Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №642/7264/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

05.10.2026

Справа № 642/7264/26

Провадження № 3/642/1388/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року

м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Петрової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Вольвич Є.Р.

особи, яка притягається до адміністративного правопорушення - ОСОБА_1

представника особи, яка притягається до адміністративного правопорушення – адвоката Зудер`янц В.В.

потерпілого – ОСОБА_2

представника потерпілого – адвоката Кондратенка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.2026 до Холодногірського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний протокол серії ЕПР1 №749686 від 19.08.2026, відповідно до якого 19.08.2026 о 12:20 год. за адресою: м.Харків, вул.Зброярська, буд.16, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 », виконуючи маневр повороту ліворуч, не зайняла відповідного крайнього положення на проїзній частині та допустила зіткнення з іншим транспортним засобом «BYD Sea Lion 06», д.н.з. « НОМЕР_4 » під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.10.4 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні 24.09.2026 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не визнала в повному обсязі та зазначила, що не порушувала правила дорожнього руху. Пояснила суду, що рухалася 19.08.2026 приблизно о 12:20 год. за адресою: м.Харків, вул.Зброярська, буд.16, на автомобілі «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 », виконуючи маневр повороту ліворуч з середньої полоси дороги, впевнилася, що це буде безпечним, а водій транспортного засобу «BYD Sea Lion 06», д.н.з. « НОМЕР_4 » ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху і не пропустив її, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. ОСОБА_1 не погодилася з оцінкою її дій працівниками поліції.

Представник особи, яка притягається до адміністративного правопорушення – адвокат Зудер`янц В.В. в судовому засіданні 24.09.2026 просила суд закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Вважає, що ДТП стало наслідком дій водія ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні 24.09.2026 потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що дорожньо – транспортна пригода відбулася саме через порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.4 ПДР України, а саме: ОСОБА_1 рухалася на автомобілі Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » по середній полосі дороги, в той час, як він рухався на транспортному засобі «BYD Sea Lion 06», д.н.з. « НОМЕР_4 в крайній лівій полосі дороги, напрямок руху не змінював.

Водій ОСОБА_1 не впевнилася в безпеці маневру при зміні напрямку руху, не ввімкнула покажчик повороту ліворуч, різко почала повертати ліворуч з середньої полоси дороги та допустила зіткнення з його автомобілем BYD Sea Lion 06», д.н.з. « НОМЕР_4 », який рухався в крайній лівій полосі, напрямок руху не змінював. Вважає, що саме ОСОБА_2 порушила правила дорожнього руху та спричинила пошкодження його автомобіля.

01.10.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 до суду направила клопотання про закриття провадження у справі. Зазначила, що дійсно рухалася в середній полосі дороги, знаходячись в маневрі, повертала ліворуч, відчула удар в ліву передню частину автомобіля, відбулося зіткнення з автомобілем «BYD Sea Lion 06», д.н.з. « НОМЕР_4 » під керуванням ОСОБА_2 .

Вважає, що саме ОСОБА_2 вирішив здійснити випередження автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » під її керуванням, тому саме дії ОСОБА_2 знаходяться в причинному зв`язку з ДТП. Просить суд врахувати висновок експертного дослідження № ЕД-19/121-26/28598-ІТ від 23.09.2026.

01.10.2026 до суду від представника особи, яка притягається до адміністративного правопорушення – адвоката Зудер`янц В.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, надала висновок експерта № ЕД-19/121-26/28598-ІТ від 23.09.2026, складеного судовим експертом ХНДЕКЦ Юрченко О.

Представник потерпілого – адвокат Кондратенко В.А. 05.10.2026 через систему «Електронний суд» надав суду письмові пояснення та висновок експерта № 15381 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 01.10.2026, складений судовим експертом ННЦ «ІСЕ ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса» ОСОБА_3 , а також флеш носій з відеозаписом механізму розвитку ДТП 19.08.2026, зафіксований штатним вбудованим відеореєстратором, встановленим на автомобілі BYD Sea Lion 6 (відеофайл «LOCK-2026-08-19-12-15- 03.mp4»).

Представник потерпілого – адвокат Кондратенко В.А. в поясненнях зазначив, що ділянка, на якій сталася пригода 19.08.2026 по вул. Зброярської, має три смуги руху в одному напрямку, розділені дорожньою розміткою 1.5. Для руху в цьому напрямку встановлено дорожній знак 5.5 «Дорога з одностороннім рухом». Пригода сталася в населеному пункті, у світлий час доби.

Водій ОСОБА_2 рухався в крайній лівій смузі, не змінюючи напрямку руху.

Водій автомобіля Land Rover Evoque ОСОБА_1 рухалась у середній смузі та виконала маневр повороту ліворуч, внаслідок чого створила перешкоду автомобілю BYD Sea Lion 6, що рухався в крайній лівій смузі.

Механізм пригоди зафіксовано штатним вбудованим відеореєстратором, встановленим на автомобілі BYD Sea Lion 6 (відеофайл «LOCK-2026-08-19-12-15- 03.mp4»).

Пояснив суду, що водій ОСОБА_1 розпочала поворот ліворуч із середньої смуги руху, не зайнявши завчасно крайнє ліве положення, та не надала дороги автомобілю BYD Sea Lion 6, який рухався в попутному напрямку в крайній лівій смузі, не змінюючи напрямку руху.

Саме ці дії, за висновком експерта, перебувають у причинному зв`язку з виникненням пригоди. Водночас експерт зазначив, що технічна можливість уникнути зіткнення для водія ОСОБА_1 залежала виключно від виконання нею вимог п. 10.4 ПДР і жодних перешкод технічного характеру для цього не було.

Дії ОСОБА_2 полягали в русі прямо в межах своєї (крайньої лівої) смуги без зміни напрямку руху; жодного маневру, який міг би створити небезпеку іншим учасникам руху, він не виконував, а також порушення ПДР з боку ОСОБА_2 згідно з матеріалами справи відсутні.

Просить суд притягнути водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

В судове засідання 05.10.2026 учасники справи не з`явилися, повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення учасників процесу в судовому засіданні 24.09.2026, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями ст.245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Стаття 7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно з вимогами ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), «Бантиш та інші проти України» (заява №13063/18); «Михайлова проти України» (№10644/08, 06 березня 2018 року) беручи до уваги серйозність передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Так, у рішенні по справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine»)no. 16437/04 ECHR 14.02.2008 у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ №75286445).

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно пункту 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи,честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.1.5 Правил дорожнього руху України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», пошкодження відповідних об`єктів, у тому числі транспортних засобів, спричинене порушенням правил дорожнього руху не водієм або діями водія, не пов`язаними з таким порушенням, не тягне адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Крім пояснень сторін, факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами в їх сукупності, а саме:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №749686 від 19.08.2026, який складено стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, відповідно якого 19.08.2026 о 12:20 год. за адресою: м.Харків, вул.Зброярська, буд.16, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 », виконуючи маневр повороту ліворуч, не зайняла відповідного крайнього положення на проїзній частині та допустила зіткнення з іншим транспортним засобом «BYD Sea Lion 06», д.н.з. « НОМЕР_4 » під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку.

Відповідно п.2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п.10.1 ПДР України, перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 10.4 ПДР України передбачено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Але, сам протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №749686 від 19.08.2026 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

- судом досліджена схема місця ДТП від 19.08.2026, яка складена на місці пригоди, з якої вбачається, що на ній графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження. Схема містить напрямок руху обох автомобілів, які рухалися в попутному напрямку, та їх розташування на проїздній частині, а саме: водій автомобіля«BYD Sea Lion 06», д.н.з. « НОМЕР_4 » ОСОБА_2 рухався прямо по крайній лівій смузі, не змінюючи напрямку руху, а водій автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 рухалася в середній смузі, намагалася зманеврувати ліворуч, але завчасно не зайняла крайну ліву смугу для повороту ліворуч, внаслідок чого відбулося зіткнення транспорних засобів.

Зазначена схема ДТП була складена в присутності водіїв і будь-яких зауважень та доповнень щодо її складання не містить.

- відповідно пояснень ОСОБА_1 , 19.08.2026 за адресою: м.Харків, вул.Зброярська, буд.16 вона керувала транспортним засобом «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 », рухалася в середньому ряді дороги. Проїжджа частина дороги має три смуги, рух транспортних засобів організований в одному напрямку. В ході руху їй потрібно було зманеврувати ліворуч, тому вона завчасно увімкнула лівий покажчик повороту та почала здійснювати маневр, однак в її автомобіль на великий швидкості в`їхав інший транспортний засіб «BYD Sea Lion», д.н.з. « НОМЕР_4 ».

- згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , він 19.08.2026 керував автомобілем «BYD Sea Lion», д.н.з. « НОМЕР_4 » по вул.Зброярська у м.Харкові в бік вул.Полтавський Шлях у м.Харкові, рухався в крайній лівій смузі, раптово інший транспортний засіб «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » почав здійснювати маневр ліворуч з середнього ряду, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів.

- судом оглянуто флешносій з відеозаписом механізму розвитку ДТП 19.08.2026, зафіксований штатним вбудованим відеореєстратором, встановленим на автомобілі BYD Sea Lion 6 (відеофайл «LOCK-2026-08-19-12-15- 03.mp4»).

Так, на відео зафіксована ділянка дороги по вул. Зброярській у м.Харкові, на якій сталася пригода, яка має три смуги руху в одному напрямку, розділені дорожньою розміткою 1.5.

Для руху в цьому напрямку встановлено дорожній знак 5.5 «Дорога з односторонім рухом».

Водій «BYD Sea Lion», д.н.з. « НОМЕР_4 ОСОБА_2 рухається в крайній лівій смузі, не змінюючи напрямку руху. Попереду в попутному напрямку у середній смузі рухається водій автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 .

Вдій автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » починає виконувати маневр повороту ліворуч, створюючи перешкоду автомобілю BYD Sea Lion 6, що рухаєся в крайній лівій смузі.

Тобто, водій автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 перед виконанням маневру повороту ліворуч повинна була впевнитися, що це буде безпечним і вона своїми діями не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Крім того, водій автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 повинна була перед поворотом ліворуч завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині та дати дорогу транспортним засобам, що рухалися в попутному напрямку.

До того ж, згідно відеозапису механізму розвитку ДТП 19.08.2026, зафіксованим штатним вбудованим відеореєстратором, встановленим на автомобілі BYD Sea Lion 6, чітко видно, що у водія автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 не було будь-яких перешкод технічного характеру, щоб уникнути зіткнення з автомобілем «BYD Sea Lion», д.н.з. « НОМЕР_4 ».

Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 до суду надано світлу копію висновку експерта № ЕД-19/121-26/28598-ІТ від 23.09.2026, який не завірений належним чином відповідно діючого законодавства.

Відповідно незасвідченої в установленому законом порядку копії висновку експерта № ЕД-19/121-26/28598-ІТ від 23.09.2026 встановлено, що у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «BYD Sea Lion», д.н.з. « НОМЕР_4 » ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 ПДР України.

У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 повинна була діяти відповідно до вимог п.10.1 ПДР України.

У даній дорожній обстановці водій автомобіля «BYD Sea Lion», д.н.з. « НОМЕР_4 » ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.10.1 ПДР.

У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 щодо технічної можливості уникнути ДТП шляхом виконання вимог ПДР не визначалася.

Дії водія автомобіля «BYD Sea Lion», д.н.з. « НОМЕР_4 » ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.1 ПДР і, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з настанням даної події.

В діях водія автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які перебували б, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з ДТП.

Так, суд повинен критично оцінювати висновки експертизи та досліджувати його достовірність у взаємозв`язку з іншими доказами. На це звернув увагу Верховний Суд у постанові від 12.05.2021 у справі № 820/2257/17.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами. Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Крім того, суд може не взяти до уваги висновок експерта за результатами експертизи, проведеної за ініціативою сторони захисту, якщо з сукупності доказів, що містяться у матеріалах провадження, у діях водія вбачається наявність складу правопорушення.

Пунктом 1.1 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 передбачено, що призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України, «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").

Висновок судового експерта відповідно до статті 251 КУпАП є одним із засобів встановлення фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) (суд) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тож висновок судового експерта для суду не є обов`язковим і оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, наданий ОСОБА_1 суду висновок експерта № ЕД-19/121-26/28598-ІТ від 23.09.2026, є нечітким, суперечливим з огляду на наступне.

З дослідницької частини висновку експерта вбачається, що експертом досліджено пояснення водія ОСОБА_1 від 14.09.2026, від 19.08.2026, пояснення водія ОСОБА_4 від 19.08.2026, копія схеми ДТП від 19.08.2026, копія протоколу про адміністративне правопорушення від 19.08.2026, фотознімки, долучені ОСОБА_1 .

Але, експертом надано оцінку тільки поясненням водія автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 , яка змінила напрямок руху, почала перестроюватися з середньої смуги дороги на крайню ліву, по якій рухався водій автомобіля «BYD Sea Lion», д.н.з. « НОМЕР_4 » ОСОБА_2 в попутному напрямку.

І експертом зовсім не надано оцінки поясненням потерпілого ОСОБА_2 , схеми місця ДТП від 19.08.2026, яка складена на місці пригоди, підписана обома водіями, без жодних зауважень,відповідно яких водій автомобіля «BYD Sea Lion», д.н.з. « НОМЕР_4 » ОСОБА_2 не маневрував, не змінював напрямок руху, не перестроювався, а рухався по крайній лівій смузі дороги в попутному напрямку.

Також при дослідженні питання 2: Чи мали водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 технічну можливість запобігти зіткненню, діючи відповідно вимог ПДР? експерт у висновку зазначив, що у даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 щодо технічної можливості уникнути ДТП шляхом виконання вимог ПДР не визначалися.

Тобто, такий висновок не враховує ключового аспекту: чи мав водій автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 реальну можливість вчасно побачити перешкоду у крайній лівій смузі руху (автомобіль «BYD Sea Lion», д.н.з. « НОМЕР_4 » під керуванням ОСОБА_2 ), оцінити ситуацію та технічно зреагувати на неї з метою уникнення зіткнення.

Отже, проведене експертне дослідження значною мірою спирається тільки на позицію водія автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 , яка була сформована вже після складання адміністративного протоколу, та не враховує первинні показання учасників події. Вказане ставить під сумнів об`єктивність експертного висновку і не дозволяє вважати його належним доказом для беззаперечного встановлення відсутності вини водія автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 .

Експерт зробив висновок на основі однобічних та неперевірених даних, наданих зацікавленою особою, тому висновок є необ`єктивним.

Висновки, викладені у висновку експерта № ЕД-19/121-26/28598-ІТ від 23.09.2026 не ґрунтуються на належних і достовірних вихідних даних, які узгоджуються із іншими доказами, зібраними у цій справі, та не відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд вважає, що вказаний висновок експерта не є категоричним та по суті містить припущення та ґрунтується тільки на суб`єктивному сприйнятті однієї зі сторін, тому очевидно не може бути покладений суддею в основу рішення.

Крім того, експерт, складаючи висновок № ЕД-19/121-26/28598-ІТ від 23.09.2026 вийшов за межі компетенції (вирішував питання права).

«Висновок експерта не береться судом до уваги в частині визначення особи, дії якої перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП, оскільки кваліфікація дій учасників пригоди та встановлення наявності чи відсутності в їхніх діях складу адміністративного правопорушення є виключною компетенцією суду, а не судового експерта».

До того ж, у висновку експерта № ЕД-19/121-26/28598-ІТ від 23.09.2026, судовий експерт ХНДКЦ О.Юрченко зазначив, що він обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, передбачену ст.ст.384,385 КК України.

Але, враховуючи чинне законодавство України, експерт не може сам себе попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Відповідно до законодавства України (зокрема, Закону України «Про судову експертизу»), попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків (статті 384 та 385 Кримінального кодексу України) є процесуальною дією, яку має вчинити уповноважена особа, а не сам експерт.

Якщо експертиза доручається державній або приватній експертній установі, обов`язок роз`яснити права/обов`язки та попередити про відповідальність покладається на керівника цієї установи (або його заступника) при врученні матеріалів експерту.

Тобто, експерт самостійно «автоматично» наділити свій висновок юридичною силою без належного процесуального оформлення не може.

Якщо процедура попередження порушена (немає підпису керівника установи про те, що експерта було попереджено про кримінальну відповідальність), такий експертний висновок може бути визнаний судом недопустимим доказом, оскільки він отриманий з порушенням встановленого законом порядку.

Верховний Суд у подібних процесуальних ситуаціях неодноразово вказував, що проста декларація експерта про свою «обізнаність» без належного оформлення процедури попередження уповноваженою особою може бути підставою для визнання висновку недопустимим доказом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1-29/18, провадження № 14-270цс19).

Наданий ОСОБА_1 висновок експерта № ЕД-19/121-26/28598-ІТ від 23.09.2026 не може бути прийнятий судом як допустимий доказ, оскільки зазначення експертом про свою „обізнаність“ не замінює собою встановленої законом процедури його офіційного попередження про кримінальну відповідальність уповноваженим органом, крім того, дослідження проведено на основі однобічних і неперевірених даних, наданих самим правопорушником, які суперечать офіційній схемі ДТП та іншим поясненням.

Судом досліджено також висновок експерта ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» №15381 від 01.10.2026, який підготовлений для подання до суду та зроблений на замовлення представника потерпілого – адвоката Саламаха В.Р.

Так, згідно висновку експерта ННЦ «ІСЕ ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса» №15381 від 01.10.2026, встановлено, що «У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Land Rover Evoque ОСОБА_1 повинна була діяти у відповідності до вимог п. 10.4 Правил.

У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів для водія автомобіля Land Rover Evoque ОСОБА_1 визначалась шляхом виконання нею вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху України, для чого у неї не було будь-яких перешкод технічного характеру.

У даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Land Rover Evoque ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.4 Правил дорожнього руху України та знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди».

При цьому суддя враховує, що жоден доказ, навіть і висновок експерта, не має до суду наперед встановленої сили, і має оцінюватись у сукупності і взаємозв`язку із іншими доказами та обставинами провадження.

Але, вказаний висновок експерта № 15381 від 01.10.2026 узгоджується з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи, та не суперечить ним.

Так, поясненнями обох водіїв, допитаних в судовому засіданні підтверджується, що автомобіль «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » під керуванням ОСОБА_1 , рухався в середній смузі, і саме водій ОСОБА_1 намагалася змінити напрямок руху, почала перестроюватися з середньої смуги дороги на крайню ліву, по якій рухався водій автомобіля «BYD Sea Lion», д.н.з. « НОМЕР_4 » ОСОБА_2 в попутному напрямку, не змінюючи ані напрямок руху, ані полосу руху. Вказані обставини ніким зі сторін не заперечувалися в судовому засіданні.

Пунктом 10.1. Правил дорожнього руху визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

А згідно п.10.4 ПДР України перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.

Отже, в даному випадку Правилами дорожнього руху забезпечення безпеки маневру покладається саме на особу, яка рухалася в середній полосі дороги, завчасно не зайняла крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, не переконалася перед перестроюванням на крайню ліву полосу руху, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.

З огляду на це, твердження ОСОБА_1 про те, що вона переконалася в безпеці руху, є неспроможними.

Поряд із тим, пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Пункт 1.4. ПДР передбачає, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Отже, в даній дорожній обстановці, що склалась на дорозі перед зіткненням, водій автомобіля «BYD Sea Lion», д.н.з. « НОМЕР_4 » ОСОБА_2 відповідно до п. 1.4 ПДР мав право розраховувати на те, що водій автомобіля «Land rover», д.н.з. « НОМЕР_3 » ОСОБА_1 , не створить йому перешкоди для руху (зокрема, повноцінно надасть йому можливість для вільного проїзду смугою, якою він рухався в попутному напрямку або ж зачекає, поки його автомобіль не проїде).

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке виразилось у порушенні п.10.4 ПДР України, що призвело до зіткнення транспортних засобів, та підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП та обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст.35 КУпАП судом не встановлено.

Але, суд при призначенні покарання враховує, що внаслідок даної ДТП наявні негативні наслідки, ОСОБА_1 в судовому засідання не визнала своєї провини, не розкаялася у скоєному, не відшкодувала шкоди потерпілому, а навпаки – надала неправдиві показання в судовому засіданні, надала висновок експерта № ЕД-19/121-26/28598-ІТ від 23.09.2026, який складено тільки з врахуванням її неправдивих пояснень, що спростовуються відеозаписом дорожньо – транспортної пригоди, яка відбулася 19.08.2026 та зафіксована штатним вбудованим відеореєстратором, встановленим на автомобілі BYD Sea Lion 6.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, у зв`язку з чим суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до санкції ст. 124 КУпАП у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом в межах санкції статті, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відтак, враховуючи обставини справи, суддя вважає за необхідне позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на шість місяців, оскільки без такого позбавлення права адміністративне стягнення не відповідатиме загальним засадам призначення адміністративного стягнення, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації адміністративного стягнення.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України(ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код 22030106, ЄДРПОУ 37993783) у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять грн., 60 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Суддя Наталя ПЕТРОВА