Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №607/12486/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/12486/26Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.

Провадження № 33/817/469/26Доповідач - Гриниха Л.Є.

Категорія - ч.3 ст.154 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Гриниха Л.Є. з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Колцуняка Ю.В.

представника потерпілого — Кузнєцової М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Колцуняка Ю.В. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 липня 2026 року,-

Встановила:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП України і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією собаки породи «Тибетський мастиф», яка належить ОСОБА_1 .

Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору у провадженні по справі про адміністративне правопорушення на підставі п.13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно постанови, 24.05.2026 о 11:40 гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , не вжив заходів щодо утримання своєї собаки породи «Тибетського мастифу», оскільки останній вибіг з території господарства гр. ОСОБА_1 , внаслідок чого покусала гр. ОСОБА_2 , а саме в область передпліччя, кисті, лівої сідниці, таким чином порушив Правила утримання домашніх та безпритульних тварин (собак і котів) на території Тернопільської територіальної громади, затвердженого рішенням ТМР №7/36/13 від 24.07.2019, за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 154 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк апеляційного оскарження, а оскаржувану постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення є таким, що складений з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому не вказано, яке саме порушення правил утримання здійснив ОСОБА_1 , а тому не розкрито його об`єктивну сторону.

Заслухавши захисника апелянта, який підтримав подану апеляційну скаргу, і з мотивів викладених у ній, доводи потерпілого та його представника, що заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просять постанову суду першої інстанції залишити без змін, розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо поважності причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, а тому колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин і його слід поновити.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП обґрунтовані сукупністю доказів, належним чином досліджених та проаналізованих судом першої інстанції.

Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, належним чином з`ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та з`ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в невідведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №781951 від 02.06.2026; електронним рапортом зареєстрованого ЄО за №25020 від 24.05.2026; заявою ОСОБА_2 від 24.05.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.06.2026; копією консультативного висновку спеціаліста №4884; копією направлення; копією ветеринарного паспорта НОМЕР_1 .

Згідно п.1 ч.5 ст.9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною.

Вказана норма кореспондується із п.5.16 Правил утримання домашніх та безпритульних тварин (собак та котів) на території Тернопільської міської територіальної громади затвердженого рішенням ТМР №7/36/13 від 24.07.2019 фізичні та юридичні особи, які утримують собак, котів зобов`язані виконувати вимоги нормативно-правових актів у цій сфері, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Пуктом 9.3. вказаних Правил встановлено, що при вигулі собаки власник зобов`язаний:

- виключити можливість вільного, неконтрольованого пересування тварини при перетині проїжджої частини автомобільної дороги, приміщеннях та територіях загального користування, на дитячих і спортивних майданчиках.

При цьому апеляційний суд зазначає, що собака породи “Мастиф тибетський” відповідно до Переліку, затвердженого КМУ від 10.11.2021 року №1164 належить до переліку небезпечних порід собак, тому заборонено вигулювання таких собак без повідків та намордників.

Водночас у своїх письмових поясненнях долучених до матеріалів справи ОСОБА_1 підтвердив обставини події, що його собака породи “Мастиф тибетський” покусав сусіда ОСОБА_2 , у зв`язкву із чим він намагався відшкодувати завдану шкоду, а також визнав свою вину у суді першої інстанції.

З цих же підстав, апеляційний суд вважає неспроможними доводи сторони захисту про необхідність скасування постанови місцевого суду та повернення протоколу про адмінправопорушення до Тернопільського РУП ГУНП для належного оформлення, з підстав, що при складанні протоколу працівник поліції не з`ясував вік собаки, окрас, приналежність власнику, тощо, і вказана обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції.

При цьому, долучивши до матеріалів справи ветеринарний паспорт, у якому містяться відомості про вік, окрас, місце проживання та щеплення собаки породи “Мастиф тибетський”, ОСОБА_1 не заперечував з самого початку того факту, що цей собака належить йому та проживає разом з ним, який покусав його сусіда ОСОБА_2 , зазначаючи у своїх поясненнях, що був очевидцем цієї події.

Тому, доводи апеляційної скарги з приводу порушення вимог ст.256 КУпАП при складанні протоколу про адмінправопорушення не підлягають задоволенню, оскільки не впливають на правильність встановлених фактичних обставин у справі та правильність висновків місцевого суду, який вірно визначив стягнення за дане правопорушення.

При цьому, ЄСПЛ наголошує, що не будь-яке порушення процесуальної форми веде до недопустимості доказу, а лише ті, що істотно впливають на право на захист. Останньому була доведена суть обвинувачення, що виключає порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, при винесенні постанови суд вірно оцінив зібрані у справі докази та обґрунтовано дійшов до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 має місце склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а отже відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

постановила:

Клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Колцуняка Ю.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження — задовольнити.

Поновити захиснику строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Колцуняка Ю.В. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 липня 2026 року — без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя