Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №336/8490/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8490/26

Провадження №: 2-а/336/98/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Боєва Є.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя через підсистему «Електронний суд» в інтересах позивача звернувся адвокат Яковенко О.С. із вказаним позовом, відповідно до якого просить скасувати постанову №R694230 від 14.08.2026, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 про накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення, провадження по справі закрити.

В обґрунтування позову зазначає, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Уральське Вільнянського району Запорізької області, що підтверджується паспортом громадянина України, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий Вільнянським РС УДМС України в Запорізькій області 31 травня 2016 року. ОСОБА_1 на даний час перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 05 серпня 2021 року Позивач офіційно зареєстрував свій постійний задекларований/зареєстрований адрес місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . 12 липня 2024 року Позивач у встановлений законодавством 60-денний строк належним чином та вчасно уточнив свої персональні та військово-облікові дані (адреса проживання, email, телефон) у системі «Оберіг», що підтверджується позначкою «Дані уточнено вчасно» у військово-обліковому документі. 15 вересня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 подав до органів Національної поліції звернення щодо подачі Позивача у «розшук» із фабульним формулюванням: «Не стали на військовий облік за місцем перебування як ВПО». 12 серпня 2026 року через застосунок «Резерв+» Позивач сформував електронний військово-обліковий документ, у якому було відображено наявність звернення до Нацполіції від 15.09.2025. 12 серпня 2026 року позивач через застосунок «Резерв+» подав заяву, в якій зазначає що не оспорює допущене порушення та згодний на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

14 серпня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № R694230 від 14.08.2026 р. стосовно Позивача ОСОБА_1 . Зазначеною постановою Позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень. Відповідно до змісту оскаржуваної постанови №R694230, підставою для її винесення стало те, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», Позивач «не став на військовий облік як внутрішньо переміщена особа (ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу"), чим допустив порушення правил військового обліку».

Позивач вважає зазначену постанову №o R694230 від 14.08.2026 року незаконною, необґрунтованою, винесеною з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, а також поза межами строків накладення адміністративного стягнення, з огляду на наступне.

Так, Позивач з 05 серпня 2021 року (тобто ще до початку повномасштабного вторгнення рф) безперервно та постійно зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач ніколи не змінював свого місця проживання, не переміщувався з тимчасово окупованих територій чи зон бойових дій, ніколи не звертався за отриманням статусу ВПО та не отримував довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Згідно зі ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», обов`язок постановки на військовий облік за новим місцем перебування стосується виключно осіб, які змінили місце проживання або прибули на нове місце проживання (зокрема як ВПО). Позивач, не змінюючи зареєстроване місце проживання з 2021 року, перебуває на військовому обліку та виконав обов`язок щодо своєчасного уточнення даних 12.07.2024 року, вказуючи саме цю постійну адресу в м. Запоріжжя. Вимога Відповідача про необхідність постановки Позивача на облік «як ВПО» є протиправним накладенням на громадянина обов`язку, не передбаченого законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Оскільки Позивач не є ВПО, в його діях повністю відсутній як об`єкт, так і об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Навіть за умови уявного та безпідставного припущення про наявність у діях Позивача будь-якого порушення (що категорично заперечується), оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв`язку з закінченням строків притягнення до відповідальності. Згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Як убачається з військово-облікового документа від 12.08.2026 р. та матеріалів справи, Відповідач зафіксував нібито вчинене «порушення» та сформував звернення до органів Національної поліції ще 15 вересня 2025 року. Таким чином, день «виявлення» стверджуваного порушення Відповідачем – 15.09.2025 року, трьохмісячний строк для накладення стягнення з дня виявлення закінчився 15 грудня 2025 року. Оскаржувана постанова винесена Відповідачем 14 серпня 2026 року, тобто через 11 місяців після виявлення та за межами будь-яких встановлених ст. 38 КУпАП строків. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, є безумовною підставою, що виключає провадження в справі та вимагає його закриття.

Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 всупереч вимогам статті 279-9 КУпАП, де зазначено, що після отримання заяви ОСОБА_1 , що він не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, зобов`язаний був перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Але, суб`єкт владних повноважень не перевірив фактичні дані, у зв`язку із чим виніс передчасно постанову щодо накладення штрафу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою від 04.09.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 30.09.2026.

05.09.2026 представником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 поданий відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі

В обгрунтування заперечень зазначає, що згідно з абз. 5 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Частиною 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік. ОСОБА_1 , згідно інформації зазначеної в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», зазначено адреса місця проживання: АДРЕСА_1 . Дана адреса по територіальності відноситься до ІНФОРМАЦІЯ_5 . За вказаною адресою ОСОБА_1 не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 протягом 7 днів, чим порушив ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з чим через Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», 15.09.2025р. було подано звернення № Е3608331 до Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про оголошення ОСОБА_1 для доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП для складання протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. 12.08.2026р. ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста подав заяву про його згоду у вчиненні ним зазначеного вище адміністративного правопорушення (завірена копія заяви надається), на підставі ст. 279-9 Кодексом України про адміністративні правопорушення. На підставі заяви ОСОБА_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесена Постанова № R694230 від 14.08.2026р.

11.09.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, а 15.09.2026 представник відповідача – заперечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 14 серпня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № R694230 від 14.08.2026 р. стосовно Позивача, ОСОБА_1 . Зазначеною постановою останнього було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, що полягало у тому, що ОСОБА_1 не став на військовий облік як ВПО (ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу"), чим допустив порушення правил військового обліку».

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ст. 279-9 КУпАП – за наявності заяви ОСОБА_4 відповідно до якої останній не оспорює допущене порушення, згодний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Як зазначено вище, оскаржувана постанова винесена в порядку ст. 279-9 КУпАП.

Статтею 279-9 КУпАП визначено, що в разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Отже подання особою заяви відповідно до якої особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, не звільняє посадову особу від обов`язку дотримуватися вимог статей 247, 280, 283 КУпАП.

Статтю 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі;

10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.

Статею 283 КУпАП визначено зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1- цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

Вказаних вимог КУпАП начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 у повній мірі не дотримався.

Згідно із ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Згідно з частиною 3 статті 210 КУпАП відповідальність настає у разі порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинені в особливий період.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а загальні засади проходження в Україні військової служби закріплені в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч.4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Разом з тим оскаржувана постанова не містить жодного посилання обставини, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Зокрема, у постанові відсутні відомості: коли саме позивач змінив місце проживання; коли у нього виник обов`язок стати на військовий облік за новою адресою; який саме строк був порушений; на підставі яких документів встановлено факт такого порушення; які саме відомості реєстру підтверджують вину позивача.

Як встановлено судом, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Уральське Вільнянського району Запорізької області, що підтверджується паспортом громадянина України, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий Вільнянським РС УДМС України в Запорізькій області 31 травня 2016 рок

05 серпня 2021 року Позивач офіційно зареєстрував свій постійний задекларований/зареєстрований адрес місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади № 2026/013972860 від 14.08.2026 р.

12 липня 2024 року Позивач уточнив свої персональні та військово-облікові дані у системі «Оберіг», що підтверджується позначкою «Дані уточнено вчасно» у витягу з військово-облікового документу, що сформований 12.08.2026.

Позивач також зазначає, що ніколи самостійно не звертався із заявою про постановку на обілк до ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відповідач із власної ініціативи узяв Позивача на облік «автоматично» без законних на те підстав.

Вказані доводи позивача відповідач не спростував.

Отже, встановлені судом фактичні обставини не відповідають змісту постанови про адміністративне правопорушення, оскільки позивач не є внутрішньо переміщеною особою та в нього відсутній обов`язок дотримуватися ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Посилання представника відповідача що у постанові допущено помилку в кваліфікації допущеного ОСОБА_1 правопорушення - замість «непостановки на облік як ВПО» слід було зазначити «непостановку на облік за новим місцем проживання», суд відхиляє як таку, що не може вплинути на наслідки судового розгляду, адже судом досліджується правомірність винесеної постанови у межах тих обставин, які викладені в оскаржуваній постанові як фактичні підстави для її винесення.

Таким чином оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 532,48 грн, а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 77, 205, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову №R694230 від 14.08.2026, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 17 000 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 гривень.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_2 ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.С. Боєв 30.09.26