Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №693/311/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/483/26 Справа № 693/311/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Защитинська Т. І. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Солов`я О.П. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову Жашківського райсуду Черкаської обл. від 29.05.2026 р., якою

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, учасника бойових дій, інваліда ІІ групи, проживає АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 665,6 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови суду, 7.03.2026 р. о 19:10 год. у м. Жашків по вул. Лікарняна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6810 - результат огляду становить 1,43 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9. а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, оскільки на його думку суду першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки усім наявним доказам та дійшов висновку про доведеність його вини без достатніх на те підстав.

Зазначає, що судом не враховано надані стороною захисту документи, зокрема акт № 473 від 17.04.2026, відповідно до якого в сечі ОСОБА_1 етилового спирту не виявлено, а також лист Жашківської БПЛ від 26.05.2026 р., згідно з яким медичним закладом не видавався висновок за результатами медичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Посилається на те, що згідно із журналом відбору біологічних рідин ОСОБА_1 7.03.2026 р. о 20:40 год. звертався щодо відбору біологічних зразків, а лікар ОСОБА_2 мав право проводити відповідний огляд.

На думку апелянта, суд безпідставно надав перевагу результатам огляду за допомогою приладу Drager Alkotest та не врахував результати лабораторного дослідження біологічного зразку, що, на його переконання, ставить під сумнів обґрунтованість висновку про перебування його у стані сп`яніння.

Також, апелянт посилається на положення ст. ст. 7, 9, 245, 251, 252, 266, 280 КУпАП, ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначаючи, що вина особи має бути доведена належними та допустимими доказами, а всі сумніви щодо доведеності вини не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Вважає, що сам по собі протокол про адмінправопорушення не може бути беззаперечним доказом вини, а працівники поліції повинні були належним чином зафіксувати обставини проведення огляду та надати докази, які підтверджують наявність ознак сп`яніння.

За таких обставин ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адмінправопорушення.

Заслухавши доповідь судді, захисника Солов`я О.П., який підтримав доводи апеляції та просив її задовольнити по викладеним у ній доводам, вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта, тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення, і відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до вимог ст. ст. 254-256 КУпАП.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушника.

Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 7.03.2026 р. о 19:10 год. у м. Жашків по вул. Лікарняна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6810, результат огляду позитивний та становить 1,43 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9. а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 608815 від 7.03.2026 р. (а. пр. 2); відеозаписом фіксації вчиненого правопорушення (а. пр. 8); роздруківкою тесту з пристрою Drager ARBL - 0882, тест № 5422, згідно із яким результат тесту становить 1,43 ‰, від підпису якого водій ОСОБА_1 відмовився (а. пр.1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 із використанням спеціальних технічних засобів від 7.03.2026 р. (а. пр. 4).

Вищевикладені докази є належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.

Суд критично оцінює доводи захисника про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. ч. 2,3 та 4 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог п. 2.9. а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9.11.2015 р. № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 6 розділу ІІ зазначеної Інструкції, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

При цьому матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу, у спосіб та в порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП та зазначеною Інструкцією, або що на момент проведення огляду технічний засіб був несправним чи не відповідав встановленим вимогам. Щодо посилань апелянта на акт № 473 від 17.04.2026 р., відповідно до якого у дослідженому зразку сечі етилового спирту не виявлено, апеляційний суд зазначає, що вказаний документ сам по собі не спростовує результат огляду, проведеного 7.03. 2026 р., безпосередньо після виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння.

Зі змісту вказаного документа не вбачається, що відповідне дослідження є результатом медичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, проведеного в порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП, та що за його результатами було встановлено відсутність стану алкогольного сп`яніння саме на момент керування транспортним засобом 7.03.2026 р. о 19:10 год.

Крім того, апеляційний суд враховує, що між часом події та датою, зазначеною в акті № 473, наявний істотний проміжок часу. За таких обставин результати лабораторного дослідження зразка сечі, проведеного 17.04.2026 р., не можуть безпосередньо визначати стан ОСОБА_1 на момент його огляду 7.03.2026 р. Посилання апелянта на журнал відбору біологічних рідин, згідно з яким 7.03.2026 р. о 20:40 год. ним було здано біологічні зразки, також не спростовує встановлених судом обставин.

Сам по собі факт відбору біологічного зразка не є тотожним проведенню медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та не свідчить про недостовірність результату огляду, проведеного поліцейським із застосуванням спеціального технічного засобу. При цьому відповідно до листа Жашківської багатопрофільної лікарні від 26.05.2026 р. медичним закладом не видавався висновок за результатами медичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Отже, наведені апелянтом документи не містять висновку уповноваженого медичного працівника про те, що станом на 7.03.2026 р. ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а тому не можуть бути покладені в основу висновку про недостовірність результатів огляду за допомогою спеціального технічного засобу.

Апеляційний суд також враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про істотне порушення встановленого порядку проведення огляду ОСОБА_1 або про недопустимість отриманого за його результатами доказу. Відеозапис, долучений до матеріалів справи, у сукупності з протоколом про адмінправопорушення, актом огляду та роздруківкою результату тестування підтверджує факт проведення огляду ОСОБА_1 та отримання позитивного результату 1,43 ‰.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно надав перевагу результатам огляду за допомогою приладу Drager Alcotest, є необґрунтованими, оскільки зазначений результат отримано безпосередньо під час огляду водія після виявлення відповідних ознак, належним чином зафіксовано та узгоджується з іншими доказами у справі.

Сам факт наявності документа про проведення лабораторного дослідження біологічного зразка не є безумовною підставою для визнання недоведеним факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, якщо такий документ не спростовує належно проведений первинний огляд та не містить висновку щодо стану особи саме на момент керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції надав належну оцінку доказам у справі, у тому числі доводам сторони захисту, а висновок про доведеність вини ОСОБА_1 ґрунтується на сукупності належних та допустимих доказів. Підстав для висновку про те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено з істотним порушенням вимог ст. 266 КУпАП, апеляційним судом не встановлено.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до іншої оцінки доказів, яким суд першої інстанції вже надав належну правову оцінку та не спростовують встановлених судом обставин.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами провадження.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Будь-яких доказів, які б могли переконати суд у відсутності події та складу адмінправопорушення, в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності відсутні та суду апеляційної інстанції не надані, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об`єктивно спростувати його винність у вчиненні вказаного правопорушення, суду не надано.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Жашківського райсуду Черкаської обл. від 29.05.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а його апеляційну скаргу –залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.