Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №523/13472/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/13472/26

Провадження №2-о/523/429/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р.Пересипський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

за участю секретаря Мельніченко Г. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі в залі суду №5 в місті Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту родинних відносин,

Установив:

Заявниця звернулась до суду із вищевказаною заявою про встановлення факту родинних відносин, в якій просить: встановити юридичний факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, ОСОБА_1 , народилась у селі Гвоздавка-2, Любашівського району Одеської області, дошлюбне прізвище - « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , видане 21.01.1961 року.

28 травня 1983 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, про що Любашівським відділом ДРАЦС Одеської області внесено відповідний актовий запис №12, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 28.05.1983 року.

Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка « ОСОБА_5 », дружини « ОСОБА_5 » (мовою оригіналу « ОСОБА_5 »).

Від зазначеного шлюбу у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого повторно 22.07.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Любашівського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис 8.

У зазначеному свідоцтві зазначений батько дитини: ОСОБА_4 , мати дитини: ОСОБА_8 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою Республіки Молдова, копія паспорту НОМЕР_6 з копією перекладу з румунської мови на українську паспорту Республіка Молдова серія НОМЕР_6 , виданого 24.03.2021 року Агенцією державних послуг, справжність підпису перекладача Філатової Ганни Василівни зроблено в присутності та засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гладких О.Л. 19.01.2026 року і зареєстровано в реєстрі за №1076.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідку на постійне проживання № НОМЕР_7 , дата видачі 04.07.2018 року, орган, що видав 5101. Підстава видачі - 03/03 - іноземці або особи без громадянства, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

15.05.2026 року ОСОБА_1 отримала посвідку на постійне проживання № НОМЕР_8 у вигляді ІD-картки (нового зразка), орган, що видав 5103, підстава видачі - 03/03 - іноземці або особи без громадянства, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Відповідно до картки фізичної особи платника податків виданої 14.07.2010 року ДПА в Одеській області, ОСОБА_1 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Молдавська мова, яка за своєю лінгвістичною структурою є ідентичною румунській та належить до романської групи мов, характеризується відсутністю граматичної категорії роду в системі власних назв осіб. Прізвища молдавського (румунського) походження не мають родових форм; не змінюються залежно від статі носія; функціонують у стабільній, інваріантній формі в усіх офіційних документах.

Форма прізвища « ОСОБА_5 », яка зазначена в актовому записі про шлюб, та про народження дитини заявниці, скоріш за все могла виникнути внаслідок некоректного застосування морфологічних норм слов`янських мов (зокрема української або російської), у яких прикметникові форми узгоджуються за родом.

Однак зазначений механізм граматичного узгодження не може бути поширений на прізвища молдавського походження, оскільки вони не передбачають варіативності закінчень залежно від статі особи.

Таким чином, трансформація закінчення з «-ний» на «-на» в даному випадку стало результатом морфологічної інтерференції.

У зв`язку з наявною розбіжністю у написанні прізвища заявника у свідоцтві про народження дитини та посвідці на постійне проживання, а саме: у свідоцтві про народження прізвище зазначено із закінченням « ОСОБА_1 », тоді як у посвідці на постійне проживання - із закінченням «ОСОБА_1», заявниця вимушена звернутися до суду для встановлення юридичного факту, а саме що вона є рідною матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлення факту родинних відносин між заявникцем та її сином необхідно для приведення документів у належний стан які вимагають підтвердження родинних відносин, з метою подальшого переоформлення нерухомого майна між членами родини та інших дій.

Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 29 червня 2026 року було відкрито провадження по справі.

Представник заявника - адвокат Юшинська І. Є. надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримала та наполягала на задоволенні заяви.

Заінтересована особа в судове засідання не прибула, про розгляд справи повідомлялась належним чином та з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталась.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , народилась у селі Гвоздавка-2, Любашівського району Одеської області, дошлюбне прізвище - « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , видане 21.01.1961 року.

28 травня 1983 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, про що Любашевський відділом ДРАЦС Одеської області внесено відповідний актовий запис №12, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 28.05.1983 року.

Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка « ОСОБА_5 », дружини « ОСОБА_5 » (мовою оригіналу « ОСОБА_5 »).

Від зазначеного шлюбу у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого повторно 22.07.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Любашівського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис 8.

У зазначеному свідоцтві зазначений батько дитини: ОСОБА_4 , мати дитини: ОСОБА_8 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою Республіки Молдова, копія паспорту НОМЕР_6 з копією перекладу з румунської мови на українську паспорту Республіка Молдова серія НОМЕР_6 , виданого 24.03.2021 року Агенцією державних послуг, справжність підпису перекладача Філатової Ганни Василівни зроблено в присутності та засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гладких О.Л. 19.01.2026 року і зареєстровано в реєстрі за №1076.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідку на постійне проживання № НОМЕР_7 , дата видачі 04.07.2018 року, орган, що видав 5101. Підстава видачі - 03/03 - іноземці або особи без громадянства, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

15.05.2026 року ОСОБА_1 отримала посвідку на постійне проживання № НОМЕР_8 у вигляді ІD-картки (нового зразка), орган, що видав 5103, підстава видачі - 03/03 - іноземці або особи без громадянства, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Відповідно до картки фізичної особи платника податків виданої 14.07.2010 року ДПА в Одеській області, ОСОБА_1 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Молдавська мова, яка за своєю лінгвістичною структурою є ідентичною румунській та належить до романської групи мов, характеризується відсутністю граматичної категорії роду в системі власних назв осіб. Прізвища молдавського (румунського) походження не мають родових форм; не змінюються залежно від статі носія; функціонують у стабільній, інваріантній формі в усіх офіційних документах.

Форма прізвища « ОСОБА_5 », яка зазначена в актовому записі про шлюб, та про народження дитини заявниці, скоріш за все могла виникнути внаслідок некоректного застосування морфологічних норм слов`янських мов (зокрема української або російської), у яких прикметникові форми узгоджуються за родом.

Однак зазначений механізм граматичного узгодження не може бути поширений на прізвища молдавського походження, оскільки вони не передбачають варіативності закінчень залежно від статі особи.

Таким чином, трансформація закінчення з «-ний» на «-на» в даному випадку стало результатом морфологічної інтерференції.

У зв`язку з наявною розбіжністю у написанні прізвища заявника у свідоцтві про народження дитини та посвідці на постійне проживання, а саме: у свідоцтві про народження прізвище зазначено із закінченням « ОСОБА_1 », тоді як у посвідці на постійне проживання - із закінченням «ОСОБА_1», заявниця вимушена звернутися до суду для встановлення юридичного факту, а саме що вона є рідною матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявниці, ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 . що підтверджується Інформаційною довідкою.

У заявниці виникло бажання подарувати (укласти договір дарування) своєму синові, ОСОБА_2 , вищезазначену квартиру АДРЕСА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати у майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно ч. 2 ст. 719 Цивільного кодексу України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Статтею 174 Податкового кодексу України встановлено порядок оподаткування доходу, отриманою платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав.

Відповідно до пп. 174.2.1 п. 174.2.1 ч. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України, об`єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою: об`єкти спадщини, що успадковується членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Згідно п. 14.1.263. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Частина 174.8 статті 174 Податкового кодексу України закріплює, що якщо об`єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об`єктів з метою оподаткування не визначається.

Підсумувавши викладене, розбіжність у прізвищі вказаного у посвдці на постійне проживання заявниці не дає можливості реалізувати право на звільнення від оподаткування при укладанні договору дарування між матір`ю та сином, оскільки, через не встановлення того, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , не можливо не оподаткувати дарунок, а саме квартиру АДРЕСА_3 , за нульовою ставкою та без оцінки вартості об`єкта нерухомого майна у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 315 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення, зокрема встановлення факту родинних відносин тощо.

Згідно роз`яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що до суду надані належні та допустимі докази, якими підтверджений факт родинних відносин, що є підставою для задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.13,76-81,247,258-259,263-268,273,293,315 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити юридичний факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя