Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №127/15945/26
Суддя: Бойко В. М.
Справа № 127/15945/26
Провадження № 2/127/4571/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Бойко В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії № 356049509 від 16.04.2024 року у розмірі 23 355,45 грн., з яких: 7 799,56 грн. - тіло кредиту; 15 555,89 грн. - проценти за користування кредитом, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, реєстру прав вимоги №301 від 10.09.2024, Договору факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 року є новим кредитором за електронним Договором кредитної лінії № 356049509 від 16.04.2024 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», за якими у ОСОБА_1 виникла заборгованість.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.05.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб.
Копію зазначеної вище ухвали судом було направлено на адресу відповідача, яка була повернута до суду за закінченням терміну зберігання.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Cт. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» , якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правова позиція щодо застосування вказаних норм чинного законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
16.06.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено електронний Договір кредитної лінії № 356049509; Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом, одноразовим ідентифікатором RFZR. Кредитний ліміт 78000 грн. (а.с.54-59).
Згідно з умовами Договору розмір першого траншу за Договором складає 3100,00 грн., дисконтний період користування кредитом становить 30 днів, проценти за Дисконтний період складають 1071,36 грн.; рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування – 10.07.2024 року, а саме протягом 24 днів від дати отримання першого Траншу Позичальником; основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. Договору; за період від дати видачі Кредиту до 10.07.2024 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 525,60 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,44 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка); у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 10.07.2024 року проценти нараховуються за ставкою 524,53 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,44 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 11.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання; у будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Згідно з п. 9.1.1.2. Договору Кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у Заявці на отримання Кредиту, та/або отримання негативної інформації про Позичальника в Бюро кредитних історій, та/або в разі дострокового припинення надання Кредитодавцем фінансових послуг, та/або у разі дострокового розірвання Договору в порядку передбаченому Договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів Позичальником.
Відповідно до п. 9.1.1.7. Договору, Кредитодавець має право у разі затримання Позичальником сплати частини Кредиту та/або процентів за користування Кредитом щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення Договору. При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту Позичальника.
Згідно з п. 9.2.1.5. Договору Позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору, розірвати чи припинити Договір, без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. У такому випадку Позичальник зобов`язаний повернути суму отриманого Кредиту та нарахованих процентів за користування Кредитом відповідно до кількості днів користування.
Щодо тіла кредиту.
Згідно з п. 5.1. Договору Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка 4441-11ХХ-ХХХХ-3042, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.
Як вбачається з довідок ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на рахунок відповідача були здійснені наступні платежі: 16.06.2024 на суму 3100,00 грн., 21.06.2024 на суму 600,00 грн., 22.06.2024 на суму 600,00 грн., 25.06.2024 на суму 700,00 грн., 26.06.2024 на суму 700,00 грн., 27.06.2024 на суму 700,00 грн., 28.06.2024 на суму 700,00 грн., 30.06.2024 на суму 700,00 грн. Загальна сума 7 800,00 грн. (а.с.34-37).
Тому суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в розмірі 7 800,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 30.09.2025 року розмір процентів за користування кредитом становить 15 555,89 грн.
Щодо правонаступництва.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (з додатковими угодами) (далі - Договір факторингу 1), відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
30.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
Відповідно до п. 2.2 Договору факторингу 1, у випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює його.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги (п. 4.1 Договору факторингу 1).
Відповідно пункту 1.3 Договору факторингу 1, правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно з п. 8.1 Договору факторингу 1, договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони).
28.11.2019 року Додатковою угодою № 19 строк Договору факторингу 1 було продовжено до 31.12.2020 року; при цьому, умови Договору факторингу 1 залишилися без змін.
31.12.2020 року було укладено Додаткову угоду № 26 до Договору факторингу 1, що продовжила строк Договору факторингу 1 до 31 грудня 2021 року; у даній додатковій угоді Договір факторингу 1 викладено у новій редакції, проте датою його укладення залишено 28.11.2018 року.
31.12.2021 року сторони Договору факторингу 1 уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії Договору факторингу 1 до 31 грудня 2022 року.
31.12.2022 року сторони Договору факторингу 1 уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії Договору факторингу 1 до 31 грудня 2023 року.
31.12.2023 року сторони Договору факторингу 1 уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії Договору факторингу 1 до 31 грудня 2024 року.
При цьому, Реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх складення за необхідності множинну кількість разів.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 301 від 10.09.2024 року за Договором факторингу 1, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до Реєстру боржників 1 від 30.09.2025 року за Договором факторингу 2, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача.
З огляду на те, що Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який було пролонговано на підставі додаткових угод №19, №26, №27, №31, №32 до даного договору (строк Договору факторингу 1 було пролонговано до 31 грудня 2024 року), на момент укладання спірного кредитного договору (Договору кредитної лінії № 992449542 від 08.04.2023 року) був чинним, то відповідно до витягу з Реєстру права вимоги №301 від 10.09.2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача, яке у подальшому перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
Таким чином, позов підлягає задоволенню, тобто до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягає заборгованість за Договором кредитної лінії № 356049509 від 16.06.2024 року у розмірі 23 355,45 грн., з яких 7 799,56 грн. - тіло кредиту; 15 555,89 грн. - проценти за користування кредитом.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягають судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/ 16-ц.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Оцінюючи надані стороною позивача докази, враховуючи заяву відповідача про зменшення розмцру витрат, зважаючи на результати розгляду справи та ухвалене судом рішення суд вважає, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.
При цьому, суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням результатів розгляду справи, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
Керуючись ст. ст. 13, 81, 137, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії № 356049509 від 16.06.2024 року у розмірі 23 355 (двадцять три тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень 45 копійок, з яких: 7 799,56 грн. - тіло кредиту; 15 555,89 грн. - проценти за користування кредитом, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10; код ЄДРПОУ 43541163)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 05.10.2026 року.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua