та Харківській областях.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 )

Заінтересована особа: Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011 код ЄДРПОУ 00034051).

Повний текст рішення складений 05.10.2026.

Суддя Марина МАРКОСЯН