Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №638/13932/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа №638/13932/26

Провадження № 2/638/9339/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м.Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Плахотничої В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харків у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач в особі представника адвоката Горбенко Тамари Валеріївни звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить щомісячно стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі ? частини з усіх видів його доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та судові витрати на правничої допомоги в сумі 3000 грн.

Позов обґрунтований тим, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після розірвання шлюбу діти фактично проживають із позивачем та знаходяться на її утриманні. Не зважаючи на неодноразові прохання позивача, відповідач участі в утриманні дітей не приймає, матеріальної допомоги не надає.

Враховуючи, що відповідач на теперішній час аліментних чи будь-яких інших зобов`язань не має, є фізичною особою – підприємцем, позивач порсить стягнути з відповідача аліменти у вищевказаному розмірі, оскільки іншим чином захистити права дійте вона можливості не має.

Відповідачем подано відзив на позов, а представником відповідача подано також додаткові пояснення у справі, згідно яких відповідач жодним чином не відмовляється від виконання батьківського обов`язку щодо утримання своїх дітей і готовий його виконувати. Разом із тим, відповідач просить суд визначити аліменти у твердій грошовій сумі, а не у частці від доходу, оскільки наразі будь-який офіційний дохід у нього відсутній, а саме в розмірі 1756 грн на місяць на кожну дитину, що відповідає 50 відсоткам прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач є особою з інвалідністю третьої групи, хоча строк дії відповідного медичного висновку наразі не продовжено, в зв`язку з чим не працює.

Підприємницька діяльність відповідача як фізичної особи – підприємця офіційно припинена 29 червня 2026 року, на момент розгляду справи відповідач не має офіційного місця роботи, не отримує жодного офіційного доходу на території України та не перебуває на обліку в центрі зайнятості населення.

При цьому, після розірвання шлюбу між сторонами була досягнута усна домовленість щодо поділу спільно нажитого майна та врегулювання фінансових питань, пов`язаних із утриманням дітей. Виходячи зі змісту цієї домовленості, відповідач добросовісно вважав, що питання матеріального забезпечення дітей сторонами врегульовано і надалі питання примусового стягнення аліментів порушуватися не буде.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.09.2007 до моменту його розірвання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.12.2020.

Також сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які після розірвання шлюбу залишись проживати разом із матір’, позивачем у справі.

Викладені обставини відповідачем не визнаються, в зв`язку з чим доказування не потребують.

Вирішуючи питання щодо порядку стягнення аліментів, а також їх розміру, суд виходить з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що визначити порядок сплати аліментів у твердій грошовій сумі суд можу також за заявою платника аліментів, оскільки згідно ч. 1 ст. 184 СК України суд може прийняти таке рішення тільки за заявою одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При визначенні розміру частки доходу, який має бути стягнутий з відповідача в якості аліментів на утримання дітей, суд враховує стан здоров`я відповідача, а саме наявність у нього захворювань, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.03.2025.

Разом із тим, суд також враховує, що, по-перше, згідно пояснень представника відповідача строк дії рішення про визначення відповідачу третьої групи інвалідності не був продовжений, по-друге, стороною відповідача не надано суду доказів того, що наявні у відповідача захворювання є перешкодою у працевлаштуванні, по-третє, відповідач припинив свою підприємницьку діяльність та на обліку в центрі зайнятості не перебуває, що свідчить про те, що він не вчиняє жодних дій, направлених на вирішення питання свого працевлаштування.

Суд наголошує на тому, що факт відсутності роботи сам по собі, без наявності інших обставин, які об`єктивно унеможливлюють або ускладнюють працевлаштування, не звільняє особу від обов`язку утримувати дітей, батьком яких він є.

Також суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що відсутність роботи фактично унеможливить визначення розміру аліментів, які стягнуті у частці від доходу, оскільки законодавством визначений порядок їх визначення у такому випадку, виходячи з розміру середньої заробітної плати по регіону.

Стороною відповідача також не наведено інших обставин, які мали б бути враховані при визначенні розміру аліментів, як то наявність інших утриманців тощо.

Крім того, 1/2 частина доходу є саме тим розміром аліментів на утримання трьох дітей, який визначений законодавцем ч. 5 т. 183 СК України при зверненні до суду із заявою про стягнення аліментів в порядку наказного провадження, а тому суд вважає, що саме такий розмір визначений законодавцем як рекомендований для визначення за наявності трьох дітей.

Виходячи з викладеного, суд вважає заявлений позивачем до стягнення розмір аліментів у виді 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) обґрунтованим та таким, що відповідатиме інтересам дітей, забезпечить виконання обов`язку відповідача щодо дотримання прав дітей на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, покриватиме частину витрат на їх утримання і не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача, а також забезпечить реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дітей.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, а також враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн, на підтвердження чого надає витяг з договору № 38 від 10.06.2026 про надання правової допомоги; акт здачі-прийняття наданих послуг від 12.06.2026 та квитанцію від 12.06.2026.

Представник відповідача заперечувала проти стягнення витрат на правову допомогу, оскільки витяг з договору про надання правничої допомоги підписаний не самою позивачкою, а її сестрою, яка діяла в інтересах позивачки.

Крім того, у наданому витягу з договору та в акті здачі-приймання наданих послуг не визначено істотних умов, необхідних для стягнення гонорару. Зокрема, витрачено чотири години, відсутня будь-яка інформація про розмір вартості однієї години роботи адвоката, порядок обчислення гонорару, підстави його зміни чи умови сплати. Без визначення ціни послуг за годину та порядку її розрахунку неможливо встановити обґрунтованість заявленої суми.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Виходячи з викладеного, а також враховуючи обсяг отриманої позивачем правової допомоги в межах даної справи, оцінюючи заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді, дотримуючись принципу диспозитивності, а також з урахуванням складності справи, співмірності, доцільності та необхідності понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн цілком відповідають наведеним умовам, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 41, 258, 259, 263-265, 273, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.06.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять один) грн 20 коп на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Горбенко Тамара Валеріївна, АДРЕСА_2 , діє на підставі ордеру серії ВІ №1404363, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №081 від 03.08.1993.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача: Хрустовська Ольга Петрівна, адреса: М. Харків, вул. Данилевського, 38, каб. 473, діє на підставі ордеру серії АХ №1364318, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1104 від 26.07.2016.

Суддя О. В. Зінченко