Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №334/6575/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 02.10.2026

Справа № 334/6575/26

Провадження № 2/334/4574/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Фетісова М.В., за участі секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

представник позивача Новіков І.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 31.08.2025-100002117 від 03.09.2025 в сумі 28 600 гривень.

Позов обґрунтовує тим, що 03.09.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем укладений Кредитний договір (оферти) № 31.08.2025-100002117, відповідно до якого сума кредиту 10 000 гривень, строк, на який надається Кредит, – 217 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту – 07.04.2026, процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, процентна ставка «Економ» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 9% від суми Кредиту та дорівнює 630 гривень, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 630 гривень у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. 17.09.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до якого ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» зобов`язується надати відповідачу 2-й Транш у сумі 3 000 гривень, дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) – 17.09.2025. Кошти надіслані на платіжну картку № НОМЕР_1 , строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) - 203 днів з дати його надання, комісія, пов`язана з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) – 9% від суми 2-го Траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 270 гривень, комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового договору встановлюється у сумі 900 гривень, починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. В зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового договору становлять 0,75%. Позивач констатує факт, що він свої зобов`язання за Договором виконав належним чином та в повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 28 600 гривень, що складається з: тіла кредиту – 10 000 гривень, процентів – 12 400 гривень, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) – 1 800 гривень, відсотків, нараховані по статті 625 ЦК України – 4 400 гривень. Відповідно до Закону України № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» виключений пункт 6.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань. Кредитний договір з відповідачем був укладений після набрання чинності змін до вказаного закону, а тому вимога позивача про стягнення неустойки є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як вказаний закон є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування.

Відповідач відзив на позов не подав.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 10.07.2026 відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу в його електронний кабінет та отримана ним 13.07.2026. Отже відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України позивач є належним чином повідомленим про розгляд справи. Також ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим у встановленому законом порядку його місцем проживання, який повернувся до суду з відміткою про відсутність відповідача за адресою місцезнаходження від 21.07.2026. Таким чином відповідно до пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України відповідач є належним чином повідомленим про розгляд справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

03.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» з заявкою кредитного договору № 31.08.2025-100002117 (кредитної лінії).

Відповідно до умов вказаної заявки відповідач пропонував позивачу надати йому кредит на банківський рахунок № НОМЕР_2 у сумі 7 000 гривень, строк, на який надається Кредит, – 217 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту – 07.04.2026, процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, процентна ставка «Економ» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 9% від суми Кредиту та дорівнює 630 гривень, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 630 гривень у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, денна процентна ставка 0,72%.

03.09.2025 позивач акцептував вищевказану пропозицію відповідача, що підтверджується відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) Кредитного договору № 31.08.2025-100002117 (кредитної лінії).

Отримання відповідачем кредиту в сумі 7 000 гривень на картку № НОМЕР_3 підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 22.06.2026 № 1931-2206.

17.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» з примірною пропозицією про укладення Додаткового договору (оферта) до Кредитного договору (кредитної лінії).

Відповідно до умов вказаної пропозиції відповідач пропонував позивачу збільшити йому кредит в сумі 10 000 гривень, яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами Додаткових договорах (чергові Транші).

Відповідно до пункту 1.2 вказаного Додаткового договору ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» зобов`язується надати відповідачу 2-й Транш у сумі 3 000 гривень; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) – 17.09.2025, банківський рахунок № 5168-74XX-XXXX-9126, строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) – 203 дні з дати його надання, комісія, пов`язана з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) – 9% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 270 гривень, комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового договору встановлюється у сумі 900 гривень, починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом, денна процентна ставка 0,75%.

17.09.2025 позивач акцептував вищевказану пропозицію відповідача, що підтверджується промірною відповіддю кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення Додаткового договору до Кредитного договору (кредитної лінії).

Отримання відповідачем другого траншу кредиту в сумі 3 000 гривень на картку № НОМЕР_4 підтверджується листом ТОВ ««ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ»»» від 20.04.2026 № 318837167623812520042026.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором 31.08.2025-100002117 станом на 16.06.2026 заборгованість відповідача становить 28 600 гривень, що складається з: тіла кредиту – 10 000 гривень, процентів – 12 400 гривень, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) – 1 800 гривень, відсотків, нараховані по статті 625 ЦК України – 4 400 гривень. Проценти по кредиту нараховані за період з 03.09.2025 по 07.04.2026 та проценти по статті 625 ЦК України з 04.10.2025 по 07.10.2025 та з 04.11.2025 по 03.12.2025.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 14.12.2021 № 1953-IX «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в редакції, чинній на час укладення договору, фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію. У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.

Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.

У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675-VIII) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону № 675-VIII).

Частиною п`ятою статті 11 Закону № 675-VIII передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами Кредитного договору та Додаткового договору, підписавши його електронним підписом одноразовими ідентифікаторами Е426 та К623.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 15.11.2016 № 1734-VIII «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд встановив, що ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за Кредитним договором та Додатковим договором виконало належним чином, надавши відповідачу кредит на банківський рахунок № 5168-74XX-XXXX-9126 у сумі 10 000 гривень, строком на 217 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту – 07.04.2026 процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, процентна ставка «Економ» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», комісія, пов`язана з наданням Кредиту –630 гривень, другого траншу Кредиту – 270 гривень. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 630 гривень у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором 31.08.2025-100002117 станом на 16.06.2026 заборгованість відповідача становить 28 600 гривень, що складається з: тіла кредиту – 10 000 гривень, процентів – 12 400 гривень, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) – 1 800 гривень, відсотків, нараховані по статті 625 ЦК України – 4 400 гривень.

Перевіривши вказаний розрахунок заборгованості по процентам, суд дійшов до наступного.

Проценти нараховані позивачем у межах строку кредитування за період з 03.09.2025 по 04.12.2025 за фіксованою незмінною процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1% за один день користування кредитом, та за період з 05.12.2025 по 07.04.2026 за фіксованою незмінною процентною ставкою «Економ» у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, що передбачено пунктами 6-7 Кредитного договору.

Предметом позову, у тому числі, є стягнення з відповідача заборгованості по процентам відповідно до статті 625 ЦК України в сумі 4 400 гривень.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте пунктом 18 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було продовжено та діє на час ухвалення рішення у даній справі.

Таким чином заборгованості по відсоткам відповідно до статті 625 ЦК України підлягає списанню позивачем, оскільки відповідач звільнений від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) заборгованості на підставі за статті 625 ЦК України за таке прострочення виконання грошового зобов`язання, що є підставою для відмові у позові в частині стягнення заборгованості по відсоткам відповідно до статті 625 ЦК України.

Судом встановлено, що протягом строку кредитування позивач нараховував відповідачу одночасно проценти за користування кредитом та проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Проте, поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, а отже регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Отже одночасне нарахування позивачем процентів за користування кредитом та процентів, як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, є неправомірним.

При цьому судом встановлено, що 07.10.2025 після внесення відповідачем грошових коштів на сплату заборгованості позивачем були спрямовані грошові кошти в сумі 600 гривень на погашення заборгованості по процентам, нарахованих відповідно до статті 625 ЦПК України. Оскільки нарахування позивачем вказаних процентів проведено безпідставно, сплачені відповідачем проценти за статтею 625 ЦК України необхідно вирахувати із заборгованості за процентами, передбаченими Кредитним договором.

Предметом позову також є стягнення з відповідача комісії обслуговування за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 1 800 гривень.

Відповідно до пункту 9 Кредитного договору комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 630 гривень у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із приватно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 1734-VIII після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Таким чином пункт 9 Кредитного договору містить умови про плату за послуги, які позивач має надавати безкоштовно відповідно до статті 11 Закону № 1734-VIII, зокрема, за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу. Також обслуговування кредиту не є послугою, що об`єктивно надається кредитодавцем.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

Суд дійшов висновку про те, що положення пункту 9 Кредитного договору про обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту, є нікчемними на підставі абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону № 1023-XII, а отже нарахування позивачем відповідачу заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в сумі 1 800 гривень є безпідставним.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 31.08.2025-100002117 від 03.09.2025 в сумі 21 800 гривень, що складається з: тіла кредиту – 10 000 гривень, процентів – 11 800 гривень (12 400 гривень (заявлена заборгованість по процентам) - 600 гривень (сплачені відповідачем проценти за статтею 625 ЦК України)).

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 029,38 гривні (2 662,40 гривні (сплачений судовий збір) х (21 800 гривень (задоволена частина позову) х 100% : 28 600 гривень (ціна позову)). Також з відповідача підлягають стягненню витрати позивача, пов`язані з вчиненням дій, пов`язаних з розглядом справи, а саме з надсиланням відповідачу копій поданих до суду документів цінним листом з описом вкладення в сумі 94,35 гривні (123,78 гривень (вартість витрат) х (21 800 гривень (задоволена частина позову) х 100% : 28 600 гривень (ціна позову)).

Керуючись статтями 3 - 5, 10 - 13, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 31.08.2025-100002117 від 03.09.2025 у сумі 21 800 (двадцять одна тисяча вісімсот) гривень.

У позові в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судові витрати в сумі 2 123 (дві тисячі сто двадцять три) гривні 73 копійки, які складаються із судового збору у сумі 2 029 (дві тисячі двадцять дев`ять) гривень 38 копійок та витрат на надсилання поштової кореспонденції у сумі 94 (дев`яносто чотири) гривні 35 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833,

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя М.В. Фетісов