Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №576/2697/25 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/2697/25

Провадження № 2-др/576/8/26

Р І Ш Е Н Н Я

(Д О Д А Т К О В Е)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Глухів

Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Сапон О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження заяву представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – адвоката Осьмакова Олександра Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – адвокат Осьмаков О.А. звернувся до суду із вказаною заявою, мотивуючи її тим, що 02 червня 2026 року Глухівським міськрайонним судом Сумської області було ухвалено рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту спільного непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (факту неприйняття спадщини). Однак, при ухваленні вказаного рішення судом не було вирішене питання про судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу. За таких обставин представник відповідача просить суд ухвалити додаткове рішення, в якому вирішити питання про стягнення з позивача на користь відповідачів 5000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Від представника відповідачів – адвоката Осьмакова О.А. надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі відповідачів, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує в повному обсязі.

Від представника позивача – адвоката Рязанця А.А. також надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі та відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.

Так, судом встановлено, що 02 червня 2026 року Глухівським міськрайонним судом Сумської області було ухвалено рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту спільного непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (факту неприйняття спадщини). В задоволенні позовних вимог відмовлено.

Також встановлено, що при ухваленні вказаного рішення судом не було вирішене питання про стягнення з позивача на користь відповідачів витрат на професійну правничу допомогу.

Пунктом 6 частини 1 статті 264 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити судові витрати.

Частинами 1 та 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до положень частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову – на відповідача;

2) у разі відмови в позові – на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, в силу вимог частини 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до вимог частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, закон вимагає від суду дослідження питань розумності і справедливості цього виду судових витрат.

Тому, враховуючи складність вказаної справи, а також принцип розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 263-265, 270 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – адвоката Осьмакова Олександра Анатолійовича задовольнити частково.

Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту спільного непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (факту неприйняття спадщини) додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон