Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №733/1214/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/733/495/26

Єдиний унікальний №733/1214/26

Постанова

Іменем України

05 жовтня 2026 року

м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі судді Вовченка А.В.,

за участю секретаря Мошенець Л.М.,

розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, відомості ІПН- невідомий,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення

установив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 941927 від 14.07.2026 року, ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , 14 липня 2026 року о 10-00 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив хуліганські дії, а саме вдарив рукою по обличчю ОСОБА_2 , чим на думку поліцейського СРПП ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. За таких умов, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає настання відповідальності особи, яка вчинила дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому, такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.

Так, проявом хуліганських дій є будь-які протиправні дії, спрямовані на порушення громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

При розгляді справи судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 941927 від 14.07.2026 року та письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 14.07.2026 року, пояснення ОСОБА_1 , у яких останній скористався правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, а також копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.

При цьому судом встановлено, що відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо особи, яка нібито вчинила правопорушення, не узгоджуються з іншими матеріалами справи

Зокрема, у своїх письмових поясненнях потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що 14.07.2026 року прийшла до свого колишнього співмешканця ОСОБА_3 на присадибну ділянку, котру обробляє, зайшовши в літню кухню, побачила свого колишнього співмешканця, який спав та ще двох громадян – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та попросила останніх залишити приміщення її колишнього співмешканця. Натомість ОСОБА_6 завдав їй удару рукою по голові, після чого вона викликала працівників поліції. Отже, сама потерпіла, яка безпосередньо була учасником описуваної події, вказує на ОСОБА_4 як на особу, яка завдала їй удару, тоді як у протоколі про адміністративне правопорушення особою, яка нібито вчинила зазначені дії, вказаний ОСОБА_1 .

Більше того, із копії протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що при зверненні до правоохоронних органів ОСОБА_2 також вказувала саме на ОСОБА_4 , як на особу, щодо якої повідомляла про вчинення протиправних дій.

Таким чином, зазначені вище документи не підтверджують викладену в протоколі про адміністративне правопорушення версію про вчинення ОСОБА_1 дій, які доводять його вину, а навпаки – містять відомості про іншу особу.

При цьому будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б безпосередньо підтверджували, що саме ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 удару, матеріали справи не містять.

Більше того, із копії протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що при зверненні до правоохоронного органу ОСОБА_2 також вказувала саме на ОСОБА_4 як на особу, щодо якої повідомляла про вчинення протиправних дій.

Таким чином, зазначені документи не підтверджують викладену в протоколі версію про вчинення ОСОБА_1 дій, у вчиненні яких його звинувачують, а навпаки - містять відомості про іншу особу.

При цьому будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б безпосередньо підтверджували, що саме ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 удару, матеріали справи не містять.

Суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 скористався правом, гарантованим ст. 63 Конституції України, та відмовився від надання пояснень. Така відмова не може розцінюватися як визнання вини або як доказ вчинення ним адміністративного правопорушення. Конституція України гарантує право особи не давати пояснення щодо себе, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 252 КУпАП докази підлягають оцінці на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи, при цьому жодні докази не мають наперед встановленої сили. Верховний Суд також наголошує, що у справі про адміністративне правопорушення суд має встановити наявність складу правопорушення та винуватість саме особи, щодо якої здійснюється провадження.

У цьому випадку наявність конфлікту між особами та можливість вчинення певних протиправних дій не є достатніми для висновку про винуватість саме ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи містять суперечливі відомості щодо особи правопорушника, а основне джерело відомостей про обставини події - потерпіла вказує на іншу особу.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, належними та достатніми доказами не доведена.

При цьому надаючи оцінку протоколу про адміністративне правопорушення суд констатує, що останній містить лише інформацію про вчинене правопорушення сформульоване працівником поліції і такий протокол без підтвердження іншими достатніми та належними доказами не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 .

Згідно п. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням того, що в матеріалах справи не встановлено належними доказами вчинення саме ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі, суд вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною вище статтею.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. В. Вовченко