Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №753/20242/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20242/26

провадження № 2/753/17116/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.11.2023.

Позов обґрунтовано тим, що 07.11.2023 відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank». Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування, Тарифами, паспортом споживчого кредиту та таблицею обчислення загальної вартості кредиту становить договір між сторонами.

У межах договору відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано платіжну картку № НОМЕР_2 . Банк установив відповідачу поновлюваний кредитний ліміт, розмір якого надалі збільшено до 35 000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснював розрахункові операції та частково поповнював рахунок, однак згодом припинив належним чином погашати заборгованість і сплачувати щомісячні мінімальні платежі.

Станом на 03.11.2025 прострочення виконання зобов`язань перевищило 90 днів. Банк направив відповідачу через мобільний застосунок повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погасити заборгованість. Порушення відповідач не усунув, у зв`язку із чим 26.02.2026 строк повернення всієї заборгованості настав.

Згідно з розрахунком банку станом на 18.05.2026 загальна заборгованість становить 85 383,47 грн., із яких: 82 535,67 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 847,80 грн. - пеня. Позивач просить стягнути зазначену заборгованість та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08.09.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З анкети-заяви, запевнень клієнта та паспорта споживчого кредиту вбачається, що 07.11.2023 ОСОБА_1 приєднався до договору про надання банківських послуг «Monobank». Документи підписані відповідачем удосконаленим електронним підписом, перевірка якого здійснюється за зазначеним у документах відкритим ключем.

В анкеті-заяві зазначено персональні дані відповідача, його РНОКПП, номер телефону та підтверджено ознайомлення з умовами договору, тарифами, паспортом споживчого кредиту й таблицею обчислення загальної вартості кредиту.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» кщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Належність відповідачу рахунку та платіжної картки підтверджується довідкою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 18.05.2026, згідно з якою ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 і видано картку № НОМЕР_2 .

Довідкою про розмір установленого кредитного ліміту підтверджується, що 11.02.2024 відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 5 000,00 грн., 15.02.2024 - у розмірі 10 000,00 грн., а 05.09.2024 - у розмірі 35 000,00 грн.

Виписка про рух коштів за рахунком за період із 24.01.2024 до 18.05.2026 містить відомості про численні операції з оплати товарів і послуг, перекази коштів, поповнення рахунку та погашення заборгованості.

За вказаний період із рахунку списано 214 232,47 грн., а сума зарахувань становила 124 897,00 грн. Виписка також відображає встановлення кредитного ліміту та подальше використання відповідачем кредитних коштів.

Наведені операції свідчать не лише про укладення договору, а й про його фактичне виконання сторонами: банк надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, а відповідач користувався карткою, проводив операції та здійснював часткові платежі.

Поданий банком розрахунок відображає рух заборгованості, нарахування платежів, часткові погашення та утворення станом на 18.05.2026 простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 82 535,67 грн.

За умовами договору кредит має форму поновлюваної кредитної лінії. Погашені відповідачем суми відновлювали доступний кредитний ліміт і могли повторно використовуватися. Тому загальний обсяг проведених за час дії договору кредитних операцій міг перевищувати одночасно встановлений кредитний ліміт у розмірі 35 000,00 грн.

Умовами договору також передбачено, що за відсутності на рахунку власних коштів банк надає кредит для погашення нарахованих платежів за договором, унаслідок чого відповідні суми включаються до загального залишку кредитної заборгованості.

Розрахунок узгоджується з випискою за рахунком. Відповідач контррозрахунку або доказів неправильності відображених банком операцій не подав, належність рахунку та здійснення операцій не заперечив.

Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням відповідно до статті 89 ЦПК України. Жоден доказ не має наперед установленої сили.

У сукупності анкета-заява, запевнення клієнта, паспорт споживчого кредиту, довідки про рахунок і кредитний ліміт, виписка про рух коштів та розрахунок заборгованості підтверджують укладення договору, надання і використання кредитних коштів, часткове виконання відповідачем договору та наявність непогашеної заборгованості за тілом кредиту в розмірі 82 535,67 грн.

Отже, вимога про стягнення 82 535,67 грн. заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 2 847,80 грн. суд зазначає таке.

Згідно зі статтями 549, 551 ЦК України пеня є видом неустойки, розмір і підстави стягнення якої мають бути встановлені договором або законом.

У паспорті споживчого кредиту, підписаному сторонами, у розділі щодо наслідків прострочення прямо зазначено, що пеня договором не передбачена. Водночас передбачено застосування штрафів залежно від тривалості прострочення.

Позивач заявив до стягнення 2 847,80 грн. саме як пеню, але не навів порядку її обчислення, ставки та конкретної погодженої сторонами умови, яка передбачає нарахування пені. Суд не вправі самостійно змінювати правову природу заявленої суми та визнавати її процентами або штрафом, оскільки це означало б вихід за межі позовних вимог.

Крім того, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Заявлена пеня нарахована у 2025 році, тобто протягом періоду дії зазначеного обмеження.

За таких обставин вимога про стягнення 2 847,80 грн. пені задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов належить задовольнити частково та стягнути з відповідача 82 535,67 грн. заборгованості за тілом кредиту.

Позов задоволено на 96,6647 % від заявленої суми. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.06.2026. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 573,60 грн. судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 259, 263-265, 279 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 626, 628, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.11.2023 у розмірі 82 535,67 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення пені в розмірі 2 847,80 грн. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у розмірі 2 573,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.