Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №212/1341/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №212/1341/25

Суддя: Ведяшкіна Ю. В.

Справа № 212/1341/25

2/212/241/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровського районного суду міста Кривого Рогу у складі:

суддя - Ведяшкіна Ю.В.

секретар судового засідання – Розинько К.А.

у цивільній справі № 212/1341/25 за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії.

В судовому засіданні брали участь:

представник позивача - Кравченко Л.В.,

відповідач – ОСОБА_1

в с т а н о в и в :

06.02.2025 року представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за Типовим договором № 3112/жб від 01.11.2021 за надану послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по березень 2024 у розмірі 16130,06 грн., пеню – 1175,92 грн., 3% річних – 965,23 грн., компенсацію за інфляційні втрати – 3900,42 грн., , плату за абонентське обслуговування – 230,58 грн., а всього – 22402,21 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за Типовим договором № 3088/жб від 01.11.2021 за надану послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по березень 2024 у розмірі 16130,06 грн., пеню – 1175,92 грн., 3% річних – 965,23 грн., компенсацію за інфляційні втрати – 3900,42 грн., , плату за абонентське обслуговування – 230,58 грн., а всього – 22402,21 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що між АТ «Криворізька теплоцентраль» та ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 з 01.11.2021 року фактично укладено Типові індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії. В період часу з листопада 2021 по березень 2024 Позивач виконав свої зобов`язання за договором з надання послуги з теплопостачання, а Відповідачі не здійснили оплату наданої послуги внаслідок чого виникла зазначена заборгованість.

21.03.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.10.2025 року представником Позивача подані до суду додаткові письмові пояснення відповідно до яких оскільки належне відповідачам нежитлове приміщення обладнане індивідуальними джерелами опалення, у відповідності до п. 41 Типового договору та положень Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, споживачі зобов`язані відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Позивач здійснює комерційний облік споживання теплової енергії, наданої для всього будинку, як єдиного майнового комплексу. А співвласники будинку оплачують теплову енергію, яка використовується для опалення всього будинку: як квартир так і нежитлових приміщень, так і місць загального користування, в тому числі і втрати тепла внутрішньобудинкових мереж системи опалення будинку. З листопада 2021 року розподіл обсягу спожитої у будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень проводиться відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства України 22.11.2018 року № 315. Так, обсяг послуги спожитої у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показниками вузла комерційного обліку SKM-1-А3, заводський номер 035213, який встановлений у ньому. Обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначався як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі. Для п`ятиповерхової будівлі частка складає – 12% ( Розділ ІІІ п. 2 Методики № 315 (в редакції від 22.11.2018). Загальний обсяг спожитої послуги з постачання теплової енергії на житловий будинок за показниками вузла комерційного обліку у листопаді 2021 року становив: 26,0 Гкал (звіт), 28,74 Гкал (факт). Обсяг теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень для Відповідачів з урахуванням площі нежитлового приміщення для кожного співвласника по 49,35 кв м, та з урахуванням площі всіх житлових та нежитлових приміщень – 2469,70 кв.м., складає: 26,00 х0,12/2469,70 х 49,35 = 0,06234 Гкал у листопаді 2021 року. Обсяг теплової енергії, витрачений на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, будівлі при подачі теплоносія від індивідуального теплового пункту буз регулювання за погодними умовами – 15% (згідно п. 1, 2 р. V Методики): 26,00 х 0,15 / 2469,70 Х 49,35 = 0,0779 Гкал у листопаді 2021 року. Загальний обсяг, спожитої послуги з постачання теплової енергії по приміщенню, яке на праві власності належить Відповідачам, визначається як сума усіх складових з урахуванням коригувань між фактичними та звітними показниками вузла комерційного обліку, а саме: 0,06234+0,0779+0=0,14 Гкал у листопаді 2021 року.

З лютого 2022 року у зв`язку з внесенням змін до Методики, здійснювалось наступним чином: загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоду розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, у відповідності до наступної формули І Методики: Загальний обсяг спожитої послуги з постачання теплової енергії на житловий будинок за показаннями вузла комерційного обліку у лютому 2022 року становить: 41,75 Гкал (звіт), 40,25 Гкал (факт); 201,70 кв.м. – загальна площа приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення у будівлі/будинку; 2469,70 кв.м. – загальна площа будівлі/будинку;0,25 – відсоткова частка обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку. Загальний обсяг, спожитої послуги з постачання теплової енергії Відповідачам на зазначене нежитлове приміщення за лютий 2022 року визначається як сума обсягу теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення нежитлового приміщення. Обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням (транзитні трубопроводи, які проходять через приміщення) з урахуванням коригувань між фактичними та звітними показниками вузла комерційного обліку: 0,2256+0,033-0,01 =0,25Гкал у лютому 2022 року.

28.10.2025 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те, що Позивачем не надано належних доказів на підтвердження належності та достовірності, показників, які ним використовувались у розрахунку, а саме, що загальна площа будинку становить 2470 кв.м., при цьому відсутня інформація щодо площі місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; під`їзд, в якому розташоване належне йому нежитлове приміщення, не має приладів опалення. Крім того, зазначив, що Відповідачем безпідставно нараховані штрафні санкції, враховуючи, що в зазначений період часу діяли обмеження обумовлені карантином, а пізніше військовим станом.

31.10.2025 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів, наведених у відзиві.

В судовому засіданні представник позивача – АТ «Криворізька теплоцентраль», позов підтримала з наведених підстав та просила його задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову з підстав наведених у відзиві.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, правом на подання відзиву на позов не скористалась.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача ОСОБА_2 ..

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

На підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.

При цьому за ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що АТ «Криворізька теплоцентраль» з 01.10.2013 року є виконавцем послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання для багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , площею 98,7 кв.м., розташоване в зазначеному будинку на праві спільної часткової власності належить відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому встановлено індивідуальне опалення, що сторонами не оспорюється.

01.10.2021 Позивачем опубліковано Типовий договір, але протягом 30 днів з дня опублікування на адресу Позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про обрання моделі договірних відносин, тому з 01.11.2021 відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично укладено Типові індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

У Позивача відповідно до кожного з Відповідачів обліковується Типовий індивідуальний договір за такими реквізитами: за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, буд. 51, приміщення 21 - № 3112/жб від 01.11.2021 з ОСОБА_1 ; за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 21 - № 3088/жб від 01.11.2021 з ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 41 Договору споживач зобов`язаний, зокрема, у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень, будинку та обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики № 315.

Факт поставки теплової енергії у період з листопада 2021 по березень 2023 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.17-25).

В будинку АДРЕСА_1 встановлено прилад обліку теплової енергії, прилад - розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено (а.с.26,27).

Згідно наданої Позивачем Інформації щодо житлового будинку та нежитлового приміщення споживачів, загальна площа п`ятиповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , складає – 2470,00 кв.м.; також наведені показники фактично спожитої послуги за встановленим приладом обліку теплової енергії за період з листопада 2021 року по березень 2024 року (а.с.28).

Згідно наданого Позивачем розрахунку заборгованості, згідно з показниками приладу комерційного обліку у період з листопада 2021 по березень 2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , кожен з яких володіє часткою нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , за Типовим індивідуальним договором, кожним було спожито теплову енергію у розмірі 3,16 Гкал на загальну суму 16130,06 грн. (з ПДВ) (з урахуванням коригувань), а також кожним отримано послугу з абонентського обслуговування в період з вересня 2023 по березень 2024 на загальну суму 230,58 грн. (з ПДВ). Враховуючи, що належне Відповідачам приміщення є нежитловим, при розрахунку вартості наданих послуг, з 22.10.2021 застосовувалися тарифи, передбачені для групи «інші споживачі», встановлені на рівні 5344,26 грн./Гкал (з ПДВ), 4453,53 грн./Гкал (без ПДВ); з 18.10.2023 встановлені на рівні 4581,12 грн./Гкал (з ПДВ), 3817,60 грн./Гкал (без ПДВ) (а.с.29,30,203,205).

Відповідачам за вказаний період, щомісяця направлялись Акти передачі – прийняття теплової енергії (надання послуг) та рахунок – фактура, однак підписані не були (31-111, 115-194).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час судового розгляду відповідач ОСОБА_1 оспорював наданий Позивачем розрахунок заборгованості посилаючись на те, що фактично послуга з теплопостачання до місць загального користування і допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не надається, оскільки в під`їздах будинку відсутні прилади опалення (акт ТОВ «Житлокомцентр» від 15.05.2026 року); Позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження належності та достовірності, показників, які ним використовувались у розрахунку, а саме, що загальна площа будинку становить 2470 кв.м.; відсутні відомості щодо площі місць загального користування і допоміжних приміщень будинку.

Аналізуючи надані сторонами докази та Методику

розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послу, затверджену наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та Житлово – комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства розвитку громад та територій №358 від 28.12.2021 № 61 від 26.03.2022, суд зазначає про наступне.

Для здійснення розрахунку заборгованості з постачання теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень враховуються, в тому числі показники: загальної площі будівлі, площа місць загального користування і допоміжних приміщень будинку.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Методики , якщо власник приміщення не надав інформацію для проведення відповідних розрахунків за формулою 3, виконавцем розподілу комунальної послуги для розрахунку обсягу теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, приймаються такі вихідні дані:

трубопровід вважається не теплоізольованим;

довжина транзитного трубопроводу (lтранз) приймається рівною відстані від входу та виходу трубопроводу в приміщення, за винятком ширини однієї із стін/перегородок (при горизонтальному вході/виході) або висоти одного з перекриттів (при вертикальному вході/виході), а якщо транзитний трубопровід вертикально входить та виходить з приміщення в одній точці - рівною висоті поверху, на якому знаходиться приміщення, або горизонтально входить та виходить з приміщення в одній точці - рівною внутрішньому периметру приміщення, визначеному за аналогічним по плануванню приміщенням у будівлі.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення здійснюється відповідно до розділів III, IV цієї Методики.

За таких підстав, враховуючи, що Позивачем не надано належних доказів щодо використаних ним показників при здійсненні розрахунку заборгованості, в тому числі не надано належних доказів чи передбачено технічним планом будівлі встановлення приладів опалення в місцях загального користування, чи були враховані ці обставини при здійсненні наданого розрахунку, а Відповідачі не є розпорядниками зазначених відомостей та на них не покладено чинним законодавством обов`язок щодо надання таких відомостей Позивачу, тому суд погоджується з доводами відповідача ОСОБА_1 , щодо необґрунтованості та безпідставності наданого Позивачем розрахунку заборгованості за спожиту послугу з опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, оскільки суд не має можливості перевірити обґрунтованість наданого Позивачем розрахунку заборгованості.

Отже, враховуючи, що Позивачем не виконано свого обов`язку щодо надання суду доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог, суд визнає позов АТ «Криворізька теплоцентраль» не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, в тому числі щодо стягнення штрафних санкцій, які є похідними від основних вимог.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 6 -13, 17 - 18, 76 - 82, 89, 259, 263 - 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 05.10.2026 року.

Суддя: Ю. В. Ведяшкіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua