Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №484/6559/25 — Миколаївський апеляційний суд

30.09.26

22-ц/812/1723/26

Єдиний унікальний номер судової справи: 484/6559/25

Номер провадження 22-ц/812/1723/26 Суддя - доповідач апеляційного суду Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Коростієнко Н.С.,

за участю: представника заявника - адвоката Бойченко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , подану в її інтересах

адвокатом Бойченко Іриною Олексіївною

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді - Шикері І.А., в приміщенні того ж суду по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Миколаївський обласний центр зайнятості, Первомайська філія Миколаївського обласного центру зайнятості про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 в інтересах якої діяла адвокат Бойченко І.О. звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити юридичний факт припиненні підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця з 08 липня 2010 року.

Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 17 жовтня 2001 року була зареєстрована суб`єктом підприємницької діяльності у зв`язку з чим Каховською районною державною адміністрацією Херсонської області видано свідоцтво та зроблено запис 17 жовтня 2001 року у журналі обліку реєстраційних справ за №04060097 та 01 листопада 2001 року взято на облік платника податків від у Каховській Об`єднаній Державній податковій інспекції.

Згодом припинила підприємницьку діяльність, але документи про припинення у неї відсутні.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації Каховська міська територіальної громади Херсонської області являється територією України, тимчасово окупованою Російською Федерацією з 24 лютого 2022 року тому вона вимушена залишити своє житло, є ВПО та проживає у м. Первомайську Миколаївської області.

Для отримання щомісячної допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб, вона звернулася до Первомайської філії Миколаївського обласного центу зайнятості для отримання статусу безробітної, але їй було відмовлено оскільки під час перевірки реєстру ПОУ (ЄДРС) було виявлено, що вона зареєстрована як фізична особа-підприємець з 26 грудня 2001 року, при цьому дата припинення підприємницької діяльності відсутня.

В той же час, згідно відповіді Каховської районної військової адміністрації Херсонської області від 17 жовтня 2025 року №02-09/2846/25/612, територія Каховського району Херсонської області з 24 лютого 2022 року та станом на 17 жовтня 2025 року перебуває під тимчасовою окупацією представниками збройних формувань російської федерації, в зв`язку з чим доступ до архівних документів відсутній.

Згідно відповіді Херсонської обласної військової адміністрації від 22 жовтня 2025 року №01-01-66- 11793/0/25/13, у зв`язку з тимчасовою окупацією території Каховського району Херсонської області доступ до архівних документів відсутній.

За інформацією Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, станом на 17 жовтня 2025 року за наявними даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС України, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не перебуває на обліку в контролюючих органах ГУ ДПС як фізична особа-підприємець. Всі облікові справи платників податків, які перебували на обліку у Каховській ДПІ ГУ ДПС зберігалися в приміщені адміністративної будівлі Каховської ДПІ ГУ ДПС за адресою: АДРЕСА_1 . Через тимчасову окупацію доступ до адміністративної будівлі відсутній.

За даними архівних електронних баз даних Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області станом на 20 жовтня 2025 року наявна інформація щодо ОСОБА_1 : взяття на облік як фізичної особи-підприємця - 26 грудня 2001 року, дата запису про припинення підприємницької діяльності - 08 липня 2010 року, причина ліквідації - за заявою власника.

Згідно відповіді Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 27 жовтня 2025 року №4839/6/21-22-12-01-03, станом на 23 жовтня 2025 року за наявними даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС України, ОСОБА_1 не перебуває на обліку в контролюючих органах ГУ ДПС як фізична особа підприємець.

У зв`язку із відсутністю запису про припинення підприємницької діяльності у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вона позбавлена можливості отримати статус зареєстрованого безробітного, реалізації права на офіційне працевлаштування та користування усіма правами застрахованих осіб (на лікарняний, на відпустку, виплати по безробіттю, тощо).

На даний час ОСОБА_1 не може захистити свої права у позасудовому порядку, позбавлена можливості самостійно ініціювати питання про припинення підприємницької діяльності, оскільки згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, записів про неї як ФОП не знайдено, не перебуває на обліку в контролюючих органах ГУ ДПС як ФОП, за даними архівних електронних баз ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області станом на 20 жовтня 2025 року наявна інформація про припинення підприємницької діяльності, дата запису - 08 липня 2010 року, причина ліквідації за заявою власника.

Посилаючись на викладене, заявниця просила встановити юридичний факт припинення нею підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця з 08 липня 2010 року.

Миколаївський обласний центр зайнятості у своїй заяві не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 .

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доказів подання ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку заяви про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог не надано.

До того ж, суд зазначав, що особа, яка зареєстрована як підприємець, не має права на отримання статусу безробітного незалежного від того чи займається вона фактично підприємницькою діяльністю чи ні. У такий спосіб, для визначення правомірності набуття статусу безробітного і отримання допомоги по безробіттю правове значення має лише факт наявності у особи статусу підприємця на час звернення із заявою до центру зайнятості.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, записів відносно ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не знайдено, а наявні у ОСОБА_1 докази стверджують відсутність статусу підприємця.

Отже, доведеність фактичного нездійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , у цьому випадку, не породжує жодних юридичних наслідків.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Бойченко І.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неправильне застосування норм права, не встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд не звернув уваги на те, що скалась ситуація, при якій ОСОБА_1 фактично припинила підприємницьку діяльність та має право на отримання статусу безробітного, а з іншого боку центр зайнятості у своєму реєстрі ПОУ (ЄДРС) не знаходить інформацію про припинення підприємницької діяльності та не може надати такий статус.

Судом зроблено невірний висновок про те, що доведеність фактичного нездійснення підприємницької діяльності заявницею у даному випадку не породжує жодних юридичних наслідків. Факт припинення підприємницької діяльності має для заявниці юридичні наслідки, оскільки безпосередньо впливає на можливість отримати статус безробітної у центрі зайнятості та отримувати допомогу на проживання ВПО, згідно Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332. До того ж, судом не взято до уваги заяву Миколаївського обласного центру зайнятості про визнання заяви ОСОБА_1 .

У судове засідання представник заінтересованої особи не з`явився, про місце й час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, колегія вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника заявниці, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі відповідає.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ОСОБА_1 була зареєстрована суб`єктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи було видано Каховською районною державною адміністрацією Херсонської області, дата реєстрації 17 жовтня 2001 року, про що зроблено запис 17 жовтня 2001 року у журналі обліку реєстраційних справ за №04060097.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 01 листопада 2001 року №378/28-102 (Форма 4 - ОПП), ОСОБА_1 була взята на облік у Каховській Об`єднаній Державній податковій інспекції 01 листопада 2001 року за №2781-ф. Згодом припинила підприємницьку діяльність, але документи про припинення у неї відсутні.

На даний час, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою і задля отримання щомісячної допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб, вона звернулася до Первомайської філії Миколаївського обласного центу зайнятості для отримання статусу безробітної, але їй було відмовлено.

Первомайською філією Миколаївського обласного центу зайнятості 08 жовтня 2025 року за №14/02/1346-25, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні допомоги, відмова мотивована тим, що під час перевірки реєстру ПОУ (ЄДРС) було виявлено, що вона зареєстрована як фізична особа-підприємець з 26 грудня 2001 року, при цьому дата припинення підприємницької діяльності відсутня, що позбавляє заявницю можливості отримати статус безробітної особи.

За вимогами ч.1,2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Звертаючись із заявою про встановленням факту заявниця посилалася на те, що для отримання статусу безробітного їй необхідно підтвердити припинення нею підприємницькою діяльністю.

Згідно п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

За приписами п.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи

Згідно п.18 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446, внутрішньо переміщена особа для отримання статусу зареєстрованого безробітного та призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю звертається до обраного нею центру зайнятості незалежно від місця проживання, наявності/відсутності у таких осіб задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) із заявою про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного та призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю та пред`являє довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2014 року, № 81, ст. 2296; 2015 року, № 70, ст. 2312).

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без дотримання вимог, передбачених цим Порядком.

У разі відсутності під час воєнного стану у внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, документів, необхідних для реєстрації їх як безробітних, центр зайнятості отримує відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у: Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; єдиній інформаційній системі МВС; Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб; Єдиній державній електронній базі з питань освіти; податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал відповідного року.

Обсяг та структура даних, якими обмінюються суб`єкти електронної взаємодії через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаційну взаємодію відповідно до законодавства.

Основним нормативним актом, який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV (далі - Закон №755-IV).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №755-IV (яка діяла на час вчинення запису припинення підприємницької діяльності 08.07.2010), державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Підстави для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначені ст. 46 Закону №755-IV, зокрема, ними є: прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерть фізичної особи - підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням урегульований ст. 47 Закону №755-IV.

Так, для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності така фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа має подати державному реєстраторові (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог.

У разі якщо після закінчення проведення заходів щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця, але не раніше закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог фізичній особі не надані у встановленому законом порядку органом державної податкової служби та/або Пенсійного фонду України довідки про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів та/або єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування або рішення про відмову в їх видачі, фізична особа - підприємець або уповноважена ним особа не раніше ніж через десять робочих днів з дня закінчення такого строку набуває право на подання державному реєстраторові документів, передбачених частиною одинадцятою статті 47 цього Закону, за винятком зазначених довідок, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням за принципом мовчазної згоди.

За наявності підстав, визначених абзацом першим цієї частини, державний реєстратор проводить державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за принципом мовчазної згоди, про що вносить відповідний запис до Єдиного державного реєстру.

Законодавством було встановлено чітку процедуру державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, яка передбачає подання особою державному реєстраторові (надіслання рекомендованим листом з описом вкладення) заяви про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог.

Разом з тим, як вбачається з інформацією Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, станом на 17 жовтня 2025 року за наявними даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС України, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не перебуває на обліку в контролюючих органах ГУ ДПС як фізична особа-підприємець. Всі облікові справи платників податків, які перебували на обліку у Каховській ДПІ ГУ ДПС зберігалися в приміщені адміністративної будівлі Каховської ДПІ ГУ ДПС за адресою: АДРЕСА_1 . Через тимчасову окупацію доступ до адміністративної будівлі відсутній.

За даними архівних електронних баз даних Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області станом на 20 жовтня 2025 року наявна інформація щодо ОСОБА_1 : взяття на облік як фізичної особи-підприємця - 26 грудня 2001 року, дата запису про припинення підприємницької діяльності - 08 липня 2010 року, причина ліквідації - за заявою власника.

Згідно відповіді Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 27.10.2025 №4839/6/21-22-12-01-03, станом на 23.10.2025 за наявними даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС України, ОСОБА_1 не перебуває на обліку в контролюючих органах ГУ ДПС як фізична особа підприємець.

Отже, наведене свідчить про те, що згідно даних державних інституцій, які безпосередньо здійснюють облік фізичних осіб-підприємців на теперішній час ОСОБА_1 не має статусу фізичної-особи підприємця.

Наявність запис в реєстрі ПОУ (ЄДРС) про реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особа-підприємця з 26 грудня 2001 року та відсутність даних про припинення нею підприємницької діяльності з 08 липня 2010 року не може свідчити про наявний на теперішній час статус фізичної особи-підприємця та здійснення останньою підприємницькою діяльністю, а відтак і встановлення даного факту в судовому порядку.

До того ж, колегія звертає увагу на те, що доказів про те, що після отримання відповідей з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області станом на 20 жовтня 2025 року та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 27 жовтня 2025 року заявниця зверталася до Первомайської філії Миколаївського обласного центу зайнятості та їй було відмовлено в отримання статусу безробітного, матеріали справи не містять.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для встановлення факту припинення підприємницької діяльністю про який просить заявниця та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви.

Доводи в апеляційній скарзі зводяться до підстав заяви та які були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким суд надав відповідну правову оцінку з урахуванням всіх фактичних обставин справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, і з якою погоджується колегія суддів.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, а тому апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, яке ухваленням з додержанням норм матеріального та процесуального права - залишенню без змін.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Бойченко Іриною Олексіївною залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: О.В. Локтіонова

О.О. Ямкова

Повний текст складено 05 жовтня 2026 року.