Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №205/4024/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/4024/26

Номер провадження2/205/3646/26

Справа № 205/4024/26

Провадження № 2/205/3646/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Федотової В.М.,

при секретарі – Волошенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Дніпропетровська ощадна кредитна спілка», третя особа: Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року представник позивача – адвокат Зайцева О.О. звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позову зазначила, що позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:08:664:0081, реєстраційний номер об`єкта: 2486611712020. Із довідки № 364270557 вбачається, що на зазначену земельну ділянку накладені арешти та оголошено заборону відчуження. Підставами накладення арештів є постанови відділу ДВС Верхньодніпровського РУЮ б/н від 04.02.2011 року про відкриття виконавчого провадження з одночасним накладенням арешту, реєстраційний номер обтяження 10839921, та б/н від 02.06.2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, реєстраційний номер обтяження 8767526. Правонаступником відділу ДВС Верхньодніпровського районного управління юстиції є Верхньодніпровський ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Згідно відповіді Другого правобережного ВДВС від 24.11.2025 року № 354532 на адвокатський запит представника, перевіркою АСВП встановлено, що на примусовому виконанні у відділі перебували виконавчі провадження № 40030202 та 42167710 з примусового виконання судового наказу № 2н-2044/2009 від 02.10.2009 року, виданого Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення із ОСОБА_1 на користь КС «Дніпропетровська ощадна кредитна спілка» заборгованості, які були завершені 11.12.2013 року та 10.07.2014 року відповідно. На адвокатський запит представника від Верхньодніпровського ВДВС отримано лист від 04.12.2025 року № 177203 з якого вбачається, що на теперішній час відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 відсутні. Моніторингом АСВП встановлено, що на виконанні у відділі у період з 19.05.2009 року по 25.09.2014 року перебували виконавчі провадження, які були завершені на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», передані до архіву та були знищені. Також, листом Верхньодніпровського ВДВС від 26.12.2025 року № 186713 позивача повідомлено про неможливість зняття арештів. Представник позивача зазначає, що наявність заборони на відчуження майна перешкоджає позивачу у реалізації ним своїх прав, як власника майна.

Враховуючи викладене, представник позивача звертається до суду та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 29.05.2026 року, просить суд:

- зняти арешт із земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:08:664:0081, реєстраційний номер об`єкта: 2486611712020, що належить ОСОБА_1 , який було накладено постановою відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції б/н від 04.02.2011 року про відкриття виконавчого провадження з одночасним накладенням арешту, реєстраційний номер обтяження 10839921;

- зняти арешт із земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:08:664:0081, реєстраційний номер об`єкта: 2486611712020, що належить ОСОБА_1 , який було накладено постановою відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції б/н від 02.06.2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, реєстраційний номер обтяження 8767526;

- виключити відповідні записи про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 02.04.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13.04.2026 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25.06.2026 року підготовче провадження по справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, натомість його представник – адвокат Зайцева О.О. письмово просила розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник відповідача КС «Дніпропетровська ощадна кредитна спілка» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом на подачу відзиву не скористався, будь-яких заяв від нього в процесі розгляду справи до суду не надходило.

Представник третьої особи Верхньодніпровського ВДВС у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У рішеннях у справах «DomboBeheer B.V. v. theNetherlands» від 27 жовтня 1993 року та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 року також визначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Створення рівних можливостей учасникам процесу в доступі до суду та до реалізації та захисту їхніх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Суд, враховуючи ту обставину, що сторонам по справі були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне ухвалити відповідне рішення по справі на підставі наявних матеріалів.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, вивчивши матеріали справи та всі додані до неї документи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується цивільний позов, об`єктивно оцінивши всі зібрані по справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:08:664:0081, реєстраційний номер об`єкта: 2486611712020. Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано 20.10.2021 на підставі рішення Дніпровської міської ради № 148/10 від 22.09.2021 року.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна,на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:08:664:0081, реєстраційний номер об`єкта: 2486611712020, накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 8767526, підставою накладення арешту вказано: «постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, б/н від 02.06.2009 року ВДВС Верхньодніпровського РУЮ». Також вбачається наявність ще одного арешту, реєстраційний номер обтяження 10839921, підставою накладення арешту вказано: «про відкриття виконавчого провадження з одночасним накладенням арешту, б/н від 04.02.2011 року ВДВС Верхньодніпровського РУЮ».

На теперішній час відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 відсутні, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно відповіді Другого правобережного ВДВС від 24.11.2025 року № 354532 на адвокатський запит представника, перевіркою АСВП встановлено, що на примусовому виконанні у відділі перебували виконавчі провадження № 40030202 та 42167710 з примусового виконання судового наказу № 2н-2044/2009 від 02.10.2009 року, виданого Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення із ОСОБА_1 на користь КС «Дніпропетровська ощадна кредитна спілка» заборгованості, які були завершені 11.12.2013 року та 10.07.2014 року відповідно.

На адвокатський запит представника від Верхньодніпровського ВДВС отримано лист від 04.12.2025 року № 177203 з якого вбачається, що на теперішній час відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 відсутні. Моніторингом АСВП встановлено, що на виконанні у відділі у період з 19.05.2009 року по 25.09.2014 року перебували виконавчі провадження, які були завершені на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», передані до архіву та знищені.

Згідно листа Верхньодніпровського ВДВС від 26.12.2025 року № 186713 позивача ОСОБА_1 повідомлено про відсутність законних підстав для заняття арештів, накладених постановами відділу ДВС Верхньодніпровського РУЮ б/н від 04.02.2011 року про відкриття виконавчого провадження з одночасним накладенням арешту, реєстраційний номер обтяження 10839921, та б/н від 02.06.2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, реєстраційний номер обтяження 8767526.

Надаючи правову оцінку обставинам, які склалися між сторонами у вказаній справі, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 41 Конституції України право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року, передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

За змістом права власності, визначеного ст. 317 ЦК України, право власності – це право володіння, користування і розпорядження майном.

Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

На підставі ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до приписів ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Положеннями ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:08:664:0081, реєстраційний номер об`єкта: 2486611712020.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, провадження № 12-304гс18, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18.

У постановах Верховного Суду від 13.07.2022 року по справі № 2/0301/806/11, від 18.01.2023 року в справі № 127/1547/14 ц, від 09.01.2023 року в справі № 2-3600/09, від 07.08.2024 року в справі № 14 7238/2009 сформульовано правовий висновок, з якого вбачається, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Таким чином, оскільки позивач є законним власником земельної ділянки з кадастровим номером: 1210100000:08:664:0081, реєстраційний номер об`єкта: 2486611712020, наявність арештів на вказану земельну ділянку порушує право власності позивача та позбавляє можливості в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Суд звертає увагу, що з моменту завершення виконавчих проваджень до моменту звернення із вказаним позовом до суду минуло більше 10 років, відповідач (стягувач) до органів державної виконавчої служби з питань поновлення виконавчих проваджень не звертався, відповідних доказів матеріали справи не містять.

При цьому, чинні арешти та наявність відповідних відомостей в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна протягом тривалого часу, обмежують права позивача, як власника, щодо вільного розпорядження належним йому майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, а також наявність накладених арештів на нерухоме майно та відсутність виконавчих проваджень відносно позивача, з урахуванням неможливості скасування арештів в позасудовому порядку, а також відсутності майнових претензій з боку стягувача протягом тривалого часу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині та наявність правових підстав для зняття арешту із земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:08:664:0081, реєстраційний номер об`єкта: 2486611712020, що належить ОСОБА_1 , який було накладено постановою ВДВС Верхньодніпровського РУЮ б/н від 04.02.2011 року про відкриття виконавчого провадження з одночасним накладенням арешту, реєстраційний номер обтяження 10839921, та зняття арешту із земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:08:664:0081, реєстраційний номер об`єкта: 2486611712020, що належить ОСОБА_1 , який було накладено постановою ВДВС Верхньодніпровського РУЮ б/н від 02.06.2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, реєстраційний номер обтяження 8767526.

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині виключення відповідних записів про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки зняття арешту з майна слугуватиме у вчиненні вказаних дій, а тому такі вимоги є передчасними.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд зазначає, що позивач не просив стягувати судовий збір із відповідача, а тому судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 2 662,40 грн. суд покладає на позивача.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 15-16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 12-13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-266, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Дніпропетровська ощадна кредитна спілка», третя особа: Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з майна – задовольнити частково.

Зняти арешт із земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:08:664:0081, реєстраційний номер об`єкта: 2486611712020, що належить ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 ), який було накладено постановою відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції б/н від 04.02.2011 року про відкриття виконавчого провадження з одночасним накладенням арешту, реєстраційний номер обтяження 10839921.

Зняти арешт із земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210100000:08:664:0081, реєстраційний номер об`єкта: 2486611712020, що належить ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 ), який було накладено постановою відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції б/н від 02.06.2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, реєстраційний номер обтяження 8767526.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог – відмовити.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 2 662,40 грн. покласти на позивача ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

позивач – ОСОБА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач – Кредитна спілка «Дніпропетровська ощадна кредитна спілка», код ЄДРПОУ: 25778752, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 12;

третя особа – Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, проспект Шевченка, 5.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя: Федотова В.М.