Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №191/5762/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5762/26

Провадження № 2/191/2886/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Гречка Ю.В.,

за участі секретаря – Глушко О.М.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Третяк Ірина Павлівна, до територіальної громади в особі Синельниківської міської ради про визнання права власності на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Третяк Ірина Павлівна, до територіальної громади в особі Синельниківської міської ради про визнання права власності на житловий будинок.

У позовній заяві представник позивача посилалася на те, що ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу №100/Ф від 16.09.1996 року належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 .

До 2013 року реєстрація права власності на нерухоме майно проводилася Бюро технічної інвентаризації із видачею про це документів (витягів) або проставленням відповідних штампів на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. З огляду на те, що вищевказаний договір купівлі-продажу записано в реєстровій книзі № 96 за реєстрованим номером 13, про що проставлений відповідний штамп, представник позивача вважає, що речове право на нерухоме майно є дійсним, оскільки його реєстрація проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. На підставі рішення Синельниківської міської ради Дніпропетровської області від 05.12.2023 року № 632-29/VІІІ «Про перейменування вулиць у місті Синельниковому» вулиця «Маяковського» в місті Синельникове перейменована на «Героїв-рятувальників».

На даний час виникло питання про державну реєстрацію прав на вищевказане нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Державний реєстратор встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій : наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме заявником подано документ ( договір купівлі-продажу), який відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації прав, але під час проведення реєстраційних дій державним реєстратором встановлено, що згідно договору купівлі-продажу 100/Ф3, виданого Придніпровською товарною біржою 16.09.1996 року предметом договору є квартира, розташована за адресою : АДРЕСА_1 , а заява про державну реєстрацію права власності подана на житловий будинок, розташований за тією ж адресою.

Згідно інформаційної довідки КП «Самарівське МБТІ» №190 від 18.02.2026 року, згідно архівної справи МБТІ об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою : АДРЕСА_1 , заінвентаризований при первинній інвентаризації як житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Також, згідно розпорядження органу приватизації №453 від 30.05.1994 року Синельниківським МБТІ видано свідоцтво про право власності на житло на одноквартирний житловий будинок від 25.07.1994 року. Даний житловий будинок відповідає такому типу, який має індивідуальну земельну ділянку, на якій розташовані господарській будівлі та споруди. На теперішній час позивач не може реалізувати свої правомочності як власник майна зокрема щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав і розпорядження цим майном.

У зв`язку з цим, представник позивача просить визнати ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок А1-1 з переліком приміщень: 1-І коридор пл.1,5 кв.м.,1-коридор пл.5,7 кв.м., 2-кухня пл. 11,7 кв. м., 3-кімната пл. 15,7 кв.м., 4-кімната пл.7,8 кв.м, 5-кімната пл.10,0 кв.м., 6-передпокій пл. 10,1 кв.м., 7-ванна пл.4,2 кв.м. (загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 33,5 кв.м.),з господарськими будівлями та спорудами: Б літня кухня, В сарай, Д сарай, Г гараж, Ж навіс, пг погріб, Е вбиральня, Л літній душ, № 1 -2 огорожа, І замощення. Сплату судового збору просила залишити за позивачем.

Представник позивача у підготовче судове засідання не з`явилася, однак до його початку надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явилася, однак до його початку надала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно копії договору купівлі-продажу №100/Ф3 від 16.09.1996 року ОСОБА_1 придбав квартиру за адресою : АДРЕСА_1 . Зазначений будинок (домоволодіння) в цілому зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_1 та записане в реєстрову книгу за №96 з реєстровим №13, 17.09.1996 року.

Відповідно Інформаційної довідки №190 від 18.02.2026 року КП «Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області» «В договорі купівлі-продажу нерухомого майна, виданого Придніпровською товарною біржею від 16.09.1996 року, указане нерухоме майно як квартира. Згідно архівної справи МБТІ даний об`єкт заінвентаризований при первинній інвентаризації, як житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами згідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку від 07.02.1966 р. за №143, посвідченого Синельниківською держнотконторою та зареєстрованого Синельниківським МБТІ 18.04.1994 р. в реєстрову книгу №51/8349. Згідно розпорядження органу приватизації №453 від 30.05.1994 року Синельниківським МБТІ видано свідоцтво про право власності на житло на одноквартирний житловий будинок від 25.07.1994 року. Даний житловий будинок відповідає такому типу, як житловий будинок садибного типу, який має індивідуальну земельну ділянку, на якій розташовані господарській будівлі та споруди.

Рішенням міського голови від 05.12.2023 року №632-29/VIII «Про перейменування вулиць у місті Синельниковому» вулицю Маяковського перейменовано на вулицю Героїв Рятувальників.

З технічного паспорту на житловий будинок, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 , вбачається, що будинок складається з : житловий будинок А1-1, 1-І коридор пл.1,5 кв.м., 1-коридор пл.5,7 кв.м., 2-кухня пл. 11,7 кв. м., 3-кімната пл. 15,7 кв.м., 4-кімната пл.7,8 кв.м, 5-кімната пл.10,0 кв.м., 6-передпокій пл. 10,1 кв.м., 7-ванна пл.4,2 кв.м. (загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 33,5 кв.м.), Б - літня кухня, В сарай, Д сарай, Г гараж, Ж навіс, пг погріб, Е вбиральня, Л літній душ, № 1 -2 огорожа, І замощення.

У відповідності з пунктом 1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року (зі змінами та доповненнями), державній реєстрації прав підлягають право власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У випадках, коли право власності виникло до запровадження системи державної реєстрації прав (до 01 січня 2013 року), воно визнається дійсним і за відсутності такої реєстрації, коли на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації, як це слідує з приписів п. 2 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (із наступними змінами) та правових позицій, викладених у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20), в якій Велика Палата Верховного Суду, серед іншого, аналізувала питання набуття права власності на нерухоме майно, придбане до 01 січня 2013 року, і дійшла висновку, що до спірних правовідносин, які виникли щодо придбаного до цієї дати нерухомого майна, застосовуються норми Цивільного кодексу України, чинні на момент виникнення правовідносин.

Отже рішення про визнання права власності саме по собі прямо не породжує право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а в основному підтверджує законність його виникнення на основі чинного на час виникнення права власності договору купівлі-продажу.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Частина друга цієї ж статті встановлює, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершенного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до ст.82 ЦПК України, підставами для звільнення від доказування є наявність обставин, які визнаються учасниками справи або таких, які визнано загальновідомими, наявність обставин, встановлених рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На даний час позивач має намір реалізувати свої правомочності як власник майна щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав і розпорядження цим майном.

При цьому, у відповідності до приписів ч.4 ст.206 ЦПК України, суд переконався, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.328, 392 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок АДРЕСА_2 з переліком приміщень: 1-І коридор пл.1,5 кв.м.,1-коридор пл.5,7 кв.м., 2-кухня пл. 11,7 кв. м., 3-кімната пл. 15,7 кв.м., 4-кімната пл.7,8 кв.м, 5-кімната пл.10,0 кв.м., 6-передпокій пл. 10,1 кв.м., 7-ванна пл.4,2 кв.м. (загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 33,5 кв.м.),з господарськими будівлями та спорудами: Б літня кухня, В сарай, Д сарай, Г гараж, Ж навіс, пг погріб, Е вбиральня, Л літній душ, № 1 -2 огорожа, І замощення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю. В. Гречко