Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №753/11662/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11662/26

провадження № 3/753/3559/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., за участю захисника Решнюка А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 КУпАП

В с т а н о в и в:

07 травня 2026 року о 14 год. 33 хв. на вул. А. Ахматової,22 в м. Києві ОСОБА_1 був зупинений за порушення ПДР та в порушення п. 2.5 ПДР України керував автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, тіла, зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, у лікаря нарколога, водій категорично відмовився, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 особисто до суду не з`явився, та не надав пояснення щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Решнюк А.В. надав суду письмові заперечення та просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції, ніби то він порушив ПДР, після чого ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де він пройшов ВЛК і був визнаний придатним до військової служби і видано наказ про мобілізацію В подальшому було видано наказ про мобілізацію на підставі сфальсифікованого висновку ВЛК. Під час затримання до ОСОБА_1 була застосована фізична сила та він був доставлений до лікарні, де у нього були виявлені тілесні ушкодження, далі працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечували, що його затримували і він пізніше виявив, що його знято з військового обліку, так як він являється військовослужбовцем. Вказані дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 були оскаржені до Київського адміністративного суду про визнання ВЛК недійсним та скасування наказу про мобілізацію, також подані заяви до ДБР стосовно працівників поліції, ІНФОРМАЦІЯ_2 та лікарів, які підробили висновок ВЛК. Як вказав захисник станом на день розгляду адміністративного матеріалу адміністративний позов не розглянутий та рішення не прийнято. На думку захисника під час складання проколу про адміністративне правопорушення поліцейськими було порушено процедур огляду, зокрема не було висунуто вимогу пройти огляд в установленому законом порядку на місці або в закладі охорони здоров`я, а навпаки ОСОБА_1 незаконно був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2, де в умовах психологічного тиску та обмеження волі було складено протокол. Крім цього, захисник вказав, що з відеозапису, який долучений до матеріалів справи не вбачаєтеся конкретно з ким саме спілкуються працівники поліції, чи то ОСОБА_1 за кермом чи інша особа. Разом з цим, ОСОБА_1 не було вручено копію протоколу та не роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Вислухавши захисника, дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складення протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, 07 травня 2026 року о 14 год. 33 хв. на вул. А. Ахматової,22 в м. Києві ОСОБА_1 був зупинений за порушення ПДР та в порушення п. 2.5 ПДР України керував автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, тіла, зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, у лікаря нарколога, водій категорично відмовився.

Зазначений протокол було складено за адресою: м. Київ, вул. Ахматової, 22.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР поліцейськими долучено до матеріалів справи карту обліку адміністративного правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ст. 126 КУпАП та відеозапис з бодікамери.

Так, з долученого відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 після зупинки керованого ним транспортного засобу, та під час спілкування з поліцейськими, які виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти йому огляд на стан сп`яніння, в категоричній формі відмовився проїхати до лікаря нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Разом з цим, з долученого відеозапису чітко вбачається, що вимога працівників поліції спрямована саме до водія автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 , і в категоричній формі відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а тому доводи захисника Решнюка А.В. в цій частині не заслуговують на увагу та повністю спростовуються даними відеозапису.

Після чого працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксована відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює, як спосіб уникнення від адміністративної відповідальності.

Разом з цим, з даного відеозапису не вбачається, що дії працівників поліції носили незаконний характер, а навпаки, працівником поліції було чітко і зрозуміло роз`яснено причину зупинки, ознаки наркотичного сп`яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 під час спілкування і чітко пред`явлена вимога пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, наслідки відмови від проходження огляду, однак останній категорично відмовився проходити огляд на стан сп`яніння.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положенням ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями вимог частини 2,3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Так, відповідно до вимог п. 2, 6 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водіїв транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів або у лікаря нарколога, в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, працівники поліції, зупинивши водія ОСОБА_1 за порушення ПДР та під час спілкування з останнім, виявивши у останнього ознаки наркотичного сп`яніння, діяли відповідно до вищевказаним вимог закону та за наслідками відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

У даному провадженні відеозапис є належним доказом, оскільки в ньому зафіксована об`єктивна сторона правопорушення - відмова водія пройти огляд на стан сп`яніння.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 порушень вимог закону та відомчих нормативних актів поліцейськими допущено не було.

Доводи захисника, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення було складено в умовах психологічного тиску та обмеження волі також не заслуговує на увагу та спростовуються даними, зафіксованими у протоколу про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що протокол складено по вул. Ахматової, 22 в м. Києві де і був зупинений водій.

Посилання адвоката на те, що в порушення вимог ст. 254 КУпАП не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення та в порушення вимог ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП не роз`яснено його права, також спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення та відеозаписом.

Аналізуючи зібрані та перевірені судом докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Посилання захисника на незаконність дій працівників поліції, ІНФОРМАЦІЯ_2 та лікарів, суд не оцінює, оскільки ці доводи є предметом оскарження до Київського адміністративного суду.

З врахуванням вищевикладеного, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, характер та обставини вчинення правопорушення, негативні наслідки, які могли настати внаслідок даного правопорушення, дані про його особу, суд вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.

Суддя