Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №947/29808/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 947/29808/26

Номер провадження № 2/521/10100/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді – Ганошенка С.А.,

за участю секретаря судового засідання – Папінян В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "ІННОВА НОВА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.07.2026 року звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 03.09.2026 року справу було передано за підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси. Згідно автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 17.09.2026 року головуючим суддею було визначено Ганошенка С.А., який отримав справу 18.09.2026 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 24.01.2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 6829080125 від 24.01.2025 року, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 14000,00 грн. шляхом перерахування на банківський рахунок, на строк 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % на день, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти на умовах, передбачених договором. Однак ОСОБА_1 не виконала умови договору, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою суду від 18.09.2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників до судового засідання в порядку ст. 279 ЦПК України.

Представник ТОВ «ІННОВА НОВА» через підсистему “Електронний суд” надав до суду клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглянути поданий позов за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач повідомлявся судом про розгляд справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення поштового відправлення із вкладеною ухвалою суду рекомендованим листом. На адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

24.09.2026 року на адресу суду через підсистему “Електронний суд” від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач визнає суму позики у розмірі 14000,00 грн. яку вона отримала від позивача проте, заперечує щодо заявленої позивачем суми заборгованості за відсотками за користування кредитом, яка становить- 42924, 00 грн.

30.09.2026 року на адресу суду через підсистему “Електронний суд” від представника позивача ТОВ “ІННОВА-НОВА” Андрущенко М.В. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначається наступне.

Заявлена Позивачем сума процентів у розмірі 42 924,00 грн. нарахована відповідно до умов договору № 6829080125 від 26.01.2025 року, а Відповідачем не надано належних доказів її неправильності чи неправомірності нарахування. У зв`язку з цим доводи Відповідачки в цій частині є необґрунтованими, а заявлена сума процентів підлягає стягненню в повному обсязі. Також, представник позивача зазначає що відсотки за користування кредитом нараховувалися виключно в межах строку дії договору. Це чітко підтверджується наданим до матеріалів справи додатком до договору, в якому відображено відповідні суми та дати їх нарахування. Отже, посилання Відповідача на значний розмір процентної ставки без встановлення факту порушення порядку її розрахунку або перевищення встановленого законом граничного розміру денної процентної ставки не є належним обґрунтуванням незаконності умов Договору.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 05.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази як окремо, так і в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 24.01.2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 6829080125 від 24.01.2025 року, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 14000,00 грн. шляхом перерахування на банківський рахунок, на строк 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % на день, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти на умовах, передбачених договором. Однак ОСОБА_1 не виконала умови договору, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до умов договору позики Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» надав позичальникові позику у розмірі 14000,00 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1, п.2.6.2, п.2.6.3 цього договору, його додатків.

Відповідно до п.п.2.4, 2.7 кредитного договору, тип позики -кредит; мета отримання кредиту для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п.п.2.6 кредитного договору процентна ставка -фіксована.

Відповідно до п.п.2.6.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1 % в день.

Строк позики (строк дії договору) становить 360 днів (п.п.2.5).

Орієнтовний строк повернення позики на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково.

Дата надання позики 24.01.2025 року або наступний день за календарним днем.

Додатком №1 до Договору, є таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику.

Договір позики та додаток до нього був підписаний відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора-4636.

Факт перерахування позивачем грошових коштів у сумі 14000,00 грн. на картковий рахунок відповідача підтверджено листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» EASYPAY від 22.05.2026 року №497682-1547600095-22052026, та відповідачем не спростовано отримання грошових коштів у зазначеній сумі, а навпаки, підтвердила отримання грошових коштів у зазначеній сумі.

Таким чином, наведений документ підтверджує факт успішного перерахування 24.01.2025 року на користь відповідачки грошових коштів у розмірі 14000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує факт отримання нею грошової суми від позивача у розмірі -14000,00 грн. у позику. Проте заперечувала проти нарахованих відсотків у сумі 42924,00 грн., комісії та судових витрат.

Позивачем у відповіді на відзив було спростовано заперечення відповідачки з огляду на наступне.

Відтак представник позивача зазначив, що сума відсотків у розмірі 42 924,00 грн. нарахована відповідно до умов договору № 6829080125 від 26.01.2025 року, проте Відповідачем не надано належних доказів її неправильності чи неправомірності нарахування. У зв`язку з цим доводи Відповідачки в цій частині є необґрунтованими, а заявлена сума процентів підлягає стягненню в повному обсязі. Також, представник позивача зазначає що відсотки за користування кредитом нараховувалися виключно в межах строку дії договору. Це чітко підтверджується наданим до матеріалів справи додатком до договору, в якому відображено відповідні суми та дати їх нарахування. Отже, посилання Відповідача на значний розмір процентної ставки без встановлення факту порушення порядку її розрахунку або перевищення встановленого законом граничного розміру денної процентної ставки не є належним обґрунтуванням незаконності умов Договору.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту представник позивача спростував зазначені доводи відповідача як такі, що не відповідають змісту позовних вимог. Позивачем не заявлялася вимога про стягнення з Відповідача комісії за надання кредиту, така сума не включена до заявленої до стягнення заборгованості та не є складовою позовних вимог у цій справі. Таким чином, твердження Відповідача щодо правомірності нарахування та стягнення комісії фактично стосуються вимоги, яка Позивачем не заявлялася. Отже, доводи Відповідача щодо комісії є такими, що не стосуються предмета заявленого позову, а тому не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Позивача.

На підставі рішення №05-09/2025 єдиного учасника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» змінено найменування юридичної особи: з «ІННОВА ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА», у зв`язку з чим 08 вересня 2025 року внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже суд враховує, що на підставі рішення загальних зборів учасників відбулась зміна назви Товариства з «ІННОВА ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА», у зв`язку із чим від 08 вересня 2025 року внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача.

Доказів повного погашення кредитної заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу з боку відповідача матеріали справи не містять.

Також, інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми нарахованої позивачем заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Одночасно з підписанням договору, товариство відправило на електронну адресу, вказану Відповідачем у Анкеті клієнта на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.

З наданого Позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Отже, судом встановлено, що заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Суду також надано паспорт споживчого кредиту за договором, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9172, та Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ІННОВА НОВА».

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно висновків, до яких дійшов Верховний суд у постанові від 02.11.2021 під час розгляду справи №243/6552/20, було зазначено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Договір про надання кредиту підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора - належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Таким чином, судом встановлено, що у вказаному Кредитному договорі №6829080125 від 24.01.2025 року сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № (провадження № 61-8449св19); від 09вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203в20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20).

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.

Отже, судом встановлено, що кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних Доручень.

Тобто, дана норма передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов`язань боржником у разі грошового зобов`язання, однак вже після прострочення виконання закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідачкою умови кредитного договору не виконувались, в передбачений умовами договору строк кредитні кошти не повернуті, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно розрахунку, наданого позивачем заборгованість відповідачаки на дату складання позовної заяви становить 56924,00 грн., яка складається;

- із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14000,00 грн.;

- із заборгованості за процентами в розмірі 42924,00 грн., які нараховані були по 19.01.2026 року включно.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст.525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Судом у даній справі встановлено та не спростовано відповідачем, що відповідачка ухилилася від виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого у неї утворилась відповідна заборгованість.

Зокрема, за тілом кредиту така заборгованість складає 14000 грн. 00 коп., яку, як вбачається з матеріалів цивільної справи відповідачем не повернуто у повному обсязі, хоча, як вбачається з матеріалів розрахунку.

Відтак, враховуючи наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до переконання, що у даному разі позовні вимоги ТОВ «ІННОВА НОВА» в частині стягнення основної суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14000 грн. 00 коп. знаходять своє підтвердження, та не заперечуються відповідачкою.

Разом з тим, як вбачається судом із наявних матеріалів позовної заяви, кредитором було нараховано відповідачу відсотки за користування позиченими коштами у розмірі 42924 грн. 00 коп., з якими ОСОБА_1 не погодилась, обгрунтовуючи тим що заявлена позивачем до стягнення сума підлягає перевірці судом не лише з точки зору арифметичної правильності її розрахунку, але й щодо відповідності принципам цивільного законодавства України та законодавства про захист прав споживачів

З приводу нарахування вказаного вище розміру відсотків за користування позиченими коштами, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 24 січня 2025 року між ТОВ ІННОВА ФІНАНС (нова назва товариства «ІННОВА НОВА») та ОСОБА_1 було укладено Договір надання грошових коштів у позику № 6829080125. Відповідно до умов даного Договору Позикодавець зобов`язався надати Позичальнику Позику у розмірі 14 000 грн. 00 коп. шляхом їх безготівкового перерахунку на рахунок Позичальника, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язалась повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою.

Стандартна процентна ставка в день застосовувалась позичальником у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником право користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою. 0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше). Знижена процентна ставка 0.9% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Згідно умов договору якщо Позичальник 23.02.2025 року, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(в).

Отже, Договір про надання грошових коштів № 6829080125 від 24.01.2025 укладений сторонами у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» .

Тобто, вказані умови кредитного договору не можна вважати нікчемними, оскільки розмір процентів сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Відтак згідно ст. 627 та ст. 6 цього ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 11 Цивільного Кодексу України (далі- ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Отже суд погоджується з доводами позивача, щодо розміру нарахованих відсотків за користування позикою у розмірі 42924 грн. 00 коп. станом на 17.07.2026 року, які підлягають стягненню з відповідачки, і які нараховані були в межах строку Кредитного договору і є арифметично вірними та обгрунтованими.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про факт укладення Договору надання грошових коштів у позику №6829080125 від 24.01.2025 року, погодження всіх істотних умов договору у тому числі і щодо нарахування відсотків за користування позикою. Доказів протилежного матеріали справи не містять, і відповідачкою таких суду не надано.

Розмір даної заборгованості за кредитним договором відповідачкою належними та допустимими доказами не спростовано, жодних контррозрахунків розміру заборгованості відповідачкою та її представником суду не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

Отже, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання за договором позики №6829080125 від 24.01.2025 року, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог с. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про обгрунтвоаність позову та його задоволення в повному обсязі. Тобто, з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики № 6829080125 від 24.01.2025 року в розмірі 56924, 00 грн., з яких: 14000,00 грн. -заборгованість за тілом кредиту; 42924,00 грн. – заборгованість за відсотками.

Згідно ч.1,ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати,пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 14.07.2026 року №8.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 16, 526, 530, 543, 549-552, 610, 1054, 1050 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальності "ІННОВА НОВА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "ІННОВА НОВА" (Код ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал,10 поверх 2, офіс 5) заборгованість за договором позики № 6829080125 від 24.01.2025 року в розмірі 56924,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "ІННОВА НОВА" (Код ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал,10 поверх 2, офіс 5) судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дати виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 05.10.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО