Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №953/10209/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10209/26

н/п 2/953/5320/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

02 жовтня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

21 липня 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі: позивач) звернулось до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі: відповідач) заборгованості за кредитним договором у розмірі 112 129,13 грн., з яких: 29 500 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 64 487 грн. – проценти; 14 750 грн. – проценти згідно ст.625 ЦК України; 3 392,13 грн. – комісія.

Обґрунтовуючи позовну вимогу позивач посилався на укладення з відповідачем договору про відкриття кредитної лінії №1603-4439 на умовах строковості, платності, зворотності та порушення відповідачем умов договору, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 112 129,13 грн. і змусило позивача звернутись до суду.

До судового засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились. Позивач просив розгляд справи здійснювати за своєї відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Відповідач причину неявки не сповістив.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстави передбачені ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, судом не встановлені.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за їх відсутності, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини:

20.09.2025 між позивачем та відповідачем укладений договір про відкриття кредитної лінії №1603-4439, відповідно до умов якого кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювану кредитну лінію на наступних умовах: розмір кредиту – 29 500 грн.; проценти – фіксовані, 1 % за кожен день користування кредитом; комісія за видачу кредиту становить - 20 %; дата повернення кредиту - 16.07.2026.

Також договором передбачено, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту.

Позивач своє зобов`язання виконав, надав відповідачу кредит у заявленому розмірі, що підтверджено відповіддю ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» вих.№458954167828688514052026 від 14.05.2026, довідкою ТОВ «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту №1603-4439 від 20.09.2025.

Відповідач своє зобов`язання не виконав, кредит не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 112 129,13 грн., з яких: 29 500 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 64 487 грн. – проценти; 14 750 грн. – проценти згідно ст.625 ЦК України; 3 392,13 грн. – комісія.

Дослідивши матеріали справи, суд висновує:

За змістом ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.1054, ч1 ст.1048 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Приписами ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Суд враховує, що Товариство є не банківською (фінансовою) установою та відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, не має обов`язку формувати облікові документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно Закону «Про банки та банківську діяльність», в т. ч. Інструкції, затвердженої Постановою НБУ від 27.12.2007 року за №481.

Товариство надає послуги з кредитування фізичних осіб шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту.

Судом встановлено, що 20.09.2025 між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір №1603-4439.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 29 500 грн., за процентами – 64 487 грн., комісіє – 3 392,13 грн.

Відповідачем докази на спростування наведених вище висновків не надані, як не надані і докази відсутності боргу перед позивачем.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту, процентами та комісією, що у загальній суми складає 97 379,13 грн., існує на момент розгляду справи у суді та має стягуватись з відповідача в судовому порядку.

Щодо стягнення процентів у розмірі 14 750 грн., нарахованих згідно ст.625 ЦК України.

За ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» №2120-IX від 15.03.2022, серед іншого, внесені зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його п.18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 виснував, що у період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18.10.2023 у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки, а також від відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України.

Відтак, вимога позивача про стягнення процентів, нарахованих згідно ст.625 ЦК України задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становить 112 129,13 грн., з яких задоволено – 97 379,13 грн.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених вимог у розмірі 2 312,18 грн.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 280, 284 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (рахунок IBAN НОМЕР_1 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) заборгованість за кредитним договором №1603-4439 від 20.09.2025 у розмірі 97 379 (дев`яносто сім тисяч триста сімдесят дев`ять) грн. 13 коп., з яких: 29 500 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот) грн. – тіло кредиту; 64 487 (шістдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. – проценти; 3 392 (три тисячі триста дев`яносто дві) грн. 13 коп. – комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (рахунок IBAN НОМЕР_1 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 312 (дві тисячі триста дванадцять) грн. 18 коп.

В іншій частині позову, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд.26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 02.10.2026.

Суддя Н.В. Єфіменко