Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №589/4935/25 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4935/25

Провадження № 1-кп/589/383/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_5 ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_7 ,

представника потерпілих ОСОБА_8 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду в м. Шостка кримінальне провадження №12025200490000975 від 12.07.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Івот Шосткинського району Сумської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Шостки Сумської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судима,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 11.07.2025, близько 20 години, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прийшли до збудованої дітьми халабуди, розташованої біля металевих гаражів в районі 1-го під`їзду буд. АДРЕСА_4 , де гуляли неповнолітні ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , стали вживати спиртні напої. Через деякий час до вказаної халабуди прийшли малолітні ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_4 з використанням малозначного приводу та відчуваючи домінування над малолітніми, в грубій формі сказала дітям вийти з халабуди, щоб вона сходила справити природні потреби. Діти підкорились вимозі ОСОБА_4 та вийшли з халабуди.

Повертаючись до халабуди ОСОБА_4 підійшла до малолітнього ОСОБА_13 та в присутності інших вищезазначених малолітніх намагалась рукою доторкнутись до статевого органу останнього, однак ОСОБА_13 ухилився і не дав їй це зробити та грубо відповів їй. На що ОСОБА_4 , знаходячись у громадському місці, біля 1-го під`їзду буд. 5 по вул. Січнева в м. Шостка Сумської області, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи загальноприйняті правила та норми поведінки, відчуваючи домінування над малолітніми, з хуліганських мотивів почала виражатися нецензурною лайкою на адресу раніше не знайомого малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у присутності інших малолітніх осіб, які гуляли на вулиці та займались особистими справами поряд.

В подальшому в ході взаємних докорів, образ під час лайки ОСОБА_4 , перебуваючи біля 1-го під`їзду буд. 5 по вул. Січнева в м. Шостка, продовжуючи хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства підійшла до малолітнього ОСОБА_13 з використанням малозначного приводу та відчуваючи домінування над малолітніми і зверхнє ставлення, діючи умисно та агресивно, з хуліганських мотивів, що супроводжувались особливою зухвалістю, виказуючи нецензурну лайку, нанесла декілька ударів долоням обох рук по обличчю останнього, чим спричинила побої, які супроводжувались фізичним болем, приниженням та стражданням.

Вказані дії ОСОБА_4 відбувались у денний час, у дворі багатоповерхових будинків, де поруч проживають інші мешканці міста, вчинені в присутності малолітніх дітей із застосуванням насильства супроводжувались особливою зухвалістю, оскільки були явними, безсумнівно вираженими на показ зневаги до існуючих правил поведінки у суспільстві.

Крім того, вищевказані хуліганські дії ОСОБА_4 обурили малолітню ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка стала виказувати своє незадоволення її діями. Під час взаємних докорів, образ та лайки між ОСОБА_4 та ОСОБА_14 , в розмову втрутилась ОСОБА_9 та демонструючи балон газу сльозоточивої та дратівної дії з метою припинити подальший розвиток сварки сказала, що може його застосувати. На що ОСОБА_14 сказала, що піде за ножем для оборони та побігла в 4-й під`їзд буд. АДРЕСА_5 . В свою чергу ОСОБА_5 , маючи умисел на хуліганські дії, пішла до вищевказаного під`їзду, де за дверима стала чекати малолітню ОСОБА_14 . Коли малолітня ОСОБА_14 виходила з вказаного під`їзду, ОСОБА_5 грубо порушуючи громадський порядок, діючи агресивно, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та поведінки в суспільстві, з використанням малозначного приводу та відчуваючи домінування над малолітніми, з хуліганських мотивів, використовуючи перевагу у віці та фізичній силі, з особливою зухвалістю, використовуючи раптовість із застосуванням насильства схопила малолітню ОСОБА_14 за руку та волосся і смикаючи, повалила останню на асфальтовану поверхню де стала її утримувати, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою та образами в бік потерпілої.

Спостерігаючи вказані дії, до них підійшла ОСОБА_4 та продовжуючи спільні з ОСОБА_5 хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та поведінки в суспільстві з використанням малозначного приводу та відчуваючи домінування над малолітніми, з хуліганських мотивів, діючи з особливою зухвалістю, в групі осіб, нанесла малолітній ОСОБА_14 не менше 3 ударів в область обличчя, голови та тулубу спричинивши потерпілій побої, які супроводжувались фізичним болем, приниженням та стражданням, а також тілесні ушкодження у вигляді садна основи І пальця лівої кисті, яке згідно судово-медичної експертизи № 202 від 15.07.2025 кваліфікується як легке тілесне ушкодження.

Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_4 , усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом. Внаслідок дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у малолітніх ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та інших присутніх було сформовано виражений стан стресу та остраху за власне здоров`я та здоров`я товаришів.

Вказані дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбувались у денний час, у дворі багатоповерхових будинків, де поруч проживають інші мешканці міста, вчинені в присутності малолітніх дітей із застосуванням насильства супроводжувались особливою зухвалістю, оскільки були явними, безсумнівно вираженими на показ зневаги до існуючих правил поведінки у суспільстві.

Вчинення кримінальних правопорушень за обставин, встановлених судом, підтверджується показаннями обвинуваченої ОСОБА_4 , допитаної у судовому засіданні як обвинуваченої, яка свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень в межах висунутого обвинувачення визнала повністю і показала, що 11.07.2025 у вечірній час, близько 19:00- 20:00 годин перебувала разом із подругами в дитячій «халабуді» в районі 1-го під`їзду буд. 5 по вул. Січнева в м. Шостка Сумської області. Зазначила, що вони відпочивали, вживали алкогольні напої. Поблизу «халабуди» грались діти, з якими згодом виник словесний конфлікт, котрий переріс у сварку, в ході котрої вона нанесла ОСОБА_13 долонями 3 удари в область обличчя. Згодом між дівчинкою, котра спостерігала була присутня під час цих подій, та ОСОБА_5 виникла сварка, ОСОБА_4 вирішила втрутитись у неї та нанесла малолітній ОСОБА_14 не менше 3 ударів в область обличчя, голови та тулубу.

У скоєному щиро розкаюється, просить суд суворо не карати.

Вчинення кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, підтверджується показаннями обвинуваченої ОСОБА_5 , допитаної у судовому засіданні як обвинуваченої, яка свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення визнала повністю і показала, що 11.07.2025 у вечірній час, близько 19:00- 20:00 годин перебувала разом із подругами в дитячій «халабуді» в районі 1-го під`їзду буд. 5 по вул. Січнева в м. Шостка Сумської області. Зазначила, що вони відпочивали, вживали алкогольні напої. Поблизу «халабуди» грались діти, з якими згодом виник словесний конфлікт, в ході якого діючи агресивно, використовуючи перевагу у віці та фізичній силі, схопила малолітню ОСОБА_14 за руку та волосся і смикаючи, повалила останню на асфальтовану поверхню де стала її утримувати, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою та образами в бік потерпілої.

У скоєному щиро розкаюється, просить суд суворо не карати.

Таким чином, показання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин правопорушеннь, добровільності та істинності їх позиції.

Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст.349 КПК України.

Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинувачених відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинувачених, та наявності речових доказів.

Суд приймає до уваги показання ОСОБА_4 про обставини вчинення нею кримінальних правопорушень та кваліфікує дії обвинуваченої таким чином:

- за ч.1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю;

- за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Суд приймає до уваги показання обвинуваченої ОСОБА_5 про обставини вчинення нею кримінального правопорушення та кваліфікує дії обвинуваченої за ч.2 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Суд приймає до уваги рекомендації Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 суд відносить її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку Верховного Суду України у справі № 199/6365/19 від 15.11.2021 визначено, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Суд враховує, що під час досудового слідства і судового розгляду, обвинувачена визнала свою провину, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення. Під час судового розгляду просила провести розгляд кримінального провадження, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, розуміючи зміст обставин, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також про те, що буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку із зазначеним суд вважає наявною та враховує при призначенні покарання таку обставину, що його пом`якшує, як щире каяття.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд відносить вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, повністю встановивши дані про особу винної та характер вчинених дій, суд враховує, що обвинувачена раніше не судима, вчинила проступок та не тяжке кримінальне правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.

Крім цього, суд враховує, що обвинувачена беззастережно визнала себе винною у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, поведінку в судовому засіданні, яка була бездоганною, правдиві та послідовні покази обвинуваченої, негативне ставлення до вчиненого, критичну оцінку своїх дій та висловлення жалю у зв`язку із скоєним.

Враховуючи вищезазначені обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням особи винної, наявністю двох пом`якшуючих обставин, однієї обставини, що обтяжує покарання, суд дійшов до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства. А тому обвинуваченій слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, яке буде необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів, в межах санкцій ч.1 ст. 296, ч. 2 ст. 296 КК України, визначивши остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, у виді позбавлення волі і застосувати ст.75 КК України, звільнивши обвинувачену від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_16 суд відносить її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку Верховного Суду України у справі № 199/6365/19 від 15.11.2021 визначено, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Суд враховує, що під час досудового слідства і судового розгляду, обвинувачена визнала свою провину, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення. Під час судового розгляду просила провести розгляд кримінального провадження, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, розуміючи зміст обставин, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також про те, що буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку із зазначеним суд вважає наявною та враховує при призначенні покарання таку обставину, що його пом`якшує, як щире каяття.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, повністю встановивши дані про особу винної та характер вчинених дій, суд враховує, що обвинувачена раніше не судима, вчинила не тяжке кримінальне правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні неповнолітню дитину.

Крім цього, суд враховує, що обвинувачена беззастережно визнала себе винною у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, поведінку в судовому засіданні, яка була бездоганною, правдиві та послідовні покази обвинуваченої, негативне ставлення до вчиненого, критичну оцінку своїх дій та висловлення жалю у зв`язку із скоєним.

Враховуючи вищезазначені обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням особи винної, наявністю двох пом`якшуючих обставин, однієї обставини, що обтяжує покарання, суд дійшов до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства. А тому обвинуваченій слід призначити покарання, яке буде необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів, в межах санкцій ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі і застосувати ст.75 КК України, звільнивши обвинувачену від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Під час судового розгляду представником потерпілих адвокатом ОСОБА_8 було пред`явлено цивільні позови:

-до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення 30 000 грн. солідарно на користь ОСОБА_13 за завдану йому моральну шкоду;

-до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення 30 000 грн. солідарно на користь ОСОБА_14 за завдану їй моральну шкоду.

Під час судового розгляду представник потерпілих змінив позовні вимоги щодо позову на користь ОСОБА_13 , просивши суд стягнути 15 000 грн. з ОСОБА_4 .

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_8 позов обґрунтовує тим, що через отримані від ОСОБА_4 побої, які супроводжувались фізичним болем, її протиправні дії та зухвалу поведінку ОСОБА_13 зазнав душевних страждань, позбувся нормальної течії свого життя. Як наслідок йому було завдано моральної шкоду, котру він та його законний представник оцінюють в 15 000грн.

Обвинувачена ОСОБА_4 визнала цивільний позов частково, погодившись із сумою 2 500 грн. Обвинувачена та її захисник адвокат ОСОБА_7 обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру позовних вимог зазначили, що позивачем жодним чином не обрунтовано та недоведено розмір шкоди саме у розмірі 15 000 грн., натомість захисник зауважив, що необхідно також врахувати провокативну поведінку потерпілого. ОСОБА_4 просила суд при визначенні суми стягнення врахувати її скрутне матеріальне становище, що вона має на утриманні малолітню дитину.

Щодо позову на користь ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_8 зазначив, що протиправними діями обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , котрі виразались у спричиненні легких тілесних ушкоджень та зухвалу поведінку, через які малолітня потерпіла зазнала душевних страждань, позбулася нормальної течії свого життя та через пережитий стрес потребувала до себе додаткової уваги з боку близьких людей, чим їй спричинено моральну шкоду, котру законний представник потерпілої оцінює у 30 000 грн.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_16 цивільний позов визнали частково, погодившись з сумою відшкодування 2 500 грн солідарно на користь ОСОБА_14 . Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 підтримав захисника обвинуваченої ОСОБА_4 , зазначивши, що до позову не додано жодних додатків, котрими б було обґрунтовано розмір вимоги, а тому позов підлягає лише частковому задоволенню.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, приходить до висновку, що при вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілих з приводу стягнення з обвинувачених моральної шкоди, суд приймає до увагипостанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.

За змістом ч.ч. 1, 2ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичної білі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає, що потерпілий ОСОБА_13 має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що йому в наслідок протиправних дій обвинуваченої ОСОБА_4 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у протиправній поведінці обвинуваченої щодо потерпілого та у душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку із побоями та зухвалою поведінкою ОСОБА_4 .

Крім того, суд вважає, що потерпіла ОСОБА_14 також має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що їй в наслідок протиправних дій обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у протиправній поведінки обвинувачених щодо потерпілої та у душевних стражданнях, які потерпіла зазнала у зв`язку із отриманими тілесними ушкодженнями та зухвалою поведінкою обвинувачених.

Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним позовні вимоги потерпілого ОСОБА_13 щодо стягнення моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь потерпілого компенсацію моральної шкоди у сумі 3 000грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним позовні вимоги потерпілої ОСОБА_14 щодо стягнення моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши солідарно, у рівних частках з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь потерпілої компенсацію моральної шкоди у сумі 3 000 грн.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 50, 65,66, 67, 75 КК України, ст. 370 , 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч.2 ст. 296 КК України, і призначити їй покарання:

за ч.1 ст.296 КК України у виді у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік;

за ч.2 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань проба ції; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не від`їжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не від`їжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями ОСОБА_14 – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_14 заподіяну кримінальним правопорушенням моральну шкоду в сумі 3 000 грн.

Цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями ОСОБА_13 – задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь ОСОБА_13 заподіяну кримінальним правопорушенням моральну шкоду в сумі 3 000 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні, які вказані у постанові про визнання речовими доказами від 13.09.2026, а саме: газовий балончик сльозоточивої та дратівної дії «Терен 4м», повернутий на зберігання ОСОБА_17 - повернути ОСОБА_17 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СуддяОСОБА_1