Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №619/3187/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3187/26

провадження № 2/619/1966/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.

за участюсекретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 619/3187/26

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ,

відповідач: ОСОБА_3 ;

відповідач: Дергачівська міська рада,

розглянув у порядку загального позовного провадження позов про встановлення факту родинних відносин, факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності.

Стислий виклад позиції сторін.

11 травня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Головко В.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дергачівської міської ради, в якому просила: встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , 1900 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнавши, що ОСОБА_6 є рідною донькою ОСОБА_5 ; встановити факт належності ОСОБА_5 , правовстановлюючих документів - договору на право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 25.10.1952, акту про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затверджений 28.09.1962, висновку про реєстрацію домоволодіння від 09.11.1962; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті моєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка отримала цей будинок у спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформила своїх спадкових прав.

В обґрунтування позову зазначила, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_5 , 1900 року народження, яка є її бабою. ЇЇ мати - ОСОБА_4 ( дівоче прізвище ОСОБА_4 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками були - батько ОСОБА_8 та мати ОСОБА_5 . В 1952 році баба позивача, ОСОБА_5 (саме такі дані зазначені в свідоцтві про смерть), отримала земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку, згідно Договору на право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 25.10.1952 (в документі зазначено ОСОБА_5 ) який був посвідчений 01.12.1952 Другою міською Харківською нотаріальною конторою за реєстровим № 33761/ІІ. На підставі рішення виконавчого комітету Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області №18 від 04.09.1968 по АДРЕСА_1 було змінено нумерацію домоволодіння з АДРЕСА_2 . Крім того, на підставі Рішення Козачолопанської селищної ради II сесії VII скликання від 13.11.2015, проведено перейменування вулиць, провулків та в`їздів в АДРЕСА_1 , а саме: в АДРЕСА_1 . На отриманій земельній ділянці, баба з матір`ю позивача, почали будівництво житлового будинку та надвірних будівель, яке було завершене ними в 1955 році. В даному житловому будинку мешкали баба та мати позивача. 14.10.1961 мати позивача ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_2 , який був зареєстрований Козачолопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис №106, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 . Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , родина матері позивача залишилась проживати в зазначеному вище будинку, разом з бабою позивача. В цьому ж будинку народилися всі діти батьків позивача, а саме: позивач, їх донька, донька ОСОБА_10 (надалі - відповідач 2) та син ОСОБА_2 , (надалі - відповідач 1). Баба позивача ОСОБА_5 мешкала в належному їй будинку разом з донькою та зятем, а згодом і з онуками, допомагала у вихованні дітей, готувала їжу, доглядала город, сад, тобто всі вони мешкали однією сім`єю. В свою чергу, мати позивача постійно піклувалася про бабу позивача, про стан її здоров`я, доглядала її, коли баба хворіла, спілкувалася з лікарями, підтримувала її фізично, морально та матеріально. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача ОСОБА_5 , мати позивача здійснила поховання останньої, продовжила мешкати в даному будинку, розпоряджатися речами та спадщиною баби позивача, утримувати будинок, сплачувати комунальні послуги, а отже прийняла спадщину. Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина, яка складалася із зазначеного вище житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та єдиним спадкоємцем за законом була її дочка ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла фактом свого постійного проживання разом зі своєю матір`ю, але не оформила своїх спадкових прав. Тому на ці спадкові правовідносини поширюються вимоги ЦК УРСР 1963 року, який діяв на той час. В термін строку, встановленого ст.560 ЦК України (1963 року), ОСОБА_11 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном та не заявляла про відмову від спадщини. Після смерті баби позивача - ОСОБА_5 , батьки позивача разом зі своїми дітьми, залишилися проживати в даному будинку, на протязі всього життя підтримували житловий будинок в належному стані, ремонтували, доглядали, сплачували необхідні платежі, покращували умови проживання. В свою чергу, брат позивача - відповідач ОСОБА_2 , в 1986 році одружився та після одруження став проживати разом зі своєю дружиною за адресою: АДРЕСА_1 . В 1993 році сестра позивача - відповідач ОСОБА_3 , вийшла заміж та стала проживати зі своєю родиною, за адресою: АДРЕСА_1 . В спірному будинку разом зі своїми батьками залишилась проживати лише позивач. В свою чергу, 02.11.1985 позивач (дошлюбне ОСОБА_12 ), уклала шлюб з ОСОБА_13 . Від шлюбу народилися діти. 09.12.1988 шлюб розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача. В 1999 році позивач уклала шлюб з ОСОБА_14 , з яким проживала в зазначеному будинку, де народилися спільні діти. Шлюб в подальшому було розірвано. Після одруження всіх дітей матері позивача та смерті батька, саме позивач залишилась поряд з матір`ю - ОСОБА_4 , проживаючи в зазначеному вище будинку разом з нею, зі своїм чоловіком та дітьми. Разом з матір`ю позивач приймали рішення щодо витрачання спільних коштів з метою ремонту житлового будинку та покращення умов проживання в ньому, сплаті комунальних платежів, мати позивача допомагала у вихованні онуків, всі питання позивач з матір`ю вирішували спільно. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . Відповідачі продовжували проживати разом зі своїми родинами, проте позивач продовжила проживати у зазначеному вище будинку, продовжує підтримувати його в належному технічному стані, сплачувати необхідні платежі, обробляти сад та город, а отже прийняла спадпшну після смерті матері. Відповідно до акту депутата Дергачівської міської ради від 22.04.2026, ОСОБА_1 проживала по зазначеній вище адресі з дитинства. За цією адресою до самої смерті мешкала ОСОБА_5 , ОСОБА_4 яка здійснювала догляд за матір`ю до смерті, здійснила поховання. ОСОБА_1 після смерті матері продовжувала мешкати в даному домоволодінні, здійснювала догляд та поховання матері. Зазначене можуть підтвердити свідки в судовому засіданні ОСОБА_15 , ОСОБА_16 02.07.2021 позивач звернулася до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , 1936 р.н., на підставі якої була заведена спадкова справа № 83/2021. Також до нотаріальної контори звернулася 02.07.2021 дочка померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_3 (відповідач 2) із заявою про не прийняття спадщини у встановлений строк та не претендування на неї. Також, 08.07.2021 до зазначеного нотаріуса звернувся син померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_2 (відповідач 1), із заявою про, те що спадщину він не прийняв та не претендує на неї. Інших заяв від спадкоємців не надходило. Позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. від 14.11.2021, згідно якої відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , спадкоємицею за законом якої була її дочка - ОСОБА_4 . Архівні відомості про народження матері позивача ОСОБА_17 - відсутні, про що свідчить лист із Державного архіву Харківської області № 01-45/713 від 22.09.2021р. про відсутність актового запису про народження ОСОБА_17 . Також позивачу стало відомо, що матір не оформила своїх спадкових прав після смерті бабусі - ОСОБА_5 . В свою чергу, позивач самостійно звернулася до Державного архіву Харківської області із зазначених вище питань. Так, архівною довідкою від 20.03.2026 встановлено, що в архівному фонді Відділи записів актів громадянського стану районного відділення Управління НКВС по Харківській області у книзі реєстрації актів про народження по Козачолопранській сільській раді Дергачівського району Харківської області за 1936 рік є запис від 07.10.1936 про народження 27 вересня 1936 року « ОСОБА_18 » (так зазначено в документі, батьки якої ОСОБА_19 , ОСОБА_20 » (так у документі). Отже, вбачається різниця у написані імені «ОСОБА_4, ОСОБА_4 » та по батькові / ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 / баби позивача є наслідком складання документів за часів СРСР та юридичної необізнаності осіб, неуважності, які складали та видавали документи, та осіб які отримували дані документи, не перевіривши свої дані, в той час як останню в свідоцтві про смерть зазначено як ОСОБА_5 . За таких підстав, для оформлення своїх спадкових прав позивач змушена звернутися до суду, адже ніяким іншим шляхом підтвердити родинні стосунки між бабою та матір`ю позивача немає можливості.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надали до суду заяви, в яких позовні вимоги визнали у повному обсязі, не заперечують щодо їх задоволення.

Представник Дергачівської міської ради Суржкова В.В. при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

14 травня 2026 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

18 травня 2026 року представник позивача адвокат Головко В.В. через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

21 травня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10 год 00 хв 17.06.2026. Запропоновано відповідачам подати до суду відзив на позов в строк до 10.06.2026, але не менше п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил В.В. належним чином завірені матеріали спадкової справи № 83/2021, після ОСОБА_4 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04 червня 2026 року відповідач ОСОБА_3 надала до суду заяву, у якій зазначила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить їх задовольнити.

04 червня 2026 року приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил В.В. на виконання ухвали суду від 21.05.2026 надала належним чином завірені матеріали спадкової справи № 83/2021, після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08 червня 2026 року відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву, у якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить їх задовольнити.

17 червня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год 00 хв 15.07.2026. Викликано у судове засідання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16

15 липня 2026 року судове засідання відкладено на 10 год 00 хв 24.07.2026.

24 липня 2026 року судове засідання відкладено на 14 год 00 хв 21.09.2026.

У судовому засіданні представник позивача - Головко В.В. підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися, надали до суду заяви, у яких позовні вимоги визнали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надали до суду заяви, в яких позовні вимоги визнали у повному обсязі, не заперечують щодо їх задоволення.

У судове засідання представник відповідача Дергачівської міської ради Суржкова В.В. не з`явилася, через систему «Електронний суд» надала до суду заяву, у якій просить розглядати справу без її присутності та вирішити справу на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 14.10.1961 Козачолопанською сільською радою зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_17 , актовий запис № 106, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_12 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_26 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00014563467 від 10.10.2014, 02.11.1985 ОСОБА_26 зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 , актовий запис № 60, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_27 .

З огляду на свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , 09.12.1988 розірвано шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_28 .

З огляду на паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого Дергачівським РВ УМВС України в Харківській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . На стор. 11 місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , з 16.08.1996. На стор. 10 відомості про реєстрацію шлюбу 21.12.1999 з ОСОБА_14 .

З огляду на свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 , 21.08.2007 розірвано шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_1 , прізвище дружини після розірвання шлюбу - ОСОБА_29 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 ОСОБА_30 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , її батьками є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 .

Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_9 , 21.09.1992 Козачолопанською сільською радою зареєстровано шлюб між ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , актовий запис № 49, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_33 .

З огляду на паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 , виданого 6336, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_11 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , його батьками є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 .

З огляду на свідоцтво про смерть серії НОМЕР_12 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 25.09.2014 складено відповідний актовий запис № 90 Виконавчим комітетом Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківській області.

З огляду на свідоцтво про смерть серії НОМЕР_13 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено відповідний актовий запис № 59 Козачолопанською селищною радою Дергачівського району Харківській області.

Згідно зі Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_14 , виданого Козачолопанською сільською радою Дергачівського району Харківської області 08.04.1968, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Рішення № 837 від 25.09.1952 виконавчого комітету Дергачівської районної ради депутатів трудящих Харківської області, Про відвід земельної ділянки від індивідуальне житлове будівництво, ОСОБА_34 у АДРЕСА_3 , надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці в АДРЕСА_1 , площею 900 м2 .

Згідно Договору на право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 25.10.1952, посвідченого 01.12.1952 Другою міською Харківською нотаріальною конторою за реєстровим № 33761/ІІ , ОСОБА_5 отримала земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку ( в Договорі зазначено ОСОБА_5 ).

З огляду на Акт про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затверджений 28.09.1962, який виданий на ім`я ОСОБА_5 записано ( ОСОБА_5 ), закінчено будівництво домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке розпочато у травні 1953 року та закінчено у жовтні 1955 року.

Відповідно до Висновоку про реєстрацію домоволодіння № 1629 від 09.11.1962 установлено, що Договором на право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 25.10.1952, посвідчений 2-ю Харківською державною нотаріальною конторою 01.12.1952, реєстр 33761/II, підлягає реєстрації на праві приватної власності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , площею 900 м2 , за ОСОБА_5 , записано ( ОСОБА_5 ).

Відповідно до листа КП ТІ «Інвенрос» від 05.12.2025 № 01-20/156, житловий будинок садибного типу з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , зареєстрований вцілому за ОСОБА_5 , на підставі Договору на право будівництва будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 25.10.1952, посвідчений 01.12.1952 нотаріусом 2-ї Харківської державної нотаріальної контори № 33761/II (висновок про реєстрацію домоволодіння від 09.11.1962).

На підставі рішення виконавчого комітету Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області №18 від 04.09.1968 по АДРЕСА_1 було змінено нумерацію домоволодіння з АДРЕСА_2 .

На підставі Рішення Козачолопанської селищної ради II сесії VII скликання від 13.11.2015, проведено перейменування вулиць, провулків та в`їздів в АДРЕСА_1 , а саме: в АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту депутата Дергачівської міської ради Сучова В.О від 22.04.2026, складено в присутності свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , ОСОБА_1 проживала за адресою АДРЕСА_1 , з дитинства. За цією адресою до самої смерті мешкала ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 , яка померла у 2014 році. ОСОБА_4 здійснювала догляд за матір`ю ОСОБА_5 до смерті, здійснила її поховання. ОСОБА_1 після смерті матері продовжувала мешкати в даному домоволодінні, здійснювала догляд та поховання матері.

02.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , 1936 р.н, на підставі якої була заведена спадкова справа № 83/2021.

Згідно спадкової справи №83/2021, наданої приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В. вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , 1936 р.н, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.07.2021 до нотаріальної контори звернулася дочка померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_3 із заявою про не прийняття спадщини у встановлений строк та не претендування на неї. Також, 08.07. 2021 до зазначеного нотаріуса звернувся син померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , із заявою про, те що спадщину він не прийняв та не претендує на неї. Інших заяв від спадкоємців не надходило.

04.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , 1936 року народження, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 що належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , спадкоємицею за законом якої була її дочка - ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. від 14.11.2021, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , 1936 року народження, на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами з тих підстав, що ОСОБА_1 не надала документів, що підтверджують родинні відносини між померлою ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_5 , 1900 року народження, та померлою ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_17 , а саме відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_17 , 1936 р.н., яка була спадкоємицею ОСОБА_5 , у зв`язку з чим був отриманий лист із Державного архіву Харківської області №01-45/713 від 22.09.2021 про відсутність актового запису про народження ОСОБА_17 .

Також ОСОБА_1 не надала документ, що підтверджує право

власності на житловий будинок

АДРЕСА_1 , який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_12

ОСОБА_5 , спадкоємицею за законом якої була її дочка - ОСОБА_4 , яка

спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав.

Відповідно до листа із Державного архіву Харківської області № 01-45/713 від 22.09.2021 установлено, що в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження за 1936 рік по по с. Козача Лопань Дергачівського району Харківської області актового запису про народження ОСОБА_17 - немає.

Архівною довідкою від 20.03.2026 встановлено, що в архівному фонді Відділу записів актів громадянського стану районного відділення Управління НКВС по Харківській області у книзі реєстрації актів про народження по Козачолопанській сільській раді Дергачівського району Харківської області за 1936 рік є запис від 07.10.1936 про народження ІНФОРМАЦІЯ_14 « ОСОБА_18 » /так зазначено в документі, батьки якої ОСОБА_19 , ОСОБА_20 » /так у документі/.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

Як зазначив Верховний суд України в постанові від 03 листопада 2021 року у справі за № 691/1237/20 встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між померлими особами, не несе юридичного наслідку щодо вирішення їхніх прав та обов`язків, оскільки його встановлення буде лише підтвердженням існування відповідного юридичного факту, що передбачено у Главі 6 Розділу IV ЦПК України, як спеціальний процесуальний інструмент для захисту відповідних прав.

Родинні відносини (споріднення) у теорії права - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що батьками позивача ОСОБА_1 є: мати - ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_4 ), батько - ОСОБА_2 .

Мати позивача - ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_4 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , Її батьками були - батько ОСОБА_8 та мати ОСОБА_5 .

Отже, ОСОБА_5 , 1900 року народження, є матір`ю ОСОБА_4 та бабою позивача ОСОБА_1 .

У судовому засіданні установлено, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_5 , 1900 року народження, яка є її бабою позивача.

В 1952 році баба позивача, ОСОБА_5 (саме такі дані зазначені в свідоцтві про смерть), отримала земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку, згідно Договору на право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 25.10.1952 (в документі зазначено ОСОБА_5 ), який був посвідчений 01.12.1952 Другою міською Харківською нотаріальною конторою за реєстровим № 33761/ІІ.

На підставі рішення виконавчого комітету Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області №18 від 04.09.1968 по АДРЕСА_1 було змінено нумерацію домоволодіння з АДРЕСА_2 .

Крім того, на підставі Рішення Козачолопанської селищної ради II сесії VII скликання від 13.11.2015, проведено перейменування вулиць, провулків та в`їздів в АДРЕСА_1 , а саме: в АДРЕСА_1 .

Як зазначає позивач у позові та підтверджено наявним у матеріалах справи доказами, на отриманій земельній ділянці, баба з матір`ю позивача, почали будівництво житлового будинку та надвірних будівель, яке було завершене ними в 1955 році.

В даному житловому будинку мешкали баба та мати позивача.

14.10.1961 мати позивача ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_2 .

Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , родина матері позивача залишилась проживати в зазначеному вище будинку, разом з бабою позивача ОСОБА_5 .

В цьому ж будинку народилися всі діти батьків позивача, а саме: позивач, донька ОСОБА_10 та син ОСОБА_2 .

Баба позивача ОСОБА_5 мешкала в належному їй будинку разом з донькою та зятем, а згодом і з онуками, допомагала у вихованні дітей, готувала їжу, доглядала город, сад, тобто всі вони мешкали однією сім`єю.

В свою чергу, мати позивача постійно піклувалася про бабу позивача, про стан її здоров`я, доглядала її, коли баба хворіла, спілкувалася з лікарями, підтримувала її фізично, морально та матеріально.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача ОСОБА_5 , мати позивача здійснила поховання останньої, продовжила мешкати в даному будинку, розпоряджатися речами та спадщиною баби позивача, утримувати будинок, сплачувати комунальні послуги, а отже прийняла спадщину.

Відповідно до акту депутата Дергачівської міської ради Сучова В.О від 22.04.2026, складеного в присутності свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , ОСОБА_1 проживала за адресою АДРЕСА_1 , з дитинства. За цією адресою до самої смерті мешкала ОСОБА_5 , яка була бабою ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 , яка померла у 2014 році. ОСОБА_4 здійснювала догляд за матір`ю ОСОБА_5 до смерті, здійснила її поховання. ОСОБА_1 після смерті матері продовжувала мешкати в даному домоволодінні, здійснювала догляд та поховання матері.

Зазначені оставини підтвердили у судовому засіданні свідки, зокрема, ОСОБА_15 підтвердила факт проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , з дитинства. Також підтвердила, що за цією ж адресою до самої смерті мешкала ОСОБА_5 , яка була бабою ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 , яка померла у 2014 році. Пояснила, що ОСОБА_4 здійснювала догляд за матір`ю ОСОБА_5 до смерті, здійснила її поховання. ОСОБА_1 після смерті матері продовжувала мешкати в даному домоволодінні, здійснювала догляд та поховання матері.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 також підтвердив те, що ОСОБА_1 проживала за адресою АДРЕСА_1 , з дитинства. За цією ж адресою до самої смерті мешкала її баба - ОСОБА_5 , та мати - ОСОБА_4 , яка померла у 2014 році. Вказав, що мати позивача здійснювала догляд за своєю матір`ю ОСОБА_5 до смерті, здійснила її поховання. ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_4 продовжувала мешкати в даному домоволодінні, здійснювала догляд та поховання матері.

Отже, судом достовірно установлено, що ОСОБА_6 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною донькою ОСОБА_5 , 1900 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свою чергу ОСОБА_5 , є бабою позивача ОСОБА_1 .

Ця обставина наявності родинних відносин між матір`ю позивача та її бабою, сторонами у справі не оспорювалась.

Отже, наведені вище обставини, які встановлені під час розгляду справи, а також письмові докази у сукупності, підтверджують доводи позивача про наявність родинних відносин між ОСОБА_35 , 1936 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є рідною донькою ОСОБА_5 , 1900 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлення вказаного факту родинних відносин породжує для позивача юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення майнових прав такого, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні достовірно встановлені та підтверджені наявними у справі доказами заявлені вимоги, а отже позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд може встановити факт належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по батькові які вказані у документі не збігаються з прізвищем, ім`ям та по батькові, які вказані у свідоцтві про народження або у паспорті цієї особи.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п. 12 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Судом установлено, що правовстановлюючі документи - Договір на право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 25.10.1952, Акт про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затверджений 28.09.1962, Висновок про реєстрацію домоволодіння від 09.11.1962, видані на ім`я « ОСОБА_5 », в той час, як відповідно до свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_14 , її прізвище, та по батькові: « ОСОБА_5 ».

Відомості про особу, які зазначені у свідоцтві про смерть вносяться у нього на підставі даних паспорту, а само свідоцтво про смерть видається в обмін на його паспорт, що передбачено абзацом 2 пункту 7 глави 5 розділу III «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», які були затверджені 18.10.2000 р. наказом МЮ України від №52/5.

Відтак, суд дійшов висновку, що прізвище та по батькові, які вказані у Договорі на право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 25.10.1952, Акті про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затвердженому 28.09.1962, Висновку про реєстрацію домоволодіння від 09.11.1962, як « ОСОБА_5 » не відповідає її прізвищу та по батькові, яке було вказане у її свідоцтві про смерть як « ОСОБА_5 », а тому суд має вирішити питання про встановлення факту належності правовстановлюючих документів померлої.

Згідно з ч. 6. ст. 294 ЦПК України, якщо у наявності є спір про право, то суд має розглянути встановлення факту, що має юридичне значення в порядку загального позовного провадження.

Оскільки від встановлення факту належності правовстановлюючих документів залежить визнання права власності, тобто є спір про право, то суд має розглянути питання встановлення факту належності правовстановлюючих документів в порядку позовного провадження.

Отже, суд дійшов висновку, що позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують про наявність підстав для встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності.

Суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі, може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статті 1259 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1269 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_4 та бабою позивача.

Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

В даному випадку спірні правовідносини виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 01 січня 2004 року та продовжують існувати у даний момент.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного Кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Отже, до цих спірних правовідносин мають застосовуватися положення ЦК УРСР.

У відповідності до статей 524, 525 УРСР, які діяли на момент смерті, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Дії, що свідчать про прийняття спадщини встановлено ст. 549 ЦК УРСР . Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 14.06.1994 р., яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР у першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкоємця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За свого життя бабуся позивача ОСОБА_5 заповіт не складала.

Тобто, спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є її донька ОСОБА_4 , яка постійно проживала разом зі своєю матір`ю, та яка прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, але свідоцтва про право на спадщину за законом не отримала.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача та відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .

Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_29 ».

Як зазначено у позові, після одруження всіх дітей матері позивача та смерті батька, саме позивач залишилась поряд з матір`ю - ОСОБА_4 , проживаючи в зазначеному вище будинку разом з нею, зі своїм чоловіком та дітьми. Разом з матір`ю позивач приймали рішення щодо витрачання спільних коштів з метою ремонту житлового будинку та покращення умов проживання в ньому, сплаті комунальних платежів, мати позивача допомагала у вихованні онуків, всі питання позивач з матір`ю вирішували спільно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .

Позивач продовжила проживати у зазначеному вище будинку, продовжує підтримувати його в належному технічному стані, сплачувати необхідні платежі, обробляти сад та город, а отже прийняла спадщину після смерті матері.

Зазначене підтверджується відомостями, зазначеним у наявному у матеріалах справи Акті депутата Дергачівської міської ради від 22.04.2026, а також поясненнями у свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , наданими ними у судовому засіданні під час розгляду справи.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України).

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування визначається в порядку черговості, згідно ст. 1268 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Пунктом 4.12, 4.15 розділу 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Матеріали справи свідчать про те, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги є її діти: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

За свого життя ОСОБА_4 заповіт не складала.

Установлено, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті матері, так як залишилася проживати в зазначеному домоволодінні та проживає у ньому до теперішнього часу.

Відповідно до паспорта громадянина України місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , з 16.08.1996.

Отже, ОСОБА_1 прийняла спадщину, як спадкоємець першої черги за законом, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно матеріалів справи, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В. заведено спадкову справу № 83/2021 у матеріалах якої є заява ОСОБА_1 від 02.07.2021 про прийняття спадщини та заява ОСОБА_36 від 19.01.2011 про відмову від прийняття спадщини.

Також, 08.07. 2021 до зазначеного нотаріуса звернувся син померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , із заявою про, те що спадщину він не прийняв та не претендує на неї. Інших заяв від спадкоємців не надходило.

04.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , 1936 року народження, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 що належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , спадкоємицею за законом якої була її дочка - ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. від 14.11.2021, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , 1936 року народження, на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами з тих підстав, що ОСОБА_1 не надала документів, що підтверджують родинні відносини між померлою ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_5 , 1900 року народження, та померлою ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_17 , а саме відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_17 , 1936 р.н., яка була спадкоємицею ОСОБА_5 , у зв`язку з чим був отриманий лист із Державного архіву Харківської області №01-45/713 від 22.09.2021 про відсутність актового запису про народження ОСОБА_17 .

Також ОСОБА_1 не надала документ, що підтверджує право

власності на житловий будинок

АДРЕСА_1 , який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_12

ОСОБА_5 , спадкоємицею за законом якої була її дочка - ОСОБА_4 , яка

спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав.

Як роз`яснено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже враховуючи ті обставини, що позивач надала суду достатньо доказів, які підтверджують позовні вимоги, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позивач, як спадкоємець після смерті матері ОСОБА_4 , правомірно набуває право власності на вказане домоволодіння, в порядку спадкування за законом.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ОСОБА_5 , 1900 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 , визнавши, що ОСОБА_6 є рідною донькою ОСОБА_5 .

Встановити факт належності ОСОБА_5 правовстановлюючих документів - договору на право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 25.10.1952, акту про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затверджений 28.09.1962, висновку про реєстрацію домоволодіння від 09.11.1962.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті моєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка отримала цей будинок у спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформила своїх спадкових прав.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання як ВПО: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_15 ,

відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання як ВПО: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_16 ;

відповідач: Дергачівська міська рада, місце знаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, м-н Перемоги, буд. 5, ідентифікаційний код 04059496.

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Є. А. Болибок