Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №308/10384/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/10384/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Тайстри І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 лютого 2026 року, повний текст якого складено 10 лютого 2026 року, ухвалене головуючим суддею Малюк В.М., в справі за заявою ОСОБА_1 , де заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про встановлення факту, що має юридичне значення

встановив:

У липні 2025 року ОСОБА_1 на звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в якому просила:

- встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що медичний висновок від 04.04.1996 № 216, виданий ЛКК на дитину інваліда до 16 років ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та медичний висновок від 17.05.2001 № 40, виданий ЛКК на дитину інваліда до 16 років ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є медичними висновками, що видані на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву мотивує тим, що вона є мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому у віці 3 повних місяці вперше встановлено інвалідність, що підтверджується медичним висновком від 04.04.1996 року Міської дитячої лікарні Обласного управління охорони здоров`я м. Ужгород №216 на дитину інваліда з дитинства віком до 16 років, яка в подальшому неодноразово продовжувалась.

Разом з тим, 01.05.2025 ГУ ПФУ в Луганській області прийнято рішення №071750013449 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 3 частини 1 ст. 115 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .

У вказаному рішенні зазначено про те, що:

- медичний висновок від 04.04.1996 № 216 на дитину інваліда до 16 років ОСОБА_2 , матір`ю зазначено « ОСОБА_1 » (російською мовою), ім`я не відповідає імені заявниці згідно з паспортними даними;

- медичний висновок від 17.05.2001 № 40 на дитину інваліда до 16 років ОСОБА_2 , матір`ю зазначено « ОСОБА_1 », ім`я не відповідає імені заявниці згідно з паспортними даними;

- довідка ЛКК від 23.07.2024 №6/79 (містить допис дати видачі) про те, що ОСОБА_2 , за медичними показаними інвалідність оформлена до 6 річного віку, водночас висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку, до заяви не долучено.

Зазначає, що вона має право на призначення їй дострокової пенсії за віком, як матері особи з інвалідністю з дитинства, однак, розбіжність в записах, а саме те, що вони здійснені російською мовою та її ім`я вказане як " ОСОБА_3 " та " ОСОБА_4 ", замість вірного ОСОБА_5 , яка є мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в вищевказаних документах з її паспортними даними, позбавляє її можливості реалізувати вказане право, і тому вона змушена звернутися з даною заявою до суду, оскільки у випадку задоволення вимог про встановлення факту, що має юридичне значення, зможе оформити пенсію.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 03 лютого 2026 року заяву задоволено.

Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме те, що медичний висновок від 04.04.1996 № 216, виданий ЛКК на дитину - інваліда до 16 років ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та медичний висновок від 17.05.2001 № 40, виданий ЛКК на дитину - інваліда до 16 років ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є медичними висновками, що видані на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити повністю. В апеляційній скарзі посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що з поданої заяви про встановлення факту належності документів ОСОБА_1 , вбачається що між заявником та апелянтом виник спір з приводу права ОСОБА_1 на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV, в якому вона не погоджується з рішенням індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень про відмову в призначенні їй пенсії.

Зазначає, що суд помилково дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає в порядку цивільного судочинства, натомість, на думку апелянта, вирішення даного спору належить до юрисдикції адміністративного суду.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 27.08.2021 № 947/14019/20, апелянт підкреслює, що встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії. Заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства. Відмова відповідного органу у встановлені таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.

Вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності документу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки з неї вбачається, що необхідність встановлення такого факту виникла у заявника у зв`язку із спором не про цивільне право, а про право на призначення пенсії, що виникає із публічно-правових відносин. Захист права на призначення пенсії, якщо таке право заявник вважає порушеним, може відбутись у судовому порядку, шляхом подання позову до адміністративного суду, у порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Тому, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області переконано, що заява ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в порядку цивільного судочинства, а вирішення цього питання належить до юрисдикції адміністративного суду.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_6 , подала відзив на апеляційну скаргу. З вказаним обґрунтуванням апеляційної скарги заявник не погоджується, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що саме з підстав розбіжності написання прізвища та по батькові заявниці у медичних висновках з відомостями паспорту, було подано заяву про встановлення юридичного факту, яку суд правильно задоволено.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , батьком якого є ОСОБА_7 , та матір`ю якого є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .

04.04.1996 року Міською дитячою лікарнею Обласного управління охорони здоров`я м. Ужгород надано Медичний висновок №216 на дитину інваліда з дитинства віком до 16 років. Прізвище, ім`я, по батькові дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (запис російською ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Прізвище, ім`я, по батькові матері ОСОБА_1 , (запис російською мовою ОСОБА_1 ), адреса: АДРЕСА_1 . Захворювання: Вроджений артрогрипоз. Вроджений вивих бедра. Вроджена Клишоногість. Вказаний висновок дійсний до 1 квітня 2001 року.

