Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №607/14916/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/14916/26Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П.

Провадження № 33/817/545/26Доповідач - Ваврів І.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.

з участю: захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Черніцького І.Р

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Черніцького І.Р. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці 16 (шістнадцять) днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Як визнав суд, 01.07.2026 року о 15:45 в м. Тернополі по вул. Симоненка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Ranger, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Черніцький І.Р. вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою, однобічністю проведеного судового розгляду, без додержання принципу верховенства права, законності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В обґрунтування своїх доводів вказує, що суд першої інстанції про доведеність кваліфікуючої ознаки повторності послався виключно на “відомості з адміністративної практики”, згідно з якими ОСОБА_1 постановою серії ЕНА № 6807453 від 10.03.2026 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн”, однак як вбачається з матеріалів справи під позицією “копія постанови ЕНА 6807453” в матеріалах фактично міститься не копія самої постанови у справі про адміністративне правопорушення, а роздруківка (витяг) з електронної бази, що містить лише узагальнені облікові відомості: дату, статтю, суму штрафу та дату справи.

Зазначає, що матеріали справи не містять постанови серії ЕНА №6807453 від 10.03.2026 року, підписаної уповноваженою посадовою особою, з роз`ясненням порядку та строків її оскарження, що позбавляє можливості перевірити та визнати доведеним факт набрання нею законної сили, а отже і факт повторності вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2-4 ст. 126 КУпАП, протягом року, що передував події 01.07.2026 року.

Звертає увагу, що у даній справі суд першої інстанції, встановлюючи повторність на підставі неналежного доказу та на підставі власного припущення про те, що сплата штрафу і відсутність оскарження свідчать про набрання постановою законної сили, фактично нівелював відсутність доказу, всупереч вимогам закону.

Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 , і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.5 ст.126 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

У разі, якщо суд не встановить підстав для закриття провадження у справі, просить направити матеріали справи до відповідного підрозділу поліції для належного оформлення.

Заслухавши апелянта - захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Черніцького І.Р., який підтримав подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.

Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 181507 від 01.07.2026, 01.07.2026 року о 15:45 в м. Тернополі по вул. Симоненка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Ranger, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху.

Протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень, що також підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

відомостями, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №181507 від 01.07.2026 року;

дорученням начальника Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області “Про проведення комплексу профілактичних заходів під назвою “Безпечні автомобільні дороги 2026” № 81713-2026 від 25.06.2026;

- рапортом старшого інспектора СРПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Тетяни Жорняк від 02.07.2026, відповідно до якого 01.07.2026 спільно із начальником СРПП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області майором поліції Віталієм Корнятом на підставі доручення Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області №81713-2026 від 25.06.2026 «Про проведення комплексу профілактичних заходів під умовною назвою «Безпечні автомобільні дороги 2026» проводились профілактичні заходи щодо зниження рівня аварійності на території Тернопільського району. Близько 16 год 45 хв в м. Тернополі по вул. Симоненка було виявлено автомобіль Ford Ranger, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого згідно отриманого орієнтування міг керувати даним автомобілем, будучи позбавленим права керування. З метою перевірки інформації транспортний засіб було зупинено в м. Тернополі по вул. Симоненка. 6а, та встановлено, що водій ОСОБА_1 згідно бази ІПНП рішенням Тернопільського міськрайонного суду №607/12436/25 позбавлений права керування транспортними засобами терміном на 1 рік з 24.11.2025 до 25.11.2026;

відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, яким підтверджуються обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №181507 від 01.07.2026;

відомостями з адміністративної практики, згідно з якими ОСОБА_1 постановою серії ЕНА №6807453 від 10.03.2026 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн, який він сплатив 24.03.2026;

копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.09.2025 у справі №607/12436/25, яка набрала законної сили 24.11.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який стягнуто в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;

карткою обліку адміністративного правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 10.03.2026 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами;

довідкою, виданою Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області, №91309-2026 від 06.07.2026, відповідно до якої згідно даних ІПНП ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_3 від 15.07.2025, орган видачі ТСЦ 6141, видавалось. Однак згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду (607/12436/25 від 25.09.2025) ОСОБА_1 позбавлено права керування на один рік. Під час складання адміністративної постанови 10.03.2026 серії ЕНА №6807453 за ч. 4 ст. 126 КУпАП у ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія та направлено на сервісний центр 6141.

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав для сумніву щодо належності та допустимості вказаних доказів.

Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП є відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції.

Так, з відеозаписів із нагрудної камери працівника поліції та відеореєстратора зі службового автомобіля поліцейського зафіксовано рух транспортного засобу FORD Ranger, д.н.з. НОМЕР_1 , який був зупинений працівниками поліції, Після зупинки автомобіля, із сидіння водія транспортного засобу вийшов ОСОБА_1 , що свідчить про те, що саме він був водієм транспортного засобу.

З аналізу вказаних відеозаписів вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що він не має права керувати транспортним засобом, оскільки постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.09.2026, у справі № 607/12436/25, яка набрала законної сили 24.11.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

З матеріалів справи, в тому числі з відеозапису, жодних порушень з боку поліцейських при оформленні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 не вбачається.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 5 ст. 126 КУпАП, необхідно встановити факт керування особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, і що таке керування є повторним протягом року.

Така кваліфікуюча ознака, як повторність, доводиться постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6807453 від 10.03.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400, який ним сплачено 24.03.2026 року.

Посилання апелянта на відсутність повторності в діях ОСОБА_1 , як обов`язкової кваліфікуючої ознаки для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, а також на недопустимість вказаної ним довідки органів поліції щодо підтвердження факту притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд оцінює вважає непереконливими.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повторність правопорушення визначається за даними автоматизованих баз Національної поліції про винесені постанови, які набрали законної сили. Відомості щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за постановою серії ЕНА № 6807453 від 10.03.2026 року за частиною четвертою статті 126 КУпАП містяться у відповідній базі даних і були досліджені судом. Доказів оскарження чи скасування цієї постанови апелянтом надано не було.

Доводи апеляційної скарги про те, що у справі не доведено кваліфікуючу ознаку повторності протягом року вчинення правопорушень, передбачених частинами другою-четвертою статті 126 КУпАП, з тих мотивів, що роздруківка з адмінпрактики не містить інформації про набрання постановою законної сили, про її оскарження/не оскарження, апеляційний суд необґрунтованими і такими, що не спростовують правильні висновки суду першої інстанції.

При цьому, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна копія постанови Тернопільського міськарйнного суду Тернопільської області від 25.09.2025 р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік.

Окрім того, на час апеляційного розгляду справи доказів скасування постанови серії ЕНА № 6807453 від 10.03.2026 року за ч.4 ст. 126 КУпАП чи прийняття до розгляду судом позову про скасування вказаної постанови апелянтом не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені ним адмінправопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.

Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.5 ст.126 КУпАП є правильним.

Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.

Керуючись ст.294 КУпАП, —

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Черніцького І.Р. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя