Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №592/9947/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/9947/25Головуючий у суді 1-ї інстанції - Онайко Р. А.

Номер провадження 33/816/459/26Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 483 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бикова Д.О., представника Сумської митниці ДМС України Великодної Н. О., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бикова Д.О. на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 серпня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 11364,88 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 серпня 2025 року, 30 квітня 2025 року за ч. 1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил № 0038/UA805000/2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару, а саме: легкового автомобіля, марки RENAULT MEGANE, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 500 євро (або еквівалент 22729,75 гривень за курсом НБУ на час переміщення транспортного засобу через митний кордон України) з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу документів (договір купівлі-продажу від 10.09.2024 №б/н), що містять неправдиві відомості підстави для переміщення, щодо одержувача (покупця), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 серпня 2025 року, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 11364,88 грн.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Биков Д.О. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 , а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення порушення митних правил, оскільки підтверджується фактом відсутності заниження митної вартості.

Також захисник вказує, що у справі відсутні будь-які дані про встановлення компетентними органами Республіки Литва, Німеччини чи України факту підробки договіру купівлі - продажу від 10.09.2024 б/н, згідно якого ОСОБА_2 придбала вищезазначений автомобіль за ціною 500 EUR у попереднього власника ОСОБА_3 .

Окрім цього, апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутня відповідь митних органів Німеччини, що ОСОБА_3 не продавала ОСОБА_2 транспортний засіб “RENAULT MEGANE” (VIN): НОМЕР_1 за 500 EUR або за більшою ціною. А отже документи, подані ОСОБА_1 до митного оформлення, не містять жодних ознак внесення до них неправдивих відомостей, і жоден з документів, які надавалися для митного оформлення товарів за ІМ40ДЕ № 24UA805020007903U1 у встановленому законом порядку недійсним/неправдивим не визнано.

До того ж, з матеріалів справи не встановлено даних про те, що ОСОБА_1 вчиняв будь-яку із дій, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, чи сприяв їх вчиненню. Матеріали справи, не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 виступав декларантом транспортного засобу, а документи, які подавались в державній компанії “Regitra” Литовської республіки, потрібні були лише для оформлення транзитних номерів.

Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бикова Д.О., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію представника Сумської митниці ДМС України Великодну Н. О., яка просила оскаржувану постанову судді залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, перевіривши матеріали даної справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у ст.508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

За приписами ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього кодексу, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.7 ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У відповідності до положень ст. 489 МК України та статей 252, 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару, а саме: легкового автомобіля, марки RENAULT MEGANE, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 500 евро (або еквівалент 22 729,75 гривень за курсом НБУ на час переміщення транспортного засобу через митний кордон України) з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів (договір купівлі-продажу від 10.09.2024 №б/н), що містять неправдиві відомості щодо одержувача (покупця), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

З такими висновками місцевого суду погоджується суд апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1 МК України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

З об`єктивної сторони ч.1 ст.483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Отже, безпосереднім об`єктом вказаного правопорушення є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України, у тому числі і шляхом надання неправдивих відомостей, які необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Це випливає з роз`яснень, що містяться у п.п.5,6 Постанові Пленуму Верхового Суду України від 03.06.2005 № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» та визначають, що незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання даним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.

Таким чином, власник товару підлягає відповідальності за ч.1 ст.483 МК України лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані, а тому за відсутності зазначених умов, не може утворювати складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Свої висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.483 МК України суд першої інстанції обґрунтовував дослідженими під час судового розгляду доказами, а саме:

- протоколом про порушення митних правил №0038/UA805000/2025 від 29 квітня 2025 року;

- копіями товаросупровідних документів;

-копією свідоцтва про тимчасову реєстрацію транспортного засобу від 12.09.2024 №22254866, згідно якого власником транспортного засобу марки RENAULT MEGANE, номер кузова НОМЕР_1 зазначено ОСОБА_1 ;

- копією заяви №22254866-36 щодо надання послуг реєстрації транспортного засобу ОСОБА_1 ;

- витяг з даних про розгляд заяви від 12.09.2024 №22254866-36;

- копією договору купівлі-продажу від 10.09.2024 транспортного засобу марки RENAULT MEGANE, номер кузова НОМЕР_1 , згідно якого покупцем зазначено ОСОБА_4 ;

- копією договору купівлі-продажу від 10.09.2024 транспортного засобу марки RENAULT MEGANE, номер кузова НОМЕР_1 , згідно якого покупцем зазначено ОСОБА_5 .

Оцінюючи вказані докази суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким за встановлених обставин погоджується і апеляційний суд, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого правопорушення, і доводять факт за переміщення ОСОБА_1 зазначеного автомобіля з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача (покупця).

Доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення порушення митних правил, оскільки підтверджується фактом відсутності заниження митної вартості, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки з урахуванням тієї послідовності дій які вчинив ОСОБА_1 перед вчиненням правопорушення, достатньо для висновку про те, що його дії носили саме умисний характер, а заниження митної вартості товару в провину ОСОБА_1 не ставиться, оскільки виною останнього є свідоме зазначення неправдивих відомості щодо одержувача (покупця);

Посилання захисника на те, що у справі відсутні будь-які дані про встановлення компетентними органами Республіки Литва, Німеччини чи України факту підробки договіру купівлі - продажу від 10.09.2024 б/н, згідно якого ОСОБА_2 придбала вищезазначений автомобіль за ціною 500 EUR у попереднього власника ОСОБА_3 , до вказаного апеляційний суд відноситься критично, оскільки вказані захисником обставини ніяким чином не впливають на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 483 МК України за встановлених судом фактичних обставин справи.

Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, апелянтом не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 серпня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, –

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 серпня 2025 року, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 11364,88 грн., залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бикова Д.О. на цю постанову, без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.