Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №491/866/26 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/866/26

Провадження № 2/491/826/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Білоус А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ананьїв Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач у справі є її батьком, який до 28 червня 2025 року сплачував аліменти на утримання позивача на підставі рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 27 листопада 2015 року. З урахуванням досягнення позивачем 28 червня 2025 року повноліття обов`язки відповідача, як батька, щодо її утримання припинено. З 01 вересня 2024 року позивач є студентом Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» зі спеціальністю 035 Філологія денної форми навчання за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти факультету іноземних мов з терміном навчання до 30 червня 2028 року. Пунктом 12 договору про навчання у закладі вищої освіти № ІМ-2024/2598 від 16 серпня 2024 року визначено, що фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб та/або юридичних осіб. Згідно ж пункту 5.2 12 договору про надання освітніх послуг № ІМ-2024/2598 від 16 серпня 2024 року з урахуванням додаткових угод до нього вартість освітньої послуги на сьогодні становить 145 908,00 гривень. Всі витрати, пов`язанні з навчанням позивача, взяла на себе її мати, ОСОБА_3 . Окрім оплати навчання, у позивача кожного дня виникає потреба в харчуванні, в пересуванні по місту до навчального закладу та у зворотному напрямку, в придбанні канцелярського приладдя, в періодичному придбанні одягу, взуття, засобів гігієни, ліків за необхідністю, що також забезпечує їй мати, ОСОБА_3 . Відповідач повністю усунувся від участі в утриманні позивача. Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки є військовослужбовцем та проходить військову службу. З огляду на витрати, пов`язані з навчанням, позивач вважає, що аліменти мають бути визначені судом у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача до закінчення нею закладу освіти.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 10 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України. Судове засідання призначено на 01 вересня 2026 року (а.с.39).

Протокольною ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 01 вересня 2026 року задоволено заяву представника відповідача – адвоката, Юраш І.О., - судове засідання відкладено та призначено на 01 жовтня 2026 року (а.с.46).

Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання на розгляд справи не прибула. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Це підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с.47). Водночас, разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання, в якому просить справу розглянути за її відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. Не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення (а.с.33).

29 вересня 2026 року позивач через канцелярію суду подала заяву, в якій додатково до аргументів, викладених у позовній заяві, зауважує, що кожного дня проїзд міським транспортом до закладу освіти та назад додому коштує їй 50,00 гривень (в місяць – 1 000,00 гривень), оплата мобільного зв`язку – 250,00 гривень в місяць, копіювання учбових матеріалів з підручників – 700,00-800,00 гривень в місяць (придбання підручників коштує значно дорожче), харчування – 4 000,00 гривень в місяць як мінімум, місячна оплата контракту – 3 920,40 гривень. Таким чином, без витрат на засоби особистої гігієни, придбання за потребою ліків та одежі в місяць витрачається майже 10 000,00 гривень. Крім того, оскільки позивач бажає отримати гідне знання англійської та китайської мов, відвідує індивідуальні уроки, які коштують від 350,00 гривень до 500,00 гривень за годину. Це є особистим бажанням позивача, але без підтримки обох батьків це не є можливим. Позивач вважає, що саме рішення суду з визначеним в ньому щомісячним розміром аліментів на її користь буде вірним способом розв`язування цього спору (а.с.63-64).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання на розгляд справи не прибув. Про перебування даної справи на розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області відповідачу відомо, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.42). Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Натомість, представник відповідача - адвокат, Юраш І.О., повноваження якої посвідчуються ордером на надання правничої допомоги серії ВН № 1771827 від 31 серпня 2026 року (а.с.45), надала через канцелярію суду письмову заяву, в якій просить суд розгляд справи, призначений на 01 жовтня 2026 року, провести у відсутність відповідача та представника відповідача (а.с.66). До заяви представником надано пояснення, які просить долучити до матеріалів справи. В поясненнях представник звертає увагу, що позивач жодних доказів на підтвердження вказаних нею витрат не надано. Посилається на законодавство та правову позицію Верховного Суду, за яких обов`язок утримувати повнолітніх дітей не є безумовним і напряму залежить від матеріального становища платника аліментів. Представник зазначає, що на утриманні відповідача перебуває інша неповнолітня дитина – син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого сплачує аліменти в розмірі 5 000,00 гривень. В той же час, щомісячний дохід відповідача становить близько 20 000,00 гривень. З урахування наведеного, у відповідача відсутня реальна матеріальна можливість сплачувати аліменти на користь позивача в розмірі, зазначеному в позовній заяві, без нанесення суттєвої шкоди інтересам неповнолітньої дитини та власному забезпеченню відповідача. Відповідач розуміє свій обов`язок утримувати свою повнолітню доньку та не має наміру від нього ухилятися. Просить позовні вимоги позивача задовольнити частково – стягнути аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) (а.с.67).

Представником відповідача через підсистему «Електронний суд» також було додано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, що буде сприяти повному, всебічному та об`єктивному розгляду справи (а.с.49-60).

25 вересня 2026 року представником відповідача через підсистему «Електронний суд» було додано клопотання про витребування доказів. Представник просить суд витребувати в АТ «Універсал Банк» інформацію, на чиє прізвище, ім`я та по батькові була випущена платіжна карка НОМЕР_1 . В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до платіжних доручень, які надані відповідачем, останній в період з 05 червня 2025 року по теперішній час переказував кошти на платіжну картку дочки (з приміткою аліменти) за номером: НОМЕР_1 . Оскільки, в даних квитанціях відсутні прізвище ім`я та по батькові одержувача даних коштів, тому неможливо визначити одержувача даних коштів, є необхідність у витребуванні в АТ «Універсал Банк» інформації щодо платіжної картки НОМЕР_1 , а саме на чиє ім`я дана картка була випущена (а.с.49).

Вирішуючи клопотання представника відповідача про витребування доказів, суд виходить з наступного.

В заяві від 29 вересня 2026 року позивач, ОСОБА_1 , підтвердила, що карта з № НОМЕР_1 , на яку сплачено кошти відповідачем, належить їй (а.с.63).

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З урахуванням наведеного, протокольною ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2026 року в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів судом відмовлено.

Враховуючи викладене, положення частини третьої статті 223 ЦПК України, заяву позивача та клопотання представника відповідача (а.с.33, 66), наявність відомостей про належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи (а.с.47, 48), суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; уродженка м. Ананьїв Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 21 серпня 2025 року органом видачі 5136; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 (а.с.4-5).

Відповідачем у справі, є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Шимкове Ананьївського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 (а.с.6, 38).

Відповідач є батьком позивача, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 05 липня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ананьївського районного управління юстиції Одеської області (а.с.7).

Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 27 листопада 2015 року у справі № 491/1147/15-ц з відповідача, ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку та інших доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 серпня 2015 року і до її повноліття (а.с.29).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 досягла повноліття.

Згідно довідки № 5481, виданої 21 травня 2026 року Державним закладом «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», позивач, ОСОБА_1 , є студенткою 2 курсу ОПП Переклад (перша-англійська, друга-китайська) зі спеціальністю 035 Філологія денної форми навчання за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти факультету іноземних мов. Зарахована до університету наказом 441-ст від 14 серпня 2024 року за кошти фізичних та/або юридичних осіб. Термін навчання: 01 вересня 2024-30 червня 2028 роки (а.с.8).

Відповідно до копії договору про надання освітніх послуг № ІМ-2024/2598, укладеного 16 серпня 2024 року між Державним закладом «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» та ОСОБА_3 , предметом договору є надання освітньої послуги ОСОБА_1 за першим (бакалаврським) рівнем факультету іноземних мов, спеціальність філологія, денної форми здобуття освіти, термін навчання 3 роки 9 місяців (а.с.11-12).

Відповідно до копії додаткової угоди № ІМ-2024/2598 від 26 червня 2026 року до договору про надання освітніх послуг № ІМ-2024/2598 від 16 серпня 2024 року загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 145 908,00 гривень (а.с.14).

Згідно з квитанцій ОСОБА_3 (мати позивача) сплатила за освітні послуги за 1, 2 курси в загальному розмірі 67 500,00 гривень (а.с.16-28).

Згідно довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 з 18 травня 2026 року вибув з Відділу до військової частини НОМЕР_6 для подальшого проходження військової служби (а.с.32).

Згідно з квитанцій в період з червня 2025 року по серпень 2026 року відповідач добровільно сплатив позивачу кошти з позначкою «аліменти» в загальному розмірі 53 000,00 гривень (а.с.51-57).

Також встановлено, що заочним рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 30 вересня 2024 року у справі № 491/589/24 з відповідача, ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 гривень щомісяця з індексацією відповідно до закону, починаючи з 18 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 (включно) (а.с.58-59).

Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Успішне навчання повнолітньої дитини є підтвердженням її бажання набути освіту та спеціальність, і батьки зобов`язані цьому сприяти.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Згідно з частиною першою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами шостою та сьомою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому: належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України); достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 79 ЦПК України); достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що позивачем не доведений той факт та не надані докази, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у тому розмірі, в якому вона просить, а саме в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно на її користь, не надано доказів, які підтверджують її значні витрати, викладенні нею в позовній заяві та додатково в заяві від 29 вересня 2026 року, пов`язані з її навчанням.

Отже, встановивши, що позивач, ОСОБА_1 , навчається в Державному закладі «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», потребує у зв`язку із цим матеріальної допомоги, а відповідач, ОСОБА_2 , який працевлаштований, має можливість надавати доньці таку допомогу, та фактично під час розгляду справи не заперечував проти задоволення цієї вимоги, лише в розмірі 1/6 частини його доходів, суд, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості та достатності для правильного вирішення справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви, а саме стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка навчається, у розмірі 1/5 частини усіх його доходів.

В позовній заяві міститься вимога позивача про звільнення її від сплати судового збору у відповідності до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

З цього приводу суд зазначає наступне.

В преамбулі Закону України «Про судовий збір» визначено, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях в силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним (позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

З огляду на викладене, позивач звільнена від сплати судового збору в силу пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач в силу пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за звернення з вимогою про стягнення аліментів, суд вважає за необхідне судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 331 гривень 20 коп. стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 264, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Шимкове Ананьївського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; уродженки м. Ананьїв Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 21 серпня 2025 року органом видачі 5136; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , аліменти на її утримання в розмірі 1/5 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на час її навчання, починаючи стягнення з 30 липня 2026 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Шимкове Ананьївського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3

відповідач: представник відповідача - адвокат:Середа Вадим Олександрович; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ОСОБА_6 , адреса розташування робочого місця: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7

Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Желясков

Рішення суду набрало законної сили «_______» ________________________20______ року.

Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/866/26 Ананьївського районного суду Одеської області.