Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №754/14221/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/1075/26

Справа№754/14221/26

Вирок

Іменем України

01 жовтня 2026 року місто Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12026100030001553, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2026, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 22.07.2026 о 22 год. 50 хв. прибув до приміщення магазину «ПИВО-МАРКЕТ» за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 66, де замовивши собі алкогольний напій, побачив на прилавку поруч з касовою зоною мобільний телефон марки «Iphone 11» 128 GB, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 строком на 90 діб.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, упевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих і потерпілого, ОСОБА_4 викрав з прилавку поруч з касовою зоною майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone 11» 128 GB, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 6 496 грн 67 коп., який знаходився у чохлі бежевого кольору, всередині якого знаходилась сім-карта з мобільним номером телефону НОМЕР_3 , які для потерпілого майнової цінності не становлять, та поклав зазначене майно до правої кишені сорочки, в яку був одягнутий.

Після цього ОСОБА_4 , утримуючи вказаний мобільний телефон при собі, 22.07.2026 о 22 год. 53 хв. покинув приміщення магазину «ПИВО-МАРКЕТ» та з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 6 496 грн 67 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що 22.07.2026 о 22 год. 50 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «ПИВО-МАРКЕТ», викрав мобільний телефон, який лежав на прилавку поруч з касою. Обвинувачений усвідомлював протиправність своєї поведінки, у вчиненому щиро розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про проведення судового розгляду кримінального провадження за його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичних обставин, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи викладене, суд робить висновок про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до встановлених обставин ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за класифікацією, передбаченою частиною п`ятою статті 12 КК України, є тяжким злочином.

Відповідно до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд ураховує, що юридична відповідальність особи відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер. Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно з пунктом 1 частини першої статті 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає, зокрема, у визнанні обвинуваченим обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі часу, місця, способу вчинення.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалася, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї вини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

Обвинувачений ОСОБА_4 висловив щирий жаль з приводу вчинених дій, засудив свою поведінку та щиро розкаявся.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд ураховує також дані про особу обвинуваченого. ОСОБА_4 раніше не судимий, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом у КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «СОЦІОТЕРАПІЯ» не перебуває, під наглядом у лікаря-психіатра у КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» не перебуває. Судом ураховується також похилий вік обвинуваченого.

Прокурор просила визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років і на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Обвинувачений просив звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням обставин справи, даних про особу обвинуваченого та позицій сторін суд призначає ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті кримінального закону та вважає за можливе його виправлення без ізоляції від суспільства відповідно до ст. 75 КК України.

При цьому обставина, яка пом`якшує покарання, та обставини, які характеризують обвинуваченого, на думку суду, є достатніми для призначення ОСОБА_4 мінімального покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України з одночасним звільненням його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат належать витрати, пов`язані із залученням експертів. Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись статтями 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до вимог ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 1925 грн 44 коп.

Речовий доказ у кримінальному провадженні: мобільний телефон марки «Iphone 11» 128 GB, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 - залишити у володінні потерпілого ОСОБА_5 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а потерпілому надіслати не пізніше наступного дня.

Суддя ОСОБА_6