Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №592/14038/26
Суддя: Фоменко І. М.
Справа №592/14038/26
Провадження №2/592/4039/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., відповідача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали цивільної справи за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом, який представник підтримав у заяві про розгляд справи без участі, та вимоги мотивує тим, що 07.11.2025 року у м. Суми відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю колісного транспортного засобу мопеду марки «SPARK SP200R-27» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки «KIA TELLURIDE», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Згідно постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.12.2025 року у справі № 592/19366/25 винним у вищевказаній ДТП визнано ОСОБА_1 – водія мопеду марки «SPARK SP200R-27» д.н.з. НОМЕР_1 . Оскільки винуватець ДТП на час скоєння події не досяг 16-річного віку, згідно зазначеного судового рішення до адміністративної відповідальності притягнуто його матір ОСОБА_2 .
Згідно Відповіді від НПУ та даних ЄЦБД МТСБУ, на дату вищевказаної ДТП колісний транспортний засіб мопед марки «SPARK SP200R-27» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Колісний транспортний засіб марки «KIA TELLURIDE», д.н.з. НОМЕР_2 на дату ДТП забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 226709081.
У зв`язку з чим, Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило на користь потерпілої особи ОСОБА_4 регламентну виплату із страхового відшкодування в розмірі 214 258,50 грн.
Окрім того, МТСБУ сплатило послуги за експертне дослідження (огляд), збір документів та врегулювання страхового випадку по справі № 132120 на користь ТОВ «СОС Сервіс Україна» в сумі 950 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути вказані кошти з відповідачів, а також вирішити питання судових витрат.
Ухвалою суду від 26.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з?явився.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю. Правом на подання відзиву відповідачі не скористалися, доводи позовної заяви не спростовані.
Суд, заслухавши думку відповідачів, вивчивши матеріали справи та додані до неї документи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 07.11.2025 року у м. Суми відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю колісного транспортного засобу мопеду марки «SPARK SP200R-27» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки «KIA TELLURIDE», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Згідно постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.12.2025 року у справі № 592/19366/25 винним у вищевказаній ДТП визнано ОСОБА_1 – водія мопеду марки «SPARK SP200R-27» д.н.з. НОМЕР_1 . Оскільки винуватець ДТП на час скоєння події не досяг 16-річного віку, згідно зазначеного судового рішення до адміністративної відповідальності притягнуто його матір ОСОБА_2 .
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язкова для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з частиною 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, вказані вище обставини доказуванню не підлягають.
Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з вимогами ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Зі статті 5 зазначеного Закону вбачається, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
За приписами ч.1 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією i здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства України та свого Статуту.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. «г» п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 п. 33.1 статті 33 цього закону.
Згідно ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка.
Відповідно до відомостей з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на 07.11.2025 року цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «KIA TELLURIDE», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована ПАТ «НАСК» ОРАНТА» відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 226709081.
Транспортний засіб мопед марки «SPARK SP200R-27» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
ОСОБА_3 – власник транспортного засобу «KIA TELLURIDE», д.н.з. НОМЕР_2 . звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про дорожньо-транспортну пригоду від 10.11.2025 року та про виплату страхового відшкодування від 24.12.2025 року, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 .
Відповідно до п.п. «а» п.41.1 ст.41 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно ст.22 вказаного Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП.
Згідно Ремонтної калькуляції від 24.11.2025 року, погоджено регламентну виплату, відповідно до Довідки № 1 від 05.02.2026 МТСБУ, в сумі 214 258,50 грн.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
За приписами ст.ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.
Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Суд вважає, що належними і допустимими доказами доведений безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між завданими збитками і діями відповідача. Зокрема, постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, якою доведена вина у вищевказаній ДТП ОСОБА_1 – водія мопеду марки «SPARK SP200R-27» д.н.з. НОМЕР_1 . Оскільки винуватець ДТП на час скоєння події не досяг 16-річного віку, згідно зазначеного судового рішення до адміністративної відповідальності притягнуто його матір ОСОБА_2 .
З урахуванням того, що матеріалами справи підтверджений безпосередній причинний зв`язок між винними діями особи, які стали причиною ДТП і наслідками дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини, беручи до уваги всі докази, що є у справі в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди.
Крім того, за правилами статей 1188, 1192 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у розмірі реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує, у встановленому законом порядку, оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до положень ст. 1179 ЦПК України, неповнолітня особа (у віці від 14 до16 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усниовлювачами) або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкода завдана не з їхньої вини.
ОСОБА_2 є матір?ю ОСОБА_1 та відповідно до закону має нести додаткову (субсидіарну) відповідальність.
Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування в сумі (за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу), що підтверджується платіжною інструкцією № 0004034 від 13.02.2026 року.
Також, витрати Моторного (транспортного) страхового бюро України складають за оплату вартості послуги за експертне дослідження (огляд), збір документів та врегулювання страхового випадку по справі № 132120 на користь ТОВ «СОС Сервіс Україна» в сумі 950 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0001818 від 15.01.2026 року.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною другої статті 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою.
Так, відповідно до п.19 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.
Проте, фактом виплати страхового відшкодування, МТСБУ фактично визнало дану подію, як страховий випадок.
Оскільки позивач виплатив грошові кошти на відшкодування завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків, він має право регресної вимоги до відповідачів на відшкодування понесених збитків.
Згідно ст.38.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги /регресу/ до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання чи утримування якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 512, 514, 993, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 4, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 33, 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_1 , а у разі відсутності у нього майна достатнього для відшкодування, з його матері ОСОБА_2 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, суму сплаченого відшкодування, пов?язаного з регламентною виплатою в сумі 214 258,50 грн та витрати на встановлення розміру збитків та збір документів в сумі 950 грн.
Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_1 , а у разі відсутності у нього майна достатнього для відшкодування, з його матері ОСОБА_2 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, судовий збір у сумі 3 328 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Сумської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса місцезнаходження: 02653, м. Київ, Русанівський б-р, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 05 жовтня 2026 року.
Суддя Ірина ФОМЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua