Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №583/4048/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №583/4048/25Головуючий у суді 1-ї інстанції - Яценко Н. Г.

Номер провадження 33/816/825/26Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Леоненко К. С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Кудіна О. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кудіна О.М. на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2025 року, водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік за те, що він 04 вересня 2025 року о 19.40 год. по вул. Полтавській, 197 в с. Хухра Охтирського району Сумської області, керував автомобілем Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, хитка хода), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в законному порядку категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також ОСОБА_1 , 04 вересня 2025 року о 19.40 год. по вул. Полтавській, 197 в с. Хухра Охтирського району Сумської області, керуючи автомобілем Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався бокового інтервалу та при виконанні обгону не впевнився в безпечності, внаслідок чого скоїв бокове зіткнення з автомобілем Toyota C-HR, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася в попутному напрямку, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та був знайдений шляхом розшукових заходів за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень, а власники – матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1, п 2.10 (а) Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 та ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кудін О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2025 року, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що постанова суду першої інстанції є незаконною, постановленою без врахування всіх обставин справи, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторона захисту вказує на те, що згідно протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП особі інкримінується керування транспортним засобом на території райвідділу поліції по вул. Незалежності, 19, м. Охтирка, що не відповідає дійсності, однак судом не було враховано вказану похибку, лише зазначено, що таке формулювання не має значення.

Також апелянт стверджує, що судом не було враховано, що ОСОБА_1 взагалі не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, хоча і не повинен був його проходити, вранці він в присутності працівників поліції, а вірніше під їх супроводом, був доставлений на санпропускник Охтирської ЦРЛ, де згоден був здавати відповідні зразки для дослідження на стан сп`яніння, однак на той час не було чергового нарколога і поліція привезла ОСОБА_1 до райвідділу поліції, де склала протокол через 13 годин після начебто встановлення особи, яка начебто керувала транспортним засобом.

Окрім цього, захисник наголошує, що суд надав оцінку показанням свідків, які відібрані працівниками поліції під тиском і за інших обставин, тоді як в суді, всі свідки, чітко дали показання про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а автомобілем керувала інша особа.

Вказує апелянт і на те, що відеофайли, які не являються безперервними та не відповідають вимогам закону про відповідність дати та часу, який на них зафіксовано тим подіям, які були насправді.

Що стосується винуватості ОСОБА_1 за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, то захисник зазначає, що суду взагалі не надані докази того, що між автомобілями було вчинене ДТП, протоколи ґрунтуються тільки на суперечливих показаннях потерпілої, яка при допиті в суді постійно плуталась у відповідях та не могла пояснити всі обставини, суперечила сама собі і відкрито казала не правду про факти, які неможливо встановити. Її показання повністю спростовані свідками.

З таких підстав, в апеляційній скарзі, захисник наполягає на повторному допиті всіх свідків події для об`єктивного з`ясування всіх обставин справи та прийняття справедливого рішення.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Кудіна О. М., які вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443969 від 05 вересня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, огляд не проводився;

- долученим до протоколу відеозаписом;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443971 від 05 вересня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-4 КУпАП;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443982 від 05 вересня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 124 КУпАП;

- схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди від 04 вересня 2025 року, із зазначенням розташування транспортного засобу;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 ;

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів в апеляційного суду підстави відсутні.

Посилання апелянта про те, що згідно протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП особі інкримінується керування транспортним засобом на території райвідділу поліції по вул. Незалежності, 19, м. Охтирка, що не відповідає дійсності, однак судом не було враховано вказану похибку, лише зазначено, що таке формулювання не має значення. Апеляційний суд дослідивши матеріали справи, вважає зауваження захисника слушними, однак, вказана описка має характер формальної помилки та не змінює суті зафіксованого правопорушення, та не може слугувати підставою для скасування постанови суду.

Щодо тверджень захисника про те, що ОСОБА_1 взагалі не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, хоча і не повинен був його проходити, вранці він в присутності працівників поліції, а вірніше під їх супроводом, був доставлений на санпропускник Охтирської ЦРЛ, де згоден був здавати відповідні зразки для дослідження на стан сп`яніння, однак на той час не було чергового нарколога і поліція привезла ОСОБА_1 до райвідділу поліції, де склали протокол. Апеляційний суд вважає дані твердження надуманими, адже досліджений судом відеозапис підтверджує спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , якому були роз`яснені всі обставини справи, виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та неодноразово пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від чого останній відмовився. Апеляційний суд наголошує, що працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп`яніння у водія та пред`являти вимогу виконання пункту 2.5 ПДР пройти огляд. Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп`яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп`яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку. Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та діючий КУпАП не передбачають. Натомість пасивна відмова водія або ухилення від проходження медичного огляду з посиланням на відсутність ознак сп`яніння, буде становити невиконання пункту 2.5 ПДР та утворювати склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується доводів захисника про те, суд надав оцінку показанням свідків, які відібрані працівниками поліції під тиском і за інших обставин, тоді як в суді, всі свідки, чітко дали показання про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а автомобілем керувала інша особа. Апеляційний суд спростовує доводи захисника та погоджується з висновком судді суду першої інстанції, який розглянув справу повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено. Обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було. Всі дії працівників патрульної поліції зафіксовано на нагрудні відеореєстратори.

Посилання апелянта на те, що відеофайли, які не являються безперервними та не відповідають вимогам закону про відповідність дати та часу, який на них зафіксовано тим подіям, які були насправді. Досліджений судом відеозапис відображає всі юридично значимі обставини інкримінованого правопорушення та дає можливість послідовно встановити перебіг подій: встановлення обставин ДТП, розшукові пошукові дії про місцезнаходження водія та наявність у нього ознаки алкогольного сп`яніння, пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, відмову від проходження огляду, роз`яснення прав та складання адміністративних матеріалів. Апелянтом не зазначено, які конкретні істотні обставини залишилися поза межами відеофіксації, яким чином це вплинуло на достовірність зафіксованих подій та які відомості відеозапису були змінені, спотворені або не відповідають дійсності. Матеріали справи не містять даних про втручання у відеозапис, його монтаж, пошкодження носія або невідповідність зафіксованих на ньому подій іншим доказам. Навпаки, зміст відеозапису узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення, а тому підстав ставити під сумнів його належність, допустимість і достовірність апеляційним судом не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що стосується винуватості ОСОБА_1 за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, суду взагалі не надані докази того, що між автомобілями було вчинене ДТП, протоколи ґрунтуються тільки на суперечливих показаннях потерпілої, яка при допиті в суді постійно плуталась у відповідях та не могла пояснити всі обставини. Апеляційним судом зазначене розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, будь-які підстави для того, щоб ставити під сумнів пояснення потерпілої у суду відсутні, захисником належних доказів на спростування не надано.

При цьому, саме з врахуванням того, що у даній справі достатньо належних та допустимих доказів, яким суддею суду першої інстанції була надана вірна правова оцінка та якими підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, апеляційний суд не вбачав підстав для виклику у судове всіх свідків, а тому, у задоволенні і вказаного клопотання захисника, слід відмовити.

Відповідно, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кудіна О.М., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, –

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кудіна О.М. на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.