Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №932/7306/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа №932/7306/26

Провадження №2а/932/119/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпро у складі: головуючого судді Стадченко О.В., при секретарі Мікрух К.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким просить:

-скасувати постанову т.в.о. начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 , № R571494 від 08.06.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень;

- провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП – закрити, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП

Вимоги позивач мотивує тим, що 21.04.2026 у ТСЦ МВС № 5342 від адміністратора йому стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) звернувся до органів Національної поліції із зверненням щодо адміністративного затримання та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_3 за порушення передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП. Адвокатом було підготовлено два адвокатські запити: до ІНФОРМАЦІЯ_4 і до ГУНП в Луганській області.

28.04.2026 надійшла відповідь від ГУНП в Луганській області за № 8861-2026 від 28.04.2026, у якій зазначалося, що до ГУНП в Луганській області звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо затримання та доставляння позивача не надходило. Під час перевірки за обліками інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції встановлено, що 28.02.2026 до відділу поліції №3 (м. Карлівка) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку електронної інформаційної взаємодії, направлялось звернення № Е4839048 від 28.02.2026 щодо необхідності доставляння особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Вказаному повідомленню у автоматичному режимі присвоєно номер в інформаційній підсистемі «Єдиний облік» ІКС ІПНП № 2316 від 28.02.2026. Відомості відносно нього у автоматичному режимі додано до інформаційної підсистеми «Облік звернень ТЦК та СП» ІКС ІПНП, де ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначено відомості про необхідність доставляння вказаної особи до ІНФОРМАЦІЯ_8 та те, що ним порушено вимоги ст. 37 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме: не повідомлення про зміну місця проживання та в семиденний строк ТЦК та СП щодо взяття на військовий облік.

30.04.2026 надійшла відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_4 за № ЩТ/2318 від 30.04.2026, у якій зазначалося, що позивач порушив правила військового обліку, а саме абз. 2, п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних викладених у додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних» затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 абз. 8 ч. 3 , абз. 5 ч. 10, ст. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Також зазначалося, що позивач перебуває у категорії, як особа яка порушила правила військового обліку з 28.02.2026 та відносно нього 28.02.2026 було направлено електронне звернення до органів поліції. Також зазначалося, що позивачу необхідно стати на військовий облік за фактичним місцем проживання (згідно довідки ВПО) до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тільки після цього позивач буде знятий як порушник правил військового обліку.

01.06.2026 на поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачем було направлено заяву про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення передбачених частиною 9 статті 38 КУпАП. У паперовому вигляді зазначену заяву було отримано ІНФОРМАЦІЯ_3 04.06.2026, про що свідчить поштове повідомлення про вручення R396000022102 (додаток № 8), однак станом на дату подачі позову відповіді за наслідками її розгляду позивачу не надано.

08.06.2026 через застосунок «Резерв +» в автоматичному режимі (без висвітлення тексту заяви) було сформовано та направлено заяву. 08.06.2026 на електрону адресу позивача надійшов лист з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_9 , у якому зазначається про надсилання постанови про адміністративне правопорушення № R571494 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП від 08.06.2026 про накладення на позивача штрафу у сумі 17000.00 грн. за те, що позивач не став на військовий облік за новою адресою (ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу"), чим допустив порушення правил військового обліку.

Позивач не згоден із діями відповідача та вважає, що постанова № R571494 від 08.06.2026 є протиправною та має бути скасована, а провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП має бути закрито, з наступних підстав.

Позивач вважає, що на момент винесення постанови 08.06.2026 минули строки, передбачені ст.38 КУпАП, для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 виявив адміністративне правопорушення 28.02.2026 року, а отже на момент подання позивачем заяви від 01.06.2026 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та подання заяви через застосунок «Резерв +» 08.06.2026 автоматично згенерованої заяви, із дня виявлення правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_3 та складання постанови № R571494 від 08.06.2026, сплинув трьох місячний строк.

Крім того, факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень. Отже, сформована позивачем у застосунку «Резерв +» заява 08.06.2026, що він не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, не є доказом правомірності винесення т.в.о. начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 постанови № R571494 від 08.06.2026.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 16 червня 2026 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.06.2026 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30.06.2026 відкрито провадження у справі з розглядом справи у порядку спрощеного провадження з повідомлення (виклику) сторін.

13.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Федчука М.А., відповідно до якого сторона відповідача не погоджується з позовними вимогами, вважає, що у позивача відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку з боку позивача та зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення з боку позивача. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 . Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.09.2025 №1604-5003814201, отриманій у управлінні служби захисту населення Автозаводського району ДСЗН Кременчуцької міської ради зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 , фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_2 . З наявних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач раніше отримував довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: - 30.05.2023 р. №3244-7001796865 у управлінні служби захисту населення Бучанської РДА; - 14.04.2025 р. №1631-5003657835 у управлінні служби захисту населення Крюківського району ДСЗН Кременчуцької міської ради.

В ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 № 932, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , автоматично, рішенням вищого штабу, взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_11 . ІНФОРМАЦІЯ_3 рішень, щодо взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на військовий облік не приймалося. Відповідно до абзацу 6 ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію": військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних, зокрема: військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання (абзац п`ятий). Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Частиною четвертою статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України – у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України). У справі, що розглядається, спір стосується дій відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей, пов`язаних із веденням військового обліку позивача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також звернення до органів Національної поліції України з метою доставлення позивача для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Позивач заперечує правомірність таких дій, посилаючись на те, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП, оскільки відсутні протокол у справі про адміністративне правопорушення, а отже, на його думку, відомості до Реєстру внесені безпідставно. Відповідно до статті 7 Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII до персональних даних Реєстру належать, зокрема, відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, які вносяться на підставі відповідних процесуальних документів (протоколу та/або постанови). Водночас статтею 8 Закону № 1951-VIII визначено окрему категорію службових даних, до яких належать, зокрема, відомості про виконання особою військового обов`язку. Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що військовий обов`язок включає, серед іншого, дотримання правил військового обліку. Отже, законодавець чітко розмежовує персональні дані про притягнення до адміністративної відповідальності та службові відомості щодо виконання військового обов`язку, які використовуються для ведення військового обліку та наповнення Реєстру. При цьому внесення до Реєстру службових відомостей щодо стану виконання військовозобов`язаним обов`язків військового обліку саме по собі не є тотожним притягненню особи до адміністративної відповідальності та не свідчить про встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у розумінні Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відсутність складеного щодо позивача протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП свідчить лише про те, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, однак сама по собі не виключає можливості внесення відповідачем до Реєстру службових відомостей, пов`язаних із веденням військового обліку, у межах наданих законом повноважень.

15.07.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, якою позивач звертає увагу суду на те, що відповідач у абз. 3 та 4 арк. 19 відзиву зазначає, що у справі, що розглядається, спір стосується дій відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей, пов`язаних із веденням військового обліку позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також звернення до органів Національної поліції України з метою доставлення позивача для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Позивач заперечує правомірність таких дій, посилаючись на те, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП, оскільки відсутні протокол у справі про адміністративне правопорушення, а отже, на його думку, відомості до Реєстру внесені безпідставно. У абз. 3 арк. 20 відзиву зазначено, що відсутність складеного щодо позивача протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП свідчить лише про те, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, однак сама по собі не виключає можливості внесення відповідачем до Реєстру службових відомостей, пов`язаних із веденням військового обліку, у межах наданих законом повноважень. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 162 КАС України, відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. Із зазначеного у відзиві вбачається, що відповідач вважає, що позивач оспорює дії відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей, пов`язаних із веденням військового обліку позивача, а також звернення до органів Національної поліції України з метою доставлення позивача для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Однак зазначене не відповідає дійсності оскільки із змісту позовної заяви та ухвали Шевченківського районного суду м. Дніпра від 30 червня 2026 р. по справі №932/7306/26 вбачається, що предметом спору є визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № R571494 від 08.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень. Отже, в порушення вимог статті 162 КАС України, відповідачем подано відзив, який не містить заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. По-друге: У абз. 5 та 6 арк. 6 відзиву відповідач зазначає, що відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.09.2025 №1604- 5003814201, отриманій у управлінні служби захисту населення Автозаводського району ДСЗН Кременчуцької міської ради зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 , фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_2 . З наявних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач раніше отримував довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: 30.05.2023 р. №3244-7001796865 у управлінні служби захисту населення Бучанської РДА; 14.04.2025 р. №1631-5003657835 у управлінні служби захисту населення Крюківського району ДСЗН Кременчуцької міської ради. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 162 КАС України, до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відповідачем не долучено до відзиву доказів на які він посилається. По-третє: у абз. 1 та 2 арк. 7 відзиву відповідач зазначає, що в ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , автоматично, рішенням вищого штабу, взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_11 . ІНФОРМАЦІЯ_3 рішень, щодо взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на військовий облік не приймалося. Вищезазначене відповідачем у відзиві також не стосується предмету спору, а тільки підтверджує протиправність дій вищого штабу, оскільки позивача було виключено з військового обліку у відповідності до норм чинного законодавства, ще до початку проведення АТО, а тому позивач не зобов`язаний виконувати обов`язки на які посилається відповідач.

У судове засідання сторони не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно із ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.44-45).

Згідно з відповіді №2910813 від 21.06.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 , перебував на обліку до 28.05.2026 як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 (довідка №1604-5003814201 від 16.09.2025) (а.с.40).

З листа Головного управління Національної поліції в Луганській області №8861-2026 від 28.04.2026 вбачається, що під час перевірки за обліками інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції (далі – ІКС ІПНП) встановлено, що 28.02.2026 до відділу поліції №3 (м. Карлівка) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку електронної інформаційної взаємодії, направлялось звернення № Е4839048 від 28.02.2026 щодо необхідності доставляння особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Вказаному повідомленню у автоматичному режимі присвоєно номер в інформаційній підсистемі «Єдиний облік» ІКС ІПНП № 2316 від 28.02.2026. Відомості відносно ОСОБА_1 у автоматичному режимі додано до інформаційної підсистеми «Облік звернень ТЦК та СП» ІКС ІПНП, де ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначено відомості про необхідність доставляння вказаної особи до ІНФОРМАЦІЯ_8 та те, що ним порушено вимоги ст. 37 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме: не повідомлення про зміну місця проживання та в семиденний строк ТЦК та СП щодо взяття на військовий облік (а.с.19).

З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.04.2026 №ЩТ/2318 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , порушив правила військового обліку, а саме абз. 2, п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних викладених у додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних» затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 абз. 8 ч. 3 , абз. 5 ч. 10, ст. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». ОСОБА_1 перебуває у категорії, як особа яка порушила правила військового обліку з 28.02.2026 р. та відносно ОСОБА_1 28.02.2026 р. було направлено електронне звернення до органів поліції. ОСОБА_1 необхідно стати на військовий облік за фактичним місцем проживання (згідно довідки ВПО) до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тільки після цього ОСОБА_1 буде знятий як порушник правил військового обліку (а.с.20).

01.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.9 ст.38 КУпАП (а.с.22 на звороті- 23, 24-26).

Постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП №R571494 від 08.06.2026 на ОСОБА_1 накладено адміністративне покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп. (а.с.29).

Зі змісту постанови №R571494 від 08.06.2026 вбачається, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за новою адресою (ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»), чим допустив порушення правил військового обліку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, завданням якого є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У межах розгляду цієї справи суду належить здійснити перевірку постанови відповідача як рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет її відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП зобов`язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною першою статті 210 КУпАП встановлено, що порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Згідно ч. 9 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відтак, за змістом ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення, передбачене ст.210 КУпАП не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом невчинення дій до визначеної дати та часу.

Крім того, початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не тотожний дню складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах №461/1393/16-а від 21 листопада 2019 року та №149/2498/17 від 28 лютого 2019 року.

Згідно ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Судом, шляхом отримання відповіді на запит з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (№2910813 від 21.06.2026) встановлено, що 16.09.2025 позивач став на облік, як внутрішньо переміщена особа у Автозаводському ДСЗН Кременчуцької МР Полтавської області.

Отже, відповідно до ч.4 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», позивач, будучи особою, яка залишила або покинула своє місце проживання, зобов`язаний був у семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи. А саме, з 16.09.2025 протягом 7 днів, тобто до 23.09.2025, позивач мав виконати обов`язок, визначений ч.4 ст.37 ЗУ ««Про військовий обов`язок і військову службу».

Крім того, з відповідей ГУНП в Луганській області від 28.04.2026 №8861-2026 та ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.04.2026 №ЩТ/2318 вбачається, що з 28.02.2026 уповноваженим особам ІНФОРМАЦІЯ_4 достовірно було відомо, що позивач ОСОБА_1 є особою, що порушила правила військового обліку. Тобто правопорушення було виявлено уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 28.02.2026.

Однак, спірна постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210 КУпАП прийнята 08.06.2026, тобто поза межами тримісячного строку, передбаченого ч.9 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

За таких умов, суд погоджується з позицією позивача, що адміністративне стягнення було накладене відповідачем поза межами строку, встановленого ст. 38 КУпАП.

Крім того, слід зауважити на тому, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, встановлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

При цьому визнання вини особою не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку доводити винуватість усіма необхідними доказами. Згідно з принципом презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, поки її вину не буде доведено «поза розумним сумнівом», навіть якщо вона сама визнає провину.

Фактичні дані, які містяться в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Зокрема, у постанові суб`єкта владних повноважень №R571494 від 08.06.2026 не викладено суті адміністративного правопорушення, не зазначено час, місце, спосіб вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Суд звертає увагу й на те, що резолютивна частина оскаржуваної постанови не містить інформації про визнання позивача ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, хоча зазначено про накладення на нього штрафу.

З огляду на наведене, суд зауважує, що так як відповідачем не було винесено рішення про визнання позивача винним у вчинені адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, накладення штрафу в цьому випадку порушує приписи ст.ст. 9, 23 КУпАП.

Щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за його відсутності на підставі поданої ним заяви, відповідно до ст.279-9 КУпАП, суд зазначає наступне.

За частиною 2 ст. 279-9 КУпАП керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки… протягом трьох днів після отримання заяви, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності, зобов`язаний перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже частина 2 ст.279-9 КУпАП не звільняє суб`єкта владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, навіть за наявності згоди особи на притягнення до адміністративної відповідальності, з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна така особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо (ст.280 КУпАП).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень.

В свою чергу, відповідачем не доведено правомірність винесеної постанови №R571494 від 08.06.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.

Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Отже, з огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 08.06.2026 № R571494 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП закриттю.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити.

За матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1 064, 96 грн. Таким чином, оскільки суд першої інстанції за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про задоволення позову та скасування постанови, то керуючись статтею 139 КАС, слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 1 064, 96 грн.

Керуючись ст.ст. 2,5,9,72-76,243,245,250,286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП - задовольнити.

Скасувати постанову т.в.о. начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 , № R571494 від 08.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП – закрити, на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 1 064, 96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя: О.В.Стадченко