Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №299/3200/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3200/26

Номер провадження 2/299/1561/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору як орган опіки та піклування: Королівська селищна рада Берегівського району Закарпатської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Хемишинець Е.І., а також позивачка ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , як законний представник малолітньої ОСОБА_2 , звернулися до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору як орган опіки та піклування: Королівська селищна рада Берегівського району Закарпатської області, про визнання за кожною з позивачок права власності на одну другу частку житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка ОСОБА_6 , звертається до суду за захистом свого права та як законний представник своєї малолітньої доньки за захистом її права власності, набутого ними у рівних частках в порядку спадкування за законом. ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Веряця Берегівського району помер її чоловік ОСОБА_5 та батько позивачки ОСОБА_2 , і батько відповідачів. Заповіту не залишив. Відкрилася спадщина за законом. До складу спадщини ввійшов житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Правовстановлюючі документи на цей будинок на ім`я ОСОБА_7 відсутні. Будинок обліковується у погосподарській книзі села Веряця: є Виписка із погосподарської книги від 26.02.2026, за якою у погосподарській книзі №3, номер обєкта ПГО 01-0302-1 житловий будинок за вказаною адресою рахується за ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У розпорядженні позивачів є також копія Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок на ім`я ОСОБА_8 (батька чоловіка), видане ІНФОРМАЦІЯ_3 . Цей будинок чоловік ОСОБА_9 набув у власність в цілому шляхом успадкування після смерті свого батька ОСОБА_8 та його матері ОСОБА_10 , однак спадщину документально не оформив. За таких обставин позивачі змушені звернутися до суду із даним позовом про визнання за ними права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позивачі та їх представники у підготовче засідання не з`явилася, однак згідно прохальної частини позовної заяви просили суд провести розгляд справи у їх відсутність.

Відповідачі будучи повідомленими про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви, згідно яких вимоги позивачів визнають повністю та просять суд розглянути справу у їх відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідачами позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання ними позову прийнято судом.

Представник третьої особи в підготовче засідання також не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно якої проти вимог позивачів заперечень не має та просить суд розглянути справу у його відсутність.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачами, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Веряця Берегівського району помер чоловік позивачки ОСОБА_1 та батько позивачки ОСОБА_2 і відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – ОСОБА_5 .

На випадок своєї смерті спадкодавець заповітного розпорядження не залишив.

На день смерті спадкодавця відкрилася спадщина на нерухоме майно - житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , на який відсутні правовстановлюючі документи оформлені на ім`я спадкодавця.

Будинок обліковується у погосподарській книзі села Веряця - Виписка із погосподарської книги від 26.02.2026, за якою у погосподарській книзі №3, номер обєкта ПГО 01-0302-1 житловий будинок за вказаною адресою рахується за ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У розпорядженні позивачів є також копія Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок на ім`я ОСОБА_8 (батька чоловіка), видане ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Цей будинок спадкодавець набув у власність в цілому шляхом успадкування після смерті свого батька ОСОБА_8 та його матері ОСОБА_10 .

Так, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Веряця (Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 30.11.1998).

Виконком Королівської селищної ради видав Довідку про те, що на день смерті ОСОБА_8 разом із ним за адресою АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_10 , його дружина, та ОСОБА_5 , його син.

Спадщина після смерті ОСОБА_8 не оформлялася.

Житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який за погосподарською книгою обліковується за ОСОБА_8 , успадкували ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Веряця (Свідоцтваопро смерть НОМЕР_2 від 23.11.2007).

Виконком Королівської селищної ради видав Довідку про те, що на день смерті ОСОБА_10 разом із нею за адресою АДРЕСА_1 , проживали ОСОБА_5 , син, ОСОБА_6 (невістка), та ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ).

Таким чином, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який за погосподарською книгою обліковується за ОСОБА_8 , після смерті ОСОБА_10 в цілому набув у власність ОСОБА_9 , як єдиний спадкоємець першої черги за законом, що прийняв спадщину.

Спадщина після смерті ОСОБА_10 не оформлялася. Тому, наразі ОСОБА_9 є таким, що набув у власність в цілому житловий будинок за вказаною адресою шляхом успадкування після своїх батьків, однак не оформив спадщину, правовстановлюючі документи на його ім`я відсутні.

До кола спадкоємців першої черги за законом до спадщини ОСОБА_5 ввійшли його дружина та діти: позивачка ОСОБА_6 , позивачка ОСОБА_2 (малолітня), відповідачі, повнолітні ОСОБА_11 та ОСОБА_8 .

Дружина та малолітня донька спадкодавця прийняли спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживали разом з спадкодавцем на день відкриття спадщини (Довідка, виданою 26.02.2026 Виконкомом Королівської селищної ради).

Відповідачі не заперечують проти успадкування позивачами житлового будинку у рівних частинах.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Позивачі позбавлені можливості нотаріального оформлення спадкових прав через відсутність оформлених на ім`я спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно .

В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, що його пережив та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Технічну інвентаризацію житлового будинку проведено.

Відповідно до відомостей технічного паспорта та довідки КП « Виноградівске районне бюро технічної інвентаризації» від 23.06.2026 № 367, згідно архівних даних КП « ВРБТІ» станом на 01.01.2013p року, нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в цілому за ОСОБА_8 , на підставі Свідоцтва на право особистої власності, виданого Виноградівською районною державною адміністрацією 25.02.1994 р. Зареєстровано в реєстрову книгу № 1, під № 25.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками №32 та №33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до роз`яснень «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий спеціалізованого суду: лист від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 по об`єктах, що збудовані до 05.08.1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05.08.1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої ВССУ у своєму листі № 24- 753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Ст. 1297 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Відповідно до правової позиції, висловленої ВССУ у своєму листі № 24- 753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Ст. 1297 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1). Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Таким чином, позивачі в порядку спадкування за законом успадкували в рівних долях житловий будинок після смерті спадкодавця, який згідно положень закону належить їм з часу відкриття спадщини, однак не можуть реалізувати своє право на оформлення спадщини, від чого залежить можливість здійснення повноважень власника, тобто, володіння, користування та розпорядження спадковим майном.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачами вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачами на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 5, 16, 328, 392, 1261, 1265, 1268, 1270, 1274 ЦК України, Постановою ПВС № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , набуте в порядку спадкування право власності у одній другій частці на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , набуте в порядку спадкування право власності у одній другій частці на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.10.2026.

ГоловуючийЛевко Т. Ю.