Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №441/704/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/704/26 2/441/749/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23.09.2026 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Малахової-Онуфер А.М.

з участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Банк в особі представника Дашко В.М., 26.03.2026 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 123 805 грн. 88 коп. боргу за кредитним договором №б/н від 17.02.2022. Позов обґрунтовує тим, що 17.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н, згідно якої позивач надав відповідачу кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії до 200 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 42 % річних. У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання за таким належним чином не виконував, через що у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 10.03.2026 склала 123 805 грн. 88 коп. з яких: 99 074 грн. 42 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 24 731 грн. 46 коп. заборгованість за простроченими процентами. Просив стягнути заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою судді від 31.03.2026 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» Кіріченко В.М. у заяві від 02.06.2026 вимоги підтримав з мотивів наведених у позові, окрім цього зазначив, що за кредитним договором №б/н від 17.02.2022, ОСОБА_1 видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт, що останній користувався коштами, отримував такі через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, частково погашав заборгованість, що на 10.03.2026 заборгованість, з урахуванням сплачених коштів, складає за тілом кредиту 99 074 грн. 42 коп. та за процентами 24 731 грн. 46 коп., що підстав для списання ОСОБА_1 заборгованості за процентами не має, що проценти за користування кредитом є обов?язковою платою за отриману послугу, а не санкцією, яку можна зменшувати на власний розсуд, інше. Просив позов задовольнити.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» Боака Б.В. у заяві від 23.09.2026 просив про задоволення позову та розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Винниченко М.П. у відзиві від 22.05.2026 позов заперечив як необгрунтований та безпідставний покликаючись в основному на те, що проценти за користування кредитом є явно завищеними, не відповідають передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, що розрахунок кредитора, проведений з порушенням законодавства про споживче кредитування, окрім цього, проценти за користування кредитом нараховані поза строком кредитування, інше. Просив у позові відмовити. У заяві від 23.09.2026 в черговий раз просив відкласти розгляд справи мотивуючи зайнятістю в іншому судовому засіданні, а у випадку процесуальної неможливості відкладення судового засідання, розгляд та вирішення справи провести без його участі з урахуванням відзиву (а.с. 20-27).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 означеного Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Із змісту позову від 26.03.2026, із матеріалів справи убачається, що 17.02.2022 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , шляхом підписання заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, ОСОБА_1 погодив наступні умови договору: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн (п.1.2. Договору); тип кредитної карти - картка «Універсальна»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних - 42,0 % (п.1.3 Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі - 60, 00 % (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, як і паспорт споживчого кредиту, відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ № 151 від 13.12.2019 року «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі укладеного кредитного договору № б/н від 17.02.2022 відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 03/26, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку та довідкою про видані картки від 12.03.2026.

17.02.2022 ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 встановлено кредитний ліміт 500 грн., який, в подальшому зменшувався та збільшувався, востаннє збільшено 19.07.2025 до 100 000 грн., а 03.11.2025 - зменшено до 00 грн. 00 коп.

Із виписки по рахунку убачається, що відповідач користувався кредитними коштами шляхом оплати ними за товари та послуги, а також здійснював повернення кредитних коштів позивачу, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 р., ОСОБА_1 є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Кредитний договір № бн від 17.02.2022, у встановленому законом порядку, відповідачем недійсним не визнавався, останній користувався кредитними коштами протягом тривалого часу, договір ним виконувався, тобто вносилися платежі, хоч і не своєчасно та не в повному обсязі, списувалися проценти за використання кредитного ліміту, що в своїй сукупності вказує на наявність договірних відносин між сторонами та дійсність кредитного договору.

З розрахунку заборгованості убачається, що відповідач ОСОБА_1 не належним чином виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № б/н від 17.02.2022, внаслідок чого у нього перед АТ КБ «ПриватБанк» виникла заборгованість, яка станом на 10.03.2026 склала 123 805 грн. 88 коп. з яких: 99 074 грн. 42 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 24 731 грн. 46 коп. заборгованість за простроченими процентами.

Згідно розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, банком нараховано та заявлено у позові про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, виходячи зі ставки 42,0% річних, що відповідає умовам укладеного між сторонами договору.

Також будь-яких збільшених відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України за відсотковою ставкою 60,00 % чи будь-якою іншою, пені або штрафів банком не нараховано та до стягнення не заявлено.

Інформація, відображена у розрахунку заборгованості, відповідає виписці, яка є первинним бухгалтерським документом, а отже, є належним доказом на підтвердження наявності та розміру заборгованості за кредитом та процентами.

Стороною відповідача розрахунок заборгованості АТ КБ «ПриватБанк» не спростований, контррозрахунок не надано, відтак такий покладається в основу судового рішення.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 612 ч.1 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Ураховуючи вищенаведене, а саме те, що ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання умов укладеного 17.02.2022 з позивачем кредитного договору № б/н допустив заборгованість перед Банком, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 123 805 грн. 88 коп. боргу за кредитним договором №б/н та 2 662 грн. 40 коп. судового збору, а всього 126 468 грн. 28 коп.

Покликання представника відповідача Винниченка М.П. у відзиві про нарахування банком передбачених договором процентів після спливу визначеного цим договором строку кредитування, суд оцінює, як неспроможні.

Доводи сторони відповідача у відзиві про теж що умови кредитного договору є несправедливими в розумінні ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», суд оцінює, як безпідставні, оскільки підписуючи договір ОСОБА_1 своїм підписом засвідчив, що ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку та погоджується з ними, інше.

При цьому, сторона відповідача підписання ОСОБА_1 заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 17.02.2022, як і паспорта споживчого кредиту, не оспорювала.

За наведеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. 525, 526, 530, 536, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (місцезнаходження вул. Грушевського, 1-Д в м. Київ, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.02.2022 в сумі 123 805 грн. 88 коп. та 2 662 грн. 40 коп. судового збору, а всього 126 468 грн. 28 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я А.М. Малахова-Онуфер