Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №757/59581/24-ц — Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

757/59581/24-ц

2-2853/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року

Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Єрмічової В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,

УСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «СК"УСГ"» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 43 556,69 грн та судовий збір в розмірі 3 028 грн. Позовна заява обґрунтована тим, що 16.12.2023 о 16 год. 20 хв. у м. Київ по проспекту С. Бандери, у дворі будинку № 10, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «FORD», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить підприємству з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ". Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. На момент дорожньо-транспортної пригоди між позивачем ПАТ «СК «УСГ» та Підприємством з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ" (Страхувальник) було укладено Генеральний Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-0199-2700/22-AVIS від 30.12.2021 (далі - Договір), згідно з яким позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної страхувальнику автомобіля «FORD», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 23.02.2024 у справі про адміністративне правопорушення № 756/499/24 відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Страхувальник звернувся до ПАТ «СК"УСГ"» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 27.12.2023.

Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було визнано страховим випадком.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилися на основі: акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість); ремонтної калькуляції № 08012024 від 18.01.2024, акта надання послуг № VCT1103228 від 18.02.2024, наряду-замовлення, рахунку на оплату № VCT1100141 від 18.01.2024, страхового акту № СТОКА-22370 від 20.01.2024, розрахунку суми страхового відшкодування від 20.03.2024.

Позивач відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування у розмірі 163 648 грн 92 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 60745 від 20.03.2024.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АТ4336186.

ПАТ «СК"УСГ"» звернулось до Страхової компанії відповідача із заявою № 50863 від 22.03.2024 на виплату (страхового) відшкодування за полісом № АТ4336186, за яким страхова компанія відповідача здійснила виплату в розмірі 92 249 грн 08 коп., та доплату в розмірі 27 843 грн 15 коп. (страхова виплата з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіль потерпілого), яка не покриває суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-2700/22-AVIS.

Ураховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст. 1194 ЦК України повинен сплатити різницю між фактичним розміром шкоди, яка була заподіяна внаслідок дій винуватця ДТП та сумою сплаченого страхового відшкодування ПАТ «СК"УСГ"» позивач просив про задоволення позову.

У справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Установлено, що відзив, у встановлений судом строк, відповідачем не подано (ч. 8 ст. 178 ЦПК), тому суд вважає за можливе розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами (ч. 1 ст. 174 ЦПК).

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Установлено, що 16.12.2023 о 16:20 у м. Київ по проспекту С. Бандери, у дворі будинку № 10, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «FORD», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить Підприємству з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ". Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

На момент дорожньо-транспортної пригоди між позивачем ПАТ «СК"УСГ"» та Підприємством з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ" (Страхувальник), було укладено Генеральний Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-0199-2700/22-AVIS від 30.12.2021 (далі - Договір), згідно з якими позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної страхувальнику автомобіля «FORD», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 23.02.2024 у справі про адміністративне правопорушення № 756/499/24, відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Страхувальник звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 27.12.2023.

Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було визнано страховим випадком.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилися на основі: акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість); ремонтної калькуляції № 08012024 від 18.01.2024, акта надання послуг № VCT1103228 від 18.03.2024, наряду-замовлення, рахунку на оплату № VCT1100141 від 18.01.2024, страхового акту № СТОКА-22370 від 20.01.2024, розрахунку суми страхового відшкодування від 20.03.2024.

Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування у розмірі 163 648 грн 92 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 60745 від 20.03.2024.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АТ4336186.

ПАТ «СК"УСГ"» звернулося до Страхової компанії відповідача із заявою № 50863 від 22.03.2024 на виплату (страхового) відшкодування за полісом № АТ4336186, за яким страхова компанія відповідача здійснила виплату в розмірі 92 249 грн 08 коп., та доплату в розмірі 27 843 грн 15 коп. (страхова виплата з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіль потерпілого), яка не покриває, суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-2700/22-AVIS.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завдання шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Відносини ж між відповідачем та його страховиком (ПАТ «НАСК «ОРАНТА») регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Таким чином, страховик відповідача виконав свої зобов`язання, відшкодувавши витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв`язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні у межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.

Отже, за змістом статті 993 ЦК України у системному зв`язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.09.2018 у справі № 464/1937/16-ц, провадження № 61-4756св18.

Установивши, що вартість матеріального збитку, завданого Підприємству з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ" пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталась з вини відповідача ОСОБА_1 , перевищує виплачений ПАТ «НАСК «ОРАНТА» розмір страхового відшкодування, суд дійшов висновку про те, що з відповідача, як з винної особи, на користь позивача слід стягнути різницю між фактичним розміром понесених витрат та виплаченим страховим відшкодуванням, що становить 43 556,69 грн.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, а саме 3 028 грн.

На підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» статей 22.1, 40.3, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 1-16, 22, 526, 610, 993, 1166, 1188, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, статей 25-27 Закону України «Про страхування», керуючись статтями 1-16, 28-32, 38-44, 57-63, 66, 79, 80, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 280-282, 294, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» з ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 43 556 (сорок три тисячі п`ятсот п`ятдесят шість) гривень 69 копійки та судовий збір в розмірі 3 028 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул. Федорова Івана, 32, літ . А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 30859524).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Суддя В. В. Єрмічова