Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №754/15319/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/13881/26

Справа №754/15319/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Галась І.А.

за участю секретаря - Кирилова А.А.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду міста Києва звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул.. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014) з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 .) про стягнення заборгованості. Ціна позову - 93048,29 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що 8 червня 2025р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9132458.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

25.06.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 25062026, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 25.06.2026 до Договору факторингу № 25062026 від 25.06.2026 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 93 048,29 грн., з яких: - 25 739,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 54 309,29 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 13 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не

виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 25.06.2026 Позивачем не

здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 9132458 в розмірі 93 048,29 грн., з яких: - 25 739,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 54 309,29 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 13 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 серпня 2026 року відкрито провадження в справі. Призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

26 серпня 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Скользнєвою В.В. через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву відповідно до якого вважають наступне.

Щодо незаконно нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом:

Як зазначалось вище, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб.

ОСОБА_4 (чоловік відповідачки) з 19.04.2025 р. перебуває на військовій службі в лавах ЗСУ, що посвідчується наступними документами: військовим квитком серії НОМЕР_2 , у якому містяться відмітки щодо проходження військової служби з 19.04.2025 р.; довідкою форми 5, відповідно до якої ОСОБА_4 наразі перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_3 ; довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України посвідченням учасника бойових дій.

Чоловік Відповідачки є військовослужбовцем, який признаний до служби у лавах ЗСУ під час мобілізації та перебуває на службі з 19.04.2025 року, що підтверджується вищезазначеними документами, а тому на Відповідачку поширюються пільги, встановлені вищевказаним Законом та їй не повинні нараховуватися проценти за користування кредитом та штрафні санкції, які були нараховані в цей період.

На час укладення кредитного договору та періоду нарахування відсотків за користування кредитом чоловік Відповідачки був і є військовослужбовцем.

Отже, нарахування кредитором заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та штрафів є протиправним та таким, що прямо суперечать вимогам чинного законодавства.

Відповідно, розмір дійсного грошового зобов`язання позичальника має визначатися виключно виходячи з фактично отриманої суми (тіла кредиту).

Як вбачається з наданого Позивачем розрахунку заборгованості, Відповідачкою були здійснені оплати в рахунок погашення заборгованості за кредитом у загальному розмірі 35 074,00 грн.

Зазначені кошти підлягають зарахуванню саме в рахунок погашення тіла кредиту, оскільки нарахування процентів за користування кредитом та штрафів є незаконним.

Таким чином, за умови врахування вимог чинного законодавства та фактичних оплат, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №9132458 відсутня.

Вимога кредитора про стягнення з Відповідача штрафних санкцій в розмірі 15 000,00 грн. - є неправомірною, у зв`язку із чим не підлягає стягненню. На підставі визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 р.

Крім того, зазначають, що позовна заява є досить шаблонною з урахуванням кількості боржників за однаковими примірниками кредитного договору. Для цього адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулюють спір у справі та документи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала вимоги та інші обставини.

Отже, відшкодування заявлених представником Позивача витрат є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.

17.08.2026 р. між ОСОБА_2 та адвокатом Скользнєвою Валерією Владиславівною було укладено договір про надання правової допомоги.

На підтвердження понесених ОСОБА_2 , витрат на професійну правничу допомогу надаємо акт здачі - прийняття наданих послуг від 17.08.2026 р. та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 17.08.2026 р. на суму 6 000,00 грн. та договір про надання правової допомоги.

З огляду на викладене, просять суд у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

31 серпня 2026 року представником ТОВ ФК « Європейська агенція з повернення боргів» - Дергуновою А.В. через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, відповідно до якого відзив ОСОБА_1 на позов про стягнення заборгованості - залишити без розгляду та задоволення. Позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі. Розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «ФК «ЄАПБ».

22 вересня 2026 року представник відповідача - адвокат Скользнєва Валерія Владиславівна звернулась до суду з заявою про участі у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 вересня 2026 року забезпечено участь представника відповідача - адвоката Скользнєвої Валерії Владиславівни в розгляді цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів та системи ВКЗ.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідач, представник відповідача в судові засідання не з`явилися, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, судом встановлено наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

8 червня 2025р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9132458.

Відповідно до договору сума кредиту(загальний розмір) складає: 26000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Відповідно до п. 1.5.2. Знижена процентна ставка 0,55 % в день та застосовується відповідно до наступних умов.

Якщо Споживач до 08.07.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

1.5.3. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп.1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

1.6. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

1.7. Денна процентна ставка на дату укладання Договору складає:

1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»:(93600,00 грн. /26000,00 грн. )/ 360 дн. * 100% =

1,00%в день.

1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,96% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»:(90090,00 грн. /26000,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 0,96%в день.1.8.

Загальні витрати на дату укладення Договору складають:

1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 93600,00грн.1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 90090,00 грн.

1.9.Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору

складає:

1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних.

1.9.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1725,07% річних.

1.10. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:

1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 119600,00 грн.

1.10.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 116090,00 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

25.06.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 25062026, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 25.06.2026 до Договору факторингу № 25062026 від 25.06.2026 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 93 048,29 грн., з яких: - 25 739,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 54 309,29 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 13 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно Товариству грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно був укладений договір про надання кредитних коштів. Факт отримання грошових коштів за кредитним договором відповідачкою не заперечуються, не оспорюється розмір тіла кредиту. Однак з урахуванням того, що тіло кредиту складає 25 739 грн., а позовні вимоги позивача, щодо сплати незаконно нарахованих відсотків у розмірі 54309,29 грн. які також є не спів мірними сумі тіла кредиту, порушують принципи добросовісності та співмірності.

Проте, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність нарахованих відсотків за кредитом у заявленому розмірі та нарахування пені.

При цьому у суду відсутній обов`язок суду вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує позивач, оскільки відповідно до приписів ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Окрім цього Суд вважає, що нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом 54309,29 грн. значно перевищує суму кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. та ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11.07.13 №7-рп/2013).

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

При цьому, суд вважає релевантним посилання на вказане рішення Конституційного суду при вирішенні питання про розмір відсотків за порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання щодо стягнення відсотків, суд, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків невиконаному зобов`язанню відповідача та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, вважає, що належить зменшити розмір відсотків до розміру 25 739 грн., що складає 100% від суми заборгованості по кредиту.

На переконання суду, саме такий розмір відсотків буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин.

Щодо нарахування заборгованості за пенею в розмірі 13000 грн., суд зауважує наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб із наступним продовженням воєнного стану в Україні та дією такого на момент прийняття судового рішення.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язань і заборгованість за Договором не погашає.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 9132458 від 08.06.2025 року в розмірі 51478 гривень, в решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 (2662,40 грн.*50%) = 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 515, 516, 530, 617, 628, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 128-131, 141, 247, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 .) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місце знаходження - м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за Кредитним договором №9132458 від 08.06.2025 року в розмірі 51 478 гривень та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1331 гривня 20 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя: