Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №695/5279/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/270/26 Справа № 695/5279/25 Категорія: ч. 1 ст. 164 КУпАПГоловуючий у І інстанції Ватажок-Сташинська А. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Гонтара В.М. на постанову Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 18.02.2026 р., якою

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 665,6 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду, 19.11.2025 р. о 13:40 год. ОСОБА_1 провадив господарську діяльність з перевезення 4 (чотирьох) пасажирів автобусом Volkswagen, р/номер НОМЕР_1 , за маршрутом Київ – Кременчук без оформлення ліцензії, чим порушив вимоги ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Гонтар В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його представника, належним чином не повідомивши їх про дату, час і місце судового засідання. Вказує, що ним подавалося клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з відеозаписом, а також через перебування на стаціонарному лікуванні, однак суд першої інстанції зазначені обставини належним чином не врахував.

Крім того, захисник посилається на те, що судом не було розглянуто його клопотання про виклик та допит як свідка старшого державного інспектора ОСОБА_2 , який, на думку сторони захисту, міг надати пояснення щодо обставин та підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та складання протоколу про адмінправопорушення.

Також в апеляційній скарзі зазначається, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується переважно на перегляді відеозапису та відомостях про осіб, які перебували в автобусі. При цьому письмові пояснення зазначених осіб у матеріалах справи відсутні, у судовому засіданні вони не допитувалися, а їхні анкетні дані не встановлені, у зв`язку з чим захисник вважає, що такі відомості не могли бути покладені в основу висновку про доведеність вини.

Захисник також вказує на відсутність у матеріалах справи належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 здійснював саме господарську діяльність з перевезення пасажирів. Зазначає, що долучені до матеріалів справи фото- та відеоматеріали не підтверджують систематичного здійснення ним підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

При цьому у протоколі про адмінправопорушення ОСОБА_1 зазначив, що здійснював перевезення власних родичів, що, на думку сторони захисту, саме по собі не свідчить про здійснення господарської чи підприємницької діяльності та не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, а наявні докази не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення. У зв`язку з цим захисник просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адмінправопорушення.

Правопорушник ОСОБА_1 та його захисник Гонтар В.М. про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином – шляхом направлення SMS-повідомлення у мобільний додаток Viber (а. пр. 77-78), станом на дату та час судового засідання клопотань до суду апеляційної інстанції не подавали, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних осіб, з урахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, яка гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адмінправопорушення та вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової участі правопорушника у розгляді цієї категорії справ.

Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адмінправопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачено адмінвідповідальність, зокрема, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю є діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягає діяльність з перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, встановлюючи винуватість ОСОБА_1 , дослідив протокол про адмінправопорушення № ПП003333 від 19.11.2025 р. (а. пр. 1), направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 002729 від 17.11.2025 р. (а. пр. 2), фотозображення та відеозаписи з боді-камер співробітників Державної служби України з безпеки на транспорті ( а. пр. 4 - 9).

З відеозаписів убачається, що в салоні автобуса Volkswagen, р/номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 перебували чотири особи. Під час спілкування з працівниками контролю вони повідомляли про маршрут перевезення та його вартість, при цьому зазначали, що їм невідоме ім`я водія. У свою чергу ОСОБА_1 підтвердив, що здійснював перевезення зазначених осіб, однак також зазначив, що йому невідомі їхні імена та що перевезення здійснюється ним за допомогою сервісу BlaBlaCar. Отже, наведені обставини у своїй сукупності свідчать про фактичне здійснення ОСОБА_1 перевезення пасажирів за визначеним маршрутом на платній основі.

Доводи апеляційної скарги про те, що перебування в автобусі чотирьох осіб саме по собі не підтверджує здійснення господарської діяльності, апеляційний суд відхиляє, оскільки висновок суду першої інстанції ґрунтується не лише на факті перебування пасажирів у транспортному засобі, а на сукупності встановлених обставин, зафіксованих у протоколі та відеозаписах.

Посилання захисника на те, що письмові пояснення пасажирів відсутні, а самі вони не допитувалися судом, також не спростовує встановлених обставин. Відомості щодо перебування осіб у транспортному засобі та їх пояснення зафіксовані безпосередньо на відеозаписах, які є окремим доказом у справі та підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

При цьому твердження ОСОБА_1 про перевезення ним родичів не підтверджене іншими матеріалами справи. Об`єктивних даних про наявність родинних відносин між ним та особами, які перебували в автобусі, матеріали справи не містять. Навпаки, зафіксовані на відеозаписах обставини щодо маршруту, вартості перевезення, а також пояснення самого ОСОБА_1 про здійснення перевезень за допомогою сервісу BlaBlaCar узгоджуються між собою та підтверджують фактичне надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення та отримання відповідної ліцензії.

Доводи захисника про відсутність доказів систематичного здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності також не можуть бути підставою для закриття провадження.

Для встановлення складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у даному випадку підлягає встановленню факт здійснення діяльності, яка за своїм характером є господарською та підлягає ліцензуванню, без одержання відповідної ліцензії. Водночас обов`язкове встановлення тривалості чи систематичності такої діяльності диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП не передбачено. Таким чином, встановлений факт здійснення ОСОБА_1 перевезення пасажирів за плату без відповідної ліцензії є достатнім для висновку про наявність у його діях ознак адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на участь у розгляді справи апеляційний суд зазначає наступне. Сам по собі розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адмінвідповідальності, не свідчить про порушення її процесуальних прав за умови належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи та відсутності обставин, які об`єктивно перешкоджали її участі.

Матеріали справи не містять даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права або що суд першої інстанції безпідставно позбавив його можливості надати пояснення, заявити клопотання чи подати докази. Посилання захисника на необхідність ознайомлення з відеозаписами та перебування на стаціонарному лікуванні саме по собі не свідчить про незаконність постанови суду першої інстанції, оскільки вирішальним є те, чи призвело це до фактичного обмеження права особи на захист та чи вплинуло на правильність вирішення справи. Таких обставин апеляційним судом не встановлено.

Не знаходять підтвердження і доводи про те, що суд першої інстанції безпідставно не допитав старшого державного інспектора ОСОБА_2 . З матеріалів справи вбачається, що обставини, які сторона захисту пов`язує з необхідністю допиту зазначеної особи, не є єдиними обставинами, на підставі яких судом встановлено вину ОСОБА_1 . Факт перевезення пасажирів та обставини його здійснення підтверджуються сукупністю інших доказів, які були досліджені судом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційним судом перевірено наявні у справі докази і підстав вважати їх неналежними, недопустимими або недостатніми для встановлення обставин правопорушення не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Підстав для висновку про відсутність події або складу адмінправопорушення, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 18.02.2026 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, а також стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн. – залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника Гонтара В.М. – залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.