Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №331/3266/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №331/3266/26

Суддя: Губанов Р. О.

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

РІШЕННЯ

23 вересня 2026 рокуСправа № 331/3266/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретарка судового засідання Владиченко І.В.,

за участю: представниці позивача - адвокатки Музичук А.В.,

представника відповідача Борисова К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Запорізького національного університету,

треті особи: Міністерство освіти і науки України (далі - третя особа 1),

Первинна профспілкова організація Запорізького національного університету (далі - третя особа 2),

про визнання незаконним наказу, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, стягнення моральної шкоди,

Короткий зміст заяв по суті, рух справи.

16 квітня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов зазначений цивільний позов.

Узагальненими доводами позовної заяви є те, що позивач з 2005 року працює в ЗНУ на різних посадах зокрема 01.04.2019 по 19.01.2026 на посаді проректора з навчально-виробничої роботи та матеріально-технічного забезпечення, з 20.01.2026 і станом на подачу позову посаду проректора з матеріально-технічного забезпечення.

3 вересня 2024 року ЗНУ є учасником експериментального проекту щодо розвитку автономії деяких закладів вищої освіти, порядок реалізації якого затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2024 № 1029 (Надалі - Порядок № 1029).

Окрім іншого порядком № 1019 (п. 22) визначаються повноваження наглядової ради і її завдання (п. 23), серед яких зокрема є розгляд та погодження штатного розпису учасника експериментального проекту перед його поданням до МОН для затвердження (абз. 11).

Однак, у січні 2026 року Відповідачем видано наказ від 13.01.2026 № 16 «Про зміни в організації виробництва і праці» (далі – Наказ №16), яким зі штатного розпису Запорізького національного університету виводилась з 20.01.2026 посада проректора з навчально-виробничої роботи та матеріально-технічного забезпечення і вводилась з 20.01.2026 посада проректора з матеріально-технічного забезпечення.

Оскільки 13.01.2026 позивач обіймав посаду проректора з навчально-виробничої роботи та матеріально-технічного забезпечення, йому було вручено повідомлення про зміну істотних умов праці № 03-51/07 і повідомлено про переведення на посаду проректора з матеріально-технічного забезпечення (за його згодою).

Вказаний Наказ, на переконання позивача був незаконним, оскільки зміни у штатному розписі ЗНУ хоча і були погоджені Наглядовою радою 13.01.2026, однак вони не були затверджені Міністерством освіти і науки України (далі – МОН) відповідно до абзацу 11 пункту 23 Порядку.

Відтак подальша зміна умов праці і переведення Позивач на іншу посаду також було незаконним, тому Позивач просив визнати незаконним та скасувати Наказ № 16; зобов`язати Запорізький національний університет відновити умови праці ОСОБА_1 , які існували до видачі наказу № 16.

Також просив судові витрати покласти на відповідача .

Ухвалою судді від 23.04.2026 відкрито провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін. Призначено судове засідання. Встановлено сторонам строки на подачу заяв по суті.

05.05.2026 представницею третьої особи - 1 подані письмові пояснення по суті справи, у яких зазначено, що ЗНУ подано до МОН штатний розпис з 1 січня 2026 року, який за результатами опрацювання містить окремі неточності, зокрема у частині зазначення назв посад у спеціальному фонді (відображення посад проректорів із різними датами у січні 2026 року). У зв`язку з виявленими невідповідностями зазначений штатний розпис у робочому порядку повернуто закладу вищої освіти на доопрацювання.

08.05.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову, з огляду на скасування оскаржуваного наказу і перерахунок заробітної плати позивача.

11.05.2026 позивачем подано відповідь на відзив, у якому позивач наголошував, що скасування Наказу № 16 і перерахунок заробітної плати не усувають факту порушень трудових прав позивача у період дії наказу.

28.05.2026 від позивача до початку розгляду справи надійшла заява про збільшення позовних вимог і зміну предмета позову.

Узагальненими доводами цієї заяви крім тих, що наводились в позовній заяві, є доводи в контексті моральної шкоди яка виникла в результаті видачі і періоду дії Наказу № 16 а також компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

З урахування чого позивач просив визнати незаконним Наказ №16 у частині, що стосується ОСОБА_1 , з моменту його видання; стягнути із ЗНУ на його користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в сумі 937,30 грн; стягнути із ЗНУ на його користь моральну шкоду в сумі 150000,00 грн;

Також просив стягнути із ЗНУ на його користь судовий збір і витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 05.06.2026 прийнято позовну заяву подану в порядку ст. 49 ЦПК України до розгляду; постановлено провести розгляд цивільної справи за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ЗНУ про визнання незаконним наказу, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, стягнення моральної шкоди; призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу строки на подачу відзиву, тертім особам - на подачу пояснень; задоволено клопотання позивача про витребування доказів; у задоволенні клопотання позивача про зобов`язання надати відповіді відмовлено.

16.06.2026 представником відповідача надані витребувані докази на виконання згаданої ухвали суду, а 19.06.2026 подано відзив на позовну заяву.

Узагальненими доводами відзиву є таке: оскаржувані накази скасовані самим Відповідачем, заробітну плату перераховано та виплачено; зміни в організації виробництва і праці реально існували та ґрунтувалися на затвердженій Стратегії розвитку Університету; дії ректора вчинені в межах повноважень, наданих Статутом Університету та Колективним договором; переведення Позивача відбулося за його письмовою згодою з дотриманням процедури попередження; вимога про відшкодування моральної шкоди є недоведеною за відсутності протиправної поведінки та причинно-наслідкового зв`язку; розрахунок компенсації та різниці у заробітку, наведений Позивачем, є орієнтовним та арифметично некоректним, оскільки не враховує періодів тимчасової непрацездатності.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Також вважав завищеним орієнтовний розмір витрат Позивача на правничу допомогу.

22.06.2026 позивачем подано відповідь на відзив, у якому йшлося про те, що скасування наказів після звернення до суду не усуває предмет спору; посилання на Стратегію розвитку не доводить правомірності погіршення істотних умов праці; загальні повноваження ректора не доводять законності конкретного рішення; письмова згода на переведення не спростовує порушення трудових прав; питання штатного розпису має значення для оцінки реальності організаційних змін; вимога про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованою; доводи щодо арифметики компенсації не спростовують права на її стягнення; заперечення щодо судових витрат є передчасними та необґрунтованими.

Ухвалою суду від 10.07.2026 закрито підготовче провадження.

24.08.2028 представником третьої особи – 2, подана заява про розгляд справи без його участі. В заяві також зазначено, що представник заперечує проти позову.

Під час судового розгляду Позивач і його представниця підтримали позовні вимоги просили їх задовольнити, зі свого боку представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Під час судового розгляду для правильного вирішення позовної вимоги щодо компенсації втрат частини заробітної плати судом за згодою сторін в якості спеціаліста залучено бухгалтера ЗНУ ОСОБА_2 .

В нинішньому судовому засіданні представниця позивача підтримала позовні вимоги просила задовольнити, зі свого боку представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

Позивач з 10.10.2005 працює в ЗНУ. З 01.04.2019 по 19.01.2026 працював на посаді проректора з навчально-виробничої роботи та матеріально-технічного забезпечення. З 20.01.2026 і станом на подачу первісного позову (13.04.2026) обіймав посаду проректора з матеріально-технічного забезпечення, що підтверджується копією його трудової книжки (а.с. 17-21).

13.01.2026 відбулось засідання наглядової ради ЗНУ на порядку денному якого розглянуто ряд питань, що підтверджується копією Протоколу № 1 від 13.01.2026 (а.с. 224).

13.01.2026 Ректоркою ЗНУ видано Наказ № 16.

13.01.2026 позивачу повідомлено про зміну істотних умов праці (а.с. 25).

20.01.2026 Ректоркою ЗНУ видано наказ № 35-к з особового складу (далі Наказ № 35-к, а.с. 73).

З 21.01.2026 по 28.01.2026 Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у ДУ «ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МЕДИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІЙ СПРАВ УКРАЇНИ ПО ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ», що підтверджується випискою (а.с. 96, 97).

З 29.01.2026 по 06.02.2026 Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у ТОВ «ВІТАЦЕНТР», що підтверджується випискою (а.с. 94, 95).

20.03.2026 відбулось засідання наглядової ради ЗНУ на порядку денному якого розглянуто питання, щодо скорочення посади проректора з науково-педагогічної роботи та скорочення посади проректора з матеріально-технічного забезпечення ЗНУ для забезпечення ефективного, безперебійного функціонування університету, приведення штатного розпису у відповідність до чинної нормативної бази, оптимізацію чисельності та штату працівників, економію фонду оплати праці, що підтверджується копією Протоколу № 2 від 20.03.2026 (а.с. 191).

Станом на 07.04.2026 штатний розпис ЗНУ на 2026 рік не був затверджений МОН, що підтверджується відповіддю МОН №10/227-26 від 07.4.2026 (а.с. 31, 32).

29.04.2026 відбулось засідання наглядової ради ЗНУ на порядку денному якого розглянуто питання, щодо уточнення змін до штатного розпису, скасування окремих наказів та погодження скорочення посад, що підтверджується копією Протоколу № 3 від 20.03.2026 (а.с. 195).

29.04.2026 Ректоркою ЗНУ видано наказ № 208 з про зміни у штатному розписі (а.с. 74).

30.04.2026 Ректоркою ЗНУ видано наказ № 283-к з особового складу (а.с. 75).

07.05.2026 ЗНУ здійснено перерахунок заробітної плати позивача (а.с. 71).

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення,невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5 - 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В контексті вимог про визнання незаконним наказу суд зазначає таке.

Стратегія розвитку Запорізького національного університету на 2026–2028 роки, яка затверджена Рішенням Вченої ради Університету від 29.12.2025 (міститься у відкритому доступі, https://sites.znu.edu.ua/public_discussions/2025/12/strateg__ya_rozvitku_na_2026-2028_roki.pdf) визначає стратегічною ціллю (СЦ 4) запровадження менш централізованої моделі управління з підвищенням автономії підрозділів, ширшим делегуванням повноважень і відповідальності, а також реорганізацію управління персоналом (ОЦ 4.1).

Зі місту Протоколу № 1 від 13.01.2026 наглядової ЗНУ випливає, що на порядку денному ради розглянуті такі питання.

1. Розгляд та погодження штатного розпису Запорізького національного університету на 2026 рік

2. Розгляд питання про зміну організації виробництва і праці, раціоналізацію робочих місць, для забезпечення ефективного, безперебійного функціонування університету, оперативного реагування на надзвичайні ситуації в умовах воєнного стану.

3. Розгляд та погодження змін до штатного розпису Запорізького національного з університету з 20.01.2026.

По першому питанню Рада ухвалила такі рішення:

1.1. Погодити штатний розпис Запорізького національного університету у редакції, яка додається до цього Протоколу як Додаток 1.

1.2. Подати до МОН погоджений штатний розпис, відповідно до пункту 23 абзацу 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 1029 «Про реалізацію експериментального проекту щодо розвитку автономії деяких закладів вищої освіти» від 6 вересня 2024 р.

По другому питанню Рада ухвалила такі рішення:

1. Погодити запропоновані Ректором рекомендації щодо зміни до штатного розпису Запорізького національного університету, а саме:

1.1. вивести посаду проректора з навчально-виробничої роботи та матеріально-технічного забезпечення;

1.2. ввести посаду проректора з матеріально-технічного забезпечення;

1.3. запропонувати ОСОБА_3 перейти на цю посаду згідно з вимогами чинного Законодавства.

2. Рекомендувати подати зазначені зміни до Міністерства освіти і науки України для затвердження відповідно до абзацу 11 пункту 23 Порядку реалізації експериментального проекту щодо розвитку автономії деяких закладів вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2024 р. №1029 зі змінами № 1448 від 20.12.2024. № 1469 від 20.12.2024, № 717 від 18.06.2025.

По третьому питанню Рада ухвалила такі рішення:

1.1. Погодити зміни до штатного розпису Запорізького національного університету у редакції, яка додається до цього Протоколу як Додаток 2.

1.2. Подати до МОН погоджені зміни до штатного розпису, відповідно до пункту 23 абзацу 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 1029 «Про реалізацію експериментального проекту щодо розвитку автономії деяких закладів вищої освіти» від 6 вересня 2024 р.

Виведення посади проректора з навчально-виробничої роботи та матеріально-технічного забезпечення та введення посади проректора з матеріально-технічного забезпечення, було обумовлено метою забезпечення ефективного, безперебійного функціонування університету, оперативного реагування на надзвичайні ситуації в умовах воєнного стану, для здійснення якісного поточного управління діяльності ЗНУ, тим, що Посадові обов`язки Позивача, який обіймав посаду проректора з навчально-виробничої роботи та матеріально-технічного забезпечення, перекликались з посадовими обов`язками проректора з науково-педагогічної та навчальної роботи, а також необхідності зосередження діяльності пов`язаної із вирішенням питань, які стосуються господарчого та матеріально-технічного забезпечення, які вони постійно розширювались та додавались.

У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці передбачалась істотна зміна умови праці особи, яка обійме посаду, що мала бути введена.

Після цього Ректоркою ЗНУ видано Наказ № 16 яким наказано:

1. Вивести 20.01.2026 зі штатного розпису наступну посаду: проректор з навчально-виробничої роботи та матеріально-технічного забезпечення - 1,0 ставка.

2. Ввести 20.01.2026 до штатного розпису наступну посаду: проректор з матеріально-технічного забезпечення - 1,0 ставка.

3. Начальнику відділу кадрів підготувати та подати на підпис ректору персональне повідомлення працівнику про заплановані зміни істотних умов праці. У повідомленні роз`яснити працівнику, що він має визначитися щодо продовження роботи в нових умовах і подати відповідну заяву. У разі, якщо працівник не надасть згоду на продовження роботи в нових умовах, його буде звільнено 19.01.2026 на підставі пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України через відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного – заробітку; попередити особу, не пізніше запровадження змін, під підпис.

4. Головному бухгалтеру підготувати зміни до штатного розпису університету, погодженні з Наглядовою радою ЗНУ, та подати їх на затвердження до Міністерства освіти і науки України.

5. Першому проректору, до 15.01.2026 підготувати посадову інструкцію на посаду проректора з матеріально-технічного забезпечення та подати на затвердження.

Зі вказаним наказом Позивач ознайомлений того ж дня.

Відтак суд дійшов висновку, що Наказ № 16 на момент його видання був законним, оскільки відбулись зміни в організації виробництва і праці ЗНУ.

В контексті вимог щодо компенсації втрат частини заробітної плати суд зазначає таке.

Наказом № 283-к, скасовано Наказ № 35-к, відділу бухгалтерського обліку, фінансової та бюджетної звітності наказано зробити перерахунок заробітної плати.

Вказаний перерахунок був зроблений, що підтверджується Довідкою № 17-61/221-2/1 від 07.08.2026.

Відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, у разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців працівнику має бути нарахована та виплачена відповідна компенсація. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого доходу за відповідний місяць після утримання податків і обов`язкових платежів на індекс інфляції за період невиплати доходу.

Отже факту несвоєчасної виплати донарахованих сум мав місце.

У наданих відповідачем помісячних розрахунках відсутня інформація щодо нарахування компенсації втрати частини заробітної плати як помісячно так і взагалі.

Позивачем надана розрахунок згідно з яким сума компенсації втрати частини заробітної плати становить 937,30 грн.

Контр розрахунку відповідачем не надано, втім для правильного визначення сум, які мали бути виплачені позивачу після утримання податків і зборів за період січень – квітень 2026 р., в якості спеціаліста було запрошено ОСОБА_2 . Згідно з поясненнями спеціаліста фактично позивачу мало бути сплачено: у січні –1024,35 грн, лютому – 13799,57 грн, березні – 33118,96 грн, квітні -33118,96 грн, тобто суми, які наведені в орієнтовному розрахунку позивача, повністю збіглись.

Враховуючи вказані обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація втрат частини заробітної плати у загальній сумі 937,30 грн.

В контексті вимог щодо моральної шкоди.

Позивач отримав повідомлення у якому йшлося, що відповідно до наказу № 16 з 20.01.2026 планується внесення змін 20.01.2026 (виведення/ведення посади) чим відбудуться зміни істотних умов праці (зазначалось які саме). Повідомлено про можливість продовжувати роботу в нових умовах, запропоновано надати відповідну заяву про згоду чи незгоду. Попереджено, що в разі незгоди продовження роботи на новій посаді 19.01.2026 трудовий договір з ним буде припинений за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Водночас штатний розпис ЗНУ і зміни до нього не був затверджений МОН до 20.01.2026. Вказана обставина визнається всіма учасниками справи.

