Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №642/5422/18 — Холодногірський районний суд міста Харкова

05.10.2026

Справа № 642/5422/18

Провадження № 1-кп/642/59/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за № 12018220510001968 від 05.08.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бендери республіки Молдова, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, який є особою з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, суд -

в с т а н о в и в :

05 серпня 2018 року близько 10 години ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився у автомобілі марки «Нива», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, пров. Клочківський, 25, маючи злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, бажаючи продемонструвати своє явне нехтування до існуючих прав і норм поведінки у суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, проявляючи особливу зухвалість, безпричинно в`їхав на вищевказаному автомобілі у двір через зачинені ворота будинку, розташованого за адресою: м. Харків, пров. Клочківський, 25, тим самим вибив ворота. Після цього ОСОБА_8 продовжив свої хуліганські дії та здійснив наїзд на потерпілу - ОСОБА_9 , чим спричинив останній тілесні ушкодження, а саме: поверхневі забиті рани на правому колінному суглобі та садна на нижніх кінцівках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого ОСОБА_8 продовжив рух по подвір`ю на автомобілі марки «Нива», державний номерний знак НОМЕР_1 та неодноразово протаранив автомобіль марки « Nissan Patrol», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_10 . На поклики про допомогу потерпілої ОСОБА_9 прибігли її чоловік ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Після цього ОСОБА_8 на перекір проханням потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , а також ОСОБА_11 припинити свої хуліганські дії, продовжуючи перебувати на території домоволодіння останніх, застосовуючи невстановлений предмет, схожий на пістолет типу револьвер вистрелив у спину ОСОБА_11 , чим спричинив йому згідно висновку експерта № 09-2781/2018 наступні тілесні ушкодження: садно на спині донизу від нижнього кута правої лопатки, яке утворилося від травматичної дії тупого твердого предмета за механізмом тертя-ковзання, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, після чого ОСОБА_8 наніс не менше одного удару рукояткою вказаного предмету схожого на пістолет типу револьвер по лівій скроневій ділянці голови ОСОБА_10 , чим спричинив останньому згідно висновку експерта № 09-2778/2018 наступні тілесні ушкодження: забиті рани на голові, які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів за механізмом удару-стиснення, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. В подальшому ОСОБА_8 намагався втекти на автомобілі «Нива», державний номерний знак НОМЕР_1 , який з технічних причин не зміг продовжувати рух. Після чого ОСОБА_8 з предметом, схожим на пістолет, з місця скоєння кримінального правопорушення зник.

Такі дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що у них із дружиною є собака. Дружина із собакою гуляє понад річкою неподалік від будинку ОСОБА_13 . У 2017 році його дружина гуляла із собакою, та з-за воріт вискочила собака та накинулась на їх собаку. Собаку після цього довго лікували. Він з дружиною пред`являли сімейству ОСОБА_13 претензії, але ОСОБА_13 сказав, що платити не буде. Він казав Захарченкам щоб вони тримали собаку на привязі. У 2018 році ситуація повторилася, але дружина встигла взяти собаку на руки. 05.08.2018 року зранку у неї був словесний конфлікт із ОСОБА_14 . Дружина постукала у ворота, вийшла господарка ОСОБА_13 , оскорбляла її та «послала». Дружина прийшла додому у сльозах, розповіла про конфлікт. Він вирішив поїхати та розібратися із родиною ОСОБА_13 . Вийшов здому, сів в авто НІВА та поїхав до їх двору. Ворота були відчинені. У дворі стояв стол, за яким сиділи люди та вживали спиртні напої. Там постійно збираються люди та вживають алкоголь, через що на них постійно були скарги. Він покликав ОСОБА_15 . Він вийшов та разом із ним ще кілька чоловіків, десь 3-4 чоловіка. ОСОБА_16 вийшов з авто, та у нього із ОСОБА_13 виник конфлікт, вони розмовляли на підвишених тонах. ОСОБА_13 кричав, що дружина ОСОБА_16 приходила та розмахувала палкою. Позаду ОСОБА_16 опинилися десь три чотири чоловіка, та його хтось вдарив палкою, від чого він впав на коліна. Після чого він встав та сів у авто, хотів поїхати, здати назад, але йому перегородили дорогу. Отже йому нічого не залищалось як поїхати уперед. Він проїхав 3-4 метри вперед. Його авто обступили, стучали по авто, намагалися відчинити двері. Йому вдалось вийти з авто та побігти, перепригнути через паркан та втекти. Він чув, що чоловіки кричали щоб його наздогнати. Але щоб його догнати треба було оббігти двір по колу. Поки він біг то знайшов якусь палку схожу на ложку для взуття. Через кілька хвилин до нього під`їхала поліція, та його затримали, на відстані приблизно 200 м. від місця події. Коли під`їхали до двору, там вже була машина швидкої допомоги. Все це тривало приблизно 5-6 хвилин. Відповідаючи на додаткові питання, ОСОБА_8 пояснив, що 05.08.2018 року це вихідний день, зранку він спав, дружина гуляла із собакою. Звечора він вживав алкогольні напої. Конфлікт із ОСОБА_13 був у вересні 2017 року. Медичну експертизу на стан алкогольного сп`яніння йому у районному відділенні не проводили. У машину сів, оскільки хотів розібратися із ОСОБА_13 , щоб собака була прив`язана. Перший раз у них собака зірвалася з цепі. Коли він під`їхав до двору, то ворота були відчинені, у дворі стояв стол. ОСОБА_9 була в домі. ОСОБА_17 став на нього кидатися, та він застосував до нього прийом боротьби та скинув його, а він впав на ОСОБА_9 і вона впала. ОСОБА_17 хотів його затримати, щоб він не пішов, а він його штовхнул і він впав, а потім його дружина. Коли знайшов палку, то хотів повернутися. Коли їхав до двору ОСОБА_13 , то ніяких предметів із собою не брав. Поліція по території шукали пістолет, але нічого не знайшли. Поліція приїхала дуже швидко. Вказав, що телефонував дружині, щоб вона принесла йому корвалол. Коли він перепригнув через забор, за ним ніхто не гнався. Вказав, що він наміру викликати поліцію не мав, але у нього були синьці, що зафіксовано в експертизі. Конфлікт із ОСОБА_13 був за рік до події. Коли під`їхав до двору, то зупинився перед воротами, а коли його обступили, то він поїхав вперед. Після того як перепригнув через паркан, пробіг десь 100-150 м. Шукав чим захищатись та йшов додому. Йшов приблизно 5-6 хвилин до того як його зупинили працівники поліції.

Не зважаючи на показання обвинуваченого ОСОБА_8 , його вина підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_9 , допитана у судовому засіданні, пояснила, що вона знає ОСОБА_8 , адже вони живуть по одній вулиці. 05.08.2018 року, це була неділя, у ворота постукали. Вона вийшла, там була дружина ОСОБА_16 , яка була в стані алкогольного сп`яніння, в руках тримала палку, та почала на неї кричати нецензурними словами, казала, що вони їй винні гроші. Розмахувала палкою та вдарила її. Після того ОСОБА_9 зайшла у двір та зачинила калитку й пішла прийняти ліки через нервовий стан. Жінка пішла, та на вулиці їй ще робили зауваження, адже вона була сильно п`яна. Через деякий час вона з будинку почула звук удару, вийшла на подвір`я, та побачила, що ворота вибиті авто. За кермом автомобіля був ОСОБА_16 , який кричав, що він приїхав їх повбивати, та за що вони побили його дружину. Потім він заїхав на подвір`я та почав таранити їх авто, яке стояло у дворі на відстані десь 10 м від воріт. Вона почала кричати та звати на допомогу та намагалась його зупинити, та він наїхав на неї, вона відчула удар по ногам, але підскочив її чоловік ОСОБА_10 та відтяг її. Коли заглохла машина у ОСОБА_16 , то він вийшов з авто, взяв з ладника предмет схожий на пістолет та почав стріляти в різні сторони, в тому числі в сторону собаки, попав в хлопця ОСОБА_11 , який прибіг на її крики. Вона бачила дуло пістолета. Намагалась захистити собаку. Цим же предметом схожим на пістолет ОСОБА_8 наносив удари її чоловіку по голові. Вона побачила кров на голові у чоловіка та думала, що його ОСОБА_16 вбив. Чоловік лежав із розбитою головою. Після ОСОБА_16 втік та сховав пістолет. Вони викликали поліцію. Відповідаючи на додаткові питання потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що конфлікт із родиною ОСОБА_16 у них був через собаку за рік до події. ОСОБА_9 розмовляла з ним та казала, що їх собака знаходиться на прив`язі на цепі майже весь час, гуляє по території двору. Після того дружина ОСОБА_8 , коли побачила їх собаку, сказала, що це не той собака що покусав їхню собаку. Проте ОСОБА_16 вимагав у них кошти на лікування їхньої собаки. Через це у них були неприязні відносини. 05.08.2018 року дружина ОСОБА_16 вдарила її палкою по лівій нозі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що літом 2018 року вона гуляла з онукою поблизу моста по пров. Клочківському у м. Харкові. На великій швидкості проїхав автомобіль, який зупинився біля будинку, що розташований біля мосту. Машину оточило кілька чоловіків, та була потасовка. Хтось з них був із палкою. Почали махати. Відповідаючи на дадаткові питання свідок повідомила, що коли вони йшли по вулиці, то вони обернулись та побачили як оточили ОСОБА_16 , та була драка. Пострілів вона не чула. Вони були від місця події на відстані близько 400-300-200 метрів. Вона не чула щоб таранили ворота. Предмета схожого на пістолет у ОСОБА_16 вона не бачила. ОСОБА_19 разом із сином, невісткою та онукою в колясці понад річкою, дорога звідти виходить до дому. Коли вони йшли вже додому, то почули як проїхала на швидкості машина.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показала, що вона є дружиною ОСОБА_8 . Сім`ю ОСОБА_13 вона знає, у звязку з тим, що у 2016 році з сімейством ОСОБА_13 виник конфлікт з приводу того, що їх собака покусав її собаку, на що вона поскаржилась чоловіку та він їздив до них розбиратись. Вона також приїздила туди та це була та собака. Через деякий час чоловік зустрічав ОСОБА_13 , пред`являв претензії Захарченкам, але вони відмовили відшкодовувати гроші на лікування собаки. У серпні 2018 року вона гуляла із собакою по АДРЕСА_3 та проходила біля будинку ОСОБА_13 . З території домоволодіння на вулицю вийшла ОСОБА_9 . Та у них стався словесний конфлікт. ОСОБА_9 покликала свого чоловіка, та він почав її відштовхувати. Прийшовши додому, вона розповіла чоловіку ОСОБА_8 про сварку, що її ображали. Після чого він сів в машину і кудись поїхав. Через деякий час, хвилин через тридцять, зателефонував чоловік і попросив підійти до будинку ОСОБА_13 принести йому корвалол, адже він погано себе почуває. Коли вона підійшла, то побачила там співробітників поліції. ОСОБА_8 сказав, що на нього напали. У нього була рана на нозі, ссадини на ногах.

Судом було здійснено можливі заходи щодо виклику та забезпечення явки у судове засідання потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Потерпілий ОСОБА_10 неодноразово подавав заяви про неможливість прибути у судові засідання за станом здоров`я, та просив врахувати його показання, які він давав під час попереднього судового розгляду. Потерпілий ОСОБА_11 станом на час судового розгляду, як встановлено судом, помер. Також судом приймалися заходи щодо забезпечення явки свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , надавалися доручення в порядку ст. 333 КПК України, щодо встановлення їх місцезнаходження, проте встановити місцезнаходження свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 не виявилость можливим.

З огляду на викладені обставини, з метою повного та всебічного дослідження доказів, враховуючи, що під час минулого судового розгляду здійснювався допит потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , прокуром були заявлені клопотання, які підтримані обвинуваченим та його захисником, про дослідження показань потерпілих та свідків відповідно, які були надані ними під час минулого судового розгляду шляхом відтворення звукозапису та/або відеозапису судових засідань. Також захисник заявив клопотання про дослідження показань свідка сторони захисту ОСОБА_23 , оскільки неможливо забезпечити його явку до суду. Обвинувачений підтримав клопотання захисника, та прокурор не заперечував.

Однією з загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань (п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України). Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених КПК України.

Вказаній засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах, що кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 листопада 2019 року в справі № 750/5745/15-к.

Отже, положення ч. 4 ст. 95 КПК України, відповідно до яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа надавала перед іншим складом суду в тій же справі.

На відміну від допиту в порядку ст. 225 КПК України, яка допускає допит за відсутності однієї зі сторін, допит під час судового розгляду справи по суті відбувається за обов`язкової участі сторін. Такий допит надає сторонам, зокрема, стороні захисту, можливість провести його більш ефективно, оскільки на цей час учасникам вже відомі елементи пред`явленого обвинувачення та докази отримані під час досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що показання, які особа надавала під час минулого судового розгляду, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку такої особи під час нового судового розгляду.

Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що в цій справі потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 давали показання під час минулого судового розгляду, під час нового розгляду справи в місцевому суді забезпечити явку цих осіб для їхнього безпосереднього допиту не вдалося.

Суд, дотримуючись приципу розумного строку розгляду криміального провадження, з огляду на те, що неможливо було забезпечити явку потерпілих та свідків до суду, введення воєнного стану на території України, з огляду на позицію учасників кримінального провадження, які пітримали вказані клопотання, вважав за можливе дослідити показання потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , надані ними під час минулого судового розгляду.

Згідно з аудіо/відео-записом судового засідання від 25.02.2019 року допиту потерпілого ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що 05 серпня 2018 року він знаходився у своєму домоволодінні, коли до будинку забігла його дружина ОСОБА_9 та повідомила, що їм вибили ворота, вони вибігли на двір, де в автомобілі Нива знаходився ОСОБА_8 , який брав розгін з пагорбу та таранив належний Захарченкам автомобіль, що знаходився у дворі, після восьми-десяти ударів по автомобілю, автомобіль Нива зламався, з нього вибіг ОСОБА_8 дістав пістолет та почав стріляти у всіх, кого бачив. Коли пулі закінчилися, почав бити, його особисто вдарив пістолетом по голові, це був револьвер -пістолет типу «бульдог», барабаном розсік йому голову, залишилося два сліди, голову зашили ОСОБА_10 у лікарні невідкладної хірургії, залишилося два шрами. Все це відбувалося протягом приблизно двадцяти хвилин. Всі дзвонили до поліції, ОСОБА_8 був у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з аудіо/відео-записом судового засідання від 09.04.2019 року допиту потерпілого ОСОБА_11 , який суду пояснив, що він разом з приятелями знаходився біля будинку ОСОБА_24 ( ОСОБА_10 ), де вони вживали спиртні напої. Почув шум, під`їхав автомобіль «Нива» жовтого кольору, в`їхав у двір, розчинивши ворота в інший бік, та декілька разів в`їхав у автомобіль ОСОБА_10 , ОСОБА_25 ( ОСОБА_9 ) намагалася стати між машинами, але ОСОБА_10 її відтягував. З автомобілю «Нива» вийшов чоловік, це обвинувачений ОСОБА_16 , дістав з автомобіля пістолет та два рази вистрелив у бік ОСОБА_13 , вони впали на землю. Він злякався та став втікати, на що чоловік два рази вистрелив йому у спину, після чого вийшов до його приятелів та почав стріляти по ним. ОСОБА_9 викликала поліцію. Чоловік ( ОСОБА_8 ) не зміг поїхати на автомобілі, оскільки той не завівся, її увезли на евакуаторі. Під час подій у дворі знаходилися він та господарі будинку ОСОБА_13 . Коли приїхала поліція ОСОБА_8 вже не було на місці події, пістолет він забрав із собою. Жодного фізичного насильства до ОСОБА_8 не вчинялося.

Згідно з аудіо/відео-записом судового засідання від 20.11.2019 року допиту свідка ОСОБА_21 пояснив, що влітку 2018 року він з друзями ОСОБА_22 та ОСОБА_11 відпочивали в парку, сиділи навпроти воріт ОСОБА_10 , де до ОСОБА_26 ( ОСОБА_9 ) підійшла жінка, яка сказала, що собака ОСОБА_13 покусав її собаку, вони стали сваритися, після чого жінка пішла. Через деякий час до воріт будинку ОСОБА_13 під`їхав автомобіль «Нива» світлого кольору, зупинився біля воріт, після чого вдарив їх, внаслідок чого вони відкрилися та в`їхав на подвір`я, після чого автомобіль «Нива» з «кенгурятником» декілька разів вдарив автомобіль ОСОБА_27 – джип. Раніше незнайомий чоловік, обвинувачений ОСОБА_8 , вийшов з машини, дістав пістолет та почав стріляти у собаку. З будинку вийшов ОСОБА_10 , намагався його зупинити, на що ОСОБА_8 вдарив його пістолетом по голові, від чого у ОСОБА_24 пішла кров. На територію двору зайшов ОСОБА_28 ( ОСОБА_11 ), намагався їх розняти, але побачивши пістолет, почав тікати на вулицю, в цей час ОСОБА_8 здійснив постріли йому в спину, після чого пішов, залишивши автомобіль на дворі ОСОБА_13 . У ОСОБА_11 в спині залишилась кулька. Відомо, що конфлікт виник із-за собаки. На момент події на вулиці жодних свідків чи прохожих не було. Про те, як ОСОБА_9 впала зараз вже не пам`ятає, але в ході допиту в ході досудового розслідування він говорив правду, а тому вона дійсно могла впасти та отримати пошкодження внаслідок неправомірних дій обвинуваченого.

Згідно з аудіо/відео-записом судового засідання від 06.08.2020 року в ході допиту свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що влітку два роки тому числа, місяця не пам`ятає, він та ще декілька чоловік, в тому числі Гайворонський, відпочивали неподалік мосту, це місце місцеві жителі називають «парапет». В цей час вони були свідками, як до будинку приватного сектору, який розташований біля мосту, господарка цього будинку «Валя», приїхав автомобіль «Нива», який практично збив ворота та декілька разів пошкодив позашляховик, який знаходився у дворі. З машини вийшов невідомий чоловік, в руках якого був пістолет, почався конфлікт з господарем будинку, невідомий чоловік декілька разів вдарив господаря пістолетом по голові, причини цього йому не відомі, і зробив два постріли товаришу в спину та говорив, що зробить усім погано. В цей час ОСОБА_22 знаходився за спиною у чоловіка, що стріляв, оскільки був дуже наляканий подіями та пішов з цього місця. З яких причин відбувся конфлікт йому не відомо.

Згідно з аудіо/відео-записом судового засідання від 03.03.2020 року в ході допиту свідок ОСОБА_29 показав, що 05 серпня близько 09-10 години ранку він із дому йшов по провул. Клочківському в напрямку магазину «Клас» зустрічати матір. Зустрівши матір ОСОБА_18 , він повертався у напрямку дому по вул. Малопанасівській. Побачив, як по вулиці проїхав на великій швидкості високий старий автомобіль, який зупинився біля будинку, який розташований поруч з мостом. З машини вийшов чоловік, біля автомобіля знаходилось близько 4-5 осіб, які йому невідомі, почалася сварка. Він побачив, як чоловік, який вийшов з машини, впав, ударів він не бачив. Чоловік підвівся, знову сів в автомобіль та намагався виїхати задом на провулок, але чоловіки перегородили йому виїзд, внаслідок чого він поїхав уперед, заїхавши наполовину автомобіля на подвір`я будинку, було чутно звук удару. Потім він вибіг з автомобіля, забіг у двір, куди та як далі біг не бачив, машина залишилася на місці події. Жодних звуків, схожих на постріл, він не чув. Від місця події знаходився близько 100-150 метрів. Чи був він в той момент із дружиною він не пам`ятає, він зустрічав маму, все бачили з мамою, про події все мама пам`ятає; раніше ОСОБА_8 не знав, познайомився після того, як мама знайшла оголошення в газеті «Прем`єр» про розшук свідків та сказала, що необхідно допомогти, жодних грошових коштів вони за це не отримували.

Доказами що містять фактичні дані, які не суперечать між собою, досліджені судом та містяться у письмових доказах:

-заявою ОСОБА_11 , в якій він просить вжити заходи до невідомого, який 05.08.2018 року близько 10.00 години, знаходячись за адресою: м. Харків, пров. Клочківський, 25, вистрелив йому у спину з пістолета (т. 1 а. с. 116);

-заявою ОСОБА_10 про вжиття заходів до невідомого, який 05.08.2018 року близько 10.00 години, знаходячись за адресою: м. Харків, пров. Клочківський, 25, зламав на автомобілі «Нива» ворота та вдарив його пістолетом по голові (т. 1 а. с. 117);

-заявою ОСОБА_9 про вжиття заходів до невідомого, який 05.08.2018 року близько 10.00 години, знаходячись за адресою: м. Харків, пров. Клочківський, 25, зламав ворота на автомобілі «Нива» та наносив тілесні ушкодження (т. 1 а. с. 118);

-протоколом огляду місця події від 05.08.2018 року проведеного в період часу з 11-20 год до 12-30 год, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , з фототаблицею, згідно даним якого на момент огляду ворота до двору відкриті наружу, в пройомі воріт знаходиться автомобіль «Нива», державний номерний знак НОМЕР_1 , із пошкодженнями капоту правого та лівого крила, переднього бампера та номерного знака. На відстані 6-7 метрів від автомобіля «Нива» знаходиться автомобіль Nissan Patrol, державний номерний знак НОМЕР_2 , який має пошкодження бамперу ззаду, задньої двері, скла та дзеркала, під автомобілем виявлено 14 фрагментів пластика чорного кольору, фрагменти скла, в передній частині автомобіль стикається переднім бампером із столом та металевими конструкціями; при огляді автомобілю «Нива» вилучені 1 фрагмент пластику, 1 фрагмент металу, 3 фрагмента лакофарбового покриття, відбитки пальців рук, змив із землі речовини бурого кольору. ОСОБА_9 пояснила, що малознайомий чоловік на автомобілі «Нива» увірвався до домоволодіння, протаранив кілька разів авто Nissan Patrol, після чого стріляв з револьверу по собакам, наніс їй ушкодження, а також бив рукояткою револьверу її чоловіка ОСОБА_10 по голові. Під час огляду місця події ОСОБА_9 показала де саме все відбувалось, що зафіксовано на фототаблиці, в тому числі загальний вид домоволодіння, вид на пошкодження на воротах, вид на двір домоволодіння, пошкодження на автомобілі ВАЗ 2121 та на автомобілі Nissan Patrol ( т. 1 а. с. 119-125);

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07.08.2018 року надано дозвіл на проведення вже проведеного огляду 05.08.2018 в період часу з 11 години 20 хвилин по 12 годину 30 хвилин огляду за адресою: м. Харків, пров. Клочківський, 25, в ході якого були вилучені наступні предмети: автомобіль «Нива» д.н.з. НОМЕР_1 у кузові чорно – бежевого кольору; три ключі від автомобілю; файл із документами на автомобіль; три відрізка липкої стрічки зі слідами пальців рук з дверей автомобіля «Нива»; один змив на марлевому тампоні та один контрольний змив з керма автомобілю «Нива»; 1 фрагмент металу, 1 фрагмент пластику, 3 фрагменти лако – фарбового покриття з автомобілю «Нива»; 14 фрагментів пластику чорного кольору; фрагменти скла; один змив РБК з землі.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07.08.2018 року накладено арешт на вилучені в ході огляду місця події 5 серпня 2018 року речі: автомобіль «Нива» д.н.з. НОМЕР_1 у кузові чорно – бежевого кольору; три ключі від автомобілю; файл із документами на автомобіль; три відрізка липкої стрічки зі слідами пальців рук з дверей автомобіля «Нива»; один змив на марлевому тампоні та один контрольний змив з керма автомобілю «Нива»; 1 фрагмент металу, 1 фрагмент пластику, 3 фрагменти лако-фарбового покриття з автомобілю «Нива»; 14 фрагментів пластику чорного кольору; фрагменти скла; один змив РБК шляхом заборони власнику та особі, у якої вони були вилучені, ними володіти, користуватися, розпоряджатися.

Постановою старшого слідчого від 06.08.2018 року визнано речовими доказами – автомобіль марки «Нива», державний номерний знак НОМЕР_1 , 3 ключа, пакет документів на автомобіль, 3 відрізка ліпкої стрічки зі слідами рук, 1 змив та контрольний змив з руля автомобіля 1 фрагмент метала, 1 фрагмент пластика, 3 фрагмента лакофарбного покриття з автомобіля, 14 фрагментів пластика від бамперу Nissan Patrol, 1 змив ВБЦ з землі біля крильця, які передано на зберігання до камері схову Холодногірського ВП ГУНП у Харківській області (т. 1 а. с. 142).

-протоколом пред`явлення особи для впізнання з фототаблицею від 05.08.2018 року, відповідно даним якого потерпіла ОСОБА_9 впізнала особу під № 2 ( ОСОБА_8 ) як чоловіка, який 05.08.2018 року близько 10.00 години, знаходячись за адресою: м. Харків, пров. Клочківський, 25, на автомобілі «Нива» протаранив ворота та заїхав у двір, після чого чоловік дістав предмет, схожий на пістолет та почав стріляти (т. 1 а. с. 127-131);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання з фототаблицею від 05.08.2018 року, відповідно даним якого потерпілий ОСОБА_10 упізнав особу під № 3 ( ОСОБА_8 ) як особу, яка 05.08.2018 року близько 10.00 години, знаходячись за адресою: м. Харків, пров. Клочківський, 25, на автомобілі «Нива» протаранив ворота , після чого дістав предмет, схожий на пістолет та почав стріляти, та після наніс йому рукояткою предмета схожого на пістолет удари. (т. 1 а. с. 132-136);

- протоколом затримання ОСОБА_8 , як особи, що підозрюється у вчиненні злочину від 05.08.2018 року, відповідно до якого фактичний час затримання 10-30 год. 05.08.2018 року за адресою м. Харків, вул. Клочківська, 25 (а. с. 137-139);

-випискою із карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_8 № 129 від 05.08.2018 року, згідно якої останній має психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, гостра інтоксикація (стан алкогольного сп`яніння). Медичний огляд було проведено 05.08.2018 року о 15-25 год. на підставі постанови прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури. Було проведено токсикологічне дослідження біологічного матеріалу (кров) методом ГРХ, за результатом якого виявлено етанол 0,70 проміле. ( т. 1 а. с. 141);

-протокол огляду місця події від 14.08.2018 року проведеного в період часу з 12-50 до 13-05 год на підставі добровільної видачі від потерпілого ОСОБА_11 , в присутності понятих за участю потерпілого ОСОБА_11 , проведеного у службовому кабінеті № 30 Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, в ході якого потерпілий ОСОБА_11 добровільно видав футболку «adidas» чорного кольору з помаранчовими вставками по боках, розмір 48, на задній правій частині футболки (в районі правої лопатки – трохи нижче) мається отвір розміром приблизно 3ммх2мм. ОСОБА_11 пояснив, що в дану футболку він був одягнутий 05.08.2018 року, коли йому за адресою: м. Харків, пров. Клочківский, 25, у спину вистрелив ОСОБА_8 з предмету схожого на пістолет (револьверу). Вказану футболку було вилучено та опечатано (а. с. 149-152);

- постановою старшого слідчого від 14.08.2018 року футболка фірми «adidas» визнана речовим доказом ( т. 1 а.с. 153)

-речовим доказом - футболкою «adidas» чорного кольору, яка була досліджена у судовому засіданні;

- відповідно до висновку судово-медичного експерта № 09-2781/2018 від 09 серпня 2018 року, у ОСОБА_11 мало місце садно, яке утворилося від травматичної дії тупого твердого предмету за механізмом тертя-ковзання та могло бути отримане за 4-5 діб до проведення експертизи; за ступенем тяжкості садно відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів (згідно п. п. 2.3.2 «Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року); тілесні ушкодження у ОСОБА_11 не є небезпечними для життя; не виключено, що тілесні ушкодження у ОСОБА_11 могли утворитися за обставин, на які він вказує в протоколі допиту від 05.08. 2018 року. ( т. 1 а. с. 154);

-висновком судово-медичного експерта № 09-2778/2018 від 21.08.2018 року, відповідно до якого у ОСОБА_10 мали місце забиті рани на голові (3), які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів за механізмом удару-стиснення та могли бути отримані не пізніш 05.08.2018 року; за ступенем тяжкості забиті рани відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше як 3 тижні (21 день) (згідно п. п. 2.3.1 «А», 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року); тілесні ушкодження у ОСОБА_10 не є небезпечними для життя в момент заподіяння; не виключено, що утворення ушкоджень у ОСОБА_10 могло бути при обставинах, на які він посилається в протоколі допиту від 05.08.2018 року (т. 1 а. с. 155-156);

- відповідно до висновку судово-медичного експерта № 09-2777/2018 від 09.08.2018 року, у ОСОБА_9 встановлені наступні ушкодження: поверхневі забиті рани на правому колінному суглобі, садна на нижніх кінцівках, синці на стегнах та правій сідниці; ці ушкодження утворилися: поверхневі забиті рани - від ударної травматичної дії тупих твердих предметів, синці – за механізмом удару або удар-стиснення, садна – за механізмом тертя-ковзання, вищевказані ушкодження отримані за 1-2 діб до моменту огляду; цей висновок підтверджується характером ушкоджень, а також стадією загоєння ран, саден і кольором синців; за ступенем тяжкості вказані ушкодження викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6- днів, і за цією ознакою відповідно до п. п. 2.3.2 «Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень (т. 1 а. с. 157-158);

-відповідно до висновку судово-медичного експерта № 09-2810/2018 від 17.08.2018 року, у ОСОБА_8 мали місце синці на тулубі, правій нозі, в ділянці піднігтьових лож 1 пальців лівої і правої стопи, які утворилися від травматичної дії твердих предметів за механізмом удара-стиснення, рубець на нозі є наслідком загоєння забитої рани, утворилися від травматичної дії предмета за механізмом удару - стиснення; тілесні пошкодження могли утворитися за 8-12 днів до проведення експертизи, не виключено, що і у строк, на який він посилається; за ступенем тяжкості вказані синці та забита рана відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів (п. п. 2.3.2 «Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року); тілесні ушкодження у ОСОБА_8 не є небезпечними для життя в момент заподіяння (т. 1 а. с. 159-160);

- відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 663 від 28.08.2018 року, ОСОБА_8 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_8 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_8 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 1 а. с. 161-163);

-висновком судової медико-криміналістичної експертизи з фототаблицею № 17-268-МК/18 від 29.08.2018 року, з якого вбачається, що на футболці, вилученій у ОСОБА_11 , по задній поверхні на кордоні верхнього і середнього відділів справа встановлено: вхідне кульове пошкодження трикотажу дрібного розміру, про що свідчить наскрізний його характер, кругла форма, розволокнені кінці пошкоджених крайових ниток, які вистоять в просвіт на різних рівнях, з потертими волокнами. Відзначається переривання волокон на різних рівнях зі значною приплюснутістю кінців та витягнутістю до середини скрученого пошкодженого стовпчика трикотажу, а в центі пошкодження – незначний дефект трикотажу «ознака мінус – тканина». При дослідженні футболки в інфрачервоних та ультрафіолетових променях, будь-яких світінь, характерних для нашарувань продуктів пострілу (кіптяви, мінеральних масел – рушничного мастила та інш.) не виявлено. Крім того, при візуальному і стереомікроскопічному дослідженні в області пошкодження будь-яких частинок пороху (незгорілих, напівзгорілі і повністю згорілих порошинок) та термічного впливу полум`я в зоні пошкодження одягу не встановлено. З метою виявлення металів у пошкодженні футболки застосовувався контактно-дифузійний метод виявлення слідів заліза, міді, свинцю і нікелю в одній контактограмі (метод кольорових відбитків). При цьому, на фотопапері в місці контакту з пошкодженням фарбувань, характерних для наявності металів заліза, міді, свинцю і нікелю, не з`явилося. Вхідному кульовому пошкодженню на задній поверхні фуфайки (футболки) справа, на межі середнього та нижнього відділів, мається відповідне за локалізацією «садно неправильної округлої форми» на тілі ОСОБА_11 , що розташовано на спині, донизу від нижнього кута правої лопатки. Ці пошкодження могли утворитися від однократної дії метального снаряду (кулі), що володіла високою кінетичною енергією, при пострілі із якогось пристрою або зброї з неблизької відстані, про що свідчить відсутність у пошкодженій футболці факторів, що супроводжують постріл (частин пороху, кіптяви, слідів дії полум`я та інш.). Снаряд (куля), який заподіяв пошкодження футболки мав поперечний діаметр не більше 0,5 см (з урахуванням розтяжності трикотажу) ( т. 1 а. с. 164-168);

-відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.07.2017 року про реєстрацію права власності ОСОБА_9 належить на праві власності 10/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 20.07.2017 року (а. с. 169, 171);

-відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.07.2017 року про реєстрацію права власності ОСОБА_9 належить на праві власності 90/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 19.07.2017 року (а. с. 170, 172).

Аналізуючи досліджені докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив усі докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження і встановив правильність збирання стороною обвинувачення та закріплення кожного з них, достовірність та об`єктивність вищевказаних доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим, суд вважає можливим покласти їх в основу ухваленого вироку.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

При цьому, твердження обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника про непогодження із кваліфікацією дій обвинуваченого за ч.4 ст. 296 КК України, є безпідставними, з огляду на таке.

Захист вказує на необґрунтованість стороною обвинувачення інкримінованих хуліганських дій та зазначає, що між обвинуваченим та потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 виникли неприязні відносини, які переросли у конфлікт, подія відбувалась на території приватного домоволодіння.

З огляду на позицію захисту, суд зазначає, що згідно норм чинного законодавства, хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

Під явною неповагою до суспільства слід вважати нахабно виявлене, зневажливе ставлення винного до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності. Ця ознака однаково характеризує як об`єктивну сторону хуліганства - грубе порушення громадського порядку, так і його суб`єктивну сторону - хуліганські мотиви вчинення.

Хуліганські дії можуть бути вчинені в будь-якому місці, частіше це відбувається у парках, на вулицях, у кінотеатрах, магазинах та інших громадських місцях. Як правило, такі дії вчиняються у присутності потерпілих та інших осіб. Однак публічність не є обов`язковою ознакою хуліганства. Воно може бути вчинене у квартирі, на безлюдній вулиці тощо.

Ознакою об`єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об`єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення.

Кримінальне караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Таким чином, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов`язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.

Обов`язковою ознакою хуліганства є вчинення таких умисних дій, що супроводжувались особливою зухвалістю. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, у тому числі насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації.

Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Поведінка обвинуваченого супроводжувалася агресивними діями, висловлюванням погроз до невизначеного кола осіб, провокуванням конфлікту з малозначного приводу та застосуванням фізичного насильства щодо потерпілих, пошкодженням майна потерпілих.

Приходячи до висновку про наявність у діях ОСОБА_8 мотиву явної неповаги до суспільства, суд враховує, що обвинувачений, будучи незадоволеним сваркою, що сталася між його дружиною та родиною ОСОБА_13 , не обрав законний спосіб захисту прав та інтересів члена своєї родини, а, діючи демонстративно та зневажаючи загальноприйняті правила поведінки, прибув до місця проживання потерпілих, спровокував конфлікт, погрожував потерпілим та застосував до них фізичне насильство, пошкодив майно, що їм належить, застосовував при цьому предмет схожий на пістолет, влаштував стрілянину.

При цьому суд враховує, що конфлікт відбувся у відкритому для сторонніх осіб місці, а дії обвинуваченого ОСОБА_8 були спрямовані не лише проти потерпілих, а фактично виражали зневажливе ставлення до загальновизнаних правил поведінки у суспільстві.

Усе це тривало близько двадцяти хвилин — у недільний ранок, на людній вулиці, на очах у сторонніх осіб, частина з яких від страху розбігалася, а інші марно намагалася зупинити обвинуваченого.

Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

Крім того, суд вважає доведеною наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_8 такої обов`язкової ознаки хуліганства, як особлива зухвалість, оскільки грубе порушення громадського порядку супроводжувалося пошкодженням майна потерпілих, застосуванням насильства до потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_30 та спричиненням їм легких тілесних ушкоджень. Після пошкодження майна потерпілих, обвинувачений продовжив агресивну поведінку та висловлював погрози на їх адресу, застосував насильство до потерпілих.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к (провадження № 13-28кс19), безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за ст. 296 КК є громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищенням або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства.

Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи. Головною рушійною силою хуліганських дій є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Таким чином, для юридичної оцінки діяння за ст. 296 КК обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

Посягання на ці відносини здійснюється в активній формі, в основному, з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об`єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.

Поєднує вчинення хуліганських дій те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Аналіз зібраних у справі доказів свідчить про те, що виходячи із мотивів, характеру дій обвинуваченого, його стосунків з потерпілими та іншими учасниками конфлікту до події і під час її, місця та часу вчинення кримінального правопорушення, протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_8 посягали на громадський порядок.

При цьому грубе порушення громадського порядку було поєднане з особливою зухвалістю. Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» особливою зухвалістю визнається грубе порушення громадського порядку, що супроводжувалося, зокрема, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень, знищенням чи пошкодженням майна, тривалим порушенням спокою громадян.

З огляду на те, що грубе порушення обвинуваченим ОСОБА_8 громадського порядку супроводжувалось насильством щодо трьох осіб; пошкодженням чужого майна — воріт і автомобіля; використанням транспортного засобу як тарана; стріляниною в житловому секторі, та все це тривало близько двадцяти хвилин, у недільний ранок на людній вулиці, де, за показаннями потерпілої, свідків «кричали люди, а очевидці розбігалися», на думку суду, доведено стороною обвинувачення як ознака хуліганства - особлива зухвалість.

Суд зазначає, що про домінування саме хуліганського мотиву свідчить сукупність обставин, а саме разюча неспівмірність приводу та відповіді. Приводом сторона захисту називає сварку через собаку, що сталася за рік до події, а також ранковий словесний конфлікт за участю дружини обвинуваченого. Відповіддю на цей побутовий привід став напад на домоволодіння із застосуванням автомобіля та предмету за своїми властивостями пристосований для спричинення тілесних ушкоджень. Крім того, обвинувачений діяв відкрито, серед білого дня, на очах у багатьох людей, не лише не приховуючись, а й уголос декларуючи свої наміри, тобто діяв публічно та демонстративно. Коло осіб, які постраждали, значно ширше за коло уявних кривдників. ОСОБА_11 , якому вистрелили у спину, коли він тікав, не мав жодного стосунку до конфлікту. За показаннями свідка ОСОБА_22 , обвинувачений погрожував всім оточуючим. Особистою неприязню до ОСОБА_13 неможливо пояснити ні постріл у спину сторонній особі, ні погрозу «усім». Умисел обвинуваченого був спрямований на протиставлення себе оточенню як такому, на демонстрацію власної зверхності та зневаги до загальноприйнятих норм — тобто саме на те, що закон і судова практика визначають як явну неповагу до суспільства.

Особисті стосунки, на які посилається обвинувачений, у данму випадку, лише малозначний привід, проте зміст, форма, масштаб і спрямованість дій обвинуваченого, які полягали у наїзді, тарани, безладна стрілянина у людному місці, вийшли далеко за межі будь-якого приватного конфлікту і становили зухвалий виклик усьому соціальному оточенню, а спроби присутніх припинити ці дії лише спричиняли нову хвилю насильства.

Щодо кваліфікуючої ознаки застосування предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, то суд зазначає наступне.

Предмет схожий на пістолет типу револьвер, був заздалегідь заготовлений: він знаходився при обвинуваченому в автомобілі. Предмет застосовано за прямим призначенням — і за його вражаючими властивостями: постріли, факт яких підтверджено криміналістичним дослідженням футболки та судово-медичним висновком щодо потерпілого ОСОБА_11 , і як ударний під час нанесення удару по голові ОСОБА_10 , що підтверджується судово-медичним висновком щодо потерпілого ОСОБА_10 .

Та обставина, що обвинувачений втік з місця події з предметом сходим на пістолет, та стороною обвинувачення його не було вилучено, кваліфікації не перешкоджає. Факт існування і застосування ОСОБА_8 предмета схожого на пістолет доведений сукупністю показань усіх очевидців та об`єктивними експертними даними.

При цьому суд не встановив у свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, підстав обмовляти обвинуваченого.

Крім того, судом було забезпечено можливість обвинуваченому під час допиту потерпілих, свідків з`ясовувати усі питання, на які вони надавали повні та докладні відповіді.

Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений не мав умислу на вчинення кримінального правопорушення, в якому його обвинувачують, та посилання на те, що саме на нього було здійснено напад присутніми невідомими особами, а також те, що він випадково пошкодив транспортний засіб потерпілого, суд вважає необґрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Як вбачається із показань, наданих у судовому засіданні як потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , так і свідками ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , обвинувачений ОСОБА_8 вів себе агресивно, що безпосередньо перед конфліктом ніхто не провокував ОСОБА_8 на вчинення хуліганства, а протиправні дії обвинуваченого були раптовими, його поведінка була такою, що не відповідала навколишній обстановці.

Що стосується показань свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_31 , ОСОБА_18 , то суд бере до уваги, що вони не були безпосередніми очевидцями даної події.

Покази свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_18 мають розбіжності із показами один одного, події, про які вони свідчать, відбувалися на значній відстані від місця їх знаходження, про подію вказують епізодично, суперчать показанням осіб, які безпосередньо знаходились на місці події.

За таких обставин, суд вважає непереконливими доводи обвинуваченого про те, що саме на нього було здійснено напад невідомими особами, а наявність в обвинуваченого легких тілесних ушкоджень згідно висновку експерта № 09-2810/2018 від 17.08.2018, не свідчить про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Зазначені показання обвинуваченого ОСОБА_8 суд розцінює як спосіб захисту, обраний ним, усвідомлюючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки такі показання обвинуваченого спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Щодо доводів сторони захисту, що протокол огляду місця події від 14.08.2018, в ході якого було вилучено речовий доказ футболку, треба визнати недопустим, та як наслідок і вилучений речовий доказ під час огляду місця події, та відповідно проведені експертизи, то суд зазначає наступне.

За статтями 86, 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо його отримано у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використано при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та іншими законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному проваджені. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

За статтею 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Одночасно суд відзначає, що згідно з ч.5 ст.237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження.

За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження.

Досліджений протокол огляду місця події від 14.08.2018 року свідчить про те, що він проведений на підставі добровільної видачі ОСОБА_11 власної футболки, в якій він був одягнений 05.08.2018 року, під час здійснення цієї процесуальної дії не порушені права та свободи людини, а також його суттєві умови, і підстави, передбачені ч.1, 2, 3 ст.87 КПК України для визнання вказаних доказів недопустимими відсутні.

Сторона захисту вказувала на те, що речовий доказ футболка є недопустимим доказом, оскільки була отримана слідчим без отримання тимчасового доступу до речей та документів.

Проте, КПК України не вимагає від слідчого здійснювати збирання доказів виключно шляхом отримання тимчасового доступу до них. У разі, коли особа, у розпорядженні якої знаходяться речі, документи та інші матеріали, які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, висловлюючи своє волевиявлення, добровільно надає їх слідчому, це не свідчить про здобуття таких доказів органом досудового розслідування у позапроцесуальний спосіб та не є підставою для визнання їх недопустимими.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_11 було добровільно надано слідчому власну футболку фірми «adidas», що не суперечить правилам та порядку збирання доказів, визначеному у ст. 93 КПК України.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, та оцінивши докази у їх сукупності, дослідженні в ході судового розгляду, суд обґрунтовано приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 у скоєнні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю(хуліганство), вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, повністю доведена, та кваліфікує його дії за ч.4 ст.296 КК України.

Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 , а так само обставин, які б виключали злочинність його діяння, або були б підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд керується положеннями ст.50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину, його наслідки, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, який своєї вини у вчиненні злочину не визнав, не розкаявся у тому, що завдав шкоди здоров`ю потерпілим, їх майну, не продемонстрував критичного ставлення до свого вчинку, дані про особу обвинуваченого, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, одружений, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, є особою з інвалідністю 3 групи за загальним захворюванням, має захворювання серцево-судинної системи, не офіційно але працює, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, має мати похилого віку.

Згідно досудової доповіді, складеної провідним інспектором Холодногірського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, ОСОБА_8 , виходячи з інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, та високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства можливе. Орган пробації вважав доцільним, у разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, покласти на нього також обов`язки виконувати заходи передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення», та не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_8 , судом не встановлено.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з положеннями ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання суд враховує дані про його особу, наведені обставини, наявність обтяжуючої обставини, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, тому вважає за необхідне призначити йому покарання межах санкціі ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у ст.ст. 50,65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.

Потерпілим ОСОБА_10 заявлено цивільний позов, у якому він просить стягнути з обвинуваченого на його користь грошові кошти на відшкодування матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля марки Nissan Patrol державний номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 57292 грн., та моральної шкоди яку він оцінив у розмірі 5 000 грн.

При вирішенні питання щодо цивільного позову заявленого ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд керується відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд приходить до переконання, що винними діями обвинуваченого, через вчинений злочин, потерпілому дійсно спричинено моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

Згідно статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода полягає у тому числі: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Таким чином, будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права є непорушними (ст.21 Конституції України).

Виходячи із зазначених норм Конституції УкраїнитаЦК України, суд вважає, що потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок протиправної поведінки обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3, 4ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Глибина фізичних та душевних страждань потерпілого, на думку суду, є відчутною, але не критичною. Безперечно особа страждала, протиправні дії відносно нього викликали зміни в його морально-психологічному стані, що внесло в його життя душевний та моральний дискомфорт. Судом встановлено, що потерпілому було заподіяно фізичний біль, що призвело до погіршення здоров`я. Визначаючи ступінь вини заподіювача, суд враховує, що порушення є умисним, оскільки пов`язане з завданням шкоди внаслідок фізичного насильства.

Виходячи із вищезазначеного, враховуючи обставини скоєного злочину, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 5 000 гривень підлягає до задоволення.

Що стосується вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, то суд зазначає наступне.

За приписамист.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльність особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 на суму 57292 грн. матеріальної шкоди суд вважає не обґрунтованим оскільки на підтвердження заявленого розміру матеріальної шкоди до цивільного позову не надано жодних доказів.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити, що це не позбавляє права позивача звернутися до суду із зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства.

Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання, а саме з 05.08.2018 року по 13.08.2018 включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Згідно з частиною 7 статті 72 КК України зарахувати у строк покарання строк перебування ОСОБА_8 під цілодобовим домашнім арештом з 14.08.2018 року по 28.09.2018 року, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_10 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошові кошти у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07.08.2018 року.

Речові докази:

- автомобіль марки «Нива», державний номерний знак НОМЕР_1 , 3 ключа, пакет документів на автомобіль, що знаходяться на зберіганні у ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП у Харківській області - повернути ОСОБА_8 ;

-3 відрізка ліпкої стрічки зі слідами рук, 1 змив та контрольний змив з руля автомобіля 1 фрагмент метала, 1 фрагмент пластика, 3 фрагмента лакофарбного покриття з автомобіля, 14 фрагментів пластика від бамперу Nissan Patrol, 1 змив ВБЦ з землі біля крильця, футболку «adidas» чорного кольору, що знаходяться на зберіганні у камері схову ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП у Харківській області – знищити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час припинився 26.11.2018 року, після чого не обирався.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1