Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №756/3889/25 — Оболонський районний суд міста Києва

06.07.2026 Справа № 756/3889/25

Провадження № 2-о/756/11/26

Унікальний№756/3889/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Луценко О.М.,

при секретарі - Галелюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до заінтересованих осіб: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

в с т а н о в и в:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва із заявою про встановлення юридичного факту, а саме проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

В обґрунтування своїх вимог заявниця посилається на те, що вона проживала разом з гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.01.2022 року по 23.05.2024, як дружина та чоловік, шлюб між ними не був зареєстрований. За час проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм житла, купували предмети домашнього побуту, всі свята проводили в колі рідних та друзів.

25.02.2022року ОСОБА_2 вступив на військову службу до лав Територіальної оборони.

17.05.2023 року ОСОБА_2 та заявниця звернулися до Оболонського від відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві із заявою про проведення державної реєстрації шлюбу. Спеціалістом відділу було прийнято заяву про державну реєстрацію шлюбу від 17.05.2023 за № 554/33.5-46, при подачі якої вищевказаними особами на посвідчення своєї особи були пред`явлені паспорти громадян України. Наречених було ознайомлено з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов`язками як майбутніх подружжя. За погодженням з нареченими Оболонським відділом ДРАЦС було призначено день і час державної реєстрації шлюбу 27.05.2023. Однак зареєструвати шлюб сторони не змоги у зв`язку з обставинами служби останнього.

У червні 2024 року на ім`я заявниці надійшло сповіщення сім`ї від ІНФОРМАЦІЯ_3 № 187/162/05/2024 28.05.2024 року, у якому вказувалося, що " ОСОБА_2 зник безвісти 23.05.2024року біля населеного пункту Нововодяне Сватівського району, Луганської області. У подальшому, на ім`я заявниці надійшло сповіщення сім`ї від ІНФОРМАЦІЯ_4 № Л-20 (у кутовому штампі: БВ(1256)/л-20/24) від 03.06.2024 року, у якому вказувалося, що " ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 біля населеного пункту Нововодяне Сватівського району, Луганської області. Після загибелі ОСОБА_2 , заявниця займалася похованням та організацією поминальних обрядів.

Встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з громадянином України ОСОБА_2 необхідно їй для отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку з чим звернулась до суду та просить заяву задовольнити.

03.06.2025року до суду надійшли письмові пояснення заінтересованої особи Міністерства оборони України зі змісту яких вбачається, що заінтересована особа не визнає вимог заяви та просить відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що сама заявниця не відноситься до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Заявницею не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту її проживання із військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Не підтвердження факту ведення спільного господарства, наявності спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків, набуття майна тощо доказів не надано. Навіть сам по собі факт спільного проживання без доведення факту спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав та обов`язків, не може свідчити про те, що між особами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю. Померлий військовослужбовець проживав окремо від заявниці, разом з особовим складом, відтак не міг вести з заявницею спільне господарство, спільний побут, спільне харчування, виконувати обов`язки подружжя тощо.

Заявником було надано додаткові пояснення по справі з яких вбачається, що у матеріалах справи № 756/3889/25 міститься офіційна відповідь Оболонського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві від 20.02.2025 № 258/33.5-80, якою підтверджується, що заявниця та загиблий ОСОБА_2 подавали до Оболонського відділу ДРАЦС заяву про державну реєстрацію шлюбу. Зокрема, було призначено день державної реєстрації шлюбу - 27.05.2023, але реалізувати свій намір заявниця та загиблий ОСОБА_2 не змогли у зв`язку з проходженням останнім військової служби, що закінчилася його загибеллю. Окрім того у загиблого ОСОБА_2 відсутні будь-які інші члени сім`ї чи родичі, з якими потенційно міг би виникнути спір стосовно прав на отримання соціальних гарантій, пільг, виплат та матеріальної допомоги, які надаються членам сімей загиблих військовослужбовців, оскільки ОСОБА_2 за життя був особою, позбавленою батьківського піклування, що підтверджується належним чином засвідченою копією розпорядження Зачепилівської районної державної адміністрації Харківської області від 15.09.2015 № 187.

Представник заявниці в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити в повному обсязі.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час повідомлялися належним чином про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку, в тому числі і встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Разом з цим, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у них певних прав та обов`язків.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання коштів, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не може бути встановлений лише показаннями свідків та наявністю спільних фотографій за відсутності інших доказів (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2023 року у справі № 543/563/22).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність, допустимість і достатність таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №490/4949/17 вказано на те, що сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

За змістом ст.ст. 76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, заявниця вказала мету отримання від держави одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

Із матеріалів справи убачається, що заявниця ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Згідно сповіщення сім`ї від ІНФОРМАЦІЯ_3 № 187/162/05/2024 28.05.2024 року, вбачається, що " ОСОБА_2 зник безвісти 23.05.2024року біля населеного пункту Нововодяне Сватівського району, Луганської області.

У подальшому, на ім`я заявниці надійшло сповіщення сім`ї від ІНФОРМАЦІЯ_4 № Л-20 (у кутовому штампі: БВ(1256)/л-20/24) від 03.06.2024 року, у якому вказувалося, що " ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 біля населеного пункту Нововодяне Сватівського району, Луганської області. Після загибелі ОСОБА_2 , заявниця займалася похованням та організацією поминальних обрядів.

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 помер (а.с. 15).

ОСОБА_2 за життя був особою, позбавленою батьківського піклування, що підтверджується належним чином засвідченою копією розпорядження Зачепилівської районної державної адміністрації Харківської області від 15.09.2015 № 187.

За життя ОСОБА_2 у шлюбі не перебував, власних дітей не мав.

Сама заявниця ОСОБА_1 у шлюбі також не перебувала.

17.05.2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Оболонського від відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві із заявою про проведення державної реєстрації шлюбу. Спеціалістом відділу було прийнято заяву про державну реєстрацію шлюбу від 17.05.2023 за № 554/33.5-46, при подачі якої вищевказаними особами на посвідчення своєї особи були пред`явлені паспорти громадян України. Наречених було ознайомлено з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов`язками як майбутніх подружжя. За погодженням з нареченими Оболонським відділом ДРАЦС було призначено день і час державної реєстрації шлюбу 27.05.2023. Однак зареєструвати шлюб сторони не змоги у зв`язку з обставинами служби останнього.

25.02.2022року ОСОБА_2 вступив на військову службу до лав Територіальної оборони.

Загалом наявність у заявниці деяких військових документів, які стосуються ОСОБА_2 , не свідчить про її проживання з ним однією сім`єю.

Воля померлого на визнання ним заявниці як такої, що є його фактичною дружиною без здійснення реєстрації шлюбу, з жодних наданих суду доказів не вбачається.

Об`єктивно кожна особа має власне уявлення про поняття сім`ї, спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, наявності взаємних прав та обов`язків притаманних подружжю, яке не завжди співвідноситься з законодавчим визначенням таких понять.

Заявницею не надано переконливих, належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження ведення нею з ОСОБА_2 спільного бюджету, господарства та побуту, наявності спільних фінансів, наявності взаємних прав та обов`язків, спільного проживання, спільних витрат, купівлі майна для спільного користування тощо, на підтвердження реальності сімейних відносин і їх довготривалості.

В судовому засіданні встановлено, що померлий військовослужбовець проживав окремо від заявниці, разом з особовим складом, відтак не міг вести з заявницею спільне господарство, спільний побут, спільне харчування, виконувати обов`язки подружжя тощо.

Досліджені у справі докази у їх сукупності не дають можливості суду дійти висновку про підтвердження заявницею факту проживання однією сім`єю із загиблим військовослужбовцем, а тому суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, ст.ст. 3, 21, 36 СК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 до заінтересованих осіб: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : О.М. Луценко