Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №607/7461/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2026 Справа №607/7461/26 Провадження №2/607/4463/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скиба Віталій Михайловича до Тернопільської міської ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог – МГО СЛ «Тернопільське» про визнання права власності,

У С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Скибу В.М. звернувся в суд із позовом до Тернопільської міської ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог – МГО СЛ «Тернопільське», в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку №1089 для індивідуального садівництва за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області в міській громадській організації садівників любителів «Тернопільське».

Позов обґрунтовано тим, що 10 липня 2001 року він придбав у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 612 кв.м, яка знаходиться на території садівницького товариства «Тернопільське», на землях, що знаходяться у віданні Тернопільської міської ради народних депутатів, шляхом укладення договору купівлі продажу посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Маркуліною Л.О.

Дана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на праві власності на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №736 від 23 жовтня 1996 року.

Після придбання земельної ділянки, він постійно вільно користувався та володів нею, обробляв її, вирощував рослини. Сплачував у МГО СТ «Тернопільське» щорічні внески.

Однак, у 2025 році у ЗМІ з`явилась інформація про необхідність здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке придбане до 2012 року. У зв`язку із цим, він звернувся до державного реєстратора, однак йому було відмовлено, оскільки відсутній Державний акт на землю (правовстановлюючий документ).

Позивач вказав, що переглянувши усі наявні документи, він виявив, що втратив Державний акт на землю, після чого здійснив спроби отримати копію або дублікат, однак усі державні інституції повідомили йому, що даний документ видано в одному екземплярі та відновити його неможливо.

Враховуючи те, що у позивача існують перешкоди для оформлення права власності на земельну ділянку у нотаріальному та позасудовому порядку, у зв`язку із чим він не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення та реєстрацію права власності, тому просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку у судовому порядку.

Ухвалою судді від 13.04.2026 відкрито провадження у цивільній справі №607/7461/26. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 07.05.2026 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання.

Представник позивача – адвокат Скиба В.М. в судове засідання не з`явився, подавши попередньо суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, подав суду заяву про розгляду справи без його участі вказавши, що при прийняті рішення по справі, покладається на думку суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Додатково представник МГО СЛ «Тернопільське» повідомив про те, що ОСОБА_1 дійсно є членом даного товариства. З 2001 року за ним закріплена земельна ділянка за № НОМЕР_1 площею 612 кв.м., яка розташована за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області в міській громадській організації садівників-любителів «Тернопільське». Товариству МГО СЛ «Тернопільську» відомо, що вказану земельну ділянку ОСОБА_1 дійсно придбав у попереднього власника ОСОБА_2 шляхом укладення договору купівлі продажу посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Маркуліною Л.О. (АЕВ №207437) від 10.07.2001. Після укладання договору купівлі продажу ОСОБА_3 було офіційно прийнято в члени товариства МГО СЛ «Тернопільське». З 2001 року і по теперішній час ОСОБА_1 користується земельною ділянкою безперервно, добросовісно та за цільовим призначенням, вчасно та в повному обсязі сплачує членські внески, цільові внески та земельний податок, заборгованості перед товариством немає. Жодних суперечок щодо меж ділянки чи порядку користування з боку правління та суміжних сусідів немає. Таким чином, вказав представник третьої особи, визнання за позивачем права власності не порушує прав та законних інтересів товариства МГО СЛ «Тернопільське» чи інших його членів. Позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності представник третьої особи підтримує та не заперечує щодо задоволення позову.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 612 кв.м, яка знаходиться на території садівницького товариства «Тернопільське», на землях, що знаходяться у віданні Тернопільської міської ради народних депутатів, належала ОСОБА_2 на праві власності на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №736 від 23 жовтня 1996 року.

Як слідує із матеріалів справи, 10 липня 2001 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 612 кв.м, яка знаходиться на території садівницького товариства «Тернопільське», на землях, що знаходяться у віданні Тернопільської міської ради народних депутатів, шляхом укладення договору купівлі продажу посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Маркуліною Л.О. АЕВ №207437.

Згідно довідки виданої Міською громадською організацією садівників-любителів «Тернопільське», ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою №1089. Заборгованості по членським внескам немає. МГО СЛ «Тернопільське» є правонаступником садівничого товариства «Тернопільське».

Як вбачається із інформації наданої Державним нотаріальним архівом Тернопільської області, згідно Акту прийому-передачі документів Маркуліної Л.О., приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу на зберігання до державного нотаріального архіву та Опису справ тривалого (понад 10 років) зберігання за 1995-2004 роки цього ж нотаріуса, документи про відчуження земельних ділянок на 2001 рік до Державного нотаріального архіву Тернопільської області не передавались.

Товариством з обмеженою відповідальністю «СМП ГЕОДЕЗІЯ» на замовлення ОСОБА_1 виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для індивідуального садівництва за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області, міська громадська організація садівників-любителів «Тернопільське» №1089.

Управлінням державної реєстрації Тернопільської міської ради листом №434/2801 від 02.04.2026 у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 01.04.2026 вхід.№1161, щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, повідомлено, що згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (зі змінами) далі Закон, та Постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 №1127 (зі змінами) існує законодавча процедура надання даної адміністративної послуги, що передбачена законом та вимогами до неї. Згідно частини 4 ст.20 Закону заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не підлягає розгляду в разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку (у разі державної реєстрації прав на земельну ділянку).

За вказаних обставин до правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи суспільних інтересах. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно ст. 1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а право власності набувається в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові майна належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У частині першій статті 321 ЦК України зазначається, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 цього Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Уразі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності зберігається за власниками.

Отже, в ході розгляду справи Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.2001 посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Маркуліною Л.О., однак у зв`язку із відсутністю у нього Державного акту на землю, він позбавлений можливості зареєструвати своє право власності у позасудовому порядку.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тож, враховуючи усі обставини справи та оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача по даному позову підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 для індивідуального садівництва за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області в міській громадській організації садівників любителів «Тернопільське».

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Тернопільська міська рада, адреса місця знаходження: вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305.

Третя особа: МГО СЛ «Тернопільське», адреса місця знаходження: б-р Т. Шевченка, 23/44, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 21162439.

Головуючий суддя В. Л. Дзюбич