Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №295/3061/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/3061/25 Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.

Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Павицької Т.М., Бондар О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи) у місті Житомирі

цивільну справу №295/3061/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Кірюшина Артема Андрійовича

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2025 року, яке ухвалене під головуванням судді Кузнєцова Д.В. у місті Житомирі,

у с т а н о в и в :

У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» або позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 . Просило стягнути заборгованість за кредитним договором №6500775 від 26 березня 2023 року в сумі 50 795 грн, із яких: 10 000 грн – сума кредиту; 17 910 грн сума процентів за користування кредитом; 22 885 грн – сума процентів, нарахованих позивачем за 115 календарних днів, а також вирішити питання судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на правову допомогу в сумі 10 000 грн.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 26 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТзОВ «Авентус Україна» укладений електронний договір №6500775 про надання споживчого кредиту. Згідно з умовами договору сума кредиту склала 10 000 грн, строк кредиту 360 днів, дата повернення кредиту 20 березня 2024 року. ТзОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . Між ТзОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 27 листопада 2023 року укладений договір факторингу №27.11/23-Ф, за умовами якого, ТзОВ «Авентус Україна» відступило ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача. ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» в межах строку кредитного договору в період із 27 листопада 2023 року по 20 березня 2024 року здійснювало нарахування процентів за 115 календарних днів у сумі 22 885 грн. За рішенням від 25 листопада 2024 року №251124/1 єдиного учасника ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінено найменування товариства на ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». За даними поденного розрахунку заборгованості за договором №6500775 від 26 березня 2023 року в період із 26 березня по 26 листопада 2023 року первісним кредитором нараховані проценти за користування грошовими коштами на суму 17 910 грн, а тому до позивача відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №6500775 від 26 березня 2023 року на загальну суму заборгованості 27 910 грн, з якої: заборгованість за тілом кредиту - 10 000 грн, заборгованість за процентами - 17 910 грн. Відповідно до умов п.1.4 договору №6500775 строк кредиту 360 днів: із 26 березня 2023 року по 20 березня 2024 року. Станом на дату укладання договору факторингу №27.11/23-Ф від 27 листопада 2023 року, строк дії договору №6500775 від 26 березня 2023 року не закінчився, а тому в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період із 27 листопада 2023 року по 20 березня 2024 року (115 календарних днів) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 22 885 грн. Отже, заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами становить 40 795 грн та складається із: нарахованих процентів первісним кредитором у сумі 17 910 грн та процентів, нарахованих ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 22 885 грн. Отже, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором на загальну суму 50 795 грн, яка складається із: 10 000 грн - заборгованість за основним боргом; 17 910 грн - заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором; 22 885 грн заборгованість за процентами, нарахованими ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2025 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 50 795 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач ОСОБА_1 , не погодившись із рішенням суду першої інстанції, через представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням відповідача щодо факту укладення кредитного договору, отримання ним ( ОСОБА_1 ) кредитних коштів та обсягу права вимоги позивача. На переконання скаржника, позивачем не надано належних і допустимих первинних бухгалтерських та платіжних документів, які б підтверджували фактичне перерахування кредитних коштів відповідачу, тобто ОСОБА_1 , а наданий кредитний договір не містить належних доказів його підписання сторонами в електронній формі. Крім того, за договором факторингу ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» не передано право майбутньої грошової вимоги та право самостійно нараховувати проценти за кредитним договором після відступлення права вимоги, у зв`язку з чим вважає безпідставним стягнення процентів, нарахованих позивачем після набуття ним права вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

При цьому покликається на те, що кредитний договір №6500775 від 26 березня 2023 року укладений відповідачем в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора «A2099», а факт його укладення та виконання додатково підтверджується здійсненням відповідачем часткових платежів. Факт перерахування 10 000 грн кредитних коштів на зазначену відповідачем банківську картку підтверджений довідкою платіжного провайдера, а розмір заборгованості — відповідним розрахунком. Також позивач вважає правомірним нарахування процентів після відступлення права вимоги, оскільки договором факторингу передбачено передачу фактору як наявних, так і майбутніх грошових вимог, включаючи право на плату за кредитом, а спірні проценти нараховані в межах погодженого строку кредитування.

Частиною четвертою ст.268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій ст. 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. При цьому дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11).

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення у цій справі, призначеній до розгляду на 21 травня 2026 року, є дата складення повного судового рішення 02 жовтня 2026 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив із того, що між сторонами у належній електронній формі укладений кредитний договір, первісний кредитор надав відповідачу 10 000 грн кредитних коштів, а останній належним чином зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконав. Право вимоги за договором факторингу перейшло до позивача, а відповідач не спростував розраховану заборгованість у сумі 50 795,00 грн. Заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу суд зменшив із 10 000 грн до 4 000 грн із огляду на складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи та фактично надані послуги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 26 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи укладений договір № 6500775 про надання споживчого кредиту на суму 10 000 грн строком на 360 днів.

Стандартна процентна ставка становила 1,99% на день та застосовувалася протягом строку кредитування, а знижена — 0,597 % на день за умови виконання позичальником передбачених договором умов. Доказів виконання таких умов відповідачем матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.ст.204,207,526,639,1054,1055 ЦК України та ст.ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію» договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір №6500775 підписаний відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора «А2099».

Отже, сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії відповідних електронних документів є допустимими письмовими доказами, а тому доводи апеляційної скарги про неукладеність кредитного договору та відсутність належного підтвердження волевиявлення відповідача є необґрунтованими.

Виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання кредиту підтверджується довідкою ТзОВ «Пейтек Україна» від 06 грудня 2023 року, відповідно до якої 26 березня 2023 року на зазначену у кредитному договорі платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано 10 000 грн.

Доказів того, що ця банківська картка не належить ОСОБА_1 , матеріали справи не містять. Тому зазначений доказ у сукупності з умовами пункту 2.1 договору є достатнім підтвердженням фактичного надання відповідачу кредитних коштів.

Натомість твердження відповідача про те, що 10 000 грн надійшли від його знайомих, належними та допустимими доказами не підтверджені, а тому не спростовують установлених обставин надання кредиту.

Щодо розміру заборгованості, позивачем подано поденний розрахунок, який узгоджується з умовами кредитного договору. Оскільки відповідач не виконав передбачених договором умов для застосування зниженої ставки 0,597% на день, проценти правомірно обчислювалися за стандартною ставкою 1,99% на день.

Згідно з цим розрахунком заборгованість за договором становить 50 795 грн, із яких: 10 000 грн — основний борг; 17 910 грн — проценти, нараховані первісним кредитором; 22 885 грн — проценти, нараховані ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Відповідач власного розрахунку або інших доказів, які б спростовували визначений позивачем розмір заборгованості, не надав.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у позивача права вимоги, колегія суддів виходить із наступного.

За ст.ст.512,514,516 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент їх переходу, а згода боржника на таку заміну, якщо інше не встановлено договором або законом, не вимагається.

27 листопада 2023 року між ТзОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладений договір факторингу №27.11/23-Ф, за умовами якого позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №6500775.

Перехід такого права підтверджується договором факторингу, витягом із Реєстру боржників та платіжними інструкціями від 01 грудня 2023 року. У подальшому найменування ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінено на ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Отже, доводи апеляційної скарги про недоведеність переходу права вимоги спростовуються матеріалами справи.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей про оспорювання відповідачем договору факторингу в частині переданого позивачу права вимоги з підстав недійсності первісного зобов`язання, ненадання кредиту чи його припинення внаслідок виконання.

Необґрунтованими є й доводи скарги про відсутність у нового кредитора права нараховувати проценти після відступлення права вимоги.

Пунктом 1.1 договору факторингу передбачено відступлення факторові права грошової вимоги, строк виконання якої настав або виникне в майбутньому, включаючи суму основного зобов`язання та плату за кредитом (проценти).

При цьому строк кредитування за договором №6500775 становив 360 днів із 26 березня 2023 року до 20 березня 2024 року, тоді як договір факторингу укладено 27 листопада 2023 року, тобто до закінчення погодженого сторонами строку кредитування.

Отже, укладення договору факторингу не припинило кредитного зобов`язання та не змінило строку кредитування, а мало наслідком заміни кредитора, а тому нарахування ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» процентів за період із 27 листопада 2023 року до 20 березня 2024 року в сумі 22 885,00 грн здійснено в межах погодженого сторонами строку кредитування та на цілком законних підставах, оскільки відповідає не лише положенням чинного кредитного законодавства, а й умовам договору факторингу.

Загальна сума процентів становить 40 795 грн, із яких 17 910 грн нараховано первісним кредитором та 22 885 грн — новим кредитором.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик наслідків невчинення відповідних процесуальних дій. Відповідач належними та допустимими доказами не спростував факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача та розміру заявленої до стягнення заборгованості.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з установленими судом обставинами та оцінкою доказів. Висновки суду першої інстанції не спростовані.

Суд повно та правильно встановив обставини справи, належним чином оцінив наявні докази та обґрунтовано стягнув із відповідача 50 795,00 грн кредитної заборгованості.

Підстав, передбачених ст.376 ЦПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не встановлено, у зв`язку із чим рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2025 року залишається без змін, що відповідає положенням ст.375 ЦПК України.

Частиною тринадцятою ст.141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, немає.

Відповідно до пункту другого частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт перший частини шостої ст.19 ЦПК України). Ця справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись ст.ст.259,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Кірюшина Артема Андрійовича залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини третьої ст.389 ЦПК України.

Головуюча Судді