Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №753/20208/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20208/26

провадження № 2/753/17082/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» через представника - адвоката Ткаченко Юлію Олегівну - звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 6234784 від 29 грудня 2025 року.

Позивач просить стягнути з відповідачки 8 074,00 грн. заборгованості, з яких: 2 000,00 грн. - основна сума боргу; 1 729,00 грн. - проценти; 345,00 грн. - комісія; 4 000,00 грн. - пеня та/або неустойка. Також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.

На обґрунтування позову ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» зазначає, що 29 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 6234784, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 2 000,00 грн. За твердженням позивача, договір підписано відповідачкою із застосуванням одноразового ідентифікатора, а кредитні кошти зараховано на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Позивач також посилається на те, що право вимоги за договором кредиту перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за договором факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року та реєстром прав вимоги № 7 від 20 травня 2026 року.

Разом із позовом подано клопотання про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» інформації щодо належності відповідачці карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписки за цим рахунком за період з 29 грудня 2025 року по 01 січня 2026 року. Клопотання обґрунтовано тим, що запитувані відомості містять банківську таємницю та позивач не має можливості отримати їх самостійно.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01.09.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. витребувано в Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570; адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30) щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 : інформацію про належність їй карткового рахунку, до якого випущено платіжну картку № НОМЕР_1 , станом на період з 29 грудня 2025 року по 01 січня 2026 року; виписку за зазначеним картковим рахунком за період з 29 грудня 2025 року по 01 січня 2026 року із зазначенням операцій щодо зарахування коштів, зокрема платежу за платіжною інструкцією № 037113636053, у разі його наявності.

У відзиві ОСОБА_1 визнала факт одержання 2 000,00 грн. і обов`язок повернути цю суму. Водночас вона заперечила розмір процентів, комісії та неустойки, просила перевірити перехід права вимоги, витребувати докладний розрахунок і документи факторингу, а також відмовити у відшкодуванні 6 500,00 грн. витрат на адвоката або зменшити їх. Відповідач повідомила про утримання трьох неповнолітніх дітей та перебування у відпустці для догляду за дитиною.

Вирішення клопотань відповідача.

Відповідач просила зобов`язати позивача надати докладний розрахунок заборгованості та документи на підтвердження переходу права вимоги. До матеріалів позову вже долучено поденний розрахунок первісного кредитодавця, договір факторингу та витяг із реєстру прав вимоги. Їх достатньо для оцінки відповідних обставин у межах заявленого позову. Окремий узагальнений розрахунок ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» відображає підсумки, але суд не покладається лише на нього: суми процентів і комісії перевірено за договором та поденними даними, а в стягненні неустойки відмовлено з правових підстав.

Тому підстав витребувати ті самі документи немає. Прохання відповідача про їх додаткове витребування слід залишити без задоволення. Відповідь ПриватБанку за раніше задоволеним клопотанням позивача отримано й оцінено судом; повторного вирішення того клопотання не потрібно.

Довідка роботодавця підтверджує перебування відповідача у відпустці для догляду за дитиною. Подані нею документи щодо дітей суд враховує під час оцінки доводів про співмірність судових витрат. Ці обставини самі собою не звільняють від виконання підтвердженого кредитного зобов`язання.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено договір № 6234784. Поданий договір містить відомості про його підписання позичальницею одноразовим ідентифікатором. Довідка кредитодавця відображає направлення ідентифікатора та ідентифікацію клієнтки. Відповідачка факту одержання коштів за цим договором не заперечує.

За пунктами 2.2.1-2.2.8 договору сума кредиту становить 2 000,00 грн., строк кредитування - 360 днів, дата повернення - 23 грудня 2026 року, фіксована ставка - 0,95 % на день. Комісія за надання кредиту визначена в розмірі 17,25 % від суми кредиту, або 345,00 грн. Дата першого обов`язкового платежу - 27 січня 2026 року; його розмір за договором - 915,00 грн. Договір також передбачає неустойку в розмірі 100,00 грн. за день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, повернення кредиту або сплати заборгованості суду не надав.

Суд також бере до уваги, що право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу та відповідних реєстрів прав вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Довідка АТ «ЮНЕКС БАНК» підтверджує успішний переказ 2 000,00 грн. 29 грудня 2025 року на картку з номером, що закінчується цифрами 0850. На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» підтвердило, що відповідну картку емітовано на ім`я ОСОБА_1 . Надана банком виписка відображає 29 грудня 2025 року надходження 2 000,00 грн від кредитодавця. Зазначена у виписці окрема банківська комісія 10,00 грн не змінює встановленої суми переказу та не є заявленою позивачем договірною комісією 345,00 грн.

Договір факторингу № 25/02/26 і витяг із реєстру прав вимоги № 7 від 20 травня 2026 року ідентифікують ОСОБА_1 та договір № 6234784. За умовами договору факторингу перехід права вимоги пов`язаний із підписанням відповідного реєстру. Подана платіжна інструкція підтверджує оплату за реєстром. Отже, надані документи у сукупності підтверджують набуття позивачем права вимоги за спірним договором. Водночас запис у реєстрі про розмір вимоги не звільняє суд від перевірки законності кожного нарахування.

Відповідно до статей 12, 13 і 81 ЦПК України кожна сторона доводить обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність доказів окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності. Жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Надання відповідачу 2 000,00 грн. основної суми кредиту підтверджується взаємопов`язаними документами кредитодавця і банків та визнається відповідачкою. Доказів повернення цієї суми суду не подано.

Первісний строк повернення всієї суми кредиту припадав на 23 грудня 2026 року. Водночас договір передбачає право кредитодавця вимагати дострокового повернення після тривалого невиконання обов`язкових платежів. У матеріалах є вимога про дострокове повернення та довідка щодо її направлення 30 березня 2026 року на електронну адресу, зазначену в договорі. Поданий позов свідчить про заявлення кредитором вимоги про повернення всієї суми. На час вирішення справи після спливу передбаченого договором строку для виконання дострокової вимоги основна сума залишилася несплаченою. Тому вимога про стягнення 2 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо 1 729,00 грн. процентів, умовами договору встановлено нарахування 0,95 % на день на залишок основної суми. За незмінного залишку 2 000,00 грн. це становить 19,00 грн. за день. Поданий первісним кредитодавцем поденний розрахунок відображає нарахування з 29 грудня 2025 року до 29 березня 2026 року включно - за 91 день. Добуток 91 ? 19,00 грн становить 1 729,00 грн. Платежів, які зменшували б основну суму та базу нарахування в цей період, матеріали справи не містять. Отже, позивач довів заявлену суму договірних процентів.

Посилання відповідача на повідомлення про суму 1 015,00 грн. станом на 28 січня 2026 року цього висновку не спростовує. Згідно із самим відзивом названу суму утворювали окремі нараховані на ту дату платежі - 570,00 грн. процентів, 345,00 грн. комісії та 100,00 грн. неустойки, без включення 2 000,00 грн. основної суми кредиту. Порівняння цієї суми із загальною ціною позову за іншу дату не доводить здійснення платежу або відсутності подальших нарахувань.

Комісія 345,00 грн. прямо зазначена в пункті 2.2.8 договору як плата за надання кредиту, а пункт 6.2 передбачає її нарахування в день надання коштів. Її розмір відповідає договірному розрахунку: 2 000,00 грн. ? 17,25 % = 345,00 грн. У поданих матеріалах немає доказів її сплати. Ця комісія за змістом заявленої вимоги не є платою за прострочення, тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню.

Іншу оцінку суд дає вимозі про 4 000,00 грн неустойки. Розрахунок первісного кредитодавця відображає нарахування по 100,00 грн. на день після несплати першого обов`язкового платежу. Таким чином, це платіж саме за прострочення кредитного зобов`язання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, доведена й така, що підлягає стягненню, заборгованість становить 4 074,00 грн.: 2 000,00 грн. основної суми кредиту, 1 729,00 грн. процентів та 345,00 грн комісії. В іншій частині позовних вимог щодо боргу слід відмовити.

Позивач підтвердив сплату 2 662,40 грн судового збору. Оскільки задоволено 4 074,00 грн із заявлених 8 074,00 грн., на відповідача пропорційно до задоволеної частини позову покладається 1 343,40 грн. судового збору. Решта залишається за позивачем відповідно до статті 141 ЦПК України.

Позивач заявив до відшкодування 6 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження подано договір з адвокатом, витяг з акта наданих послуг і платіжну інструкцію щодо оплати зведеного акта за значну кількість справ. Водночас витяг з акта саме щодо ОСОБА_1 зазначає 500,00 грн за аналіз і збирання документів та 4 000,00 грн за судовий супровід і підготовку позову - разом 4 500,00 грн, тоді як позов обґрунтовує заявлені 6 500,00 грн іншою вартістю підготовки позову. Різниця 2 000,00 грн. належними документами щодо цієї справи не підтверджена.

Відповідач заявила про неспівмірність витрат і просила їх зменшити. Суд враховує ціну позову, типовий характер кредитного спору, розгляд без судових засідань, обсяг фактично підтвердженої роботи, часткове задоволення позову та наведені відповідачем обставини її сімейного стану. За цих обставин співмірною сумою підтверджених витрат, яка може брати участь у розподілі, суд визначає 1500,00 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 512, 514, 526, 530, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором № 6234784 від 29 грудня 2025 року в розмірі 4 074 (чотири тисячі сімдесят чотири) гривні 00 копійок, з яких:- 2 000,00 грн - основна сума кредиту; 1 729,00 грн - проценти за користування кредитом; - 345,00 грн - комісія за надання кредиту.

У стягненні 4 000,00 грн неустойки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 1 343 (одну тисячу триста сорок три) гривні 40 копійок судового збору та 1500,00 грн. (одна тисяча пятсот гривень 00 копійок) витрати на правничу допомогу.

Клопотання відповідача про витребування розрахунку заборгованості та документів на підтвердження переходу права вимоги залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.