Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 22 вересня 2026 р.
Справа: №334/6301/26
Суддя: Ісаков Д. О.
Дата документу 23.09.2026
Справа № 334/6301/26
Провадження № 2/334/4398/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
23 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Прийменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
ВСТАНОВИВ:
26 червня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою відповідача ОСОБА_2 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2015 року у справі №334/6155/15-ц з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на користь матері позивачки ОСОБА_3 на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 700,00 гривень щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 29.07.2015 і до повноліття дитини.
В подальшому рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 04.08.2025 року у справі №334/4778/25 змінено розмір та спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2015 року у справі №334/6155/15-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 700,00 гривень на 1/4 частину заробітку (доходу) відповідача щомісячно до повноліття дитини, але не менш 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Починаючи з дня набрання даним судовим рішенням законної сили припинено стягнення аліментів на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя на виконання судового рішення по справі №334/6155/15-ц від 28.08.2015 року. Виконавчий лист по справі 334/6155/15-ц від 28.08.2015 року, виданий Ленінським районним судом м. Запоріжжя, після повного погашення за ним заборгованості повернути до Ленінського районного суду м. Запоріжжя для долучення до матеріалів даної цивільної справи.
Відповідач рішення виконував, проте не належним чином, не регулярно та не в повному обсязі, та має заборгованість.
На теперішній час позивачка досягла повноліття, проте навчається в закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Запорізький професійний коледж моди і стилю» форма навчання денна за професією - «Перукар (перукар-модельєр). Візажист» з 01.09.2024 р. - 25.01.2027, курс навчання ІІІ (третій), навчається на бюджетній основі, забезпечується стипендією згідно законодавства. Вказана інформація підтверджується довідкою №420 від 28.05.2026 року.
Враховуючи те, що позивачка продовжує навчання за денною формою, вона не може працювати, у зв`язку з чим не має змоги самостійно забезпечувати особисті мінімальні потреби, через це потребує матеріальної допомоги від батьків на період навчання. Мати позивачки ОСОБА_3 добровільно утримує повнолітню доньку, купляє одяг та взуття, ліки та предмети особистої гігієни, проїзд на навчання, приладдя для навчання тощо, разом з тим, цього недостатньо для повноцінного забезпечення студентки.
Позивачка отримує стипендію в розмірі 1237,50 гривень, що не досягає навіть 50% розміру прожиткового мінімуму для особи 18 років.
В той же час, враховуючи, що в добровільному порядку відповідач не приймає участі в утриманні позивачки, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, але має таку можливість, тому виникла необхідність звернутися до суду з цим позовом.
Просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі частини від усіх його доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом до закінчення навчання ОСОБА_1 , але не більш як до досягнення нею 23-х років.
30.06.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
23.09.2026 року представник позивачки – адвокат Граніч О.С. подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника. Позовні вимоги підтримує, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За таких обставин суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України розглядати справу у заочному порядку за наявними в ній матеріалами та доказами, поданими позивачем.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази у сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Главою 16 Сімейного кодексу України внормовано обов`язок батьків утримувати повнолітніх доньку, сина та його виконання.
Зокрема, обов`язок батьків утримувати повнолітніх доньку, сина, що продовжують навчання, встановлено статтею 198 СК України.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
28.08.2015 року рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/6155/15-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 700,00 гривень щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 29.07.2015 і до повноліття дитини.
В подальшому рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 04.08.2025 року у справі №334/4778/25 змінено розмір та спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2015 року у справі №334/6155/15-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 700,00 гривень на 1/4 частину заробітку (доходу) відповідача щомісячно до повноліття дитини, але не менш 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили припинено стягнення аліментів на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя на виконання судового рішення по справі №334/6155/15-ц від 28.08.2015 року.
Виконавчий лист по справі 334/6155/15-ц від 28.08.2015 року, виданий Ленінським районним судом м. Запоріжжя, після повного погашення за ним заборгованості повернути до Ленінського районного суду м. Запоріжжя для долучення до матеріалів цивільної справи.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 досягла повноліття.
Проте, позивачка навчається в закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Запорізький професійний коледж моди і стилю» форма навчання денна за професією - «Перукар (перукар-модельєр). Візажист» з 01.09.2024 - 25.01.2027, курс навчання ІІІ (третій), навчається на бюджетній основі, забезпечується стипендією згідно законодавства, що підтверджується довідкою виданою 28.05.2026 року Закладом професійної (професійно-технічної) освіти «Запорізький професійний коледж моди і стилю» за №420.
Оскільки ОСОБА_1 продовжує навчання, то потребує витрат на купівлю одягу та взуття, ліків та предметів особистої гігієни, на оплату освітніх послуг, придбання літератури, канцелярських товарів, витрати на транспорт, тощо.
Позивачка зазначає у позові, що мати ОСОБА_3 добровільно утримує її, разом з тим, цього недостатньо для повноцінного забезпечення студентки.
Також, ОСОБА_1 отримує стипендію в розмірі 1237,50 гривень, що є недостатнім для задоволення необхідних потреб позивачки.
Відповідач не бере належної участі в утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання і в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.
Відповідач є працездатним, а тому спроможний надавати таку матеріальну допомогу. Матеріальне становище відповідача є достатнім для надання матеріальної допомоги повнолітній дитині, яка продовжує навчання. Тобто обставини, які б впливали на можливість відповідача надавати таку матеріальну допомогу - відсутні.
Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує вісімнадцять років, але є меншим двадцяти трьох років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та повнолітніх доньку, сина).
Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідач відзиву на позов не подав та не спростував обставини викладені позивачкою в позовній заяві, не надав доказів щодо утримання дитини.
Зважаючи на розмір заявлених вимог, суд вважає можливим встановити аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно починаючи з 26.06.2026 року і до закінчення нею навчання, а саме до 26.01.2027 року, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку за умови продовження навчання, що буде розумним, справедливим та зваженим.
Право на утримання аліментів припиняється у разі припинення навчання.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на повнолітню доньку не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд зазначає, що стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України передбачає прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817 гривень та дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень, а тому вказана вимога не ґрунтується на законі.
Згідно статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Рішення суду має відповідати принципу рівності обов`язків батьків по утриманню дитини.
Відповідно ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачка була звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, приймаючи до уваги те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 гривень.
Керуючись статтями: 12, 13, 89, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, статтями: 181, 182, 199, 200 СК України, -
УХВАЛИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 (одної чверті) частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26.06.2026 року і до закінчення нею навчання, а саме до 26.01.2027 року, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку, за умови продовження навчання.
Право на утримання аліментів припиняється у разі припинення навчання.
Рішення в частині стягнення суми аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Ісаков Д.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua