Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №642/7320/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

02 жовтня 2026 року

Справа № 642/7320/26

Провадження № 3/642/1491/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з ВП № 1 (з обслуговування транспортної інфраструктури) ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Холодногірського районного суду м. Харкова надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 203601 від 25.08.2026, відповідно до якого 25.08.2026 року о 21:55 год. за адресою: м. Харків, вул. Привокзальна, 1, громадянин ОСОБА_2 вчинив дрібне хуліганство, а саме: перебуваючи у громадському місці, порушував громадський порядок, висловлюючись нецензурною лайкою на адресу громадянина ОСОБА_3 .

Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

В судове засідання 02.10.2026 ОСОБА_2 не з`явився, належним чином був повідомлений про дату та час слухання справи шляхом направлення судової повістки на адресу місця реєстрації. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, вину визнав в повному обсязі.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 “Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому при вищевикладених обставинах повністю доведена дослідженими доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного рішення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 203601 від 25.08.2026, поясненнями ОСОБА_3 , та поясненнями ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно статті 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не встановлено.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суд при накладенні стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді громадських робіт.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-36, 40-1, 173, 268, 283, 285, 289 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. відповідно до ст. 40-1 КУпАП.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови – ні пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Л.Г. Проценко