Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №303/345/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2026 року м. Мукачево Справа №303/345/26

2/303/112/26

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого – судді Кость В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

про захист прав споживача фінансових послуг,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг через незаконні дії відповідача щодо накладення арешту на кошти за державною соціальною програмою «Пакунок Школяра».

Суд виконав свій процесуальний обов`язок та на виконання приписів частини другої статті 190 Цивільного процесуального кодексу України надіслав на адресу відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі разом з примірником позовної заяви з доданими до неї додатками.

Відповідач, у встановлений ухвалою суду про відкриття провадження по справі строк, відзив на позовну заяву не подав. Поряд з цим, представником відповідача 04.04.2026 подано до суду пояснення по суті справи, в яких зазначається про вимушену необхідність у використанні додаткового часу для для пошуку, отримання і надання суду всієї інформації, що має значення для повного і всебічного розгляду справи за фактами, зазначеними у позовній заяві.

На підставі наведеного, з урахуванням положень частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

З метою отримання коштів спеціального призначення, ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок за послугою «Дія.Картка» із цільовим призначенням «отримання соціальних виплат» IBAN НОМЕР_1 . «Пакунок школяра» - це цільова грошова допомога у розмірі 5000,00 гривень, а зазначена вище Дія.Картка – рахунок, на який ці кошти були зараховані.

Надалі, в межах виконавчих проваджень № 61980419, № 69447368, №71187119, № 75759657 та №78711809 державними виконавцями були винесені постанови про арешт коштів боржника (позивача), окрім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Після виявлення позивачем накладеного банком арешту на рахунок НОМЕР_1 , вона звернулася безпосередньо до відділення АТ КБ «ПриватБанк» з проханням зняти зазначений арешт з вказаного рахунку, оскільки такий відноситься до рахунків, що мають спеціальний режим використання та, відповідно, на який не може бути накладено арешт чи звернено стягнення. У відповідь на вказане звернення позивач отримала відмову.

Позивач зазначає, що дії працівників банківської установи щодо арешту та обмеження її у використанні рахунку спеціального призначення є незаконними, протиправними та безпідставними, так як вони не були обумовлені постановами ДВС про накладення арешту на рахунок спеціального призначення.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, у контексті з доводами та запереченнями учасників справи, суд враховує наступні норми права та наводить мотиви їх застосування.

Частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями частин першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Близькі за змістом положення також наведені у частині першій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведено у статті 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року по справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) сформулювала висновок про те, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року по справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) серед іншого, зазначено, що виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, з метою зняття арешту на рахунки, що мають спеціальне призначення, позивач повинна була звернутися безпосередньо до виконавця, який виніс постанову про накладення такого арешту з наданням останньому документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

В свою чергу, спірні моменти щодо зняття арештів з рахунків підлягають з`ясуванню саме в межах процедури та із застосуванням правових механізмів, регламентованих Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України.

Фактичний аналіз матеріалів справи свідчить про те, що по виконавчих провадженнях № 71187119, №75759657, №69447368 03.12.2025 до банку надійшла постанова про зняття арештів з одного рахунку НОМЕР_2 , на підставі чого, арешт з нього було знято в день надходження постанов.

Таким чином, арешти з рахунку НОМЕР_2 , який відкрито за програмою «Пакунок школяра», що належать позивачу були зняті 05.12.2025 на підставі постанов про зняття арештів.

Також варто зазначити, що 10.03.2026 арешти з усіх рахунків що належать позивачу, та які були накладені у вищевказаних ВП, у тому числі з рахунку НОМЕР_1 - тип договору «Дія.Картка», були зняті.

Щодо твердження позивача про те, що рахунок за програмою «Пакунок школяра» відноситься до рахунків, що мають спеціальний режим використання та, відповідно, на який не може бути накладено арешт чи звернено стягнення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами пунктом 1 статті 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів встановлюється главою 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 29.07.2022 № 163 (далі – Інструкція).

Відповідно до пункту 73 Інструкції, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється згідно з постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця, судовим рішенням (рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження. Надавач платіжних послуг платника повинен забезпечити прийняття до виконання документа про арешт коштів, який надійшов до нього в електронній або паперовій формі.

Згідно із частиною третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що знаходяться на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про накладення арешту на кошти, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повернути постанову виконавця без виконання в частині накладення арешту на такі кошти, що знаходяться на рахунках, із зазначенням причини її повернення.

Абзацом 2 частини другої статті 48, частиною 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено види грошових коштів, що перебувають на рахунках боржника, які не підлягають арешту в порядку встановленому цим законом.

До таких коштів відносяться: кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Кошти, на які не може бути звернено стягнення, визначені статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 12, частини третьої Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою Постановою НБУ від 29.07.2022 № 162, поточний рахунок - рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

З аналізу наведених норм законодавства суд висновує, що одноразова грошова допомога учням перших класів «Пакунок школяра» не відноситься до коштів чи рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на які заборонено.

В свою чергу дії відповідача по виконанню зазначених вище постанов про накладення арештів є законними та обґрунтованими, оскільки вчинені у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звёязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Беручи до уваги зазначене, суд також констатує, що у спірних правовідносинах відсутні правові підстави для задоволення похідної вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. При цьому обставин, з якими пов`язано настання прав на відшкодування моральної шкоди судом не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позову – відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Суддя В.В. Кость