Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №509/4354/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1692/26

Номер справи місцевого суду: 509/4354/25

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М.

Доповідач Кравець Ю. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання - Губарі Д.В., за участі: представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Коваленко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.01.2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, посвідчення водія НОМЕР_1 , місце роботи не повідомив, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП

установив

Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини: 25.07.2025 року о 18:00 годині гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_2 (авто належить ОСОБА_2 ), в Одеській області, Одеському районі, с. Авангард, Шосе Н33 5км, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» під відеозапис. Відповідно до тесту номер 917 від 25.07.2025 року водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, результат позитивний 0,40 проміле. Від проходження на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився під відеофіксацію, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За вказаними обставинами працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 402480 від 25 липня 2025 року.

Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,0 грн., а також стягнуто судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що постанова суду незаконна та необґрунтована, просить її скасувати у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що

-суд першої інстанції не повно з`ясував всі обставини справи, не дослідив та не надав оцінки доказам наявним в матеріалах справи;

-суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності;

На підставі цього, просить задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки апеляційному суду не повідомив, однак участь в апеляційному розгляді приймає його захисник - адвокат Коваленко Т.В., яка пояснила що ОСОБА_1 проходить військову службу в ЗСУ, та просить розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 за участі його захисника - адвоката Коваленко Т.В.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Коваленко Т.В. підтримала доводи апеляційної скарги, та просила її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та долучені докази; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів.

Мотивуючи свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції у постанові послався на наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 402480 від 25 липня 2025 року, складеним відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого, 25.07.2025 року о 18:00 годині гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_2 (авто належить ОСОБА_2 ), в Одеській області, Одеському районі, с. Авангард, Шосе Н33 5км, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» під відеозапис. Відповідно до тесту номер 917 від 25.07.2025 року водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, результат позитивний 0,40 проміле. Від проходження на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився під відеофіксацію, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, який підписаний ОСОБА_1 (а.с. 6);

- результатом тесту за допомогою приладу «Drager», згідно якого, тестом від 25.07.2025 року встановлено вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі становить 0,40 ‰ проміле, який підписаний ОСОБА_1 (а.с. 7);

- диском відеозапису, з якого вбачаються обставини, зазначені в протоколі про адміністративне порушення (а.с. 15);

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу від 25.07.2025 року (а.с. 8);

- актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 9);

Посилаючись на наведені докази, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, зі змісту протоколу серії ЕПР1 № 402480 від 25 липня 2025 року, вбачається що він складений відносно ОСОБА_1 за те що останній, 25.07.2025 року о 18:00 годині гр. керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_2 (авто належить ОСОБА_2 ), в Одеській області, Одеському районі, с. Авангард, Шосе Н33 5км, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» під відеозапис. Відповідно до тесту номер 917 від 25.07.2025 року водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, результат позитивний 0,40 проміле. Від проходження на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився під відеофіксацію, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час складання протоколу проводилася відео зйомка на поліцейську бодікамеру на підставі Закону України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху».

ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП була присутнім, йому роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянута у строки, визначені ст.277 КУпАП, про що зроблено відмітка, чим спростовуються доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не було роз`яснено порядку проведення огляду, а також не було роз`яснено його процесуальні права та обов`язки.

ОСОБА_1 проставлений підпис в адміністративному протоколі.

Крім того, на місці зупинки, під час проходження огляду та складання протоколу ОСОБА_1 надавав пояснення по суті порушення, зокрема вказував, що напередодні вживав алкоголь.

Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 25.07.2025 на місці зупинки транспортного засобу.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, дослідженими під час апеляційного розгляду, які дають підстави визнати докази належними та допустимими та такими, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Твердження апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не було проінформовано про порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння є неприйнятними та спростовуються долученим до матеріалів справи відеозаписом з портативного відео реєстратору.

Наявний відеозапис відображає послідовність дій поліцейських. Апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, відповідають вимогам Інструкції. Так, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів, а тому даний доказ, у розумінні ст.251 КУпАП, є належним і допустимими.

Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису апелянтом не надано. Не встановлено таких обставин і під час апеляційного розгляду справи.

Зазначені вище докази, на переконання апеляційного суду, спростовують доводи апелянта та підтверджують винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.

Посилання захисника на проходження ОСОБА_1 військової служби, в зв`язку чим посвідчення водія йому необхідне для виконання службових обов`язків, не можуть бути підставою для зміни накладеного стягнення, оскільки не доведено, що відсутність посвідчення водія унеможливить виконання ним бойових завдань.

Відтак аргументи захисника щодо наявності у ОСОБА_1 статусу військовослужбовця, необхідності виконання ним бойових завдань не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Санкція ч.1 ст.130 КУпАП є імперативною та не надає суду права не застосовувати додаткове стягнення у виді позбавлення права керування.

Доводи ОСОБА_1 відносно того, що він не був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, апеляційний суд вважає частково обґрунтованими, натомість його право на доступ до суду було компенсоване апеляційним судом, а отже не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Водночас, зважаючи на розгляд судом 1-ої інстанції справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та ефективний захист було поновлено судом апеляційної інстанції, шляхом прийняття до розгляду його апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції та надання ґрунтовної оцінки всім доводам такої скарги.

Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу, адже воно, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.

Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, в апеляційній скарзі не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.

У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Отже, за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та справедливою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги, - відсутні.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.01.2026, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець