Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №607/11611/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2026 Справа №607/11611/25 Провадження №2-о/607/29/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю присяжних Гільтай С. В.,

Пацалюка Ю. А.,

секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника, адвокатки Борової Л. В.,

представника заінтересованої особи,

адвокатки Грицак А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, призначення їй опікуна,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокатка Борова Л. В. звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про визнання недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлення над нею опіки та призначення заявника опікуном.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що ОСОБА_2 є тещею заявника, яка потребує постійного догляду, оскільки має розлади психіки, а тому перебуває на обліку у лікаря-психіатра поліклініки КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР. У зв`язку з розладом психіки ОСОБА_2 не може розуміти значення своїх дій і керувати ними, а тому потребує встановлення над нею опіки. Відповідно до акту встановлення факту здійснення догляду №231 від 28 лютого 2024 року, ОСОБА_1 здійснює догляд за матір`ю дружини ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 має можливість і бажання доглядати за ОСОБА_2 і бути її опікуном, а тому просить задовольнити подану ним заяву.

Ухвалою судді від 09 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, призначення їй опікуна залишено без руху.

20 червня 2025 року судом зареєстрована заява представника ОСОБА_1 – адвокатки Борової Л. В. про усунення недоліків та долучення документів.

Ухвалою судді від 20 червня 2025 року відкрито окреме провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, призначення їй опікуна.

Ухвалою суду, постановленою без оформлення окремого документа у судовому засіданні 11 вересня 2025 року, залучено в процесуальному статусі заінтересованої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною, встановлення опіки та призначення заявника опікуном.

Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року залучено адвоката через Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги для участі в цивільній справі № 607/11611/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, призначення їй опікуна, з метою представництва інтересів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду, постановленою без оформлення окремого документа у судовому засіданні 11 вересня 2025 року, витребувано від КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР, належним чином засвідчені копії матеріалів історії хвороби (або виписок із них) та амбулаторної картки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На запит суду до КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР від 11 вересня 2025 року про витребування копій матеріалів історії хвороби (або виписок із них) та амбулаторної картки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на адресу суду від цієї лікарні 15 жовтня 2025 року за № 03-10/3721 та 29 жовтня 2025 року за №03-10/4139 надійшли копії витягів з медичних карт стаціонарного хворого та завірені матеріали медичних карт амбулаторного хворого.

Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року у справі № 607/11611/25 призначено судово–психіатричну експертизу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України». На час проведення експертизи провадження у справі № 607/11611/25 зупинено.

28 січня 2026 року від Тернопільської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» на адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта у даній справі від 20 січня 2026 року № 37, у зв`язку з чим суд 29 січня 2026 року поновив провадження у справі.

09 березня 2026 року суд протокольною ухвалою вирішив надіслати матеріали цивільної справи № 607/11611/25 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради для прийняття рішення про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 у разі визнання її недієздатною. З 17 березня 2026 року матеріали вказаної цивільної справи перебували у віданні заінтересованої особи та були повернуті 05 серпня 2026 року до суду із поданням органу опіки і піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 у разі визнання її недієздатною та витягом з протоколу № 5 засідання опікунської ради від 10 червня 2026 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокатка Борова Л. В. заяву підтримали з мотивів, наведених у ній, просили задовольнити. Заявник пояснював, що є зятем ОСОБА_2 , здійснює за нею догляд. Через проблеми зі здоров`ям ОСОБА_2 потребує постійної сторонньої допомоги.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 – адвокатка Грицак А. М. не заперечувала щодо задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки це не буде суперечити інтересам її довірительки.

Представник заінтересованої особи Управління соціальної політики Тернопільської міської ради у судове засідання не з`явився, проте до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи, що не перешкоджає суду вирішувати заяву по суті.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, представника заінтересованої особи, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками записано – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що вбачається із свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого повторно 05 травня 2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 04 листопада 1999 року зареєстрували шлюб, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим повторно 06 травня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.

Згідно інформації яка міститься у паспорті громадянки України серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12 квітня 1991 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . За цією адресою без реєстрації проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується актом – довідкою № 24 від 13 лютого 2024 року, №11 від 11 червня 2025 року ТФ ТОВ «Керуюча компанія «Будсервіс».

За змістом акту № 231 про встановлення факту здійснення догляду від 28 лютого 2024 року, складеного начальником відділу контролю за призначення соціальних допомог і пенсій Одобецьким П. А., ОСОБА_1 здійснює догляд за ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно довідки № 455 КНП «ТОКПЛ» ТОР від 13 лютого 2024 року, ОСОБА_2 , 1937 року народження, жителька АДРЕСА_1 , з 2010 року звертається за медичною допомогою до лікаря-психіатра поліклініки, діагноз: Розлади особистості та поведінки внаслідок ОУГМ в вигляді тривожно-депресивних порушень із зниженням когнітивних функцій.

.

Відповідно до консультативного висновку № 143 КНП «ТОКПЛ» ТОР Амбулаторно-поліклінічного відділення від 16 лютого 2024 року про наявність розладів особистості та поведінки внаслідок ОУГМ з вираженими когнітивними порушеннями, ОСОБА_2 , 1937 року народження, хворіє на розлади особистості та поведінки внаслідок ОУГМ з вираженими когнітивними порушеннями.

За змістом висновку про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, складеного ПП ЛКК МЕДІКУС № 169/15 від 21 лютого 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє захворюванням, що викликає когнітивні порушення, унаслідок якого особа похилого віку потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі

На запит суду КНП «ТОКПЛ» ТОР надано відповідь № 03-10/3721 від 26 вересня 2025 року та № 03-10/4139 від 29 жовтня 2025 року із долученням копій витягів з медичної карти стаціонарного хворого та завірені матеріали медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні в 10 психіатричному відділені КНП «ТОКПЛ» ТОР: з 07 вересня 2015 року – 18 вересня 2015 року (підстава: медичні карти стаціонарного хворого № 7964). В 11 психіатричному відділені КНП «ТОКПЛ» ТОР: з 08 листопада 2011 року – 08 грудня 2011 року (підстава: медичні карти стаціонарного хворого № 8244); з 05 липня 2010 року – 10 серпня 2010 року (підстава: медичні карти стаціонарного хворого № 5019); з 14 квітня 2010 року – 26 травня 2010 року (підстава: медичні карти стаціонарного хворого № 2971).

Висновком судово–психіатричного експерта № 37 від 20 січня 2026 року установлено, що ОСОБА_2 , страждає на розлади особистості та поведінки внаслідок дисфункції головного мозку з вираженим когнітивними розладами, що досягає рівня вираженого недоумства; дане захворювання є хронічним і стійким; за своїм психічним станом ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

За змістом подання орану опіки і піклування про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 у разі визнання її недієздатною, заявник бажає бути опікуном над своєю тещею - ОСОБА_2 у разі визнання останньої недієздатною, а відтак врахувавши витяг з протоколу № 5 засідання опікунської ради при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 10 червня 2026 року, опікунська рада при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради вирішила: погодити кандидатуру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в опікуни над тещою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останньої рішенням суду недієздатною. Інших близьких родичів які б могли здійснювати опіку стосовно ОСОБА_2 , окрім нього немає. З матеріалів,. долучених до заяви, та усних пояснень заявника вбачається наступне: чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 помер в 2011 році; син ОСОБА_2 - ОСОБА_5 помер в 2005 році; дружина заявника - ОСОБА_6 не може належно опікуватись матір`ю в зв`язку з захворюванням опорно-рухового апарату. ОСОБА_1 декілька років підряд здійснював та був офіційно оформлений по догляду за тещею.

За вказаних обставин до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до статті 36 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (частини перша-третя статті 41 ЦК України).

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Відповідно до частини третьої статті 296 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Частиною третьою статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров?я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).

Висновок експерта відноситься до засобів доказування на підставі ч. 2 ст. 76 ЦПК України.

Обов`язкове призначення судом експертизи при визнанні фізичної особи недієздатною визначено ст. 105 ЦПК України, в якій, зокрема, зазначено, що призначення експертизи судом є обов`язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Висновком судово–психіатричного експерта № 37 від 20 січня 2026 року, який описано вище, установлено, що ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Висновок судово–психіатричного експерта є повним і чітким, не викликає сумнівів у його правильності, ґрунтується на дослідженні медичної документації, матеріалів цивільної справи, амбулаторному дослідженні психічного стану ОСОБА_2 та не суперечить наявним у справі доказам.

Визначення понять психічного розладу та тяжкого психічного розладу наведено у Законі України «Про психіатричну допомогу», відповідно до якого психічними розладами є розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті, а під тяжким психічним розладом розуміють розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.

Аналіз наведених положень цивільного закону дає підстави для висновку, що недієздатність особи – це втрата можливості користуватися своїми громадянськими правами внаслідок глибоких порушень психіки.

Отже, суд може визнати фізичну особу недієздатною при наявності даних про те, що певний стан її психіки, який проявляється у хронічному, стійкому, тяжкому психічному розладі, позбавляє таку особу здатності усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Такі дані про психічний розлад фізичної особи та вплив цього розладу на здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними повинні бути достатніми і переконливими, в інакшому випадку будуть порушені права та законні інтереси такої особи.

Відповідно до Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; кожен має право на повагу до його гідності; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 21, частина друга статті 22, частина перша статті 28, частина перша статті 29, частини перша, друга статті 55 Конституції України).

Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.

За встановлених судом обставин, захворювання ОСОБА_2 є хронічним і стійким психічним розладом, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, тобто остання не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, що свідчить про недієздатність заінтересованої особи.

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України).

ОСОБА_1 просив визнати ОСОБА_2 недієздатною та призначити заявника її опікуном.

Згідно подання опікунської ради при Виконавчому комітеті Тернопільської міської ради про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 у разі визнання її недієздатною, заявник бажає бути опікуном над тещею - ОСОБА_2 у разі визнання останньої недієздатною, а відтак врахувавши витяг з протоколу № 5 засідання опікунської ради при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 10 червня 2026 року, опікунська рада при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради вирішила: погодити кандидатуру ОСОБА_1 , 1975 року народження, жителя АДРЕСА_2 , в опікуни матері дружини ОСОБА_2 , 1937 року народження, у разі визнання останньої рішенням суду недієздатною.

У статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Для ефективного виконання функцій, які покладені на опікунів та піклувальників, встановлення опіки або піклування має відбуватися за вільною згодою особи (опікуна, піклувальника), оскільки тільки за цієї умови можливе створення підопічному належних умов виховання та проживання.

З досліджених документів вбачається, що заявник погоджується бути опікуном недієздатної особи, він відповідає усім наведеним вимогам. ОСОБА_1 є зятем особи, яка визнається недієздатною, він спроможний бути опікуном над недієздатною особою, ним створені усі необхідні умови для догляду за ОСОБА_2 , оскільки вони проживають разом. Інших близьких родичів, які б могли здійснювати опіку стосовно ОСОБА_2 немає, чоловік та син померли, що досліджував орган опіки та піклування, а дружина заявника - ОСОБА_6 , не може бути опікуном за станом здоров`я.

Отож, Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради встановлювалося коло членів сім`ї ОСОБА_2 , які б могли здійснювати за нею догляд, проте через стан свого здоров`я вони не можуть бути опікунами та такої згоди не надавали.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, призначення їй опікуна підлягає задоволенню в повному обсязі.

В силу положень ч. 5 та ч. 6 ст. 300 ЦПК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 264-265, 293-294, 295-300, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Заяву задовольнити.

Визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити строк дії рішення про визнання недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - два роки, з дня набрання рішенням законної сили.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст. 300 ЦПК України, відповідно до якого скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересовані особи: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, адреса місцезнаходження: вул. Лисенка, буд. 8, м. Тернопіль, 46002;

ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складено 25 вересня 2026 року.

Головуючий Герчаківська О. Я.

Присяжні Гільтай С. В.

Пацалюк Ю. А.