Таким чином, вказаним медичним висновком вперше, у віці 3 повних місяці, дитині ОСОБА_2 встановлено інвалідність. Вказаний висновок Направляється до органу соціального забезпечення за місцем проживання батьків.

17.05.2001 року Міською дитячою лікарнею Обласного управління охорони здоров`я м. Ужгород повторно надано Медичний висновок № 40 на дитину інваліда з дитинства віком до 16 років. Прізвище, ім`я, по батькові дитини - ОСОБА_9 . Прізвище, ім`я, по батькові матері ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 . Захворювання: Вроджений артрогрипоз з ураженням нижніх кінцівок. Вроджена Клишоногість. Вказаний висновок дійсний до 1 червня 2006 року.

Таким чином, вказаним медичним висновком вдруге ОСОБА_2 засвідчено інвалідність з дитинства. Висновок направляється до органу соціального забезпечення за місцем проживання батьків.

Відповідно до виписки з протоколу ЛКК №6/1072 від 09 червня 2005 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переосвідчений. Діагноз: Артрогрипоз з ураженням кінцівок. Вроджена двобічна клешоногість. Порушення функції функції опори і ходи.

Згідно довідки ЛКК від 24.05.2011 за № 43 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса: АДРЕСА_1 , діагноз: Вроджений артрогрипоз. Лівобічний геміпарез на фоні резид органічн. церебр. недостатності.; переосвідчений як інвалід з дитинства до 21.12.2013.

Згідно довідки ЛКК від 23.07.2024 № 6/79, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса: АДРЕСА_1 , діагноз: ОСОБА_10 з ураженням нижніх кінцівок. Вроджена двобічна клишоногість з порушенням опори і ходи. Заключення: За медичними показами інвалідність оформлена до 6 - річного віку. Довідка видана в пенсійний фонд.

Також, у подальшому ОСОБА_2 був переосвідчений.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.

23.04.2025 ОСОБА_1 , звернулась до Територіальних органів ПФУ з заявою про призначення їй дострокової пенсії за віком, та долучила всі необхідні документи, в тому числі і вищевказані.

01.05.2025 ГУ ПФУ в Луганській області прийнято рішення №071750013449 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 3 частини 1 ст. 115 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

У вказаному рішенні зазначено про те, що:

- медичний висновок від 04.04.1996 № 216 на дитину інваліда до 16 років ОСОБА_2 , матір`ю зазначено « ОСОБА_1 » (російською мовою), ім`я не відповідає імені заявниці згідно паспортними даними;

- медичний висновок від 17.05.2001 № 40 на дитину інваліда до 16 років ОСОБА_2 , матір`ю зазначено « ОСОБА_1 », ім`я не відповідає імені заявниці згідно паспортними даними;

- довідку ЛКК від 23.07.2024 №6/79 (містить допис дати видачі) про те, що ОСОБА_2 , за медичними показаними інвалідність оформлена до 6 річного віку, водночас висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку, до заяви не долучено.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються із таким в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше. Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву дійшов висновку, що ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою, а зазначена розбіжність у медичних висновках на дитину інваліда до 16 років ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з паспортом громадянина України заявниці виникла у зв`язку із помилковим зазначенням імені заявниці, яке може мати декілька варіантів, а також тим, що записи здійснювались російською мовою та піддавались перекладу, що також підтверджується експертним висновком від 31.10.2025 №056/1526-п.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 довела обставини, на які вона посилалася, як на підставу своїх вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що вказана заява не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства є помилковими з тих підстав, що зазначені довідки стосуються її особисто як мами особи з інвалідністю.

Посилання апелянта на правовий висновок Верховного Суду від 27.08.2021 № 947/14019/20 є безпідставним та такий є не релевантним у спірних правовідносинах, оскільки, ОСОБА_1 не просила встановити факт трудового стажу.

Вимоги заявниці стосуються встановлення розбіжностей у записах, а саме те, що вони здійснені російською мовою та її ім`я вказане як " ОСОБА_3 " та " ОСОБА_4 ", замість вірного ОСОБА_5 , яка є мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у медичних висновках та документах з її паспортними даними і такі розглядаються в цивільному судочинстві в порядку окремого провадження.

Відтак, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції по суті спору не спростовують та не належить до тих підстав з якими чинний процесуальний закон пов`язує можливість зміни або скасування оскаржуваного рішення

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Зважуючи на викладене та керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 лютого 2026 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 02 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді