Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №638/21661/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/21661/26

Провадження № 3/638/4198/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Шамраєв М.Є.,

за участі секретаря судового засідання – Пухно М.С.,

прокурора – Хом`як А.Р. (в режимі відеоконференції),

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП –

У С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Харкова з 7-го Управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов указаний адміністративний матеріал.

Згідно з протоколом № 644 від 28.08.2026 ОСОБА_1 яка входить до мультидисциплінарної команди лкарів-спеціалістів з медичного огляду, який організовується ТЦК та СП (далі - ВЛК) як сестра медична та займає посаду сестри медичної мультидисциплінарної команди лікарів-спеціалістів з медичного огляду, який організовується ТЦК та СП Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради, будучи відповідно до пп. "ґ" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам ч. 1 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, a саме: 17.08.2026 08:56 без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік (щорічну), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор Хом`як А.Р. у судовому засіданні підтримала обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити їй стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що не подала щорічну декларацію за 2023 рік з поважних причин - оскільки керівництво та кадрова служба повідомили їй про необхідність подання декларацій лише за 2024 та 2025 роки, коли вона обіймала посаду секретаря комісії, що вона й зробила, своєчасно подавши зазначені декларації, а саме: 05.03.2025 - за 2024 рік та 04.03.2026 - за 2025 рік. Також пояснила, що як тільки її повідомили про необхідність терміново подати декларацію за 2023 рік, вона одразу ж це зробила, подавши 17.08.2026 щорічну декларацію за 2023 рік, натомість через деякий час відносно неї був складений протокол про адміністративне правопорушення, що наразі розглядається судом.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, суд доходить наступного.

Відповідно до п. п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII (в редакції від 30.12.2023) особами, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є голови та члени лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 45 Закону № 1700-VII дія розділу VII цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров`я (крім керівників закладів охорони здоров`я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, голів та членів лікарсько-консультативних комісій, медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій).

Відповідно до п. 45-1 р. ІІ Роз?яснень щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.11.2023 № 4 (зі змінами та доповненнями) декларантами є всі особи, які входять (призначені/відряджені) до складу відповідних комісій/включені до Переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі військово-лікарських комісій (Перелік лікарів), згідно з організаційно-розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови/члена/секретаря комісії тощо, а також від строку перебування в складі відповідної комісії/у Переліку лікарів (у т.ч. які залучені до роботи на правах членів).

Згідно з р. 1 «Загальні положення» Статуту Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради, який затверджений рішенням Харківської міської ради 19.09.2023 року, встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради є лікувально-профілактичним закладом охорони здоров?я, яке здійснює некомерційну господарську діяльність, основною ознакою якої є самостійність, систематичність, спрямованість на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 № 402, «Мультидисциплінарна команда лікарів-спеціалістів комісії з медичного огляду осіб, який організовується Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки», є органом військово-лікарської експертизи та має другу назву «Позаштатна постійно діюча військово-лікарська комісія ТЦК та СП», який утворений на базі Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради.

Відповідно до Положення про мультидисциплінарну команду лікарів-спеціалістів комісії з медичного огляду осіб, який організовується Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, така команда проводить медичне обстеження громадян України, призовників, військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу резервистів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв. Мулитидисциплінрана команда лікарів-спеціалістів з медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП входить до складу КНП «МП № 8» ХМР.

Відповідно до Положення про мультидисциплінарну команду лікарів-спеціалістів комісії з медичного огляду осіб, який організовується Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, така команда створюється з метою реалізації державної політики щодо якісного проведення медичного огляду (обстеження) громадян, які підлягають призову на строкову військову службу, відібрані для прийняття на військову службу за контрактом, визначення ступеня придатності військовозобов`язаних та резервистів для їх призначення за мобілізаційними планами на воєнний час.

Наказом директора від 18.08.2023 № 274 – сестру ОСОБА_1 введено до членів медичної мультидисциплінарної команди лікарів-спеціалістів з медичного огляду, який організовується ТЦК та СП Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради.

Наказом директора Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради від 01.07.2024 № 238 «Про продовження роботи Мультидисциплінарної команди лікарів-спеціалістів комісії з медичного огляду осіб, який організовується ІНФОРМАЦІЯ_2 » сестра медична ОСОБА_1 займала посаду секретаря Мультидисциплінарної команди лікарів-спеціалістів комісії з медичного огляду осіб, який організовується ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом директора Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради від 01.01.2025 № 97 «Про продовження роботи Мультидисциплінарної команди лікарів-спеціалістів комісії з медичного огляду осіб, який організовується ІНФОРМАЦІЯ_2 » сестра медична ОСОБА_1 займала посаду секретаря Мультидисциплінарної команди лікарів-спеціалістів комісії з медичного огляду осіб, який організовується ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з ч. 7 ст. 45 Закону № 1700-VII суб?єкти декларування з числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному частиною четвертою статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» (крім суб?єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини), зобов?язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції).

Дія цієї частини не поширюється на суб`єктів декларування з числа військовослужбовців, які, зокрема, входять до складу військово-лікарських комісій, лікарсько-льотних комісій або відряджені до них.

Таким чином, ОСОБА_1 перебувала у складі позаштатної військово-лікарської комісії та була суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону України "Про запобігання корупції".

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб?єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов?язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Так, ОСОБА_1 , 17.08.2026 о 08:56 подала декларацію щорічну за 2023 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції, яку відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII повинна була подати до 01.04.2024, тобто несвоєчасно.

Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов?язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов?язкового елементу об?єктивної сторони, в той час як обов?язковим елементом об?єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

При цьому умисел суб?єкта, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, полягає в тому, що, маючи обов?язки, обмеження та заборони, встановлені вказаним Законом, він не виконуючи такі вимоги, навмисно протиправно поводиться, їх порушуючи.

Частиною 1 ст. 65-1 Закону № 1700-VII встановлено, що за вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , входячи до складу ВЛК, як сестра медична та займаючи посаду сестри медичної мультидисциплінарної команди лікарів-спеціалістів з медичного огляду, який організовується ТЦК та СП Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 8» Харківської міської ради, будучи згідно з п. п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 17.08.2026 о 08:56 подала без поважних причин декларацію щорічну за 2023 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Водночас, аналізуючи пояснення притягуваної та матеріали справи, суд доходить висновку про наявність у притягуваної поважних причин для несвоєчасного подання декларації щорічної за 2023 рік.

Так згідно з поясненнями притягуваної вона своєчасно не подала щорічну декларацію за 2023 рік, оскільки керівництво та кадрова служба повідомили їй про необхідність подання декларацій лише за 2024 та 2025 роки, коли вона обіймала посаду секретаря комісії, що вона й зробила, своєчасно подавши зазначені декларації, а саме: 05.03.2025 - за 2024 рік та 04.03.2026 - за 2025 рік, водночас, як тільки її повідомили про необхідність терміново подати декларацію за 2023 рік, вона одразу ж це зробила, подавши 17.08.2026 щорічну декларацію за 2023 рік.

Указані пояснення притягуваної підтверджуються матеріалами справи.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання та протидії корупції.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:

1) неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, передбаченої Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції");

2) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента.

Обидва склади - формальні.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особи, зазначені у пункті І, підпункті " ґ" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на неподання або несвоєчасне подання декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків. Дана позиція висвітлена в роз`ясненнях спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» від 22.05.2017 року, Конституційним Судом України в рішенні від 06.10.2010 року (справа N 1-27/2010).

Водночас матеріали справи не містять доказів, що притягувана була обізнана із необхідністю подачі щорічної декларації про доходи за 2023 рік.

Факт своєчасного подання притягуваною декларацій за 2024 та 2025 роки, а також факт подання щорічної декларації за 2023 рік, одразу ж, як тільки їй було про такий обов`язок повідомлено, свідчать про відсутність мотивів приховувати будь-які свої доходи чи видатки та вказують на відсутність в діях притягуваної умислу на порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а також недоведення перед судом достатніми та допустимими доказами поза розумним сумнівом ознак суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та форми вини ОСОБА_1 у його вчиненні в будь-якій формі.

При цьому суд враховує рівень освіченості притягуваної, яка не будучи особою, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та будучи призначеноюм на посаду сестри медичної та включеної до складу ВЛК, очевидно могла розраховувати на роз`яснення керівництва та кадрової служби щодо необхідності подання на цій посаді декларацій як особи, що прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.21 рішення).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Тож, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

За висновком ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Аналізуючи у сукупності викладені в протоколі обставини, докази по справі, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 щодо несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Керуючись ст. 7, 11, 23, 36, 172-6, 256, 268, 276, 280, 283 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Шамраєв М.Є.