Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №332/2256/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2256/26

Провадження № 3/332/668/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026 м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Блажко У.В., за участю особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Школяр К.П., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

встановила:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 629808 від 02.04.2026 01 квітня 2026 року о 23:52 в м. Запоріжжя, вул. Причальна, 17 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW і3, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що вважає, що у працівників поліції не було підстав для його зупинки, крім того, він спочатку відмовився їхати на освідування на стан наркотичного сп`яніння, тому що боявся, що таким чином його доставлять до ТЦК, але через незначний час, коли прибув його товариш, погодився їхати на освідування на стан наркотичного сп`яніння, однак такої можливості працівники поліції йому не надали. Він не вживав та не вживає наркотичних засобів, спиртних напоїв. Тому після того, як стосовно нього працівниками поліції склали протокол по ч.1 ст.130 КУпАП, він самостійно пройшов освідування на стан сп`яніння в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗМР та відповідно до висновку, який був складений 02 квітня 2026 року о 01 год 25 хв, він у стані сп`яніння не перебував.

Від захисника ОСОБА_1 адвоката Школяр К.П. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів наявності підстав, передбачених у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», які б давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу BMW і3, державний номерний знак НОМЕР_2 , а також доказів виконання працівниками поліції вимог ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» щодо обов`язкового інформування водія про конкретну причину зупинення ними транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті, у зв`язку із чим усі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1З0 КУпАП.

Крім того вказує, що з долученого до матеріалів справи відеозапису встановлено, що через декілька хвилин спілкування ОСОБА_1 з патрульними поліцейськими, йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. При ОСОБА_2 не висловлював відмову пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, а зазначав, що він готовий на місці зупинки транспортного засобу пройти любий огляд та тест, однак, він боїться їхати із співробітниками поліції до медичного закладу, оскільки вони можуть у подальшому його мобілізувати. Через декілька хвилин спілкування співробітник поліції такі висловлювання ОСОБА_1 розцінив як відмову від проходження огляду. Також з відеозапису встановлено, що на місце події приїхав товариш ОСОБА_1 , який повідомив ОСОБА_1 , що він також прослідує до медичного закладу та після проходження огляду забере його додому, оскільки події відбувались у комендантський час. Після спілкування з товаришем ОСОБА_1 неодноразово повідомляв поліцейським, що готовий пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, але поліцейські проігнорували заяву ОСОБА_1 про згоду пройти огляд на стан сп`яніння. Долучений до матеріалів справи відеозапис спростовує наявність ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , зокрема, протягом всього спілкування ОСОБА_1 не виявляв порушення мови, його поведінка була абсолютно адекватною та відповідала обстановці. Крім того, ОСОБА_1 весь час перебував у неосвітленому гараж, і тому об`єктивно судити про розширені зіниці очей, що не реагують на світло, неможливо. Вказані обставини, на думку сторони захисту, свідчать про те, що у співробітника поліції були відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 на огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Крім того, до початку складання протоколу про адміністративне правопорушення співробітником поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 наслідки у разі, якщо він не проїде з ними до медичного закладу для проведення огляду, зокрема, що частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачене відповідальність як і за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, так і за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також зазначив, що не відмовлявся від проведення огляду на стан сп`яніння.

У доповнення до вищевикладеного зауважує, що протягом двох годин з моменту виявлення нібито підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння на підставі особистої заяви ОСОБА_1 , лікарем КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР ОСОБА_3 проведено вказаний огляд, на підставі якого останньому видано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінні або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений 02.04.2026 о 01:25 год. (дата і точний час огляду 02.04.2026 о 01:15 год). Відповідно до зазначеного висновку у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено та у стані будь-якого сп`яніння він не перебуває. Тому вважає, що такі дії ОСОБА_1 як добровільна згода поїхати до медичного закладу (КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР) для проходження огляду, написання ним заяви на його проведення з послідуючим проходження його за власною заявою та ініціативою у сукупності ставлять під сумнів доведеність вини останнього у тому, що він відмовився пройти медичний огляду для встановлення стану сп`яніння чи його відсутності у встановленому порядку та виключають ознаки ухилення останнього від проходження такого огляду.

Ураховуючи вищевикладене, вважає, що поліцейським порушено вимоги чинного законодавства України, матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів винуватості відповідальності ОСОБА_1 та просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні адвокат Школяр К.П. підтримала заявлене клопотання з підстав, у ньому викладених, та просила закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Зі змісту ст.283 КУпАП убачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 629808 від 02 квітня 2026 року водію ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 ПДР, а саме: відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

В свою чергу, проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.

Перевіряючи доводи сторони захисту, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до положень п.п. 1, 3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Поліцейський згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на даний час.

Твердження сторони захисту про те, що працівники поліції не довели належними і достатніми доказами наявності причин для законної зупинки. є безпідставними, оскільки нормами чинного законодавства не передбачений такий обов`язок поліцейського. Частина 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює для поліцейського обов`язок лише поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу, що було виконано поліцейським.

Суд також зазначає, що з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки, оскільки причина зупинення транспортного засобу не є елементом об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозапису вбачається, що працівники поліції здійснювали переслідування транспортного засобу з увімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольору, проте ОСОБА_1 не зупинився на їхню вимогу.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався з будь-якими скаргами на дії працівників поліції з приводу його зупинки 01 квітня 2026 року суду також не надано.

Таким чином, зупинка транспортного засобу співробітниками поліції була здійснена на законних підставах та відповідає вимогам чинного законодавства.

Твердження сторони захисту щодо відсутності відповідних ознак сп`яніння у ОСОБА_1 є також необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Суддя звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених Інструкцією ознак сп`яніння.

Поліцейський фактично виявляє ознаки стану сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння.

Зовнішні ознаки за своєю суттю не можуть в повній мірі відображатися у відеозаписі. При цьому такі зовнішні ознаки надають працівникам поліції лише підстави для виникнення сумнівів стосовно стану, в якому перебуває водій. З метою перевірки такої суб`єктивної підозри, яка сама по собі не має жодного юридичного значення і не може підтвердити чи спростувати стан, в якому перебуває водій, працівники поліції і заявляють вимогу щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння. Саме результати огляду й мають підтвердити чи спростувати обґрунтованість вказаної суб`єктивної оцінки.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, п.2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначений ст.266 КУпАП.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Аналогічні положення містить п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція).

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 629808 від 02.04.2026 зафіксовано, що водій ОСОБА_1 01 квітня 2026 року о 23:52 в м. Запоріжжя, вул. Причальна, 17 керував транспортним засобом BMW і3, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до часу, зазначеного в протоколі, протокол складений 02 квітня 2026 року о 00:22:00.

При цьому у вищезазначеному протоколі ОСОБА_1 власноруч зробив запис про те, що він від освідування не відмовляється та готовий пройти будь-яку експертизу; він неправильно зрозумів співробітника поліції.

З дослідженого в судовому засіданні доданого до протоколу відеозапису вбачається, що зафіксована зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , перевірка документів останнього працівниками поліції, візуальний огляд поліцейським Томсона В.П. на визначення ознак сп`яніння. Далі зафіксовано, що 01.04.2026 о 23:58:29 працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про наявність в нього певних ознак наркотичного сп`яніння та вказує, що його направляють на огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Після цього працівником поліції роз`яснені йому наслідки відмови, права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Згідно з відеозаписом на вказану пропозицію ОСОБА_1 спочатку, до 00:05:20 02 квітня 2026 року, відповідав відмовами, вказавши, що він нічого не вживав та вважає, що його доставлять до РТЦК, чого він не бажає.

Але вже о 00:09 02 квітня 2026 року, після спілкування зі своїм знайомим, який запевнив ОСОБА_1 , що буде його супроводжувати, погодився проїхати до медичного закладу для проведення медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, про що неодноразово повідомляв співробітникам поліції. Однак. о 00:11 02 квітня 2026 року співробітник поліції повідомив його, що протокол про адміністративне правопорушення вже складається.

Суддя зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 629808 був складений 02 квітня 2026 року о 00:22:00, тобто через 13 хвилин після висловлення ОСОБА_1 категоричної згоди проїхати до медичного закладу для проведення медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, і така згода до 00:22:00 02 квітня 2026 року була їм висловлена неодноразово.

При цьому з відеозапису убачається, що на той час протокол про адміністративне правопорушення ще не був складений, а ОСОБА_1 був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення лише о 00:40:30 02 квітня 2026 року.

На викладене обґрунтовано звертає увагу сторона захисту.

У той же час, перевіряючи доводи сторони захисту щодо самостійного проходження ОСОБА_1 медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння за його самостійним зверненням, суддя виходить з такого.

Відповідно до ч.4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Оскільки ОСОБА_1 проходив медичний огляд самостійно у відсутності поліцейського, наданий ним висновок лікаря, що у останнього ознак сп`яніння не виявлено 02 квітня 2026 року о 01:25 год. (дата та час огляду 02.04.2026 о 01:15 год) з урахуванням проведеного огляду за відсутності поліцейського є таким, що не береться до уваги судом.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) (п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

ЄСПЛ у рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейраде Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п.54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам,визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Стаття7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Ураховуючи, що поліцейський не дотримався встановленого порядку огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, такий огляд є недійсним.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суддя зауважує, що матеріали провадження, у тому числі досліджений відеозапис події, не містять відомостей, якими було би зафіксовано категоричну відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, про що вже зазначалося із конкретизацією часових проміжків відеозапису події.

Враховуючи вищевикладені обставини, суддя дійшла висновку про недоведеність матеріалами провадження об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, а відтак і відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 247, 280 КУпАП, суддя

постановила:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя У. В. Блажко