20.01.2026 Ректоркою ЗНУ видано Наказ № 35-к яким Позивача, за його згодою з 20.01.2026 переведено на посаду проректора, у зв`язку зі змінами істотних умов праці.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що затвердження штатного розпису МОН у даному випадку, так би мовити є формальним, оскільки зачіпає виключно сферу бюджетного законодавства і не належать до сфери індивідуальних трудових прав Позивача. Не затвердження штатного розпису і змін до нього МОН свідчить про те, що Позивача було переведено на неіснуючу посаду, в результаті чого відбулись зміни умов праці Позивача в негативний для нього бік.

Факт того, що штатний розпис в подальшому був затверджений МОН, що Накази № 16 і № 35-к скасовані Наказами № 208 і № 283-к, само по собі не усуває порушення при видачі Наказу № 35-к.

Надані суду докази хоча і не свідчать про безсумнівний причинно-наслідковий зв`язок між госпіталізацією Позивача до закладів охорони здоров`я (з огляду на те, що він на момент госпіталізації вже мав хронічне захворювання), однак у сукупності із встановленими обставинами вказують на те, що Позивач, внаслідок переведення на іншу посаду зазнав моральних страждань.

За змістом ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, душевних стражданнях, приниженні честі, гідності та ділової репутації.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2023 у справі № 295/2725/21 виснував, що захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у його житті та з урахуванням інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за умови порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Аналогічні за змістом висновки містися як у ранніх так і більш пізніх постановах судів касаційної інстанції (як до прикладу постанова Верховного суду України від 14.12.2014 у справі № 428/7002/14, постанови Верховного суду від 17.01.2024 у справі №708/447/23).

Водночас суд враховує і той факт, що після отримання вже згаданого Повідомлення від 13.01.2026 Позивач надав згоду на переведення. Отже за умови затвердження штатного розпису ЗНУ і змін до нього до 20.01.2026 подальші дії відповідача були б правомірними.

Відтак суд дійшов висновку, що сума заявлена Позивачем є завищеною, тому враховуючи тривалість і характер заподіяної позивачу шкоди внаслідок переведення на іншу посаду, обсяг перенесених ним переживань з приводу цього, з урахуванням роз`яснень, викладених в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», достатнім розміром відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу буде 5000,00 грн.

Розподіл судових витрат.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1), інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2).

Позивачем заявлено три вимоги, дві майнового і одна не майнового характеру. За одну вимогу немайнового характеру було сплачено судовий збір при подачі позову в сумі 1331,20 грн. За одну вимогу майнового характеру сплачений судовий збір при зміні позовних вимог, в сумі 1500,00 грн, від обв`язку сплати судового збору за другу вимогу майнового характеру позивач звільнений на підставі положень спеціального Закону.

Суд задовольнив позовні вимоги частково, а саме вимогу майнового характеру щодо моральної шкоди на суму 5000,00 грн, що дорівнює 3,33 % від суми заявленої вимоги, за другу вимогу майнового характеру задовольнив повністю, у задоволенні вимоги немайнового характеру відмовив.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже виходячи з мінімальної ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь держави за задоволену становить1331,20 грн.

Інші документально підтверджені судові витрати в матеріалах справи відсутні.

Втім представниця позивача заявила до закінчення судових дебатів заяви про надання відповідних доказів після ухвалення рішення.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Запорізького національного університету, задовольнити частково.

Стягнути з Запорізького національного університету на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в сумі 937,30 грн (дев`ятсот тридцять сім гривень 30 копійок).

Стягнути з Запорізького національного університету на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позову, відмовити.

Стягнути з Запорізького національного університету на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у сумі 49,95 грн (сорок дев`ять гривень 95 копійок).

Стягнути з Запорізького національного університету на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

- відповідач: Запорізький національний університет, 69011, м. Запоріжжя, вул. Університетська, буд. 66, ідентифікаційний код: 02125243;

- третя особа 1: Міністерство освіти і науки України, 01135, м. Київ, просп. Берстейський, буд. 10, ідентифікаційний код: 38621185;

- третя особа 2: Первинна профспілкова організація Запорізького національного університету, 9063, м. Запоріжжя, вул. Дніпровська, буд. 33а, кім. 209, ідентифікаційний код: 25970716.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне судове рішення складено 05.10.2026.

СуддяР.О. Губанов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua