Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №650/3536/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3536/26

Провадження № 2/650/3404/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі головуючого - судді Сікори О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

26 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 278704 від 13 березня 2025 року у розмірі 8 325,32 грн, з яких 7 871,88 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 453,44 грн - прострочена заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 13 березня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачкою в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 278704. За умовами договору відповідачці надано кредит у розмірі 8 000,00 грн строком на 90 днів, тобто до 10 червня 2025 року, зі сплатою 0,72 % на добу. Позивач зазначає, що кредитні кошти фактично перераховані на банківську картку відповідачки, однак зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів у повному обсязі не виконані.

19 грудня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 19122025/1, за яким до позивача перейшло право вимоги, у тому числі за кредитним договором № 278704 від 13 березня 2025 року. За даними витягу з реєстру боржників до договору факторингу розмір переданої вимоги до ОСОБА_1 становить 8 325,32 грн.

Ухвалою суду від 29 травня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження разом із процесуальними документами суд направив відповідачці за адресою її зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернуто до суду 29 вересня 2026 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзиву на позов, заяв чи клопотань від відповідачки до суду не надходило. Позивач просить розглянути справу без участі його представника.

З огляду на те, що розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи, підстав для застосування процедури заочного розгляду немає. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 квітня 2026 року у справі № 482/2554/24, відповідно до якої у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами ухвалення заочного рішення є неможливим, оскільки судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові та електронні докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Із індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 278704 від 13 березня 2025 року вбачається, що ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 8 000,00 грн, а відповідачка - повернути кредит та сплатити проценти. Строк кредитування визначено у 90 днів, до 10 червня 2025 року; фіксована процентна ставка становить 0,72 % на добу.

Договір містить персональні дані відповідачки, її номер телефону, електронну адресу та реквізити банківської картки НОМЕР_1 . Договір та додаток із графіком платежів підписані відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL7613. Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що зазначений одноразовий ідентифікатор 13 березня 2025 року був направлений саме на номер телефону відповідачки НОМЕР_2 .

За змістом статей 205, 207, 626, 638, 639 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» договір може бути укладений в електронній формі, а використання передбаченого законом електронного підпису одноразовим ідентифікатором є способом підписання електронного правочину. У постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25 Верховний Суд також зазначив, що кредитний договір, підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Такий підхід узгоджується і з постановою Херсонського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року у справі № 650/1152/24, у якій апеляційний суд виходив із допустимості укладення кредитного договору в електронній формі та використання електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Факт реального надання кредиту підтверджується не лише змістом договору, а й окремим підтвердженням ТОВ «ПрофітГід», підписаним кваліфікованим електронним підписом. З цього документа вбачається, що 13 березня 2025 року о 19.38 год. за платіжною інструкцією A965694B426302CLY278704T2427457 від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» успішно перераховано 8 000,00 грн на картку НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», із призначенням платежу «Выдача кредита #278704». Номер картки збігається з номером картки, зазначеним у кредитному договорі.

Отже, сукупність наведених доказів підтверджує як укладення кредитного договору саме відповідачкою, так і фактичне одержання нею 8 000,00 грн кредитних коштів.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином і у встановлений строк; позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах договору.

Кінцевий строк повернення кредиту сплив 10 червня 2025 року. Виписка з особового рахунка за кредитним договором № 278704 містить відомості про те, що станом на 20 лютого 2026 року непогашена заборгованість становить 8 325,32 грн, а саме 7 871,88 грн простроченого тіла кредиту та 453,44 грн прострочених процентів. У виписці окремо зазначено, що позивач після переходу права вимоги додаткових процентів, пені та штрафів не нараховував.

Ці самі складові та загальний розмір боргу зафіксовані у витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1, підписаному первісним та новим кредиторами: сума виданого кредиту 8 000,00 грн, залишок за тілом 7 871,88 грн, за процентами 453,44 грн, за комісією 0,00 грн, усього 8 325,32 грн. Заявлені до стягнення проценти не виходять за межі погодженого сторонами строку кредитування та є істотно меншими за суму процентів, визначену графіком платежів за повний 90-денний строк.

Надані позивачем докази у їх взаємному зв`язку дозволяють перевірити походження та склад заявленої заборгованості: розмір і строк кредиту визначені договором та графіком, факт видачі коштів підтверджений незалежним платіжним документом, а залишок боргу в однаковому розмірі зафіксований у виписці та двосторонньому реєстрі відступлених прав вимоги. Доказів погашення заявленої до стягнення суми чи іншого розміру залишку боргу матеріали справи не містять.

19 грудня 2025 року ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» уклали договір факторингу № 19122025/1. Відповідно до пункту 4.1 цього договору право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги. До реєстру включена ОСОБА_1 за кредитним договором № 278704 з розміром вимоги 8 325,32 грн. Матеріалами справи також підтверджено виконання фактором обов`язку з фінансування за цим договором факторингу.

За змістом статей 512, 514, 516, 1077, 1082 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Відсутність доказів фактичного отримання боржником повідомлення про заміну кредитора сама по собі не припиняє зобов`язання. У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 555/2428/15-ц зазначено, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не є підставою для відмови у позові нового кредитора, якщо боржник не довів виконання зобов`язання первісному кредиторові.

17 березня 2026 року позивач склав на ім`я відповідачки вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором на суму 8 325,32 грн та направив її за адресою відповідачки. Оскільки встановлений договором кінцевий строк повернення кредиту сплив ще 10 червня 2025 року, направлення та отримання такої вимоги не є умовою настання строку виконання основного зобов`язання.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані докази за вказаними правилами, суд вважає доведеними факт укладення та виконання кредитодавцем кредитного договору, порушення відповідачкою обов`язку щодо своєчасного повернення кредиту і процентів, перехід права вимоги до позивача та розмір непогашеної заборгованості. Тому позовні вимоги про стягнення 8 325,32 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат суд виходить з такого.

Позивач сплатив за подання позову судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з огляду на повне задоволення позову, зазначена сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у повному обсязі.

У позовній заяві позивач навів попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 500,00 грн, а 22 червня 2026 року подав заяву про їх розподіл. Із договору про надання правової допомоги від 09 квітня 2026 року вбачається, що погодинна вартість роботи адвоката становить 3 000,00 грн. Позивач зазначає, що фактично поніс 15 500,00 грн витрат, з яких 1 500,00 грн визначено за консультацію тривалістю 0,5 години, 9 000,00 грн - за складення та подання позову і підготовку доказів тривалістю 3 години, 4 500,00 грн - за інші клопотання, заяви, процесуальні документи та моніторинг процесуального статусу справи тривалістю 1,5 години, ще 500,00 грн - канцелярські та поштові витрати.

Згідно зі статтями 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу з урахуванням їх пов`язаності з розглядом справи, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, складності справи, обсягу виконаних робіт та значення справи для сторін.

Верховний Суд у постанові від 16 березня 2026 року у справі № 522/7662/23 розмежував зменшення витрат за критеріями частини четвертої статті 137 ЦПК України, яке здійснюється за клопотанням іншої сторони, та вирішення питання про їх розподіл за частиною третьою статті 141 ЦПК України. Суд може з власної ініціативи не присудити стороні всі заявлені витрати або присудити їх частково, якщо їх розмір не відповідає критеріям пов`язаності, обґрунтованості та пропорційності.

Ця справа є малозначною справою про стягнення заборгованості за одним кредитним договором, розглянута без проведення судових засідань, без подання відповідачкою відзиву та без необхідності реагування на складні процесуальні чи доказові заперечення. Правова позиція позивача та набір доказів є типовими для цієї категорії спорів. Заявлені 15 500,00 грн витрат на правничу допомогу майже удвічі перевищують ціну позову 8 325,32 грн. При цьому окрема послуга вартістю 4 500,00 грн сформульована узагальнено як «інші клопотання, заяви, процесуальні документи, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу справи», без конкретизації обсягу необхідної роботи саме у цій справі, а канцелярські та поштові витрати у сумі 500,00 грн не є гонораром за професійну правничу допомогу.

З урахуванням фактично необхідного обсягу роботи адвоката, відсутності судових засідань, ціни позову та критеріїв частини третьої статті 141 ЦПК України суд вважає обґрунтованим покладення на відповідачку 5 000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу. У решті заяви про відшкодування таких витрат слід відмовити. Визначення меншої суми, що підлягає розподілу між сторонами, не змінює домовленості між позивачем та його адвокатом щодо розміру гонорару.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1077, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 278704 від 13 березня 2025 року у розмірі 8 325,32 грн, яка складається з 7 871,88 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 453,44 грн простроченої заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. У решті заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя:________________О.О. Сікора