Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №444/5106/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/5106/25

Провадження № 2/444/641/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

03 вересня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М. ,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, третя особа: Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно за законом. В позові посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_3 в Жовківській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу ( у нотаріуса № 1242010).

ОСОБА_5 отримала у Жовківській державній нотаріальній конторі отримала два свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3 від 04 березня 2010 року та 19 березня 2010 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_5 залишилося наступне спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 , що стверджується випискою з погосподарської книги від 22.09.2025р. №69, який вона прийняла після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , але юридично не оформила.

Після смерті ОСОБА_5 залишилося троє спадкоємців її діти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .

Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли її донька ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки подали заяви до нотаріальної контори.

ОСОБА_6 заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер.

Випискою з погосподарської книги від 22.09.2025 року № 69 стверджується, що будинковолодіння особовий рахунок № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 належить до робітничого типу двору.

Головою двору є ОСОБА_3 .

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зверталися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус в письмовій формі мені відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, оскільки їх батьки такого права належним чином не зареєстрували.

У зв`язку з наведеним, позивачі просять позов задовольнити.

Ухвалою судді від 18.12.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 12.02.2026 року, витребувано від третьої особи, Жовківської державної нотаріальної контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) належним чином завірену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

12.02.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду, повторно витребувано від Жовківської державної нотаріальної контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) належним чином завірену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

28.05.2026 року ухвалою суду повторно витребувано Жовківської державної нотаріальної контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) належним чином завірену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи, яка заведена після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подали на адресу суду письмові заяви, в яких зазначили, що позовні вимоги підтримують та просять розгляд справи проводити у їх відсутності.

Представник відповідача - Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду направлено листа, в якому зазначено, що Куликівська селищна рада просить розгляд справи проводити у відсутності їх представника. При вирішенні справи по суті відповідач покладається на думку суду.

Представник третьої особи - Жовківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в підготовче судове засідання не прибув, нотаріальна контора просила розгляд справи проводити за відсутності їх представника. Надіслано на адресу суду копії спадкових справ.

А тому, судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності учасників справи та на підставі поданих до суду доказів.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис № 38 (арк. спр.6).

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме частка в житловому будинку АДРЕСА_1 , а спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина ОСОБА_4 .

Про те що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , перебували у зареєстрованому шлюбі стверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (арк.спр.9).

Після смерті ОСОБА_3 в Жовківську державну нотаріальну контору звернулася його дружина ОСОБА_5 , де було відкрито спадкову справу ( у нотаріуса № 1242010).

ОСОБА_5 після смерті чоловіка частково оформила спадщину та отримала у Жовківській державній нотаріальній конторі отримала два свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3 від 04 березня 2010 року та 19 березня 2010 року (спадкова справа 124/2010).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (арк.спр.7).

Після смерті ОСОБА_5 залишилося наступне спадкове майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 , що стверджується випискою з погосподарської книги від 22.09.2025р. №69, який вона прийняла після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , але юридично не оформила.

Заповіт від імені померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , в Куликівській селищній раді Львівського району Львівської області не посвідчувався, що стверджується довідкою №56 від 13.08.2025 року (арк. спр. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, що стверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (арк.спр.8).

ОСОБА_6 після смерті матері ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини не звертався у встановлений законом строк, звернулися лише позивачі в справі, а тому частка яку б міг отримати ОСОБА_6 переходить до інших спадкоємців.

Згідно із виписками з погосподарської книги Куликівської селищної ради від 22.09.2025 року № 69,68 станом на 30.06.1990 року та станом на 15.04.1991 року будинковолодіння особовий рахунок № НОМЕР_1 , №623 по селу с.Мервичі належить до робітничого типу двору, головою двору є ОСОБА_3 , інші члени двору: дружина ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_7 , син ОСОБА_6 (арк.спр.14,15).

Таким чином, право власності робітничого двору, було зареєстроване згідно з вимогами чинного на той час законодавства в погосподарській книзі Куликівської селищної ради .

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ОСОБА_7 , встановлено що її батьками є ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 (арк.спр.10).

У зв`язку із одруженням позивачка своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_8 " змінила на " ОСОБА_9 ", що стверджено копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 (арк.спр.11).

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 ОСОБА_2 , встановлено що його батьками є ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 (арк.спр.12).

Після смерті матері ОСОБА_5 , позивачі діти померлої, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Жовківської державної нотаріальної контори, де на підставі їх заяв про прийняття спадщини, а саме на житловий будинок з господарським будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було відкрито спадкову справу №296/2025.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було відмовлено з причини неподання заявниками необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке підлягає реєстрації, що встановлено із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.11.2025 року (арк. спр. 40).

Так, з довідки виданої 12.08.2025 року Куликівською селищною радою Львівського району Львівської області встановлено, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті із нею були зареєстровані: син ОСОБА_6 , син ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_1 , онука ОСОБА_10 , онука ОСОБА_11 , онука ОСОБА_12 (арк.спр.17).

Згідно з довідкою виданою 09.08.2022 року виконавчим комітетом Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, житловий будинок АДРЕСА_2 , в арешті, під забороною та в заставі не перебуває (арк.спр.16).

Однак, реєстрація права власності житлового будинку АДРЕСА_3 станом на 29 грудня 2012 року не проводилась, що засвідчується довідкою виданою Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське МБТІ» за Ф4503 від 06.10.2025 року (арк. спр. 13).

Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що позивачі – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті своєї матері, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з вимогами ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається за заповітом або за законом.

До спадкового майна відноситься житловий будинок АДРЕСА_1 , який був зареєстрований згідно з вимогами чинного на той час законодавства в погосподарській книзі села Мервичі як господарство, що відносилося до суспільної групи «робітничий двір».

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

- реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

- на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, з вищенаведеного встановлено, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини 1 статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з статтею 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з частиною 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивачі після смерті матері – ОСОБА_5 звернулися до Жовківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із чим було зареєстровано спадкову справу за № 296/2025, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , їм було відмовлено з підстави ненадання заявником необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке підлягає реєстрації.

Отже, з вищенаведеного випливає, що позивачі є спадкоємцями за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак свідоцтва про право на спадщину за законом отримати не можуть, оскільки у них відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Відповідно до п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296/5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, що стало причиною звернення позивача до суду.

Оскільки спадкодавець - ОСОБА_5 за час свого життя не оформив правовстановлюючих документів на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: житловий будинок АДРЕСА_1 , тому на даний час позивачі як спадкоємці за законом звернулись з позовом до суду.

З технічного паспорту виданого КП ЛОР Червоноградським МБТІ на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами - житловий будинок АДРЕСА_1 (арк. спр.29-32) встановлено, що загальна площа приміщень складає 89.3 кв.м, житлова 39.7 кв.м, допоміжна площа 49.6 кв.м.

Згідно з ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття такого права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Суд також враховує те, що інші спадкоємці з відповідними вимогами не звертались.

Ураховуючи наведене, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази та встановивши дійсні обставини справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 89.3 кв.м, житлова 39.7 кв.м, допоміжна площа 49.6 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 89.3 кв.м, житлова 39.7 кв.м, допоміжна площа 49.6 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 14.09.2026 року.

Суддя: Олещук М. М.